Удар ножем знизу та захист від нападу

Таблиця 32

Дії атакуючого	Дії того, хто захищається
Із лівосторон­ньої стійки з кроком упе­ред — колю­чий одноймен­ний удар знизу в живіт	Із фронтальної стійки з кроком назад правою ногою — ниж­ній блок лівою рукою, правою позначає боковий удар у голо­ву. Не перериваючи дії правою рукою, захоплює однойменну руку противника зі сторони мі­зинця та проводить важіль ру­ки всередину, при цьому роз­вертаючись праворуч на лівій нозі. Відбирає зброю
4. Захист від погрози пістолетом в упор: спереду, ззаду Таблиця 33
Дії атакуючого	Дії того, хто захищається
У правосто- ронній стій­ці притискає ствол пістолета до грудей того, хто захищається	Із фронтальної стійки робить розвертання на місці на 90°, одночасно відводячи руку з пістолетом із назовні в серед­ину. Перехоплює правою ру­кою його праву руку. Робить розвертання на правій нозі, проводить важіль руки назовні
У правосторон- ній стійці при­тискає ствол до спини захи­щаючого	Із фронтальної стійки робить розвертання на місці на 90°, блокує лівою рукою різно­йменне передпліччя партнера та відводить його в сторону та позначає удар лівим ліктем у потилицю атакуючого

Тема. Підготування до переправи через водну перешкоду. Форма одягу та використання підручних засобів для виконання переправи через водну перешкоду

1. Подолання водних перешкод в одязі

Якщо треба подолати вплав невелику від­стань при не досить високій температурі води, плавець може плисти в одязі. Але перед тим слід зняти чоботи, покласти їх за спину ха­лявами вперед і прив'язати до тулуба поясом, затягнувши його, але не настільки, щоб це за­важало вільному диханню й плаванню. Якщо плавець узутий у черевики, їх також треба зняти й, поклавши за спину підошвами назо­вні, прив'язати поясом.

Крім того, треба порозстібати ґудзики на рукавах і комірі сорочки та витягти її з-під штанів, усі кишені повивертати.

Найзручнішими є способи: брас на грудях та на боці.

Кроль можуть застосовувати лише ті плав­ці, які добре ним володіють. Для плавання в одязі характерний ще один спосіб: кроль на грудях без виносу рук. Структура рухів залишається в основному такою самою, як і при спортивному способі, але всі рухи рука­ми виконують у воді, руки весь час розміщені долонями вниз і по черзі просуваються вперед на рівні однойменного плеча. Наприкінці греб­ка рука не піднімається над поверхнею води, а згинається в ліктьовому суглобі та ковзає вздовж тулуба. Голова піднята досить високо над поверхнею води.

Переправлятися вплав можна в одязі і без нього. В останньому випадку плавець перед тим, як увійти у воду, знімає з себе одяг, згортає його пакунком і кладе на плавучий предмет.

2. Подолання водних перешкод за допомогою підручних засобів

Як підтримуючі засоби при переправах можуть бути використані різні підручні пред­мети, що мають достатню вантажопідйомність і водночас більш-менш зручну форму: дошки, колоди, автомобільні камери, в'язанки хмизу, порожні речові мішки з брезенту. Використо­вуючи колоди або дошки, плавець може трима­тися за них руками, а якщо дошка або колода має достатню вантажопідйомність — лягти на неї грудьми й животом і гребти руками. Можна також зв'язати дві колоди або дошки мотузками, щоб відстань між ними становила 50-60 см, після чого лягти на них грудьми і виконувати правильні рухи руками й ногами. Автомобільну камеру застосовують так само, як і рятувальний круг.

Також використовують для переправи со­снові шишки, тирсу, стружки, сіно, солому тощо. Ними треба наповнити мішок або зв'язати вузол із щільної матерії і зробити щось на зра­зок плотика. В усіх випадках, переправляючись за допомогою підручних засобів, слід спиратися на них руками або грудьми й просуватися впе­ред переважно за рахунок роботи ніг способом брас або на боці.

Переправа вплав за допомогою підручних засобів

Для переправи вплав за допомогою плащ- палатки необхідно зняти обмундирування і спо­рядження, виготовити вузол-поплавок і при­кріпити до нього зброю. Для виготовлення зузла-поплавка плащ-палатка розстеляється на землі, на середину її кладеться взуття нос­ками в різні сторони, на взуття — речовий мішок, поясний ремінь із піхотною лопаткою, підсумком, протигазом і обмундирування, після чого краї плащ-палатки збираються і міцно зв'язуються разом із вузлом, що утворився. Зверху до поплавка кріпиться автомат, ремінь якого без послаблення пропускається під вузлом. На такому поплавку при відповідному кріпленні можна переправити кулемет або гранатомет.

Під час плавання учень, тримаючись за ву­зол, пересувається вперед, працюючи ногами та вільною рукою.

Учні, які погано плавають або зовсім не вміють плавати, можуть переправлятися, тримаючись за один або два вузли-поплавки, які буксируватимуть умілі плавці.

Під час подолання широких річок вплав можуть бути використані різноманітні підручні матеріали. Найбільш розповсюдженими підруч­ними матеріалами є колоди, дошки, жердини, поліна, комиш, солома та ін.

