Небезпеки техногенного характеру. Атмосфера ( від грецького "atmos" - пар, повітря) - це газова захисна оболонка Землі, яка обертається разом з нею
Атмосфера
Атмосфера ( від грецького "atmos" - пар, повітря) - це газова захисна оболонка Землі, яка обертається разом з нею. Це один з найважливіших природних ресурсів нашої планети, без якого життя на Землі було б абсолютно неможливим.
Вона визначає окисні процеси живої і неживої матерії, охороняє від різких добових перепадів температури (які могли б досягти 150-200°С).
Атмосфера має шарувату будівлю і складається з:
Існує більш детальніша градація атмосфери, але для теми нашої розмови нам вистачить цієї.
Шари атмосфери не мають чітких границь.
3.1.2. Гідросфера
3.1.3. Біосфера
3.1.4. Літосфера
3.2 Вплив діяльності людини на навколишнє середовища
3.2.1 Вплив діяльності людини на планетарні ресурси
Забруднення природного середовища можуть бути:
1) природними 2) штучними
4.2.2 Вплив людини на водні, ґрунтові і кліматичні ресурси
3.2.3 Вплив діяльності людини на викопні й атомні ресурси
4 Природні небезпеки (стихійні лиха)
4.1 Літосферні стихійні лиха
4.2 Гідросферні стихійні лиха
4.3 Атмосферні стихійні лиха
ЛІТЕРАТУРА
1. Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні.-К., 1999.-178 с.
2.Желібо Є.П., Заверуха Н.М. Зацарний В В.. Безпека життєдіяльності.-К.: «Каравела», 2003. -328с.
3.Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини. Навчальний посібник. – Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2005. – 304 с.
4.Безпека життєдіяльності.., Манойло О.Г. ОДАХ. 2011.-144 с.
4.1 Літосферні стихійні лиха
Схематична побудова Земної кулі
Вулкани
Вулкан (латинськоюVulkan – бог вогню) –це геологічні утворення на поверхні земної кори, де магма виходить на поверхню, утворюючи лаву, вулканічні гази і камені (вулканічні бомби)
На земній кулі налічується приблизно 600 активних вулканів, тобто таких вулканів, які після більш-менш тривалої перерви можуть знову ожити.
Шляхом спостережень вдалося з'ясувати розміри зон небезпечного впливу вулканів. Лавовий потік при великих виверженнях розповсюджується до 30 км, деколи досягає 100км
До 400-500км розповсюджується зона випадіння кислотних дощів, які викликають опіки у людей, отруєння рослинності, ґрунту.
Селеві потоки, які виникають на вершинах вулканів під час раптового танення снігу та льоду в період виверження, мають довжину від декількох десятків кілометрів до 100-300км.
Землетруси.
Землетрус— це сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.
Коливання земної кори передається сейсмічними хвилями.
Найсильніші вони в гіпоцентрі. З віддаленням від нього хвилі слабшають.
| |
| |
Інтенсивність — це показник наслідків землетрусів, який характеризує розмір збитків, кількість жертв та характер сприйняття людьми психогенного впливу.
Для реєстрації землетрусів зроблено дві шкали.
Ідею подав 1935р. американський сейсмолог Ч.Ріхтер. Він запропонував визначати силу землетрусу за 9-бальною шкалою.
В останні роки в нашій країні, як і в ряді європейських країн, використовується 12-бальна міжнародна шкала МSК-64.
В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати та гірський Крим..
Аналіз статистичних даних вказує на те, що майже 120 тис км2 території України знаходяться в зоні можливих землетрусів з інтенсивністю коливань ґрунту на поверхні землі від 6 до 9 балів згідно 12-ти бальною шкалою МSК. На цій території проживає майже 11 млн. людей, які мешкають на території Автономної Республіки Крим, Закарпатської, Ровенської, Одеської та Хмельницької областей
Землетруси силою до 8 балів трясли Одеську область в 1977, 1986, 1990р.р..
