Механізм утворення слідів рук, їх види. Технічні засоби й прийоми виявлення, фіксації й вилучення слідів рук при проведенні слідчих дій
Сліди рук і ніг – контактні, вони утворюються за рахунок речовини, що виділяється шкірою або випадково потрапила на її поверхню. Речовина може бути кольоровою (фарба, кров, пил, бруд) і безбарвною (піт, різні рідини штучного походження). Звідси сліди можуть бути пофарбовані і безбарвні (невидимі, слабковидимі). Якщо слідосприймаючий об'єкт пластичний, то утворюються об'ємні сліди, при торканні твердого предмета виникають поверхневі сліди.
Для виявлення, вилучення і фіксація слідів рук застосовуються фізичні, хімічні і радіографічні методи.
Фізичні методи виявлення слідів рук:
1) відображення – фізичне явище, сутність якого полягає в поверненні світла об'єктом в оптичне середовище при потраплянні його на межу розділу з іншим оптичним середовищем. Якщо поверхня предмета ідеально рівна, то має місце дзеркальне відображення, від нерівної (забрудненої потожировою речовиною) поверхні відбувається дифузійне (розсіяне) відображення.
2) адгезія –це властивість фізичних тіл прилипати до інших тіл, унаслідок чого виникає зчеплення поверхонь тіл. Свіжий слід папілярного візерунка становить потожирову речовину, що відшарувалася і певний час залишається вологою і липкою. Якщо на її поверхню потрапляють частки іншої кольорової речовини, то вони прилипають до неї і слід стає видимим.Виявлення невидимих слідів порошками на основі їх адгезійних властивостей одержало назву порошкових методів. Порошки за їх походженням поділяють на неорганічні (магнітні), які становлять собою головним чином подрібнені метали (залізо, алюміній, мідь кобальт, барій, свинець, цинк або їх окисли), і органічні (немагнітні), до яких відносять кам'яновугільні смоли, каніфоль, камфору, крохмаль. Криміналістичні кисті можуть бути магнітними та флейсовими (пуховими). Магнітні порошки – Малахіт, Рубін, Сапфір, Топаз; ПМД-б – білий, ПМД-ч – чорний і ПМЛД-с – сірий магнітний люмінесцентний дактилопорошок. Немагнітні порошки ПД-б – білий і ПД-ч – чорний; окис кобальта, вуглекислий свинець, тонко розмелений двоокис титана, аргенорат, бронза, сурик свинцевий і залізний, зола.
3) змочування – поверхневе фізичне явище, яке виникає при зіткненні рідини з твердим тілом. Існують тіла, що змочуються і не змочуються. Жир не змочується водою, і ця властивість лежить в основі виявлення слідів рук, підошов ніг водяними розчинами барвників. Якщо у водяний розчин барвника, наприклад фіолетового, синього чорнила, занурити об'єкт із латентним слідом, то барвник змочить тільки ті ділянки сліду, де немає пото-жирової речовини. Так слід стане видимим на пофарбованому фоні документа. Після цього документ злегка промивають (купають).
4) конденсація – ущільнення, згущення, перехід речовини із газоподібного в рідкий чи твердий, кристалічний стан. На цьому фізичному явищі засновані методи виявлення слідів парами йоду, кіптявою палаючої свічі, металами, розпиленими у вакуумі. Не рекомендується обробляти парами йоду металеві предмети, так як йод може викликати їх корозію. Окрашені сліди внаслідок використання йоду через 10-15 хв. зникають, тому слід може бути виявлений повторним окурюванням.
Хімічні методи базуються на дії хімічних речовин, коли останні вступають в реакцію з потожировою речовиною і утворює зафарбовану сполуку в тих місцях, де розміщується слід.Як хімічні реактиви-проявники здавна використовують водяний розчин азотнокислого срібла (ляпісу), розчин нінгідрину або алоксану ацетону. Однак усі хімічні методи виявлення слідів рук мають серйозний недолік – їх застосування не рекомендується у випадках, коли потрібно виявити відбитки пальців рук на документах, оскільки вони призводять до пошкодження документа, що забарвлюється.
Радіографічний метод– коли досліджуваний об’єкт, на якому передбачається наявність слідів, опромінюють потоком нейтронів, внаслідок чого деякі елементи, які входять до потожирової речовини, стають радіоактивними. Якщо тепер об'єкт привести в контакт із фотографічною плівкою, то в місцях розташування сліду відбудеться засвічування фотоемульсії. При проявленні плівки слід на ній буде чорним на білому фоні.
Виявлені сліди рук і ніг фіксують загальними методами і засобами—протоколюванням, копіюванням, моделюванням, фотографуванням, вилученням слідів безпосередньо з носієм, на якому виявлений слід.
Якщо дозволяють габарити, то найкраще вилучати слід разом з об’єктом-носієм. Вилучають сліди за допомогою дактилоплівки, слідокопіювального складу “Копія” (поверхневі), а об’ємні сліди вилучають за допомогою силіконових паст “СКТН-1”, “У-4”, “У-1”, “К” та сумішей паст із каталізаторами (їх називають компаундами) “К-19”, “У-1-21”. У якості наповнювачів також використовуються тонкомелені порошки – окис цинку, магнія, титану, кобальта, міді, сурик, зола тощо). Також можна вилучати сліди за допомогою зашкуреної гуми, проявленого фотопаперу та шляхом виготовлення реплік.