Явище «людського фактору» та його вплив на професійну діяльність майбутніх фахівців річкового та морського транспорту

Психологія найбезпосереднішим чином стає інструментом високопродуктивної організації праці, орієнтованої на потреби людини. Саме сьогодні, зважаючи на специфіку роботи на морському транспорті, психологічна наука стала адресною і необхідною. У останні часи змінилося розуміння ролі людського чинника в професійній діяльності моряків: різко посилився інтерес до вивчення потреб сучасного суднового фахівця як професіонала, його ціннісних уявлень, соціально-нормативних установок, тощо.

Термін «людський фактор» достатньо впевнено увійшов до сфери міжнародного морського судноплавства. Безумовно, масштабність прояву людського фактору зумовлюється специфікою середовища, в якому працюють моряки, та різноманіттям ознак їх специфічної життєдіяльності на борту судна - професійної, соціальної, міжособистісної, особистісної тощо [25] .

Слово фактор (від лат. factor - «виробляючий») широко використовується в різних сферах людської життєдіяльності для визначення конкретної суттєвої обставини, що значною мірою сприяє певному явищу чи процесу. Специфічним різновидом явища «фактор» є категорія «фактор людський» (або «людський фактор»). Довідники не дають чіткого тлумачення сутності цього явища, але воно безпосередньо стосується людини, що живе в суспільстві з різноманіттям його соціальних зв’язків, живе в світі матеріальних цінностей, які сама для себе створює [15]. З точки зору соціологічного знання під цією категорією розуміють сукупність основних соціальних характеристик людей, зокрема їх ціннісних орієнтацій, моральних принципів, норм соціальної та правової поведінки, що історично сформовані в суспільстві та є соціально значущими. У психології під терміном «людський чинник» розуміють інтегральні характеристики зв’язку людини і технічного пристрою,що проявляються в конкретних умовах їх взаємодії у рамках так званої системи «людина-машина».

В усіх офіційних документах міжнародних морських організацій словосполучення фактор людський (англ. - «factor, human») використовується за змістом на рівні зі словосполученням людський елемент і наповнюється конкретним змістом. Зокрема під терміном людський елемент розуміють причини аварій, що зумовлюються помилковими діями моряків . При цьому такі помилки класифікуються за ознаками «упущення», «ненавмисні» (неуважність), «навмисні». Є підстави зробити висновок, що професійні помилки моряків, які стосуються груп «упущення» та «ненавмисні» (неуважність), трапляються з причин виснаженості їх психіки, низького рівня індивідуальної стресостійкості та психоемоційної стійкості. Відповідно до закономірностей психічного реагування особистості на об'єкти реальної дійсності помилки цього типу можуть виникати також і на підставі суб’єктивного оцінювання з боку представників плавскладу ознак певної ситуації та сприйняття їх ними як об’єктивних [16]. До групи «навмисних» професійних помилок можуть належати такі, що трапляються завдяки недосконалому рівню певних психологічних властивостей окремих членів суднового екіпажу чи представників офіцерського складу, - наприклад, їх зухвалості, безвідповідальності, завищеного рівня самооцінки тощо.

Щоб довести правильність цих припущень слід проаналізувати специфіку умов, в яких представники плавскладу виконують свої професійні обов’язки, та визначити суперечності, що обумовлюють помилки за визначеними ознаками «упущення», «ненавмисні» (неуважність) та «навмисні».

Хоча у науковій літературі комплексний аналіз явища «людський фактор» у морських умовах все ще відсутній, на негативний вплив елементів навколишнього середовища на фізичне та психічне здоров'я моряків вказують інші автори. Вчені доводять, що, незважаючи на забезпечення високого рівня механізації та комплексної автоматизації сучасних суден, організм моряка перебуває під постійним впливом складного і динамічного комплексу дуже несприятливих факторів морського та суднового середовища. Наслідки цього впливу призводять до серйозного функціонального дисбалансу, «про що свідчать факти дострокового списання моряків із судна у зв’язку з хворобами нервової системи та органів чуття (3,9% випадків), психічних розладів (1,1%), нещасних випадків та травмувань (8,7%)» [23, с. 107].

Також, слід враховувати фактор втоми, що стає характерним для переважної кількості представників плавскладу і сприяє зниженню концентрації їх уваги при виконанні професійних завдань. Цей фактор є дійсно небезпечним, оскільки тягне за собою професійні помилки моряків на підставі зниження якості їх професійного реагування. З метою подолання цього явища слід приділяти увагу психологічним аспектам управлінської діяльності, зокрема в екстремальних ситуаціях передбачати наявність різноманітних психогенних факторів [22].

Також, характерним є те, що негативний вплив зовнішніх факторів значно погіршує характер психофізичного, морального, емоційно-вольового стану моряків, знижує надійність функціонування їх уваги, психічних пізнавальних процесів, інтуїції, загальний рівень працездатності тощо. В умовах екстремальної ситуації зниження рівня психоемоційної стійкості, зокрема індивідуальної стресостійкості представників плавскладу є підставою входження їх психіки в такі небезпечні для життя різновиди емоційних станів, як афект,стрес та фрустрація.

