Сучасні підходи до діагностики інтелектуального (розумового) розвитку у вітчизняній науці. Вітчизняні тести розумового розвитку

Багаторічна ефективне використання тестів за кордоном для вирішення практичних завдань змусило вітчизняних психологів задуматися про те, щоб перейняти чужий досвід і почати застосовувати подібні [1] методики у нагий в країні, насамперед з метою оптимізації процесу навчання дітей.

Найчастіше ті психологічні характеристики, які за кордоном розглядаються в світлі вивчення інтелекту, у вітчизняній психології трактуються у зв'язку з поняттям розумового розвитку.

Розумовий розвиток, будучи динамічною системою, залежить як від засвоєння суспільного досвіду, так і від дозрівання органічної основи (мозку і нервової системи в першу чергу), що створює, з одного боку, необхідні передумови розвитку, а з іншого - мінливої під впливом здійснення діяльності. Розумовий розвиток протікає неоднаково в залежності від умов життя і виховання дитини. При стихійному, неорганізованому процесі розвитку його рівень знижений, несе на собі відбиток неповноцінного функціонування психічних процесів. Тому досить актуальною для психолога, який працює в системі освіти, є діагностика рівня розумового розвитку кожної дитини.

Показники розумового розвитку, що розглядаються вітчизняними психологами, залежать від вмісту теоретичних концепцій розумового розвитку, яких вони дотримуються. Серед них і особливості психічних процесів (переважно мислення і пам'яті), і характеристики навчальної діяльності, і показники творчого мислення. Жоден з виділяються показників розумового розвитку не є вичерпним, повністю відображає особливості когнітивної сфери індивідів на окремих етапах розвитку. Навряд чи можливо знайти універсальну характеристику розумового розвитку, яку з однаковою ефективністю можна було б вимірювати у індивідів різного віку незалежно від їх освіти, досвіду основної діяльності та умов життя. Як зазначав Л. С. Виготскій1, важко сподіватися на існування рівних одиниць для вимірювання всіх ступенів в розвитку інтелекту, кожна якісно нова ступінь вимагає своєї особливої міри.

Сформоване в сучасній вітчизняній психодіагностиці розуміння розумового розвитку відображає представлення низки провідних психологів (А. Н. Леонтьєва, Н. С. Лейтеса, К. М. Гуревича та ін.). Воно розглядається як функція накопиченого фонду знань, а також розумових операцій, забезпечують придбання і використання цих знань. По суті, дана характеристика відображає форми, способи і зміст мислення людини. Саме це і діагностують тести інтелекту.

Інтерес до питань психологічної діагностики інтелектуального розвитку у вітчизняній практиці різко зріс в 60-70-і рр. XX ст. Були потрібні відмінкові об'єктивні методи, якими вітчизняна наука в той час не володіла. Роботи у пошуках таких методів стали проводитися двома принципово різними способами. Оскільки за кордоном була велика кількість інтелектуальних тестів, відповідних всім психометрическим вимогам, перший підхід полягав в їх запозиченні. При цьому здійснювалися ретельна адаптація і рестандартизации тесту, а також перевірка його надійності та валідності на вітчизняних вибірках. Така робота була проведена по відношенню до вищеописаних тестам Векслера, Амтхауера, Вани.

Недосконалість такого підходу до інтелектуальної діагностики, заснованого на перекладі і адаптації іноземних тестів, полягає в неможливості усунути вплив на їх результати чинника культури. Будь діагностичні методики, і тести інтелекту в тому числі, виявляють ступінь прилучення випробуваного до тієї культури, яка представлена в тесті, утворюють свого роду соціокультурний фільтр, крізь який успішно пройдуть лише індивіди, що володіють представленим в методиці змістом. Навіть вчинені переклад і адаптація не змінюють того важливої обставини, що тест є "чужим" інструментом, створеним для інших соціально-культурних груп і відповідно до характерних для останніх вимогами до розумовому) розвитку їх представників (докладніше це питання викладено в гол. 18) .

У зв'язку з вищевикладеним вітчизняні псіходіагностамі розробляють власні тести розумового розвитку, призначені для нашої культури. Одним з наукових колективів, перший взявся за цю задачу, була керована Л. А. Венгером лабораторія психофізіології дітей дошкільного віку НДІ дошкільного виховання Академії педагогічних наук СРСР. Результатом їх багаторічної діяльності стали комплекси методик, спрямованих на оцінку рівня розумового розвитку дітей у віці від 3 до 7 років і підготовленості дошкільників до шкільного навчання. Ці методики були теоретично обгрунтовані. Їх розробці передував ретельний аналіз сучасних уявлень про зміст розумового розвитку, основних його закономірності і вікових характеристиках.

