Фактори розуміння в процесі комунікації
У процесі комунікації вирішуються й інші самостійні комунікативні завдання. В процесі спілкування відбувається обмін інформацією між людьми, яка може бути як істинною, так і недостовірною. Інформація в процесі взаємодії не тільки передається, але і формується, аналізується, уточнюється, трансформується, розвивається та ін. З цього випливає, що в процесі спілкування можливе вирішення наступних комунікативних завдань: уточнення непрояснених даних, отримання додаткової інформації, що дозволяє реально оцінити ситуацію і адекватно побудувати дальньої ідеї взаємодію з партнером. Необхідно також враховувати, що за допомогою системи знаків партнери можуть вплинути один на одного, тобто впливати на поведінку один одного (Р. М. Андрєєва).
В ході взаємодії люди обмінюються між собою змістовними повідомленнями, прагненнями, інтересами, настроями, установками тощо Набір відомостей при цьому можна розглядати як інформацію, і тоді сам процес комунікації може бути сприйнятий і позначений як процес обміну інформацією. В процесі спілкування інформація передається, формується, уточнюється, розвивається і т. д. При цьому співрозмовники прагнуть виробити загальний зміст, а це стає можливим, якщо інформація прийнята, зрозуміла та осмислена. Тому у кожному комунікативному процесі в єдності дані діяльність, спілкування і пізнання.
Спілкування можливе лише за допомогою знакових систем. При цьому за допомогою системи знаків співрозмовники можуть вплинути один на одного. Розрізняють вербальну і невербальну комунікації, які використовують різні знакові системи. Вербальна комунікація використовує в якості знакової системи мова, за допомогою якої кодується і декодується інформація. Комунікативний вплив як результат обміну інформацією можливий лише в тих випадках, коли співрозмовники володіють єдиною або подібною системою кодифікації і декодификации. Якщо будуть використані різні системи, то взаєморозуміння буде неможливо, так як відбудеться спотворення інформації вже на стадії її передачі. Необхідно також враховувати, що із-за соціальних, політичних і вікових особливостей, а також з-за різного розуміння ситуації спілкування можлива різна інтерпретація одних і тих же слів. Основними характеристиками вербальної комунікації є: значення, властивості, функції і види мови і мови.
В ході діалогу виявляється сенс мовного повідомлення. Важливим інструментом цього є зворотний зв'язок. Зворотній зв'язок у спілкуванні - це фіксування зовнішніх проявів (сигналів) реагування свідомості слухача яка викладається на інформацію, визначення їх причин і відповідно з ними коригування мовлення (С. Ф. Касаткін). Усвідомлене вміння користуватися зворотним зв'язком дуже важливо для ефективного спілкування в умовах нещирість співрозмовника. Воно дозволяє коригувати вплив прямого зв'язку, допомагаючи тим самим досягати бажаного результату.
Використання мови супроводжують процеси, які можуть перешкоджати досягненню взаєморозуміння:
o можливість використання двох типів значень: денотативных (формальні визначення) і коннотативных (пов'язаних з емоційними асоціаціями);
o полисемия (багатозначність визначення одного і того ж слова);
o синонімія (використання різних слів для позначення одного і того ж явища).
Важливу роль в умовах нещирого переконуючого впливу відіграє фактор розуміння. Щоб правильно сформувати уявлення про людину, треба обов'язково його зрозуміти. У психології розуміння розглядається, насамперед, як здатність осягнути сенс або значення чого-небудь, а також як досягнутий завдяки цьому результат. Основними ознаками розуміння є:
o пізнавання, тобто віднесення будь-якого предмета, явища чи ставлення до певної групи чи категорії;
o виявлення причини, тобто мотивів того чи іншого поведінки, розуміння того, що саме спонукає людини до діяльності і активності, тому одним з головних моментів у пізнанні людини людиною є з'ясування мотивів поведінки людини, причин тих чи інших вчинків. Особливо це важливо в ситуаціях виявлення недостеменної інформації;
o визначення наслідків, до яких призводять дії, визначені причиною. Таким чином встановлюються причинно-наслідкові зв'язки, простраивается уявна модель ситуації. І від того, наскільки точно буде відповідати дійсності вибудувана модель, настільки точними будуть прогнози можливих наслідків. Для розуміння причинно-наслідкових зв'язків у поведінці людей велике значення має розуміння сенсу (тобто - ставлення людини до реальності) і значення (тобто - індивідуальне засвоєння історичного досвіду) їх вчинків;
o з'ясування логічних підстав, з яких випливає те, що усвідомлюється людиною. Таким чином, люди розуміють математичні закони, теореми, різного роду докази;
o розуміння пристрою предмета або явища і існуючих зв'язків між частинами або елементами, з яких він складається.
o розуміння мови займає важливе місце у взаємодії людей. При цьому важливо розуміти не тільки зміст і значення сказаного, але й підтекст, тобто те, що не виражається буквально, але сенс якого розуміється.