Таблиця 4.1 - Схематизована сейсмічна шкала
| Бал | Сила землетрусу | Коротка характеристика | Зона руйнувань | ||
| МSК 64 | Ріхт | ||||
| Непомітний | Реєструється тільки сейсмічними приладами | Руйнувань немає | |||
| Дуже слабкі поштовхи | Реєструється сейсмічними приладами. Відчувають тільки окремі люди, що знаходяться у повному спокої | ||||
| Слабкий | Відчуває невелика частина населення | ||||
| Помірний | Визначається за легкою вібрацією шибок, скрипом дверей і стін | Зона слабких руйнувань | |||
| Помірно сильний | Просто неба відчуває багато людей, в середині будівель - всі. Рух меблів. Маятники годинника зупиняються. Тріщини у шибках. | ||||
| Сильний | Відчувають всі. Картини падають із стін. Окремі частини штукатурки відколюються | Зона середніх руйнувань | |||
| Дуже сильний | Тріщини в стінах кам'яних будівель. Антисейсмічні будівлі не ушкоджуються. | ||||
| Руйнів- ний | Тріщини на схилах і на вологому ґрунті. Будівлі сильно ушкоджуються | Зона сильних руйнувань | |||
| Спустош-ливий | Сильні пошкодження і руйнування кам'яних будівель. Дерев'яні споруди перекошуються | ||||
| Нищівний | Тріщини в ґрунті, іноді до метра шириною. Обвали і зсуви на схилах. Руйнування кам'яних будівель. | Зона повних руйнувань | |||
| Катастрофа | Широкі тріщини в поверхневому шарі землі. Численні обвали і зсуви. Кам'яні будівлі майже повністю руйнуються. Сильне викривлення залізничних колій. | ||||
| Велика катастрофа | Зміни в ґрунті досягають значних розмірів. Численні тріщини, обвали, зрушення. Утворення водопадів, утворення запруд на річках, озерах. Практично всі будівлі руйнуються, жодна будівля не витримує. |
Зсуви.
Зсуви— це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги порід.
Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області
4.1.4. Селі.
«Сель» (сайль) — слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік — це шалено вируюча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкістю.
В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.
4.2 Гідросферні стихійні лиха
4.2.1 Повені.
Повінь— це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо.
Тією чи іншою мірою повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Серед них Дніпро, Дністер, Західний Буг, Тиса та інші.
Повені бувають також на невеликих річках та в районах, де взагалі немає визначених русел. У цих районах повені формуються за рахунок зливових опадів.
Повені, викликані нагоном води, виникають переважно при сильних вітрах на пологих ділянках узбережжя Азовського та Чорного морів.
4.3 Атмосферні стихійні лиха
Урагани
Вітер - це один з найважливіших компонентів життя. Але він може бути і руйнівним, набагато небезпечнішим від багатьох стихій.
Англійський адмірал Ф.Бофорт ще 1806р. запропонував 12-бальну шкалу для вимірювання вітрів. Він розподілив вітри залежно від швидкості переміщення повітряних мас
Шторм- це вітер силою в 9 балів, коли швидкість потоку повітря становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель.
Шторми найнебезпечніші на морських узбережжях та в гирлах великих річок, шторм жене величезні хвилі висотою понад 10м. Ці хвилі заливають узбережжя і руйнують все, що не зруйнував вітер.
Якщо швидкість вітру досягає 32 м/с, то це - ураган.
Ураган може супроводжуватись грозою, необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.
4.3.2. Пожежі
Пожежі — це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей
Відомо, що 95% пожеж виникає з вини людини і тільки 5-7% спричинені блискавками.
Основними видами пожеж як стихійних лих, які охоплюють великі території (сотні, тисячі гектарів), є ландшафтні пожежі — лісові і степові.
Лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні.
Лісові низові пожежі характеризуються горінням сухого трав'яного покрову і лісової підстилки без захоплення крон дерев.