Діагностичні методики, розроблені під керівництвом Л. А. Венгера, були стандартизовані і багаторазово перевірені на валідність і надійність. Зусилля іншого наукового колективу (під керівництвом В. І. Лубовского) були спрямовані па розробку діагностичних методик для виявлення затримки і порушень розумового розвитку дітей. Мета, поставлена цим колективом, полягала в створенні системи діагностичних методик, побудованих з урахуванням специфічних і загальних закономірностей аномального розвитку психіки. Такими особливостями є структура дефекту, динамічні характеристики психічної діяльності і потенційні можливості пізнавальної діяльності. Запропонована за допомогою цих методик комплексна, як би "тривимірна" характеристика психічної діяльності дозволяє диференціювати затримку психічного розвитку від легкого ступеня розумової відсталості, з одного боку, і від педагогічної занедбаності при нормальному психічному розвитку дитини - з іншого. Крім того, практична важливість застосування таких методик визначається можливостями побудови на їх матеріалі корекційної роботи з дітьми.

Проблеми, які ще належить вирішити у зв'язку зі створенням таких методик, стосуються їх стандартизації та вдосконалення критеріїв оцінки індивідуальних показників. Що ж стосується теоретичної обгрунтованості діагностичної системи, то вона заслуговує найвищої оцінки.

У психологічному інституті РАО були розроблені чотири тести для діагностики розумового розвитку школярів різного віку і два тести для дорослих індивідів. Всі вони спираються на концепцію соціально-психологічних нормативів (СПН), запропоновану К. М. Гуревичем. Відповідно до цієї концепції, психічний розвиток індивідів відбувається під впливом системи вимог, які суспільство пред'являє до кожного свого члена. Людина, щоб не бути відкинутим тієї соціальної спільністю, в яку він включений, щоб реалізувати себе в умовах, створених цією спільністю, повинна оволодіти цими вимогами.

Ці вимоги об'єктивні, так як визначаються базою досягнутого рівня розвитку даного суспільства; вони не поодинокі, а складають цілісну систему, під впливом якої складається вигляд індивіда в даної соціальної спільності. Найбільш загальні і фундаментальні з цих вимог і названі системою соціально-психологічних нормативів.

Теоретичною основою такого визначення нормативів є те розуміння розвитку, яке склалося в психології та яке А. Н. Леонтьєв характеризував як специфічний процес присвоєння дитиною досягнень попередніх поколінь.

Оволодіння соціально-психологічними нормативами - це активний з боку індивіда процес: прагнучи зайняти певне місце в соціумі, він свідомо здійснює це, докладаючи певних зусиль, долаючи виникаючі перешкоди і інш.

Вимоги, що складають зміст соціально-психологічних нормативів, цілком реальні, закріплені у формі правил, розпоряджень і присутні в освітніх програмах, кваліфікаційних професійних характеристиках, громадській думці дорослих членів суспільства, традиціях виховання і освіти, звичаях повсякденному житті. Вони охоплюють різні аспекти психічного розвитку - розумове, моральне, естетичне.

Оскільки нормативи історичні, вони змінюються разом з розвитком суспільства. Тому швидкість їх зміни залежить від темпів розвитку суспільства. Поряд з цим час їх існування визначається і отнесенностью тій чи іншій сфері психічного. Так, найбільш динамічні нормативи розумового розвитку, що пов'язано з темпом науково-технічного прогресу, що висуває все нові вимоги до людини, її знань, умінь, сформованості мислення, внаслідок чого відбувається перегляд навчальних програм, кваліфікаційних характеристик. Порівняно з нормативами розумового розвитку нормативи особистісного розвитку більш консервативні, особливо це відноситься до нормативів морального розвитку.

Система соціально-психологічних нормативів не є абсолютною, вона диференціюється усередині кожної соціальної спільності в освітньо-вікових межах. Необхідність освітньо-вікових градацій для нормативів пояснюється двома причинами: по-перше, оволодіння нормативами припускає відому ступінь зрілості мозку і нервової системи; по-друге, засвоєння нормативів можливе лише на основі накопиченого досвіду, навчене ги.

