ЗАВДАННЯ 2. Вивчення особливостей потенціалу дії нервових волокон
Хід роботи:Два однакові електричні подразнення наносилися одне за другим на нерв жаби (мал. 1.2). Інтервали часу між подразненнями змінювалися в ході досліду. На верхній кривій цей інтервал мінімальний. Перше з подразнень викликало відповідь нерва (видно електричний імпульс і потенціал дії нерву, що виникає вслід за ним). Друге подразнення не викликало відповіді нерву (видно лише подразнюючий електричний імпульс). На другій зверху кривий інтервал між подразненнями триваліший. В результаті цього другий з імпульсів також викликав потенціал дії, хоча і невеликої величини в порівнянні з першим. На розташованих нижче кривих видно, що подальше збільшення інтервалу між подразненнями призводить до збільшення амплітуди другого потенціалу дії. Внизу показаний інтервал часу, рівний 1 мілісекунді.
Дайте відповіді на наступні питання:
Результат:
Мал. 1.2. Реєстрація потенціалу дії нервового стовбура жаби.
1. Чому при нанесенні двох подразнень підряд через невеликий інтервал часу друге з них не викликає у відповідь реакції нерву? ________________
2. Як змінюється збудливість нерву безпосередньо після виникнення в ньому потенціалу дії? ________________
3. Скільки часу триває ця зміна збудливості? _______________________________________________________________________
Висновок:__________________________________________________________ ___________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 3. Вирішення ситуаційних задач:
1. Нерв рака, що містить два нервові волокна, подразнювали електричними імпульсами. Спочатку нерв був занурений у фізіологічний розчин, потім його перенесли в розчин, в якому іони натрію замінені іонами холіну, які не проникають через плазматичну мембрану. Після цього амплітуда потенціалів дії впала до нуля. Поясніть, чому виключення з фізіологічного розчину іонів натрію перешкоджає виникненню потенціалів дії.
________________________________________________________________________
2. Як зміниться МП, якщо заблокувати роботу К-Na+ насосу?
__________________________________________________________________
____________________________________________________________________
3. Як зміниться МП, якщо потік Na+ всередину клітини збільшиться, а кількість К+ залишиться тією самою?
______________________________________________________________________
4. Чому при нанесенні двох подразнень з невеликим інтервалом між ними, друге з них не викликає ПД?
______________________________________________________________________
5. Нервове волокно, поміщене в середовище без солі, не збуджується при подразненні будь-якої сили. Чому?
____________________________________________________________________
6. Як і чому зміниться МП, якщо збільшити концентрацію К+ всередині клітини?
____________________________________________________________________
7. Як зміниться збудливість тканини, якщо МП зріс на 20%, а критичний рівень деполяризації на 30%? Вихідні величини: Е0 = 90мв, Ек = 60мв._________________________________________________________
__________________________________________________________________
8. При погіршенні кровопостачання міокарду в міжклітинній рідині підвищується концентрація К+. Як і чому це позначиться на генерації ПД у волокнах міокарду?
____________________________________________________________________
______________________________________________________________
ПЕРЕГЛЯД НАВЧАЛЬНОГО ВІДЕОФІЛЬМУ.
ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ_____
Підпис викладача_________________________________________
ЗАНЯТТЯ 3.Дата________
ТЕМА: Фізіологія нервових волокон. Проведення збудження по нервових волокнах та через нервово-м'язовий синапс. Фізіологічні властивості м'язів. Механізми м'язового скорочення.
МЕТА:Вивчити механізми поширення збудження по нервових волокнах і механізм передачі збудження з нерву на м'яз, навчитися розраховувати швидкість поширення збудження по нерву. Вивчити фізіологічні властивості м'язів, особливості їх функцій. Опанувати метод динамометрії, ознайомитися з електроміографією.
ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ
- Будова нервового волокна та нервово-м'язового синапсу.
- Біохімічні властивості ацетилхоліну.
- Порівняльна характеристика проникності мембрани для іонів.
- Гістологічна будова скелетних (поперечносмугастих) і гладких м'язів.
- Фізіологічне значення структурних елементів м'язів.
ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ _____