Концепція любовних взаємин Р.Стернберга.

У 1986 році американський психолог Роберт Стернберг запропонував свою трикомпонентну теорію любові. Теорія ця показує, наскільки складно людині досягти успіху в стосунках, які розглядаються як любовні.

Роберт Стернберг, дослідник з Єльського університету, протягом кількох років вивчав динаміку любовних відносин і розробив цікаву модель, яка включає в себе три основні елементи любові. Дані елементи можна уподібнити трьом сторонам трикутника, площа якого відповідає розмірам і стилю любові.

1. Інтимність є емоційним елементом і має на увазі близькість, взаємну підтримку і партнерство. У процесі розвитку відносин, у міру того як партнери зближуються, інтимність, як правило, поступово зростає, починаючи з певного рівня, досягнутого на початку відносин. У стабільних та гармонійних відносинах інтимність не завжди має зовнішнє вираження, однак чітко проявляється в кризових ситуаціях, що пара долає разом.

2. Пристрасть є елементом мотивації любові і проявляється у вигляді бажання з'єднатися з коханим, чим і обумовлено статеве збудження і прагнення до сексуальних відносин. На першому етапі відносин важливість цього аспекту любові постійно зростає. Стернберг уподібнює пристрасть наркотику, який вабить людей і обіцяє насолоду. Якщо один з партнерів раптово припиняє стосунки, інший партнер може страждати від депресії і дратівливості, відчуваючи душевний біль від розлуки. З часом в процесі тривалих відносин пристрасть стабілізується, оскільки вже не в змозі надавати відповідну стимуляцію і доставляти таке ж задоволення, як раніше. Це не означає, що пристрасть втрачає значення або зникає. Пристрасть просто втрачає важливе значення як елемент мотивації відносин.

3. Відданість являє собою конгнітівний аспект любові, як при короткочасних, так і при тривалих відносинах. При перших зустрічах з потенційним партнером любовні відносини не мають на увазі відданості. Однак у міру зближення партнерів взаємна відданість набуває більшого значення. Подібно іншим елементам любові, відданість з часом стабілізується або знижується, якщо відносини виявляються невдалими.

Згідно з результатами дослідження Стернберга, прогнозувати вдало складаються відносини можна в тому випадку, якщо людина бачить у своєму партнері бажане ставлення до себе. Якщо один партнер упевнений в тому, що інший любить його недостатньо сильно, між ними можуть виникнути суперечки і конфлікти.

Роберт Стернберг, дослідник з Єльського університету, розробив власну модель любові. Складовими елементами цієї моделі є інтимність, пристрасть і відданість.

Інтимність. Спочатку інтимність постійно зростає, а потім стабілізується. При деяких цілком вдалих відносинах інтимність може бути прихованою або латентну, однак при повній відсутності інтимності відносини швидше за все приречені на провал.

Відданість - - - - - Вдалі відносини. . . . . Невдалі відносини - - - Зворотний процес.

Спочатку відданість збільшується повільно, а потім - швидше, у міру розвитку відносин. У кінцевому підсумку на певному рівні вона стабілізується, якщо відносини стають постійними, або повертається до початкової точки, якщо відносини припиняються.

Пристрасть - - - - - Вдалі відносини. . . . . Невдалі відносини - - - Зворотний процес

Пристрасть володіє позитивним потенціалом, який реалізується швидко, і негативним потенціалом, який реалізується набагато повільніше і вплив якого відчувається довше, оскільки душевний біль залишається після того, як проходить любов. У кінцевому рахунку негативний потенціал повертається до вихідної точки.

Альтернативні форми сім’ї.

Протягом кількох останніх десятиліть у західному суспільстві, а від недавнього часу і в Україні, з'явилося і набуло поширення багато альтернативних форм сімейних структур і способів життя. Незареєстровані шлюби. Останнім часом зросла кількість дорослих людей, які живуть разом із особами протилежної статі, не будучи пов'язані з ними сімейними чи шлюбними зв'язками. Майже половина громадян віком від 26 до 36 років деякий час віддає перевагу подібному способу життя. Такий стиль життя не є новим, але раніше траплявся досить рідко. Різке збільшення числа незареєстрованих пар пояснюється тим, що подібна поведінка в останні роки стала соціально прийнятною, а також тим, що підвищився вік вступу у перший шлюб. Незареєстровані шлюби практикуються переважно серед молодих людей, які є мешканцями великих міст. Рідко вибирають такий стиль життя релігійні особи. Більшість пар, які живуть у незареєстрованому шлюбі, не мають дітей, оскільки відчувають себе не так стабільно, як одружені пари і не впевнені у своїй здатності разом долати труднощі.