Соціально-психологічний норматив розглядається як якийсь обов'язковий мінімум у розвитку тієї чи іншої психічної сфери, його не можна вважати межею розвитку.

Так як перші тести, орієнтовані на соціально-психологічний норматив, спрямовані на діагностику розумового розвитку школярів, було сформульовано те розуміння нормативу, яке було взято за основу. Враховуючи роль навчання в розумовому розвитку дитини шкільного віку, розглядаючи зміст навчання його головною детермінантою, було прийнято, що соціально-психологічний норматив школярів являє собою сукупність конкретизованих вимог навчальної програми, які пред'являються до них на певному етапі навчання.

Введення нормативу в діагностику змусило переглянути як цілі тестування, так і способи конструювання, обробки та інтерпретації методик. Розглянемо, в чому полягають принципові відмінності тестів розумового розвитку, орієнтованих на норматив, від традиційних тестів інтелекту.

Перша відмінність пов'язано з особливим змістом більшості завдань тестів. Якщо зазвичай автор інтелектуального тесту при відборі понять, що включаються в завдання, керується власним досвідом і інтуїцією, перевіряючи себе практикою, і використовує, як правило, життєві поняття, то автори нормативно-орієнтованих тестів спиралися на аналіз шкільних програм. У них містяться основоположні поняття, а також розумові дії, володіння якими може служити показником розумового розвитку школярів. При відборі понять психологи старалися, щоб вони приблизно в рівних пропорціях представляли всі досліджувані навчальні предмети і цикли (суспільно-гуманітарний, природничо і фізико-математичний).

Друга відмінність розглянутих методик від тестів інтелекту полягає в інших способах репрезентації і обробки діагностичних результатів, основними серед яких є відмова від статистичної норми як критерію оцінки індивідуальних і групових результатів на користь критерію наближення даних до соціально-психологічного нормативу. У тестах норматив представлений у формі повного набору завдань.

Третя відмінність вітчизняних тестів розумового розвитку від традиційних - корекційні, що дає можливість простежити найближчим розвиток учнів і передбачити спеціальні заходи і напрями усунення помічених дефектів розвитку.

Першим у низці нормативних тестів розумового розвитку був Шкільний тест розумового розвитку (111ТУР), призначений для учнів 7-10-х класів. Його перша редакція з'явилася в 1986 р Він складався з шести субтестів: 1) і 2) "Загальна обізнаність"; 3) "Аналогії"; А) "Класифікації"; 5) "Узагальнення"; 6) "Числові ряди". Тест є груповим і зручний тим, що за короткий термін дозволяє отримати інформацію про розумовий розвиток цілого класу.

У 1997 р була підготовлена нова редакція тесту (ШТУР-2). У неї крім ряду переглянутих завдань перерахованих субтестів увійшли два субтеста на просторове мислення. Автори тесту: М. К. Акімова, Е. М. Борисова, К. М. Гуревич, В. Г. Зархін, В. Т. Козлова, Г. П. Логінова, А. М. Раєвський.

Психометричні характеристики тесту такі: еквівалентність паралельних форм у загальному балі - 0,83; гомогенність - 0,96-0,98; ретестовой надійність але загального балу форми А = 0,93; форми Б = 0,90. Коефіцієнти валідності при зіставленні з результатами тесту Амтхауера - 0,75, при зіставленні зі шкільною успішністю - 0,57 (форма А) і 0,54 (форма Б).

Приклади ШТУР-2.

1. "Поінформованість". Від випробуваного потрібно правильно доповнити пропозицію, вибравши один відповідь з п'яти запропонованих варіантів.

Початкові букви імені та по батькові називаються ...

а) вензель; б) ініціали; в) автограф; г) індекс; д) анаграма.

2. "Поінформованість". Потрібно підібрати до даного слова синонім з чотирьох варіантів.

Аргумент - ...

а) довід; б) згоду; в) спір; г) фраза.

3. "Аналогії". Слід визначити характер логіко-функціонального зв'язку між парою понять, а потім до третього слову підібрати таку, аби логіко-функціональне відношення між ними було аналогічним використаному в парі.

Числівник: кількість = дієслово ...

а) йти; б) дію; в) причастя; г) частина мови; д) відмінювати.

4. "Класифікації". З п'яти слів слід знайти одне, яке не підходить до решти:

а) паралель; б) карта; в) меридіан; г) екватор; д) полюс.