Проте зниження якості психічного реагування представника плавскладу є характерним і в умовах стабільних рейсів унаслідок його тривалого перебування на борту судна й у вільний від роботи час, тобто протягом відпочинку. У зв'язку з цим в умовах функціонування стресогенної за характером ситуації центральна нервова система моряка об’єктивно не має можливості протягом сну повноцінно відновлювати свої функції. Актуальна фаза психіки моряка, що характерна стану бадьорості та на підставі якої він виконує свої обов’язки, має чітку тенденцію до виснаження. Вона об’єктивно перестає бути гарантом його належного професійного реагування [6].

Тому аналіз сутності явища «людський фактор» у морському середовищі, причин, що обумовлюють його прояв,зокрема аналіз емоційно-регулятивної сфери моряка, специфіки середовища, в якому воно проявляється, дозволяє зробити висновок про те, що переважна більшість професійних помилок саме на морі зумовлюється наявністю об’єктивної суперечності між вимогами, які специфіка морської професії висуває до психіки моряка, та її актуальними можливостями. Ця суперечність сприяє поступовому виснаженню психофізичного стану представників плавскладу, зокрема виснаженню актуальних механізмів їх психіки, що об’єктивно зумовлює професійні помилки. Наявність цієї суперечності висвітлює необхідність значного підвищення рівня стресостійкості моряка з метою її нейтралізації. Відповідно такі помилки стосуються групи «упущення», призводять до аварійних ситуацій, аварій, катастроф, а часто і до загибелі моряків, тобто до прямого зниження рівня безпеки та надійності міжнародного морського судноплавства. Свідомо протистояти впливу психогенних факторів моряки самостійно, як правило, не можуть з різних підстав, зокрема через низький рівень їх інформованості про сутність, закономірності та механізми функціонування особистої психіки, про наявність в її межах резервних механізмів, через відсутність умінь свідомого психологічного самоуправління [5].

З точки зору сутності та специфіки соціотехнічної системи виникає необхідність у забезпеченні позитивних професійних міжособистісних зв'язків між усіма представниками плавскладу. Проблема міжособистісних відносин на борту судна часто буває достатньо гострою, оскільки самі відносини, як правило, формуються за принципом «бумерангу». Відповідно у випадку низького рівня толерантності, коректності, тактовності з боку окремих членів суднового екіпажу ці зв’язки характеризуються напруженістю, ворожістю, недовірою та зумовлюються негативними рисами характеру деяких моряків, зокрема зухвалістю, зверхністю, безвідповідальністю, халатністю тощо.

З досліджень можна стверджувати,що реальною причиною професійних помилок моряків є невисокий рівень їх культури безпеки («Safetyculture»). Автори доводять, що «Safetyculture» за своєю суттю означає безпеку як пріоритет. Як правило, саме зухвалість, безвідповідальність, неповага до інших членів суднового екіпажу, занадто високий рівень самооцінки чи байдужість до інших членів суднового екіпажу можуть спровокувати представника плавскладу на професійні помилки, що належать до групи «навмисні» [4].

Таким чином,теоретичний аналіз сутності явища «людський фактор» дозволяє зробити висновок про те,що «людський фактор» на морі - це обставина, яка зумовлює помилки досвідчених моряків унаслідок виснаження їх психіки, зокрема її актуальної фази та, в цілому, рівня індивідуальної стресостійкості. Зниження професійних, психологічних та особистісних характеристик представника плавскладу провокує його на реалізацію ненавмисних чи навмисних дій з відхиленням від нормативно визначених вимог безпеки.

ВСТУП

Сучасний розвиток суспільства, його економічне і культурне життя послідовно розгортається в бік все більшої психологізації, оскільки в центрі подій соціальних змін стає людина. Дані процеси потребують широкого розповсюдження і глибини психологічних знань. Тому основи психологічних знань необхідні кожній сучасній людині в її повсякденному житті та професійній діяльності. Особливо важливі такі знання кожному випускнику вищого навчального закладу для більш глибокого та усвідомленого розуміння оточуючого світу, більш ефективного виконання професійної діяльності, успішної взаємодії з іншими людьми, побудови взаємовідносин в сім’ї, усвідомленого підходу до виховування власних дітей.

Вивчення “Психології” у вищому навчальному закладі ставить своєю метою оволодіння майбутніми фахівцями систематизованими знаннями про головні проблеми та завдання психології як науки на сучасному етапі розвитку нашого суспільства, розуміння властивостей, закономірностей та механізмів функціонування основних психічних явищ, а саме пізнавальних психічних процесів, процесів емоційно-вольової сфери, індивідуальних властивостей особистості.

Згідно з сучасними реформами вищої освіти викладання дисциплін набуває вигляду модульних блоків. Тому викладання “Психології” також передбачає об’єднання всього об’єму програмної інформації в модулі. Даний навчальний курс містить 3 модулі, в які увійшли всі теми з дисципліни, передбачені програмою: психологія як наука, особистість та діяльність, пізнавальні психічні процеси, емоційно-вольові психічні процеси та індивідуально-психологічні властивості особистості