Швидкість руху фронту низової пожежі становить від 0,3-1м/хв (слабка пожежа) до 16м/хв (сильна пожежа), висота полум'я -1-2м, максимальна температура на кромці пожежі досягає 9000С.
Лісові верхові пожежі розвиваються, як правило, з низових і характеризуються горінням крон дерев.
При швидкій верховій пожежі полум'я розповсюджується з крони на крону з великою швидкістю, яка досягає 8-25км/год, залишаючи деколи цілі ділянки незайманого вогнем лісу.
При стійкій верховій пожежі вогнем охоплені не тільки крони, а й стовбури дерев. Полум'я розповсюджується зі швидкістю 5-8 км/год, охоплює весь ліс від ґрунтового шару до верхівок дерев.
|
Підземні пожежі виникають як продовження низових або верхових лісових пожеж і розповсюджуються по шару торфу, який знаходиться на глибині 50см. Горіння йде повільно, майже без доступу повітря, зі швидкістю 0,1-0,5м/хв, виділяється велика кількість диму і утворюються прогари (пустоти, які вигоріли). 
За інтенсивністю горіння лісові пожежі поділяються на слабкі, середні, сильні.
Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості, де є суха пожухла трава. Швидкість їх розповсюдження може досягати 20-30 км/год.
Небезпеки техногенного характеру
6.1 Техногенні аварії і катастрофи
6.2 Аварії на транспорті
6.3 Пожежі та вибухи
5.1 Техногенні аварії і катастрофи
Аварії поділяються на дві категорії:
5.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин
Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.
Найбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища є аварія, яка сталася 1986р. на Чорнобильській АЕС. Внаслідок грубих порушень правил експлуатації та помилкових дій 1986 рік став для людства роком вступу в епоху ядерної біди.
За оцінками спеціалістів сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних речовин від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, які були скинуті над Хіросімою.
5.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
5.2 Аварії на транспорті
Розвиток транспорту, підвищення його ролі у житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а й негативними наслідками, зокрема, високим рівнем аварійності транспортних засобів та дорожньо-транспортних пригод (ДТП).
Статистика загибелі людей у результаті дорожніх аварій.
5.3 Пожежі та вибухи
Вибухи та їх наслідки — пожежі, виникають на об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох матеріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше, ніж від вогню.
Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропілену тощо.
Дані офіційної статистики, які базуються на проведених дослідженнях 25 тисяч пожеж та вибухів:
Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю.
5.4 Небезпечні фактори виробничого середовища
Залежність працездатності людини від температури навколишнього середовища
|
|
|
|
|
|
| |
| |
| |
| |
| |
| |
5.5 Небезпечні фактори побутового середовища
6 Надзвичайні ситуації соціального характеру
6.1. Глобальні проблеми соціального характеру
6.2. Класифікація НС соціального характеру
6.3. Можливі НС соціального характеру на території України
6.4. Війни і регіональні збройні конфлікти
6.5. Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку
6.6. Тероризм
6.7. Масові безлади
6.8. Шкідливі звички, соціальні хвороби
6.1 Глобальні проблеми соціального характеру
6.2 Класифікація НС соціального характеру
6.3 Можливі НС соціального характеру на території України
6.4 Локальні війни і регіональні озброєні конфлікти
6.5 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку
Тероризм
6.7 Масові безлади їх суть і характер прояву
6.8 Шкідливі звички, соціальні хвороби
6.8.1 Тютюнопаління
6.8.2 Алкоголь і здоров'я
6.8.3 Наркоманія
7 Запобігання НС та організація усунення їх негативних наслідків
7.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
7.2 Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
7.3 Єдина державна система цивільного захисту
7.4 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
7.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
Надзвичайна ситуація (далі - НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.
В Україні щорічно виникають тисячі тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Нині в багатьох областях України у зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна.
Тенденція зростання кількості природних і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій, вагомість наслідків об'єктивно примушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища, а також стабільності розвитку економіки країни.