5. "Узагальнення". Випробуваному потрібно для кожної пари слів підібрати узагальнюючі слова, визначивши, що між ними спільного:

серце - артерія.

6. "Числові ряди". Для кожного ряду чисел потрібно знайти наступний член ряду, зрозумівши закономірність його побудови:

2 3 5 6 8 9 ...

7. "Просторові уявлення". Потрібно визначити, з якого поєднання частин можна зібрати задану геометричну фігуру.

8. "Просторові уявлення". Потрібно визначити, яку об'ємну фігуру з чотирьох запропонованих можна зробити з розгортки.

Показники тесту піддаються кількісно-якісній обробці. При цьому можливі як індивідуальний, так і груповий аналіз. Крім загального бала, що зіставляється з закладеним в тесті нормативом та освітньо-віковими нормами, автори тесту пропонують способи аналізу індивідуальної структури розумового розвитку, що відбиває різну сформованість закладених у субтестах розумових дій, а також переваги при роботі з певним змістом завдань (гуманітарним, фізико-математичним , естественнонаучним). Ці ж напрями аналізу застосовуються і при роботі з іншими тестами, які будуть описані нижче.

Для діагностики розумового розвитку випускників середньої школи та абітурієнтів був розроблений спеціальний Тест розумового розвитку для абітурієнтів та старшокласників (Астурія). Тест створений на тих же теоретичних принципах нормативної діагностики, що і ШТУР (авторський колектив: М. К. Акімова, Е. М. Борисова, К. М. Гуревич, В. Г. Зархін, В. Т. Козлова, Г. П . Логінова, А. М. Раєвський, II. А. Ференс, 1995).

Тест включає вісім субтестів: 1) "Поінформованість"; 2) "Подвійні аналогією"; 3) "Лабільність"; 4) "Класифікація"; 5) "Узагальнення"; 6) "Логічні схеми"; 7) "Числові ряди"; 8) "Геометричні фігури".

Вага завдання тесту складені на матеріалі шкільних програм і підручників і призначені для вивчення рівня розумового розвитку випускників середньої школи. При обробці результатів тестування можна отримати не тільки загальний бал, а й індивідуальний тестовий профіль випробуваного, який свідчить про пріоритетне оволодінні поняттями і логічними операціями на матеріалі основних циклів навчальних дисциплін (суспільно-гуманітарного, фізико-математичного, природничого) і переважанні вербального або образного мислення. Таким чином, на основі тестування можна прогнозувати успішність подальшого навчання випускників у навчальних закладах різного профілю. Поряд з особливостями розумового розвитку тест дозволяє отримати характеристику швидкості протікання розумового процесу (субтест "Лабільність"), що є свідченням наявності у випробуваного певної виразності проявів властивостей нервової системи ("лабільності - інертності").

Субтести, що входять у тест Астурія:

1. "Поінформованість". Від випробуваного потрібно правильно доповнити пропозицію з п'яти наведених слів.

Приклад

Протилежним до слова "негативний" буде слово ... а) невдалий; б) спірне; в) важливий; г) випадковий; д) позитивний.

2. "Подвійні аналогією". Випробуваному необхідно визначити логічні відносини, що існують між двома поняттями, за умови, що в обох парах по одному поняттю пропущено. Необхідно підібрати пропущені поняття таким чином, щоб між першим словом завдання і першим словом однієї з даних на вибір пар було таке ж співвідношення, як між другим словом завдання і другим словом цієї ж пари.

Приклад

Стіл - х = чашка - у, як:

а) меблі - кавник;

б) обідній - посуд;

в) меблі - посуд;

г) круглий - ложка;

д) стілець - пити.

Правильною відповіддю буде "меблі - посуд".

3. "Лабільність". У субтесте потрібно в дуже короткий період часу швидко і без помилок виконати ряд простих вказівок.

Приклад

Напишіть перше літеру свого імені і останню літеру назви поточного місяця.

4. "Класифікація". Даються шість слів. Серед них потрібно знайти два, тільки два, які можна об'єднати по якомусь загальному ознакою.

Приклад: а) котика; б) папуга; в) дог; г) жук; д) спанієль; с) ящірка.

Шуканими словами будуть "дог" і "спанієль", оскільки їх можна об'єднати за спільною ознакою: і те, і інше слово позначає породу собак.

5. "Узагальнення". Випробуваному пропонуються два слова. Потрібно визначити, що між ними спільного (знайти найбільш істотні ознаки для обох слів) і записати це поняття в бланк для відповідей.