Необхідно також розглянути процесуальну сторону розуміння. "Як процес розуміння пов'язане з пошуком ще невідомого суб'єкту способу об'єднання в єдине ціле розрізнених елементів ситуації, ось чому розгорнутий процес розуміння обов'язково містить гіпотези, порівняння, проби і навіть помилки. Взагалі він має якийсь ітераційний характер, що типово для будь-якого розумового процесу, пов'язаного з пізнанням" (В. Р. Зазыкин). Спочатку необхідно з'ясувати суть проблеми (проблемної ситуації). На цьому етапі з'ясовуються протиріччя, порівнюються різні точки зору, вивчається інформація і джерела цієї інформації. Відбувається процес послідовного виділення проміжних складових і визначаються існуючі між ними зв'язки і способи взаємодії. На основі цього вибудовуються ті чи інші гіпотези і припущення. Потім перевіряється правильність гіпотез. Для цього використовують такий психологічний механізм, як порівняння, яке виступає в якості зворотного зв'язку і призводить безпосередньо до розуміння. Вже сам по собі аналіз поведінки партнера по спілкуванню допомагає відсторонитися, дистанціюватися від ситуації, перетворити ситуацію в дослідний випадок, матеріал для певних висновків. Алгоритм аналізу ситуації допомагає перетворити проблему в завдання, яку потрібно вирішити.
Психологічний підхід до проблеми розуміння розвивається Ст. Ст. Знаковою. На прикладі аналізу розуміння в науковому дослідженні і комунікації як необхідного компонента наукового мислення ним виділяються наступні стадії (механізми) розуміння:
o прості механізми (впізнавання, пригадування, уподібнення);
o гіпотеза як шлях до розуміння;
o розуміння як об'єднання;
o розуміння як пояснення.
Виступаючи в якості психологічних механізмів розуміння на шляху від простої констатації виявлених взаємозв'язків до їх пояснення, дані механізми можуть бути позначені як стадії, що розрізняються за рівнем складності розумових процесів. У такій черговості процесів бракує розуміння-передбачення, тому що будь-яке дослідження, аналіз зазвичай завершуються прогнозуванням розвитку подій. Особливо це положення важливо при оцінці, розумінні і прогнозуванні поведінки суб'єкта в діловому спілкуванні, коли від точного розуміння і прогнозування залежить правильність прийнятого рішення.
А. Ю. Панасюк наводить шість необхідних умов для досягнення розуміння людини людиною:
1) єдність національної мови;
2) облік знань професійної мови;
3) врахування рівня інтелекту;
4) повнота інформації;
5) логічність викладу;
6) сконцентрованість уваги.
Необхідно також відзначити, що розуміння слів і мови співрозмовника - це співвіднесення його слів з власним словниковим запасом, власними знаннями. У ситуаціях, коли людину намагаються в чомусь переконати, він порівнює отримується ззовні інформацію з власними знаннями і переконаннями. Тому якість розуміння залежить від того, наскільки доступною мовою передається та чи інша інформація.
Повнота інформації означає: чим більш докладно пояснити людині завдання, тим менше ймовірність того, що канал передачі інформації послужить джерелом її спотворення. Точне і чітке розуміння інформації також залежить від того, наскільки логічно і послідовно її висловлюють. Відсутність внутрішньої логіки викладу, часта зміна тим ускладнюють розуміння. Визначити, наскільки повна інформація, отримана співрозмовником, можна за кількістю уточнень і емоційних реакцій співрозмовника.
Увагу до теми розмови також важливо для процесу розуміння інформації. Якщо співрозмовники постійно відволікаються, важко досягти взаєморозуміння: велика частина інформації співрозмовником не буде сприйнята і зрозуміла.
Необхідно також враховувати, що люди запам'ятовують в основному зміст повідомлення, а не слова, якими воно передавалося. Таким чином, якщо сенс неправильно зрозумілий, то природно виникнення помилок. Інший аспект можливого спотворення інформації - різне тлумачення одних і тих же слів в залежності від інтонації, знаків пунктуації, контексту або асоціацій, що виникають у різних людей на одні й ті ж слова.