Тема №19. Загальні положення криміналістичної методики
У процесі самостійної підготовки курсанти повинні усвідомити, що криміналістична методика є заключною частиною криміналістики, яка вивчає закономірності механізму вчинення злочинів окремих видів, а також закономірності їх розслідування в цілях розробки науково обґрунтованих рекомендацій про найбільш ефективну послідовність слідчих (розшукових) дій, тактичні і технічні особливості їх проведення.
Криміналістична методика вміщує загальні положення і методики розслідування злочинів окремих видів. Загальні положення - це теорія криміналістичної методики (найбільш важливі поняття, система, задачі, зв`язок з іншими частинами криміналістики і т.п.), а також наукові положення і рекомендації, які є загальними для розслідування всіх видів злочинів. Методики розслідування злочинів окремих видів - це наукові положення і рекомендації про найбільш ефективне розслідування і попередження окремих видів злочинів (програми розслідування конкретних видів злочинів).
Криміналістична методика тісно пов`язана з криміналістичною тактикою і технікою як «особливе» і «загальне», які разом утворюють єдину систему науки криміналістики.
При обговоренні другого питання необхідно назвати і коротко охарактеризувати структурні елементи методики розслідування злочинів окремого виду:
- криміналістичну характеристику злочинів окремого виду;
- типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування і відповідні їм комплекси слідчих (рошукових) дій та оперативно-розшукових заходів, особливості їх планування і проведення;
- особливості проведення слідчих (рошукових) дій та оперативно-розшукових заходів на подальшому етапі розслідування;
- вивчення особистості обвинуваченого, встановлення обставин, що сприяли вчиненню злочинів данного виду і прийняття заходів щодо їх попередження.
Питання про криміналістичну характеристику злочинів окремого виду як структурну частину методики розслідування заслуговує окремого обговорення внаслідок його проблемного характеру. Хоча з названої проблеми опубліковано чимало наукових робіт, деякі її сторони є спірними і трактуються неоднозначно.
Відповідно до кафедральної концепції під криміналістичною характеристикою злочинів окремого виду розуміється система відомостей про злочини окремого виду, що мають значення для їх розслідування, в яких відображаються закономірні зв`язки між елементами механізму скоєння цих злочинів (способом та знаряддям злочину; слідами злочину; місцем, часом і обстановкою злочину, предметом злочину, особистістю потерпілого, особистістю злочинця). При обговоренні цього питання необхідно детально розглянути кожний елемент криміналістичної характеристики, а також вказати напрямки її практичного використання у розслідуванні злочинів.
При додержанні інших точок зору відносно поняття криміналістичної характеристики та її елементів відповідь повинна бути обгрунтованою.
Питання про типові слідчі ситуації та їх роль в побудові методик розслідування злочинів окремих видів також заслуговує окремого обговорення власлідок його відносної складності, неоднозначності трактування в літературі, та важливості для засвоєння подальшого учбового матеріалу.
Поняття слідчої ситуації використовується в широкому і вузькому розумінні. В широкому розумінні слідча ситуація - це фактична обстановка у розслідуванні злочину на певний момент, яка складається з інформаційного, процесуального, тактичного, психологічного, організаційного і матеріально-технічного факторів. При обговоренні цього аспекту поняття слідчої ситуації, необхідно охарактеризувати кожен із названих факторів.
У вузькому розумінні слідча ситуація - це сукупність інформації (оперативно-розшукової, доказів) про обставини скоєного злочину та обставини його розслідування на певний момент, що обумовлює вибір способів встановлення істини у даній кримінальній справі. Використання поняття слідчої ситуації тільки в інформаційному аспекті (як сукупність інформації) дозволяє типізувати різноманітні ситуації, що складаються у розслідуванні злочинів різних видів, і використати для побудови програм розслідування злочинів окремих видів (визначити послідовність слідчих (рошукових) дій та оперативно-розшукових заходів, особливості їх проведення).