Приклад: дощ - град.

Правильною відповіддю буде слово "опади".

6. "Логічні схеми". Випробуваному пропонується розташувати в логічну схему від загального до приватного кілька понять, тобто потрібно побудувати "дерево" логічних відносин, позначивши місце кожного поняття відповідною буквою, а відносини між ними - стрілкою.

Приклад: а) такса; б) тварина; в) карликовий пудель; г) собака; д) жесткошерстная такса; е) пудель. Схема така:

7. "Числові ряди". Пропонуються числові ряди, розташовані за певним правилом. Необхідно визначити два числа, які були б продовженням відповідного ряду.

Приклад: 2 А & Комерсант 10 грудня ...

У атом ряду кожне наступне число на 2 більше попереднього. Тому наступні числа будуть 14 і 16.

8. "Геометричні фігури". Цей субтест діагностує особливості просторового мислення піддослідних і включає різноманітні завдання на розуміння креслень, визначення геометричних фігур за розгортки і ін.

Проведення тесту займає близько півтори години. Тест перевірений на надійність і валідність.

Апробація тесту на вибірках абітурієнтів трьох вищих навчальних закладів підтвердила його придатність для відбору студентів на різні факультети. Тестування було проведено з абітурієнтами фізико-математичного факультету педагогічного інституту, лікувального факультету медичного інституту і гуманітарного коледжу. Виявилося, що перші найкраще виконували завдання фізико-математичного циклу тесту, другі - завдання природничого циклу і останні - завдання суспільно-гуманітарного циклу. При цьому коефіцієнт кореляції, що відображає ступінь зв'язку між результатами тестування по тесту в цілому і величинами прохідних балів, дорівнював 0,70 при рівні значимості р<0,01. Все це підтверджує правомірність використання Астурія для відбору студентів на різні факультети вищих навчальних закладів.

У рамках концепції соціально-психологічного нормативу був також сконструйований Тест розумового розвитку молодших школярів (ТУРМШ) (автори Є. М. Борисова, В. П. Арслан'ян), відмітна особливість якого полягає в тому, що з його допомогою можна оцінити рівні розвитку як наочного , так і вербального мислення. При цьому в обох видах мислення вимірюються одні й ті ж логічні операції: аналогії, класифікації, узагальнення.

Тест призначений для учнів 2-4-х класів. Він складається з двох блоків.

Перший блок (вербальний) включає субтести, спрямовані на виявлення особливостей словесно-логічного понятійного мислення (розроблено два варіанти А і Б). Завдання складаються з вербального і числового матеріалів. У блок входять такі субтести: "Поінформованість", "Класифікація", "Аналогії", "Узагальнення" і два математичних субтеста.

Другий блок складається з субтестів, спрямованих па виявлення особливостей невербального мислення, так як розвиток в даний освітньо-віковий період характеризується переходом від наочно-образного до словесно-логічного, рассуждающему мисленню. Завдання підібрані таким же чином, як і в першому блоці, але складаються з карток із зображеннями предметів, тварин, рослин, геометричних фігур, явищ природи і т.д. У цей блок входять такі субтести: "Класифікація", "Аналогії", "Узагальнення", "Послідовні картинки", "Геометричні аналогією".

Надійність тесту визначалася повторним тестуванням через 3 місяці. Коефіцієнти рангової кореляції розташовуються в межах від 0,50 до 0,80 для вербального блоку і від 0,52 до 0,84 для невербального.

Визначався ще один вид надійності - гомогенність, тобто обчислювалися коефіцієнти попарной кореляції завдань, які склали від 0,88 до 0,92 для вербального блоку і від 0,79 до 0,87 для невербального.

Теоретична валідність (яка визначалася зіставленням успішності по даному тесту з Груповим інтелектуальним тестом ГИТ) виявилася рівною 0,75, а практична (обумовлена зіставленням результатів тесту зі шкільною успішністю) - 0,53 (для невербального тесту) і від 0,50 до 0, 69 для вербального.

Ще один Тест розумового розвитку (ТУРП), призначений для діагностики молодших підлітків 2-5-х класів, розроблений Л. І. Тепловий.

Оскільки зміст навчальної діяльності молодшого підлітка становлять не тільки поняття, а й образи, уявлення, в тест були введені і завдання невербального характеру. Побудовані на математичному змісті, вони включали образи геометричних тіл, математичні символи і схеми. У завданнях, що використовують зміст російської мови, включені схеми слів, пропозицій словосполучень.

