Шляхи раціоналізації та оцінка ефективності внутрішньозмінних режимів праці і відпочинку

Ефективність регламентованих перерв на відпочинок залежить не тільки від їх точного дотримання, а й від умов, у яких відпочивають працівники. В приміщеннях для відпочинку необхідно підтримувати оптимальну температуру і освітлення, забезпечити їх вентиляцію та ізоляцію від генераторів шуму і вібрації. Наукою доведено, що від­новлення фізіологічних функцій при нормальній температурі повітря (20 °С) відбувається у 2,5 раза швидше, ніж при температурі 32 °С; нормалізація пульсу у робітників під час відпочинку при температурі 19 °С відбувається у 3 рази швидше, ніж при температурі 32 °С. Якщо у виробничих приміщеннях нормальні умови праці, то відпочинок ро­бітників може бути організований безпосередньо на робочих місцях. У цих випадках необхідно одночасно зупинити все обладнання і від­крити фрамуги. Крім того, в цехах повинні бути питтєві автомати, крани з гарячою і холодною водою, елементи озеленіння.

Ефективність відпочинку великою мірою залежить і від його змісту. За змістом відпочинок може бути пасивним і активним.

Пасивний відпочинок в позі сидячи або лежачи застосовується при важких фізичних роботах, а також роботах, пов'язаних з постій­ними переміщеннями або позою стоячи. Однак після пасивного від­починку спостерігається дещо сповільнене впрацювання.

Більш ефективним є активний відпочинок, в основі якого лежить феномен Сєченова. Він забезпечує більш швидке відновлення праце­здатності. В процесі активного відпочинку навантаження з втомлених нервових центрів і органів переключається на бездіяльні або менш за­вантажені під час роботи. Активний відпочинок забезпечується:

— зміною форм діяльності;

— впровадженням виробничої гімнастики.

В основному зміна форм діяльності передбачає чергування:

• основних і допоміжних робіт;

• робіт різної складності і рівня монотонності;

• фізичної і розумової праці;

• більш інтенсивної роботи з менш інтенсивною;

• робіт, пов'язаних з навантаженнями на різні аналізатори і м'язові групи;

• робіт, які відрізняються характером робочої пози.

Періодичність зміни форм діяльності залежить від конкретного змісту праці. Так, при виконанні дуже простих, короткотривалих І операцій необхідно два рази протягом робочого дня змінювати опе­рації — на третій і шостій годинах роботи. При виконанні робіт, які вимагають тривалого впрацювання, заміна їх іншими видами праці здійснюється через тиждень, або більш тривалі проміжки часу.

Велике значення для підтримання високої працездатності і збе­реження здоров'я працівників має виробнича гімнастика. Особливо ефективні гімнастичні вправи при роботах, пов'язаних з обмеженою

І руховою активністю працівників. Виробнича гімнастика має три основні форми: вхідна гімнастика, фізкультурна пауза, фізкультурна хвилинка.

Вхідна гімнастика проводиться на початку робочого дня протя­гом 5...7 хв з метою прискорення процесу впрацювання. Внаслідок гімнастичних вправ зростає рухливість нервових процесів і приско­рюється відновлення робочого динамічного стереотипу.

Фізкультурна пауза проводиться протягом 5...10хв від одного до чотирьох разів за зміну в період розвитку втоми.

Фізкультурні хвилинки проводяться з метою зняття втоми окре­мих органів. Суть у тому, що протягом 2...З хв працівник виконує 2—3 вправи. Особливо необхідні фізкультурні хвилинки для пра­цівників розумової праці та робітників, для яких основною є робоча поза сидячи.

Раціоналізація внутрішньозмінних режимів праці і відпочинку пов'язана також із застосуванням функціональної музики.

Функціональна — це музика, яка супроводжує процеси праці з метою підвищення або підтримання високого рівня працездатності.

Вплив музики на життєдіяльність організму людини зумовлю­ється тим, що вона викликає позитивні емоції і стимулює ритм рухів.

Призначення і характер музикальних передач протягом робочої зміни обумовлюється динамікою працездатності. Тому перед почат­ком роботи протягом 15...20 хв доцільно передавати зустрічну му­зику, щоб підняти тонус і настрій працівників. На початку зміни і після обіду протягом 10... 15 хв проводиться трансляція музикаль­них передач для стимулювання процесу впрацювання. На початко­вих стадіях розвитку втоми в першій і другій половині робочого дня доцільно транслювати музику для запобігання втомі і зняття відчут­тя стомлення. В останню годину роботи транслюють так звану передфінальну музику, а по закінченні роботи — фінальну, яка також покликана зняти відчуття стомлення. Загальна тривалість музикаль­них передач за зміну становить 1...2,5 год залежно від конкретних виробничо-технічних та організаційних умов і регулюється відпові­дними графіками. Особливо ефективна функціональна музика при виконанні монотонних робіт.

Недоцільно застосовувати музику при виконанні робіт, які вима­гають високої концентрації уваги працівника, значного навантаження розумовими діями, виконуються в несприятливих санітарно-гігіє­нічних умовах та на нестаціонарних робочих місцях.

Для оцінки ефективності впровадження науково обгрунтованих режимів праці і відпочинку у виробничих умовах використовують показники продуктивності праці. З цією метою розраховують індекс продуктивності праці за зміну при існуючому і новому режимах:

де І_n — індекс продуктивності праці; Т_с.р — період стійкої працездат­ності в змінному фонді робочого часу, частки одиниці; Т_зн.р — пері­од зниженої працездатності в змінному фонді робочого часу, частки одиниці; n - рівень продуктивності праці в період стійкої праце­здатності, взятий за 1; n₁ — рівень продуктивності праці в період зниженої працездатності, частки одиниці.

Підвищення продуктивності праці за рахунок впровадження нау­ково обгрунтованого режиму праці і відпочинку розраховується за формулою:

де П — приріст продуктивності праці, %; , — індекс продуктивності праці заміну відповідно за існуючого та нового режиму І праці і відпочинку.

Ефективність нового режиму праці і відпочинку може бути оцінена також на основі соціологічних досліджень щодо задоволення працівників таким режимом, рівня їх стомлення і відновлення працездатності під час відпочинку.