Методичні рекомендації до виконання курсової роботи
Виконання роботи починається з аналізу існуючої системи оплати праці за виділеними напрямками (згідно умов завдання). Необхідно пам’ятати, що аналіз передбачає не тільки проведення розрахунків згідно методичних вказівок, а ще й відповідні обґрунтування. Кожний етап аналізу повинен містити у собі перелік виявлених недоліків та переваг. У подальшому при розробці нової системи оплати праці слід запропонувати заходи, які сприятимуть усуненню недоліків.
Етап 1. Аналіз існуючої системи стимулювання праці робочих дільниці.
1. Аналіз використання календарного й ефективного фондів робочого часу.
Календарний фонд робочого часу - кількість робочих днів за плановий період. Для розрахунку календарного фонду часу слід прийняти таку кількість робочих днів у місяцях: перший місяць - 22 дні; - другий місяць - 20 днів; третій місяць - 21 день.
Ефективний фонд робочого часу (у даному змісті) - це кількість робочих днів у плановому періоді за винятком планових невиходів на роботу з поважних причин. Ефективний фонд часу розраховується як добуток таких показників: кількість відпрацьованих днів за місяць, тривалість зміни, відсоток невиходів за поважними причинами.
Розрахунок фактичного ефективного фонду робочого часу проводиться на підставі вихідних даних (табл. В1), враховуючи, що тривалість робочої зміни – 8 годин; робочі працюють в одну зміну.
Розрахунок календарного та ефективного фондів робочого часу доцільно проводити за допомогою табл. 2
Таблиця 2
Облік невиходів на роботу
місяці | Кількість робочих днів | Чисель-ність робочих, чол. | Кількість відпрацьо-ваних людино-годин | Невиходи за поважними причинами | Невиходи за неповажними причинами | ||
людино-дні | % | людино-дні | % | ||||
Всього |
УВАГА! Структура таблиць є рекомендованою і може бути частково зміненою студентом (доповненою чи спрощеною!)
При аналізі ефективного фонду робочого часу інтерес представляють невиходи за неповажними причинами, оскільки на їх ліквідацію повинна бути спрямована проектована система оплати праці.
2. Розрахунок виробітку норм часу (у відсотках).
Виконання норм часу, необхідне для встановлення місячних виробничих завдань робочим. Розрахунки виробітку норм часу доцільно проводити у табл. 3
Таблиця 3
Виробіток норм часу
№ п\п робо-чого | Роз-ряд | Відпрацьовано людино-годин | Відрацьо-вано нормо-годин | Виробіток норм, % | ||||||
місяці | Сума за квартал | місяці | Серед-ній виробі-ток норм | |||||||
Всього за квартал | ||||||||||
3… | ||||||||||
…10 | ||||||||||
Всього |
Процент виконання норм часу визначається як відношення вироблених за певний період нормо-годин до кількості людино-годин, відпрацьованих за той же період (помножене на 100).
Кількість відпрацьованих людино-годин визначається як добуток відпрацьованих людино-змін на тривалість зміни (8 годин).
При заповненні табл. 3: значення у графах 3-5 над рискою (табл. В1) використовуються для визначення кількості відпрацьованих людино-змін, а графи 6-8 над рискою (табл. В1) – показники вироблених нормо-годин.
3. Аналіз відповідності розряду робочого розряду роботи.
Кількість вироблених нормо-годин за своїм та за більш високим розрядом по місяцях розраховується на основі вихідних даних табл. В1. – сумуванням показників у графах 6-8 відповідно над рискою або під (результати можуть бути записаний в останній рядок цієї таблиці).
По більш високому розряду робітник відпрацьовує приблизно від 23% до 33% від загального виробленої кількості нормо-годин. У роботі необхідно визначити ці межі.
У випадку, якщо кількість нормо-годин, відпрацьованих по більш високому розряду, перевищує 35%, варто стимулювати працівника підвищувати свій розряд. Це варто врахувати при розробці нової системи оплати праці.
4. Аналіз виконання виробничих завдань на ділянці.
Знаходимо загальну кількість невиконаних змінних завдань за квартал за версією майстра й робітників (результат заносимо в останній рядок табл. В1 вихідних даних (графи 9 і 10)). Далі знаходимо відсоток невиконаних завдань протягом кварталу по ділянці. Загальну кількість відпрацьованих за квартал змін беремо з табл. 2 аналізу.
Наприклад, за версією майстра загальна кількість невиконаних змінних завдань становить 225 завдань, а за версією робочих 167; кількість відпрацьованих змін 693. Це означає - майстер вважає, що не виконано 32,4% (225/693=0,324) завдань, а робітники 24% (167/693=0,24).
Система заробітної плати повинна сприяти обов'язковому виявленню неполадок, обов'язково фіксувати кожне порушення в системі обслуговування робочих місць і бути спрямованою на його недопущення. Це можливо тільки за умов зниження премії за невиконання змінного завдання за провиною робітників. У всіх інших випадках необхідно фіксувати причину зриву завдання, а значить фіксувати того, хто винен. Тому необхідно депреміювати або преміювати за зв'язок з виконанням змінного завдання.
5 .Визначення заробітної плати робочих на ділянці.
Проводиться розрахунок тарифної частини заробітної плати. Всі розрахунки доцільно звести у табл. 4.
Визначення тарифної частини заробітної плати робочого ( ) здійснюється за формулою 1:
, грн. , (1)
де - загальна кількість вироблених за місяць нормо-годин і - тим робочим протягом місяця;
- тарифна ставка і - го робочого у відповідності до розряду (табл. 1), грн.
Загальна кількість вироблених нормо-годин переноситься з табл. А1 вихідних даних (графа 6,7,8 – над рискою) у табл. 4 (графи 3,4,5). Кількість нормо-годин вироблених по більш високому розряду з табл. А1 вихідних даних (графи 6,7,8 – під рискою) переносяться в табл. 4 (графи 9,10,11).
Кількість нормо-годин відпрацьованих за своїм розрядом ( ) розраховуємо за формулою 2:
, нормо-год, (2)
де - загальна кількість нормо-годин, відпрацьованих і- тим робочим за місяць;
- кількість нормо-годин, відпрацьованих робочим протягом місяця по більш високому розряду.
Результат розрахунків відпрацьованих нормо годин по своєму розряду відображається в табл. 4 у графах 6,7,8.
У графах 12-13 табл. 4 заносять тарифні ставки робочих відповідних розрядів (свого й більше високого).
Добуток виробленої кількості нормо-годин по своєму й більш високому розряду визначає відрядний заробіток робітника в даному місяці. Результат заноситься в графи 14-19 табл. 4.
Визначення роздільного заробітку робітника по своєму й більш високому розряду може знадобитися при розробці нової системи оплати праці.
У графах 20-22 табл. 4 визначається сумарний відрядний заробіток робітника за місяць, який складається з заробітку розрахованого за своїм та більш високим розрядом.
Згідно існуючої системи оплати праці на підприємстві діє система преміювання. Премії нараховуються виходячи з суми загального відрядного заробітку визначеного у табл. 4.
Таблиця 4