Особливості призначення покарання неповнолітньому за злочин, вчинений у співучасті
Відповідно до ч. 2 ст. 68 КК при призначенні покарання співучасникам злочину суд, керуючись положеннями статтец 65-67 (загальні засади, обставини що помякшують чи обтяжують покарання)враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.
Характер участі – це роль, яку співучасник виконував у спільно вчиненному злочині: виконавець, організатор, підбурювач, пособник.
Ступінь участі – це фактичний внесок кожного із співучасників у вчинений обєднаними зусиллями злочин.
У ст. 27 КК види співучасників розміщені ієрархічно – від найбільш суспільно небезпечного до найменш суспільно небезпечного:Виконавець – організатор – підбурювач – пособник, що враховується судом при призначенні покарання.
Згідно з ч. 2 п. 10 ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» Неповнолітній вік особи, яка вчинила злочин, згідно з п.3 ч.1 ст. 66 КК є обставиною, яка пом'якшує покарання. Вона обов'язково має враховуватись при призначенні покарання - незалежно від того, чи досяг підсудний на час розгляду справи повноліття. Залежно від конкретних обставин справи суди повинні
враховувати як такі, що пом'якшують покарання, й інші обставини,перелічені в ч.1 вказаної статті, а також обставини, хоча й не зазначені у законі, але які знижують ступінь суспільної небезпечності злочину чи особи (наприклад, втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність іншою особою, примирення з потерпілим тощо).
Суд, призначаючи покарання неповнолітньому повинен врахувати суб’єктний склад. Суб’єктом злочину може бути особа, яка досягла віку з якого може наступати кримінальна відповідальність за певний злочин. Якщо ж для виконання об’єктивної сторони злочину використовувалась неповнолітня особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, то організатора чи підбурювача визнають виконавцем злочину, а також додатково кваліфікують їх дії як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.
У п.18 ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» зазначено, що якщо санкцією закону, за яким засуджується неповнолітній, передбачено лише такі види покарань, які з огляду на вік підсудного чи його стан не можуть до нього застосовуватися, суд звільняє його від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру,або відповідно до ст.7 КПК закриває справу і звільняє його від кримінальної відповідальності, або постановляє обвинувальний вирок і звільняє засудженого від покарання.
Варто пам’ятати, що ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину, ставляться у вину лише цьому співучасникові. Це означає, що такі обставини незалежно від їх характеру (обтяжують вони відповідальність чи помякшуютьїї) не можуть впливати на відповідальність інших співучасників, навіть за умови, що вони охоплювались їх умислом.