Костюк г.с. уміння й навички

Костюк Г.С. Психологія. - К.: Радянська школа, 1968. – С.433-435

Засоби діяльності людини. Свідома діяльність людини характеризується не тільки цілями і мотивами, а й певними засобами, з допомогою яких вона здійснюється. На перших порах такими засобами були для людини деякі предмети її при­родного оточення (палки, каміння і т. д.). В ході розвитку своєї трудової діяльності людина створила найрізноманітніші нові знаряддя. Останні є і результатом, і засобами її праці. В процесі розвитку спільної праці людей, їх пізнавальної діяльності сфор­мувались і такі її засоби, як мова, зафіксовані в ній знання і т. д. Все, чого людина досягає в своїй діяльності, чого вона навчає­ться, може ставати і стає засобом для досягнення нових її цілей.

Сказане стосується до всіх видів діяльності людини. В своїй практичній діяльності людина завжди використовує певні ма­теріальні знаряддя, що є продуктом спільної праці людей. Водночас у цій діяльності завжди використовуються в тій чи іншій мірі розумові, мовні засоби. В розумовій діяльності також використовуються матеріальні засоби (перо, олівець, вимірні інструменти, прилади і т. д.). Проте провідна роль тут належить розумовим засобам. Своїми специфічними засобами характери­зуються різні види мистецької діяльності.

Успішне виконання всякої діяльності потребує оволодіння людиною необхідними для неї засобами. Воно потребує вироб­лення у людини вмінь і навичок користуватися ними для досяг­нення поставленої мети.

Поняття про вміння. Успіх усякої діяльності залежить від уміння її виконувати. Це стосується кожної виробничої роботи, письма, читання, гри на музичному ін­струменті, педагогічної, спортивної діяльності тощо.

Уміння інколи зводять до знання якої-небудь справи, розу­міння того, як вона робиться, знайомства з порядком її вико­нання. Однак це ще не є вміння, а тільки одна з його необхідних передумов. Справді, людина може, наприклад, знати правила керування автомашиною, але робить це так недосконало, що їй ніхто не дасть дозволу її водити і ніхто розсудливий не відва­житься їхати з нею в цій машині. Школяр може знати, як треба складати план оповідання, але досить буває простежити за про­цесом виконання ним цього завдання, щоб сказати, що потрібне вміння у нього ще не сформувалось. Так само ми не назвемо вмілою гру якого-небудь музиканта, який щойно розучив певну п'єсу.

Вміння є там, де знання певної справи стає керівництвом до швидкого і успішного її виконання, переборення труднощів, що виникають при різних його умовах. Необхідною ж внутрішньою умовою вміння є також певна вправність у виконанні тих дій, з яких складається дана діяльність. Вміє водити автомашину той, хто, керуючись відомими йому правилами, робить це вправ­но, чітко і бездоганно, той, хто має навички в.цій справі. Вміє складати план той учень, у якого вироблені певні навички ро­боти над текстом. Так само і вміння грати на будь-якому інстру­менті, малювати, виконувати фізкультурні та інші завдання завжди спирається на певні навички. Отже, вміння — це засно­вана на знаннях і навичках готовність людини успішно викону­вати певну діяльність.

На тісний зв'язок уміння із знаннями, розумінням справи вказує саме значення слова «уміння» (від «ум» — розум). Проте це є тільки одна сторона вміння. Вміє той, хто не тільки знає, а й застосовує ці знання на практиці, ефективно використовує необхідні для даної діяльності засоби, вправно, досконало і про­дуктивно її виконує. Ці риси ми маємо на увазі, коли говоримо про «вмілі руки» людини, про її вмілість у тій чи іншій галузі діяльності.

Існує стільки вмінь, скільки є різних конкретних видів діяль­ності людини. В цих уміннях є спільні риси (в кожній роботі потрібне, наприклад, уміння бути уважним, планувати свою ро­боту, контролювати її хід і т. д.) і відмінні особливості, поро­джувані змістом тієї чи іншої діяльності.

Діяльність людини часто складається з цілого ряду різних дій. Тому вміння її виконувати також складається з ряду част­кових умінь. Так, уміння водити автомашину включає такі скла­дові моменти, як уміння завести мотор, регулювати його роботу, керувати рухом, стежити за ближчим і дальшим його полем, за роботою машини і т. п. Комплекс цих умінь, тісно пов'язаних між собою і в достатній мірі вправлених, і складає те, що називають умінням водити машину. Вміння учня вчитися включає такі моменти, як уміння планувати свою домашню навчальну роботу, братися в певні години за її виконання, раціональними спосо­бами заучувати заданий текст, виконувати письмові завдання, контролювати результат їх виконання і т. д.

Поняття про навички. Повторно виконуючи ту чи іншу дію, людина вправляється в її виконанні. Внаслідок цього вдосконалюється виконання нею даної дії. Дія виконується дедалі швидше, легше, вільніше, вимагає менше напруження, зусиль і вольового контролю, кількість помилкових рухів зменшується. Людина усвідомлює мету дії, шлях досяг­нення цієї мети, техніка ж її досягнення функціонує сама собою, більш чи менш автоматизовано. Вдосконалені шляхом багато­разових вправ компоненти вмінь, що виявляються в автомати­зованому виконанні дій, називаються навичками. Так, уміння водити машину включає цілий комплекс навичок. Уміння учня працювати над текстом потребує навичок читати, писати; вміння розв'язувати арифметичні задачі — навичок виконувати арифме­тичні операції; грати на піаніно — техніки гри на цьому інстру­менті і т. д. Отже, автоматизуються операції, що входять до складу дії.

Наявність таких навичок дуже полегшує людині виконання її свідомих завдань. За свідомістю лишається можливість почи­нати, регулювати і кінчати дію, рух, самий же рух відбувається без всякого дальшого втручання волі, будучи реальним повто­ренням того, що робилося вже тисячі раз (Сєченов). <...>