ТУРП складається з 102 завдань, які розподілені по шести субтестам: 1) "Поінформованість"; 2) "Класифікації"; 3) "Аналогії"; 4) "Пропозиції"; 5) "Продовж ряд"; 6) "Узагальнення". У субтестах "Класифікації", "Аналогії", "Узагальнення" представлені поняття трьох предметних областей - "російська мова і література", "природознавство" і "математика". Завдання субтеста "Пропозиції" представляють область знань "російська мова і література", а завдання субтеста "Продовж ряд" - "математика".

Коефіцієнти відповідності паралельних форм для різних вікових груп - від 0,84 до 0,87; коефіцієнти гомогенності - 0,99. Ретестовой надійність (інтервал між першим і повторним тестуванням дорівнює 6 місяців) - 0,93 (форма А) і 0,96 (форма Б).

Коефіцієнти валідності в порівнянні з Груповим інтелектуальним тестом Вани для різних форм і віків знаходяться в інтервалі від 0,68 до 0,90. Коефіцієнти кореляції зі шкільною успішністю - 0,61 (3-й класи) і 0,59 (5-ті класи).

Таким чином, всі описані вітчизняні тести розумового розвитку школярів мають хороші психометричні характеристики, що дозволяє вважати їх об'єктивними інструментами психодіагностики, корисними в роботі шкільного психолога.

Ще один тест розумового розвитку, розроблений на основі концепції СПН, - Тест розумового розвитку дорослих (ТУРВ) [2]. Він призначений для оцінки розумового розвитку дорослих членів нашого суспільства у віці від 18 до 50 років і спрямований на діагностику загальної обізнаності, яка визначається як микросредой (сім'єю, школою, сферами спілкування), так і суспільними умовами в цілому, і теоретичного мислення, що впливає на успішність навчання, наукової роботи та інших видів пізнавальної (теоретичної) діяльності. Автори тесту - М. К. Акімова, Є. І. Горбачова, В. Т. Козлова, Н. А. Ференс. У ТУРВ отримали подальший розвиток принципи нормативної діагностики, тобто діагностики, орієнтованої не так на статистичну норму, а на соціально-психологічний норматив.^[2]

Для виявлення соціально-психологічного нормативу розумового розвитку дорослих були проаналізовані навчальні програми старших класів середньої школи і дисциплін загально освітнього блоку вищої школи, вивчено домінуюче зміст інформаційних і науково-культурних програм телебачення, деяких масових газет і журналів, довідкових видань. Відібрані поняття і блоки інформації були піддані експертними оцінками. В якості експертів виступили індивіди у віці 40-65 років, які мають вищу освіту, високий інтелектуальний рівень, що займаються інтелектуальними видами діяльності (наукової та викладацької). У норматив розумового розвитку дорослих увійшли:

- Вміння давати визначення науково-культурним поняттям, тобто формулювати в явній і стислій формі їх основний зміст;

- Загальна інформованість, обізнаність, тобто рівень "вростання в культуру", рівень "привласнення" домінуючою в ній інформації;

- Вміння робити умовиводи; їх скорочена форма - ентимема - складає невід'ємний компонент і повсякденного, і професійного мислення дорослої людини, сприяючи оперативній обробці надходить;

- Вміння розуміти і класифікувати життєві ситуації, укладені в прислів'ях, знаходити в них спільне та відмінне;

- Вміння мислити за аналогією на матеріалі науково-культурних понять;

- Вміння узагальнювати, знаходити спільне і специфічне в поняттях, виділяти тс істотні ознаки, за якими вони можуть бути об'єднані;

- Вміння розуміти закономірності, виражені знаковою символікою, оперувати їй, що може вказувати на наявність у людини аналітичного складу мислення. Це старий перевірений спосіб оцінки розумового розвитку людини. Він моделює такий аспект інтелектуальної діяльності, який служить передумовою власне теоретичного мислення.

Тест включає сьомій субтестів: "Словниковий", "Загальна обізнаність", "Умовиводи", "Класифікації", "Аналогії", "Узагальнення", "Числові ряди":

1. "Словниковий". Випробуваний повинен дати визначення пропонованим словами і виразами.

Приклад: ідеологія; белетристика; авгієві стайні.