Руйнівну силу техногенних катастроф і стихійних лих у деяких випадках можна порівняти з військовими діями, а кількість постраждалих значною мірою залежить від типу, масштабів, місця і темпу розвитку ситуації, особливостей регіону і населених пунктів, що опинились в районі події, об'єктів господарської діяльності. Несподіваний розвиток подій веде до значного скорочення часу на підготовку рятувальних робіт і їх проведення.
7.2 Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
Завчасне реагування
Планування заходів
Оцінка рівня ризику НС
Прогнозування зони НС
Зазначені функції запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна системацивільного захисту.
7.3 Єдина державна система цивільного захисту
7.3.1 Мета та склад системи цивільного захисту
Кожний рівень системи ЦЗ має:
- координуючі та постійні органи управління
- систему повсякденного управління,
- сили і засоби,
- резерви матеріальних та фінансових ресурсів,
- системи зв'язку та інформаційного забезпечення
До системи повсякденного управління ЄДСЦЗ входять оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації:
- центри управління в надзвичайних ситуаціях,
- оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань НС та цивільного захисту населення усіх рівнів;
- диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств та організацій.
7.3.2 Сили цивільного захисту
Сили цивільного захисту – це спеціальні формування, які призначені для виконання у мирний час та в особливий період заходів та робіт щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, ліквідації цих надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також виконання інших завдань, що стосується їх компетенції.
7.3.3 Аварійно-рятувальні засоби
Аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби спеціального призначення, (засоби зв'язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали), які використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт.
Аварійно-рятувальні засоби, що використовуються для проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт (РіНР), умовно можна розділити на п’ять груп:
1. Основні засоби механізації інженерно-рятувальних робіт (шляхопрокладачі, екскаватори, бульдозери, автомобільні крани, електричні і компресорні станції і т.д.);
2. Механізований інструмент і засоби малої механізації (електро-, пневмоперфоратори, відбійні молотки, різаки домкрати, лебідки і т. д.);
3. Засоби відкачування води і гасіння пожеж (насоси, мотопомпи, пожежні автомобілі, цистерни, поливальні мийні машини і т. д.);
4. Засоби для переправ (пересувні механізовані мости, понтонно-мостові парки, баржі, пороми і човни);
5. Транспортні, ремонтні і допоміжні засоби (ремонтні майстерні, автомобілі, паливозаправники, освітлювальні електростанції і т.д.).
СУЧАСНІ ПЕРЕНОСНІ ЕЛЕТРОСТАНЦІЇ З НАПРУГОЮ
220-400 В І ПОТУЖНІСТЮ ДО 8 кW
ЗАСОБИ МАЛОЇ МЕХАНІЗАЦІЇ РОБІТ ТА НАБІР ДОПОМІЖНОГО РЯТУВАЛЬНОГО СПОРЯДЖЕННЯ
7.4 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
Надзвичайні ситуації техногенного, екологічного, природного і військового характеру приводять до загибелі і поразки людей, руйнування будівель, виробничого устаткування, виникнення пожеж, затоплень, зараження атмосфери і місцевості.
Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших непередбачуваних ситуаціях.
У цих умовах головним завданням ЦЗ є проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
Вони є складовою частиною робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Їх проводять в першу чергу і в обмежені терміни.
Аварійно-рятувальні та ІНР
Особовий склад формувань ЦЗ на період участі у боротьбі зі стихійними лихами і великими виробничими аваріями забезпечується безкоштовним харчуванням, житлом, спецодягом і транспортом для проїзду до місця робіт і назад до місця проживання.
Витрати, пов'язані з оплатою робіт, харчування, житла, спецодягу, а також інших видів забезпечення, необхідних для виконання рятувальних робіт, фінансуються за рахунок державних коштів або коштів міністерств (відомств), підприємств.
Висновок
8 Фізіологічна характеристика людини в контексті її безпеки і здоровя
8.1 Фізіологічні особливості організму людини
8.2 Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
8.1 Фізіологічні особливості організму людини
Еволюція забезпечила організм людини високими резервами стійкості та надійності.
