Формування першого враження
Процес сприйняття людини людиною є важливим етапом в побудові міжособистісної комунікації. Цій проблемі присвячено багато теоретичних і прикладних досліджень, проведених як у нас, так і за кордоном. Особлива увага в цих роботах приділяється феномену формування першого враження, який досить тривалий час відіграє роль своєрідної психологічної установки на сприйняття особистості. Дослідження, що допомагають зрозуміти, як саме складається перше враження, проведені російським вченим А. А. Бодалевым, показали, що воно формується протягом перших 2-3 хвилин і потім підсвідомо впливає на людину, тому що володіє певною стійкістю. Вплив на сприйняття людини людиною феномена першого враження може впливати на наші судження досить тривалий час. Дуже часто люди судять про інших саме по першому враженню. Хоча часто перше враження буває оманливим.
А. А. Бодалев виділяє п'ять компонентів, які впливають на формування першого враження про людину:
1) характеристика зовнішнього вигляду людини;
2) оформлення зовнішності (у тому числі стиль одягу, зачіска);
3) експресія людини (пережиті або трансльовані емоційні стани);
4) поведінка;
5) передбачувані якості особистості.
Якщо звернутися до зарубіжних досліджень, то там були отримані приблизно такі ж результати:
o зовнішність і одяг;
o постава;
o поведінка;
o особливості спілкування;
o передбачувані якості особистості.
Як бачите, у формуванні першого враження значна роль відведена одязі. Ще Френсіс Бекон писаний: "Найкращою характеристикою людини є її приваблива зовнішність". Чому? З точки зору психології це легко пояснити. Підсвідомо люди вважають, що "прекрасна форма дорівнює хорошому змістом".
Ще однією важливою характеристикою для сприйняття оточуючими грає постава. Гарна постава сприймається людьми як прояв гідності, сили особистості і впевненості в собі. Якщо ж людина сутулиться, у нього погана постава, це сприймається оточуючими як прояв невпевненості, підпорядкованості, слабкості.
Кожній людині необхідно володіти мистецтвом самопрезентації, самопозиціювання. Вміння "подати" себе у виграшному світлі, виділити свої достоїнства і згладити недоліки є справжнім мистецтвом і також впливає на те враження, яке ви справите на оточуючих.
Саме в силу того великого значення, яке відводиться формування першого враження, так важливо при першому знайомстві справити враження людини успішного, впевненого в собі (не плутати з самовпевненістю!), грамотного фахівця.
Які ж фактори можуть впливати на перше враження? Р. В. Бороздіна наводить ряд факторів, які впливають на перше враження. Основними можна назвати наступні три фактори:
1) переваги - коли людина, яка перевершує спостерігача по важливому параметру, оцінюється ним вище і по іншим значимим параметрами, тобто відбувається свого роду особистісна переоцінка;
2) привабливості - існує закономірність, що зовні привабливого людини люди і за іншими параметрами оцінюють набагато вище;
3) ставлення до спостерігача - людей, які добре до нас ставляться або розділяють якісь важливі для нас ідеї, ми оцінюємо позитивно але і іншими показниками.
Тут також необхідно відзначити, що в процесі спілкування можливі різні варіанти самоподачи, які можуть послужити джерелом помилок при сприйнятті іншої людини:
o самоподача переваги - зазвичай ґрунтується на об'єктивних ознаках і знаках переваги, таких як одяг, манера мови і поведінки;
o самоподача привабливості - найчастіше заснована на особистій чарівності;
o самоподача відносини - вміння показати партнеру своє гарне ставлення до нього;
o самоподача актуального стану і причин поведінки - вміння привернути увагу співрозмовника до тих причин поведінки, які вважаються найбільш прийнятними.
Для досягнення ефективності взаємодії необхідно знати закономірності сприйняття людини людиною, її розуміння та оцінку, яка може бути адекватною, а може не відповідати дійсності.
Існують різні ефекти, які спотворюють сприйняття. Вони можуть впливати на формування першого враження, і їх необхідно враховувати. Розглянемо їх.
Ефект ореолу означає вплив загального враження про людину на сприйняття і оцінку приватних властивостей його особистості. Якщо загальне враження про людину сприятливе, то її позитивні якості переоцінюються, а негативні - небудь затушовуються, або так чи інакше виправдовуються. І навпаки, якщо загальне враження негативне, то навіть благородні вчинки не помічаються або тлумачаться як своєкорисливих. У повсякденному житті це явище називають "приклеюванням ярликів".
Ефект первинності полягає в тому, що на думку про людину найбільше впливають ті відомості, які пред'явлені в першу чергу. Перша інформація сильніше подальшою. А якщо справа стосується знайомої людини, то - самі останні відомості про нього.
Ефект бумеранга - люди зазвичай підсвідомо чинять протидію сильного тиску ззовні, в чому б воно не виражалося, оскільки будь-який тиск з боку іншої людини сприймається як замах па їх право вільного вибору.
Ефект поблажливості - щедра, зайва доброзичливість, тобто некритичність оцінки іншої людини.
Ефект новизни - про людину, добре знайомому, найбільш значимою інформацією остання виявляється, більш свіжа інформація (згадаймо радянський фільм "найчарівніша і найпривабливіша", коли головна героїня, яку всі вважали "синім панчохою", раптом прийшла на роботу абсолютно преображене, у новому вбранні; або приклад з іншого відомого радянського фільму "Службовий роман" Е. Рязанова - там теж є схожий епізод).