2. "Загальна обізнаність" - відображає загальну інформованість, знання індивідів у різних життєвих сферах, придбані ними внаслідок міжособистісних контактів, а також під впливом засобів масової інформації, творів літератури і мистецтва. Репрезентативними зразками змісту субтеста є знання суспільно-політичного та науково-культурного характеру в широкому їх розумінні.

Приклади

Скільки планет Сонячної системи відомо на сьогоднішній день: а) 9; б) 15; в) 23; г) 6.

Кольори російського прапора мають наступну послідовність: а) синій, білий, червоний; б) білий, синій, червоний; в) червоний, білий, синій; г) білий, червоний, синій.

3. "Умовиводи" - являє собою варіант завдань на перевірку умінь робити висновки з суджень. Найчастіше в розумовій практиці доводиться мати справу з ентимемами -Скорочення категоричними силогізмами. Ентимема - силогізм, у якому пропущена одна з посилок або висновок. Кожне із завдань є неповне умовивід (ентімему), в якому пропущено одну з його ланок - велика посилка, менша посилка або висновок. Випробуваний повинен з чотирьох запропонованих суджень (А, Б, В і Г) вибрати те, яке відновлює повну структуру умовиводи.

Приклад

Яке з наведених суджень є відсутньою ланкою в умовиводі "Всяке прекрасне видовище підносить душу. Видовище життя великої людини - завжди прекрасне видовище":

а) не всяке видовище підносить душу;

б) видовище життя великої людини підносить душу;

в) все, що підносить душу, завжди є прекрасним видовищем;

г) не всі прекрасні видовища є видовищем життя великої людини.

4. "Класифікації". Як завдань в ньому пропонуються набори прислів'їв. Випробуваний повинен визначити, яке з п'яти тверджень в кожному завданні не відповідає основному сенсу чотирьох інших.

Приклад:

а) кожен сам собі чудо;

б) всяк Аксен про себе розумний:

в) краса для вінця, а розум до кінця;

г) кожен дурень розумний для себе:

д) всяк молодець на свій зразок.

5. "Аналогії". У завданнях пропонуються три слова. Між першим і другим існує певний зв'язок. Випробуваний повинен до третього слову підібрати таку відповідь з числа наведених, щоб між ними існувала аналогічна зв'язок.

Приклад

Коментарі: пояснень = суверенітет: ...

а) незалежність; б) стан; в) справедливість; г) право; д) держава.

6. "Узагальнення". Випробуваний повинен встановити, що об'єднує пропоновані пари слів або виразів і записати свою відповідь.

Приклади

Натхнення - осяяння. Необхідність - випадковість.

7. "Числові ряди". Завдання являють собою ряди чисел, кожен з яких побудований за певним правилом. Випробуваний повинен визначити це правило і відповідно до нього продовжити ряд на наступні два числа.

Приклади

1) 15 16 14 17 13 18 12 ......;

2) 9 12 14 15 18 20 21 24 .......

Апробація тесту проводилася на вибірці чисельністю 400 чоловік у віці від 18 до 50 років. Надійність визначалася двома способами - методами "розщеплення" і "ретестовой" способом. Коефіцієнти гомогенності в різних субтестах варіювалися від 0,90 до 0,99 (рівень значимості р<0,001). Коефіцієнт ретестовой надійності (при інтервалі між обстеженнями 5 місяців) дорівнює 0,89 (р<0,01).

Валидизация тесту здійснювалася за двома напрямками:

- Визначалася теоретична валідність за допомогою методу оцінки внутрішньої узгодженості (Конструктная валідність) і шляхом зіставлення з результатами тесту Р. Амтхауера (конвергентна валідність);

- Визначалася прагматична валідність за допомогою зовнішнього критерію.

Внутрішня узгодженість тесту визначалася за допомогою кореляції результатів кожного з субтестів з сумарним показником по тесту. Коефіцієнти кореляції варіювалися від 0,55 до 0,85 (рівень значимості р<0,01). Ці дані свідчать про гарну конструктной валідності тесту, так як всі субтести спрямовані на оцінку одного і того ж конструкту, яким є рівень розумового розвитку дорослих.

Ще один спосіб визначення конструктной валідності - підрахунок коефіцієнтів кореляції між субтестів. Вони варіювалися р. межах від 0.29 до О, .17 (рівень значимості / '<0,01). Таким чином, і цей спосіб свідчить про наявність конструктной валідності тесту.

Конвергентна валідність, виражена за допомогою встановлення зв'язку ТУРВ з родинним тестом (Амтхауера), представлена коефіцієнтом кореляції, рівним 0,70 (р<0,01).