8.1.1 Обмін речовин
Фізіологічні особливості організму людини необхідно розглядати з урахуванням його взаємодії з навколишнім середовищем.
Така взаємодія здійснюється шляхом обміну речовин і енергії.
|
Для нормального функціонування організму щоденний раціон повинен включати шість основних складових: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду.
Рис. 8.2 – Види харчових речовин
Таблиця 1.Обмін органічних речовин
| Речовина | Функції | Основні перетворення |
| Білки | 1.Будівельна 2.Транспортна 3.Захисна 4.Каталітична 5.Рухова 6.Сигнальна 7.Енергетична |   |
| Жири | 1.Захисна 2.Теплорегуляція 3.Енергетична |  |
| Вуглеводи | Енергетична |
Білки. належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. Це пластичний матеріал для формування клітин і міжклітинної речовини.
Жири. Роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю й участю в процесах обміну.
Дефіцит жирів в їжі послаблює імунітет, тобто знижує опір організму інфекціям.
Вуглеводи. є основною частиною харчового раціону. Фізіологічне значення вуглеводів переважно визначається їх енергетичними властивостями. Вони - головне джерело енергії організму
8.1.2 Вітаміни
Вітаміни беруть участь в окисних процесах, внаслідок яких з вуглеводів і жирів утворюються численні речовини, які використовуються організмом як енергетичний та пластичний матеріал.
Вітаміни майже не синтезуються в організмі і повинні надходити з їжею. Відсутність вітамінів у раціоні протягом тривалого часу може спричинити різні захворювання.
Таблиця 2.- Вітаміни та їх функції
| Назви вітамінів | Харчові продукти, які містять вітамін | Вплив на організм при їх відсутності | Прояви при авітамінозі |
| А ретинол | Тваринна їжа: масло, молоко, яйця, печінка Рослинна їжа: морква, помідори, абрикоси | Зміни в шкірі і слизових оболонках: сухість. запалення слизової і рогівки ока | Сутінкова сліпота (куряча сліпота) |
| С аскорбінова кислота | Рослинна їжа: горобина, смородина, суниця, цитрусові, капуста. шипшина | Руйнування кровоносних судин, ламкість кісток, нервово-психічні розлади. зниження імунітету | Цинга |
| Д кальциферол | Тваринна їжа: печінка, яйця, риб'ячий жир. Утворюється в шкірі під впливом ультрафіо-летового проміння | Порушення утворення кісткової тканини | Рахіт |
| В В1 — тіамін В12— ціано- кобаламін | Неочищений рис, горох, дріжджі, печінка, нирки | Розлад нервової системи, роботи серця, травного апарату | Параліч (бері-бері) |
| Печінка, синтезується бактеріями кишок людини | Порушення складу крові | Анемія недокрів'я |
Макролелементи
Таблиця.3 - Значення макроелементів для людини
| Макроелемент | Функції макроелемента в організмі | Продукти харчування, які містять макроелемент |
| Кальцій | Основна складова частина кісткової тканини, компонент системи зсідання крові, активатор ряду ферментів, гормонів. | Молоко та молочні продукти |
| Магній | Нормалізує стан нервової системи, регулює кальцієвий і холестериновий обмін, має властивість розширювати судини, сприяє зниженню артеріального тиску. | Різні крупи, горох, квасоля, хліб з грубо змеленого борошна, рибні продукти (шпроти, горбуша та ін.). |
| Фосфор | Регулює функції центральної нервової системи, енергетичне забезпечення процесів життєдіяльності організму. | Молоко і молочні продукти, м'ясо, риба, зернові та бобові. |
| Калій | Забезпечує нормальну життєдіяльність органів кровообігу, процесів нервового збудження в м'язах, внутрішньоклітинного обміну. | Соя, квасоля, горох, картопля, морська капуста, сухофрукти (родзинки, груші, яблука), молоко. |