Серійна моногамія. Цей стиль життя передбачає декілька циклів шлюбу і розлучення. Скажімо, акторка Елізабет Тейлор виходила заміж 8 разів. Проте кількість осіб, які ведуть подібний спосіб життя останнім часом зростає і трапляється не лише в середовищі богеми. Це пов'язано, насамперед, із полегшенням процедури розлучення.

Неповні сім'ї. Найчастіше це сім'ї, які утримують жінки. Зростання кількості таких родин є наслідком зростання кількості розлучень, а також жінок, які народжують дітей поза шлюбом. Якщо у 1940 р. тільки 11 % всіх чорношкірих родин у США "очолювала" жінка-одиначка, то у 1991 р. їх було уже 58 % від загальної кількості. "Матері-одиначки" тепер не піддаються такій обструкції і зневазі, як колись. Такий стиль життя сьогодні є цілком соціально прийнятним. Більшість жінок, які є самостійні і можуть самі себе матеріально забезпечити, не хочуть ставати у залежність від чоловіків тільки тому, що цього вимагають соціальні традиції нуклеарної сім'ї. Однак статистико-соціологічні дослідження свідчать, що більшість неповних сімей переживає значні труднощі: постійний брак часу, коштів, почуття самотності, відчуття відповідальності за долю дитини. Дослідження показують, що ймовірність дитячої злочинності у неповних сім'ях є удвічі вищою, ніж у повних. Що більше, діти із неповних сімей демонструють рівень розвитку нижчий від середніх показників, характерних для цього віку.

Самотність. Самотні люди не становлять монолітної соціальної групи тому, що серед них є і неодружені, і розлучені, й овдовілі. Самотність — непостійний і неоднозначний статус. Між полюсами вільної і незалежної людини, і людини, яка знемагає від самотності є багато різних перехідних форм людей, які свідомо або внаслідок певних обставин залишилися самотніми. Цікаво, що кількість неодружених і незаміжніх зростає відповідно із підвищенням рівня освіти. Це особливо стосується жінок.

Гомосексуальні пари. Гомосексуалізм — це надання переваги сексуальному партнерству із особою однієї статі. Згідно оцінок Інституту сексуальних досліджень Альфреда К. Кінсі, 5—6 % дорослого населення США має гомосексуальну орієнтацію. Очевидно таке співвідношення гомо і гетеросексуалів властиве не тільки для США. Останнім часом гомосексуалізм легалізували у більшості країн (найперше це сталося у США, штаті Іллінойс, у 1961 р.; на території колишнього Радянського Союзу, в тому числі й в Україні, де-факто це сталося після розпаду СРСР). У деяких країнах дозволили навіть укладання шлюбу між представниками однієї статі. Дослідження Інституту Альфреда К. Кінсі показують, що лесбіянки є більше схильними до тривалих зв'язків, ніж гомосексуалісти-чоловіки. Однак, якщо лесбіянки, як і гетеро сексуальні пари, надають великого значення вірності у сексуальних стосунках, то гомосексуалісти-мужчини спокійно ставляться до зв'язків їхніх партнерів "на стороні". Гомосексуальні пари зазвичай приймають такі взірці сімейного життя, які існують серед гетеро сексуальних пар. Для них так само є істотним романтичне кохання, як і практичні аспекти сімейного побуту. Станом на 2002 р. у Нідерландах, у формально зареєстрованих гомосексуальних шлюбах перебувало 100 тис. осіб. Кількість шлюбів такого роду значно зросла після того, як у грудні 2000 р. у цій країні було прийнято закон, який дозволяє гомосексуальним парам всиновлювати дітей. Тепер кожен п'ятий шлюб у Нідерландах — гомосексуальний, причому більшість осіб, які беруть гомосексуальний шлюб мають за собою досвід гетеро сексуального одруження.