Психологічна характеристика чинників, що впливають на формування агресивного натовпу

Узагальнення поглядів сучасних науковців та аналіз практи­ки діяльності працівників МВС України дають змогу визначити наступні групи чинників, що зумовлюють процес формування і розвитку агресивного натовпу.

Соціальні (довготривалі та ситуативні) чинники є об'єктив­ними стосовно поведінки людей, в тому числі й агресивної.

Чинниками довготривалої дії слід вважати економічні, соціальні, політичні та інші умови життя в суспільстві, що фор­мують і спонукають негативні соціальні настрої. Конкретні при­чини агресивної поведінки можуть різнитися залежно від регіо­нальної, національної, релігійної специфіки спільноти, але вис­новок про соціальне неблагополуччя як спонукальний механізм

Психологічна характеристика масовидної поведінки 117

агресивності має універсальний характер. У тих чи інших ситу­аціях пріоритет дії завжди лишається за довготривалими чин­никами, конкретна ж причина події (ситуативний чинник) має сенс лише у їх контексті перших.

Ситуативними чинниками можуть стати час (пора року та година доби), місце виникнення події, кількість присутніх. Не­зважаючи на значне різноманіття, існують певні закономірності їх впливу: масовидна поведінка найбільш характерна для весни та осені, неробочих днів (вихідних та святкових); місцем її ви­никнення найчастіше є центральні площі населених пунктів, місця масового відпочинку та перетини транспортних артерій.

Соціально-психологічні чинники — це механізми впливу людей один на одного в масових скупченнях.

Серед соціально-психологічних чинників найбільш важли­вими слід вважати:

1) механізм притягнення — привертання уваги людей до
певної події, залучення їх до присутніх. В подальшому скупчен­
ня людей саме по собі стає самостійним могутнім стимулом для
зацікавленості. Дослідженнями американських психологів вста­
новлено, що до групи з 15 осіб, які стоять на вулиці і дивляться в
певному напрямі, відразу приєднується приблизно 40% перехо­
жих, причому в подальшому їхня кількість швидко збільшується;

2) механізм наслідування — полягає у копіюванні та відтво­
ренні особою зразків і моделей поведінки оточуючих. Насліду­
вання полегшує проблему вибору та суб'єктивно начебто змен­
шує відповідальність за можливі наслідки своїх дій, а також стає
засобом солідаризації учасників;

3) механізм навіювання — виявляється в активному психо­
логічному впливі на людей з метою впровадження в їх свідомість
певних поглядів, думок, оцінок. Навіювання найчастіше реалі­
зується за допомогою надання інформації певним чином (вона
надходить від джерела, яке користується довірою чи авторите­
том, повідомляється впевнено, директивно, на вираженому
емоційному тлі) і є засобом згуртування учасників та регулює
групову поведінку, спрямовує її в бажаному напрямі;

4) механізм емоційного зараження — залучення присутніх
до єдиного групового настрою внаслідок підсвідомої схильності

118 Тема 5

людини піддаватися демонстрованим психічним станам при безпосередньому контакті. Емоційне зараження є прадавнім засобом інтеграції соціальних груп, який нині можна спостері­гати в хоровому співі, у ритуальних танках та ін. Ступінь зара­ження залежить від сили емоційного заряду та кількості присутніх людей. У масових скупченнях у кожного індивіда є надлишок емоційної напруженості та підвищена сприйнят­ливість до емоційного стану іншої людини. Напруженість зумов­лює готовність кожного учасника відтворювати цей стан: люди­на підсвідомо реагує на експресивні прояви та виражальні рухи — голосність мови, ритм дихання, інтонації, міміку та пантомі­міку, колір і вологість шкіри, і такою ж мірою підсвідомо перей­мається ними. У масових скупченнях людей, де існує безпосе­редній контакт, взаємне стимулювання набуває кругового харак­теру: А стимулює Б; Б не тільки стимулює В, але й повертає сти­мул А.