| Натрій | Бере участь у процесах внутрішньоклітинного та міжклітинного обміну, в підтримці осмотичного тиску протоплазми і біологічних рідин організму, в водному обміні. | Потрапляє в організм в переважно у вигляді хлориду натрію (кухонної солі). |
| Хлор | Регулює осмотичний тиск в клітинах та тканинах, нормалізує водний обмін, бере участь в утворенні соляної кислоти в шлунку. | Потреба в хлорі задовольняється за рахунок хлориду натрію (кухонної солі). |
| Сірка | Необхідний структурний елемент деяких амінокислот, входить до складу інсуліну, бере участь в його утворенні. | Яловичина, свинина, морський окунь, тріска, ставрида, яйця, молоко, сир |
8.1.4 Мікролелементи
Таблиця.4 - Значення мікроелементів для людини
| Мікро-елемен-ти | Функції мікроелемента в організмі | Продукти харчування, які містять мікроелементи |
| Залізо | Міститься в гемоглобіні крові, бере участь в окисно-відновних процесах, входить до складу ферментів, стимулює внутрішньоклітинні процеси обміну. | Печінка, нирки, м'ясо кролів, яйця, гречана крупа, пшоно, бобові, яблука. |
| Мідь | Необхідна для синтезу гемоглобіну, ферментів, білків, сприяє нормальному функціонуванню залоз внутрішньої секреції, виробленню інсуліну, адреналіну. | Печінка, морські продукти, зернові, гречана та вівсяна крупи, горіхи. |
| Кобальт | Активізує процеси утворення еритроцитів і гемоглобіну, впливає на активність деяких ферментів, бере участь у виробленні інсуліну, необхідний для синтезу вітаміну В12 | Морські рослини, горох, буряк, червона смородина, полуниці. |
| Нікель | Стимулює процеси кровотворення. | Морські продукти. |
| Марга-нець | Бере участь у процесах утворення кісток, кровотворенні, функціях ендокринної системи, обміні вітамінів, стимулює процеси росту. | Злакові, бобові, горіхи, чай, кава. |
| Йод | Бере участь в утворенні гормону щитовидної залози — тироксину, який контролює стан енергетичного обміну, активно впливає на фізичний і психічний розвиток, обмін білків, жирів, вуглеводів, водно-сольовий обмін. | Морська вода, морські риби (тріска), креветки, морська капуста. |
| Фтор | Бере участь у розвитку зубів, утворенні кісток, нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін. | Риба, баранина, телятина, вівсяна крупа, горіхи. |
| Цинк | Входить до складу багатьох ферментів, інсуліну, бере участь у кровотворенні, синтезі амінокислот, необхідний для нормальної діяльності ендокринних залоз, нормалізує жировий обмін. | Печінка, м'ясо, жовток яйця, гриби, злакові, бобові, часник, картопля, буряк, горіхи. |
| Хром | Бере участь у регуляції вуглеводного і мінерального обміну, метаболізмі холестерину, активізує ряд ферментів. | Волова печінка, м'ясо, птиця, зернові, бобові, перлова крупа, житнє борошно. |
Мікроелементи мають високу біологічну активність та необхідні для життєдіяльності організму.
Нестача цих речовин у харчуванні може призвести до структурних та функціональних змін в організмі, а їх надлишок має токсичну дію.
Порушення цих принципів має негативні наслідки
Висновок
8.2 Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
У сучасній фізіології, враховуючи анатомічну єдність і спільність функцій, розрізняють вісім аналізаторів.
Проте в системі взаємодії людини з об'єктами навколишнього середовища головними або домінуючими при виявленні небезпеки все ж таки виступають * зоровий, * слуховий та * шкірний аналізатори.
Інші виконують допоміжну, або доповнюючу, функцію.
Аналізатори — це сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму.
Аналізатори представляють системи входу інформації в мозок і аналізу цієї інформації.
Рис. 8.3 - Структура аналізаторів людини
Основною частиною аналізатора є рецептор.