Стереотипізація - стійке уявлення, що сформувався образ людини, яким користуються як штампом. Стереотипи виникають як результат узагальнення особистого досвіду особистості і впливають на сприйняття інших людей. Нові враження про об'єкт катетеризируются на основі подібності з тими враженнями, що дає підставу для стереотипізації.
Як зазначає А. А. Бодалев, у кожної людини в процесі життя формуються "вимоги до людей, пов'язані із займаним ними конкретним положенням в суспільстві і виконуваної ними роллю в тому чи іншому виді діяльності. Відповідно до цих вимог у нього виникають і певні "еталони", з якими він зіставляє осіб, які виконують суспільну функцію... у людини разом з тим формуються подання-зразки" про людей, які відповідають цим вимогам меншою мірою або зовсім не відповідають...
Всі ці "еталони", які формуються у людини в процесі спільної діяльності з іншими людьми, але міру розвитку цієї діяльності та із зміною самої людини як особистості постійно збагачуються новими рисами, переосмислюються, стають все більш узагальненими. Однак це не змінює їх функції в процесі пізнання людьми один одного, і для дорослої людини... вони виконують роль "мірки", яку він прикладає до особистості, так чи інакше яка проявляє себе в праці, у спілкуванні, в пізнанні....
Разом з тим на формування цих "еталонів", цих "мірок", які використовуються людиною при оцінці оточуючих його людей, в дуже сильному ступені позначається його особистий досвід праці, пізнання та спілкування". Якщо ж досвід спілкування людини обмежений, то його судження можуть бути невірними чинності поспішного узагальнення. "З числа істотних сторін, що характеризують певну групу осіб, що людина може виділити і абсолютизувати лише якусь одну. У цьому випадку формується у нього еталон неминуче буде страждати схематизмом". Звикнувши довіряти "людей у формі", "людям у білих халатах", людина часто некритично ставиться до решти подій. Форма затьмарює все інше. "Не менше значення у формуванні враження про іншу людину мають "стереотипи", які актуалізуються у свідомості оцінює особи, коли воно має інформацію про суспільно-професійному статусі оцінюваної особистості".
Стереотипізація в процесі пізнання людьми один одного може призвести, з одного боку, до спрощення процесу пізнання іншої людини або до виникнення упередження, якщо спрощення замінюється оцінкою. Якщо минулий досвід був негативним, всяке нове сприйняття представника тієї ж самої групи забарвлюється неприязню (Р. М. Андрєєва, А. А. Бодалев та ін). Фахівці виділяють три основних види еталонів-стереотипів:
1) антропологічні - пов'язані з зовнішнім виглядом людини;
2) емоційно-естетичні - з оформленням зовнішності, фізичним виглядом людини, особливостями поведінки і спілкування;
3) соціальні - пов'язані з соціальним статусом, родом діяльності суб'єкта.
На думку В. Р. Зазыкина, найбільш точна оцінка виходить при опорі на різні еталони-стереотипи, причому, чим більше всередині них градацій, тим точніше оцінка і тим менше в ній схематизма.
Ефект проекції - неусвідомлювана тенденція переносити (проектувати) небажані для себе якості і властивості іншої людини.
У процесі ділового спілкування відбувається сприйняття і оцінка зовнішнього вигляду і поведінки співрозмовника, психологічних особливостей спостережуваного, в результаті чого у спостерігача (наприклад, індуктора) складається власне відношення до спостережуваного (реципієнту), і в залежності від цього відбувається прогнозування його можливої поведінки. На цьому й будуються подальші взаємини із співрозмовником. Враховуючи, що в умовах нещирого переконуючого впливу розуміння ускладнений прагненням співрозмовника ввести комунікатора в оману, стає зрозумілою вся важливість уміння розбиратися в людях.
У ході досліджень, проведених психологом Ст. Ст. Знаковою, були виявлені наступні залежності:
1) об'єктивно сприймаються риси фізичної подоби іншої людини можуть в значній мірі трансформуватися і навіть спотворюватися під впливом сформованої самооцінки, рівня домагань особистості та характеру взаємовідносин сприймає з сприйманим;
2) маючи перед собою один і той же об'єкт сприйняття - зовнішність іншої людини, люди бачать його під різними кутами зору, виділяють різні сторони і властивості.
На точність сприйняття різних об'єктів можуть негативно впливати наступні фактори:
o відсутність необхідної психологічної підготовки;
o певні індивідуальні психічні особливості, недостатній розвиток уваги, пам'яті, мислення;
o упереджене, тенденційне ставлення до об'єктів сприйняття і пізнання.
Як свідчать соціально-психологічні дослідження, люди часто бачать те, що хочуть побачити, чують те, що хочуть почути, тобто вся інформація, що надходить з навколишнього світу, що проходить через своєрідні "фільтри" сприйняття, обумовлені способом життя, системами цінностей людини та іншими факторами. Таким чином, реальність і сприйняття реальності найчастіше досить сильно відрізняються один від одного. Залежно від особливостей людини по-різному інтерпретуються слова, поняття, тексти, дії іншої людини.