Зараження виконує функції інтеграції (посилює групову згуртованість, забезпечує психологічну єдність групи) та експ­ресії (звільнення особи від її звичних обмежень, зняття емоційного напруження);

5) механізм групової творчості— створення образів спільної
уваги, що фокусують почуття і уявлення присутніх. Це може бути
трансформація первісного об'єкта зацікавленості, чутки, різно­
манітні повідомлення тощо. Функціями механізму групової твор­
чості є: активізуюча—спонукання до дій, регулятивна—надан­
ня поведінці спільної спрямованості, завдяки чому натовп із ча­
сом може розпочати активні дії без жодних зовнішніх стимулів;

6) механізм групової могутності — полягає у виникненні у
кожного окремого учасника відчуття власної сили та неперемож­
ності, отже — безкарності. За словами С. Сігеле, «чисельність
надає всім членам натовпу відчуття їх несподіваної та надзви­
чайної могутності. Вони знають, що можуть безконтрольно ви­
являти цю могутність, її не можна буде ні засудити, ні покарати,
і ця впевненість спонукає їх скоювати вчинки, які вони самі
пізніше засуджують, розуміючи їх несправедливість».

До приватних соціально-психологічних чинників слід відне­сти ті, що визначають соціально-психологічну специфіку конк-

Психологічна характеристика масовидної поведінки 119

ретного натовпу: кількість учасників, раптовість виникнення, високий ступінь невизначеності обставин та бурхливість розвит­ку подій.

Значна кількість осіб, які складають натовп, створює спри­ятливі умови для дії механізмів емоційного зараження, навіювання, наслідування та інших. їх ефективність знаходить­ся в прямо пропорційній залежності від кількості присутніх, цим же визначається й інтенсифікація механізму притягнення — ще однієї умови зростання натовпу, бо з'являється відчуття безпе­ки, анонімності, могутності, сили. Особливо небезпечне скупчен­ня людей на відносно невеликій території, що суттєво полегшує взаємовплив один на одного та реалізацію завчасно підготовле­них провокацій, відповідно, утруднюючи охорону громадського порядку.

Раптовість виникнення визначається потенційною можли­вістю прояву некерованих процесів та подій і стосується як за­гострення ситуації, так і переходу учасників до активних дій чи трансформації організованого зібрання в некерований натовп. Вона особливо небезпечна за умови неготовності особового скла­ду правоохоронних органів, бо інколи виникає навіть за відсут­ності будь-яких зовнішніх впливів.

Високий ступінь невизначеності та бурхливість розвитку подій — у зв'язку з цим для попередження можливих негатив­них наслідків надзвичайно важлива попередня інформація про час, місце, характер та масштаби події, що планується чи відбувається (врахування програми проведення того чи іншого масового заходу, перевірка наявності необхідних засобів при ви­никненні проблем, нейтралізація можливих провокацій, розра­хунок місткості приміщення чи території, визначення марш­рутів руху до визначеного місця та можливостей обмеження до­ступу людей, їх нагальної евакуації, відпрацювання заходів із по­передження та усунення можливих аварійних та інших небез­печних проявів). На жаль, подібна попередня робота проводить­ся не завжди, що спричиняє загрозу трагічних наслідків: коли значна кількість людей зосереджується на невеликій, замкнутій площі, а шляхи відходу свідомо чи внаслідок безвідповідальності посадових осіб заблоковані, миттєво виникає панічний або аг-

Тема 5

ресивний натовп, випадковими жертвами якого стають найбільш незахищені його учасники чи зовсім сторонні люди.

Індивідуально-психологічні чинники — внутрішні, інди­відуальні схильності окремого індивіда до впливів, що мають місце в натовпі та спричиняють його агресивну протиправну по­ведінку. До них можна віднести деякі вікові (недостатність со­ціального досвіду у молоді, консерватизм людей похилого віку), типологічні (неврівноваженість, висока емоційна збудливість) і характерологічні (конформність, навіюваність, імпульсивність, конфліктність, недостатня вольова регуляція поведінки) особли­вості, а також особливості інтелектуально-когнітивної сфери (низький рівень інтелектуального розвитку, некритичність та недостатня пластичність мислення, наявність певних стійких переконань і установок).

На поведінку учасників натовпу впливають також специфічні стани організму (стан сп'яніння та наркотичного збудження, астенізація після хвороби, втома, тривалі та виснажливі фізичні навантаження, перенесені психічні потрясіння) та специфічні індивідуальні психічні стани (фрустрація, роздратування, невдо­волення тощо).