Усі рецептори поділяються на:
Чутливість аналізаторів близька до теоретичної межі й у сучасній техніці поки що не досягнута. Кількісною мірою чутливості є гранична інтенсивність, тобто найменша інтенсивність подразника, вплив якої дає відчуття.
Рис.8.5 - Властивості аналізаторів людини
Диференційна чутливість визначається найменшою величиною подразника, яка дає можливість відчути його зміну.
Основний психофізичний закон фізіології Вебера-Фехнера: інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму інтенсивності подразника.
У математичний формі закон Вебера-Фехнера виражається так:
S=C× lg I
Де: S — інтенсивність (або сила) відчуття;
І — розмір чинного подразника;
С — коефіцієнт пропорційності
Спроможність до адаптації — це можливість пристосовувати рівень своєї чутливості до подразників. При високих інтенсивностях подразників чутливість знижується, і навпаки, при низьких — підвищується.
Спроможність тренуватися виражається як у підвищенні чутливості, так і в прискоренні адаптації (наприклад, часто говорять про музичний слух, чуттєві органи дегустаторів і тощо).
Спроможність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника полягає в тому, що людина може відновити у своїй свідомості на коротку мить побачену характеристику або почуті звукові інтонації. Така спроможність визначається як наслідок «інерції» відчуттів.
Зоровий аналізатор у житті людини відіграє головну роль. Більше 90% інформації про зовнішній світ ми одержуємо через зоровий аналізатор. Тому не випадково говорять: "Краще один раз побачити, чим сто разів почути".
Коли на людину діють надзвичайні подразники, організм її сам активно формує таке внутрішнє середовище, яке дозволяє оптимізувати фізіологічні процеси в нових умовах існування.
Для стабілізації внутрішнього середовища існує спеціальний регуляторний апарат, що вирівнює, компенсує всі зміни внутрішнього середовища.
Однією із складових такого апарата є інтероцептивний аналізатор, що сприймає і передає в центральну нервову систему сигнали не тільки про стан внутрішнього середовища, але і про діяльність внутрішніх органів людини.
Цей апарат координує діяльність внутрішніх органів і приводить їх у відповідність з потребами всього організму.
Внутрішнє середовище (кров, лімфа, тканинна рідина, з якими контактує кожна клітина живого організму), незважаючи на всі зміни зовнішнього середовища, зберігає відносну сталість.
«Сталість середовища припускає таку досконалість організму, щоб зовнішні зміни в кожну мить компенсувалися і врівноважувалися»,— писав К.Бернар.
Американський фізіолог У.Кеннон (1871-1945) цю властивість назвав гомеостазом.
Отже, у сучасному розумінні гомеостаз — стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, що підтримується регулярним поновленням основних її структур, матеріально-енергетичного складу і постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках.
Висновок
1. Природа наділила людський організм високими резервами стійкості та надійності.
2. Досягнення людини в галузі науки, техніки при створенні комфортних умов життя призвели до утворення нових видів небезпеки та до деградації резервів організму людини.
3. Один із шляхів підтримки резервів організму людини – це збалансоване харчування. Енергозабезпеченість їжі повинна відповідати енерговитратам організму.
4. Нормальна життєдіяльність людини полягає у властивості організму адекватно відповідати на різні впливи навколишнього середовища.
5.Одержання організмом інформації, від якої залежить і безпека людини, здійснюється через аналізаторну чи сенсорну систему. Головну рольу житті людини відіграє зоровий аналізатор.
6. Головноюфункцієюімунноїсистеми є підтримка антигенного гомеостазу в організмі.
Гомеостаз — стан внутрішньої динамічної рівноваги організму з постійною функціональною саморегуляцією у всіх його ланках.
9. Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки
9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
9.2. Емоційні якості людини
9.3. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
Людина як жива істота має дні найхарактерніші складові: організм і психіку.
Організм людини - як біофізіологічна система ми розглянули раніше.
Психіка (грецьке - душевний) властивість високоорганізованої матерії, яка проявляється особою формою відображення суб’єктом об’єктивної реальності.