Під час плавання за допомогою круп­них колод довжиною 40-60 см, діаметром 15-20 см, поліно закладають за поясний ре­мінь або прив'язують мотузкою до живота чи до попереку. Пересування вперед здійснюється за допомогою гребків рук і ніг.

З дошкою довжиною 1-1,5 м, шириною 15-20 см, товщиною 4-6 см учень пливе за до­помогою одних тільки ніг. Для цього він лягає животом на кінець дошки й обхоплює її ви­тягнутими вперед руками.

Із колодами довжиною 1-1,5 м, діаметром 15-20 см учень переправляється, розмістившись уздовж колоди і збоку, обхопивши колоду од­ною рукою зверху за середину, пересуваючись уперед, працюючи вільною рукою і ногами.

Вантажопідйомність колод визначають за табл. 34.

Таблиця 34

Корисна вантажопідйомність колод (кг)

Діаметр у верх­ньому зрубі, см	Довжина колод, м
	7,5 15	10,5 21	14,5 29	19,5 39	22 44	23 46	34 68	40 80
			20 40	26 52	ЗО 60	38 76	44 88	50 100
		20 40	24 48	32 64	38 76	46 92	54 108	62 124
		24 48	32 64	38 76	46 92	56 112	66 132	76 152
	22 44	30 60	38 76	48 96	56 112	68 136	78 156	92 184
	26 52		46 92	56 112	68 136	80 160	94 188	108 216
	32 64	42 84	54 108	66 132	80 160	94 188		126 252
	38 76	50 100	64 128	78 156	94 188	110 220		144 288
	44 88	58 116	74 148	90 180	108 216		146 292	166 332
ЗО	50 100	68 136	85 170	104 208		144 288	156 312

Примітка

1. У чисельнику приведена вантажопідйом­ність щойно зрубленого дерева, а в зна­меннику — сухого дерева.

2. Дані таблиці приведені для сосни, осини та верби.

3. Для ялини, піхти і тополя їх необхідно помножити на 1,2.

4. Для берези, каштана і в'яза — на 0,7.

3. Подолання водних перешкод за допомогою каната, жердин та вбрід

Форсування водної перешкоди за допо­могою каната, мотузки (телефонного кабелю) здійснюється таким чином: один або двоє учнів, які добре плавають перетягують через водну перешкоду канат або мотузку (кабель) і за­кріплюють його на протилежному березі; учні, витримуючи дистанцію 5-7 м, заходять у воду, беруться за канат або мотузку і, перехоплю­ючи її руками способом ближня рука зверху, дальня — знизу, переправляються через водну перешкоду. Перехоплюючи таким чином канат, плавець лежить на грудях і злегка повертаєть­ся на бік. А щоб тіло не занурювалось у воду, робить легкі рухи ногами зверху — вниз і зни­зу — вверх.

Якщо водойма широка і канат провисає та занурюється у воду, необхідно через кожні 5-7 м прив'язувати до нього плавучі предмети (куски дерева, дошки тощо). Дошки або колоди прив'язують до каната так, щоб їх повздовжні осі по можливості збігалися.

Переправа за допомогою жердин

Якщо немає каната, троса, телефонного кабелю, їх можна замінити жердинами. Для цього жердини кладуть кінцями впритул або в накладку та міцно зв'язують мотузками чи дротом. їх кладуть упоперек водойми, за­кріплюючи або міцно тримаючи вільні кінці на протилежних берегах. Техніка переправи така сама, як і по канату.

Подолання водних перешкод убрід

Водні перешкоди можна долати вбрід, якщо глибина річки не перевищує 1-1,5 м. Брід переважно буває на розширеннях пря­мих ділянок русла річки з пологими спусками до води. Найвірнішою ознакою броду є стєжка або дорога, яка обривається біля одного берега і продовжується на іншому.

При швидкості течії річки більш ніж 2м/с натягується канат або мотузка.

Під час подолання річки вбрід необхідно рухатися в колонах прямо по трасі, приставни­ми кроками, підтримуючись за поясний ремінь того, хто рухається попереду. Дивитися слід прямо перед собою (на протилежний берег), а не на воду, інакше закрутиться голова.

Подолання річок убрід здійснюється та­кими основними способами:

1. Подолання річки одиночними учнями з самостраховкою за допомогою жерди­ни застосовується під час розвідки броду та переносу мотузки на інший берег для організації переправи і страховки.

2. Подолання річки шеренгами по 3-4 осо­би застосовується для швидкого переходу через гірську річку або річку зі швидкою течією, якщо вода не піднімається вище колін. Рухатися необхідно навскоси вгору за течією, при цьому учень повинен три­матися за поясний ремінь товариша.

3. Подолання річки в колоні по одному за­стосовується з метою швидкого подолання річки, де глибина води до коліна, а течія не дуже швидка. Учні повинні рухатися не в ногу, навскоси проти течії вгору, під­тримуючи товариша за. ремінь, при цьому напрямного доцільно призначити найбільш досвідченого та фізично сильного. По не­відомому місцю необхідно йти обережно, промацуючи дно жердиною або дрючком. Якщо на дні є гостре каміння, взуття ски­дати не рекомендується.

4. Визначення реальної фізичної підготовленості юнаків. Прийом нормативів (за можливістю)