Отже, різні способи оцінки теоретичної валідності тесту свідчать про те, що він вимірює якийсь конструкт, який може бути інтерпретований як показник сформоване ™ теоретичного мислення.

Прагматична валідність, оцінена за допомогою зіставлення результатів тестування з успішністю навчальної діяльності (середнім балом навчальної успішності у вузі), виражена у вигляді коефіцієнта рангової кореляції, рівного 0,66 (р <0,01).

Таким чином, ТУРВ пройшов необхідні психометричні перевірки і може бути використаний як психодиагностический інструмент. Разом з тим його перевірки тривають на інших вибірках дорослих індивідів.

Тест "Практичне мислення дорослих" був розроблений і в 2005 р описаний М. К. Акімової, В. Т. Козлової і Н. А. Ференсом [3]. Його автори на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень практичного мислення (інтелекту) сформулювали власні підходи до його діагностики. Основні характеристики цього конструкту, які лягли в основу розробки тесту "Практичне мислення дорослих", полягали в наступному:^[3]

- Практичне мислення є засобом здійснення практичної діяльності;

- Воно спрямоване на вирішення специфічних проблем і завдань, які виникають в спеціальних видах професійної діяльності (операторської, управлінської, педагогічної та ін.), А також у побуті, у повсякденному житті;

- Ці завдання обмежені вимогами конкретної ситуації і повинні бути вирішені в найближчі відрізки часу, поки існують умови і обставини, що викликали ці завдання;

- Підсумок роботи практичного мислення конкретний, має форму зовнішніх проявів і веде до вчинків, необхідності діяти;

- Практичне мислення служить засобом адаптації до конкретних умов життя;

- Специфічною особливістю практичного мислення є детальний аналіз умов і розробка способів рішення з урахуванням всіх обставин і конкретної ситуації.

Тест включає чотирьох субтеста, завдання яких представлені як у вербальній, так і в рисуночное формах;

1. "Завершення ситуацій". Завдання являють собою незакінчені пропозиції, які відображають різні проблемні ситуації і сформульовані таким чином, що стимулюють випробуваного шукати шляхи їх завершення серед трьох варіантів відповідей. За допомогою цього субтеста виявляються загальна обізнаність, вміння знаходити оптимальні виходи з екстремальних ситуацій, використовувати нестандартні підходи до вирішення практичних завдань.

2. "Рішення життєвих проблем". Завдання представлені у вигляді малюнків, на яких зображені дві або більше осіб, ком незакінченою розмовою. Один персонаж говорить одним) 'про якійсь конкретній проблемі. Іншому людині належить цю проблему вирішити. Випробуваний повинен, ідентифікувати себе з останнім, вибрати з трьох запропонованих варіантів той, який, на його думку, є оптимальним для даної ситуації. Завдання цього субтеста спрямовані на діагностику соціального інтелекту.

3. "Відновлення послідовності розвитку подій". Завдання субтеста складаються з шести картинок, об'єднаних загальним сюжетом. На кожній картинці зображений приватний епізод аналізованого події. Картинки розташовані так, що послідовність розвитку подій порушена. Випробуваний повинен її відновити. У цьому субтесте перевіряються вміння відновити з фрагментів логічне ціле.

4. "Знаходження ключових моментів ситуації". Випробуваному пропонуються малюнки чи описи різних проблемних ситуацій. Після ознайомлення з кожною ситуацією він повинен з представлених подробиць виділити таку, яка дає ключ до вирішення проблеми. У цьому субтесте оцінюються вміння детально аналізувати ситуацію і знаходити її ключові моменти.

Таким чином, в даний час вітчизняна практика володіє комплексом вітчизняних тестів, призначених для діагностики розумового розвитку індивідів різного віку. Ці тести мають теоретичні обгрунтування, з ними здійснено необхідні психометричні перевірки, що показують їх досить високу якість.

· [1] Виготський Л. С. Собр. соч .: в 6 т. Т. 5.

· [2] Акімова М. К., Горбачова П. І., Козлова В. Т., Ференс Н. А. Тест розумового розвитку дорослих // Психологічна діагностика. 2010. № 1. С. 25-62.

· [3] Акімова М. К .. Козлова В. Т., Ференс Н. А. Тест "Практичне мислення дорослих" // Психологічна діагностика. 2008. № 2. С. 4-133.