Психіка — не властивість нервової системи.
Нервова система — це сукупність структур в організмі, яка об'єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.
Функції нервової системи людини:
- сприймає зовнішнє і внутрішнє подразнення
- аналізує, відбирає і перетворює сприйняту інформацію
- координує функції організму
Фактично люди мають дві нервові системи: центральну і вегетативну. Центральна нервова система (ЦНС) людини
Головний мозок — головна складова ЦНС.
Головний мозок керує діяльністю всього організму людини, це центр нервової системи мислення, волі і почуттів.
Вегетативна нервова система - регулює діяльність внутрішніх органів і пов'язана з центральною системою
I. Шийний відділ
II. Грудний відділ
III. Поясничний відділ
IV. Крестцовий відділ
V. Копчиковий відділ
1. Головний мозок.
2. Проміжний мозок.
3. Cе6редній мозок. 4. Міст.
5. Мозжечок. 6. Продовгуватий мозок. 7. Спинний мозок. 8. Шийне потовщення. 9. Поперекове потовщення.
10. «Конячий хвіст»
Головний мозок людини — найдосконаліший орган живої природи. Він містить 20 млрд. клітин і 300 млрд. міжклітинних з'єднань.
У людини відношення маси головного мозку до маси тіла в середньому дорівнює 2 % (1360 г).
ЦНС має функціональний симпатичний відділ із системами тривоги, захисту і мобілізації резервів.
Координація всіх цих систем здійснюється ЦНС, що забезпечує безпечне пристосування організму до змін навколишнього середовища.
Встановлено, що:
функція лівої півкулі — оперування вербально-знаковою інформацією, читання, рахунок;
функція правої півкулі — це оперування образами, орієнтування у просторі, розрізняння музичних тонів, розпізнавання складних предметів, продукування сновидінь.
Діяльність людини заснована на п'ятьох психологічних процесах: відчуття, сприйняття, мислення, пам'ять і відтворення, що об'єднані центральною нервовою системою (ЦНС) людини.
Вегетативна нервова система регулює діяльність внутрішніх органів і пов'язана з центральною системою.
Наявність мозку, нервових систем, ендокринних залоз дає можливість організму реагувати на внутрішні або зовнішні ситуації таким чином, щоб бути готовим до можливих змін. Поведінка людини дає певне уявлення про інформацію, яку вона отримала із зовнішнього світу або від свого організму за допомогою органів чуття.
Основним механізмом діяльності ЦНС є рефлекс
Рефлекс (відображення).- відповідна реакція організму за участю ЦНС (головний мозок) на навколишню дійсність, тобто на джерела роздратування.
Однією з фундаментальних властивостей центральної нервової системи є її здатність створювати осередки гальмування і осередки активності (домінанти).
Здатність до довготривалої активної праці і протидії втомі залежить від індивідуальної витривалості нервової системи по відношенню до збуджувального та гальмівного процесів, тобто від її сили.
Від сили нервової системи залежить:
- здатність до екстреної мобілізації в аварійній ситуації;
- здатність успішно діяти, не зважаючи на відволікаючі фактори. .
Іншим проявом вищої нервової діяльності людини є емоції (потрясаю, хвилюю) - це реакції на вплив зовнішніх і внутрішніх дратівників, що дуже сильно впливають на суб'єкта і охоплюють усі види чутливості. При емоціях змінюється суб'єктивний стан людини, інтелектуальна сфера працює дуже тонко. У стані спокою мислення нерідке буває шаблоновим, стереотипним.
Емоції виникають лише в тому випадку, якщо перед організмом стоїть яка-небудь задача, потреба, ціль (вижити, залишитися цілим, перемогти і т.д.), а засобів для її рішення виявляється недостатньо.
У якості засобів виступають:
1) інформація, уміння, досвід, навичка (І);
2) енергія (Е);
3) час (Ч).
Інформація - уміння, досвід, навичка, час.