Модуль 2. вплив біопсихічних факторів на розвиток індивідуальності
Назви змістових модулів і тем | денна форма | ||||||
Всього годин | кількість годин | ||||||
лекції | практичні | лабораторні | Індивідуальна робота | Самостійна робота | |||
Тема 5. Взаємодія факторів спадковості і середовища як основна передумова індивідуальних відмінностей | |||||||
Тема 6. Диференційно-психологічні аспекти темпераменту | |||||||
Тема 7. Особливості статевих і вікових відмінностей | |||||||
Тема 8. Диференційно-психологічні аспекти навчальної діяльності | |||||||
Разом модулем 2 | |||||||
Практичні заняття № 3-4.
Лабораторні заняття № 2-4.
Умови автоматичного одержання оцінки за модуль:
§ відвідати 3 заняття (з 2 практичних і 2 лабораторних занять);
§ одержати 5 оцінок (з 8 можливих: 4 оцінки – за практичні заняття (тестова перевірка знань та усні відповіді), 3 оцінки – за звіти на лабораторних заняттях, 1 оцінка – за перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання (тестова перевірка знань), є обов’язковою).
Обов’язкові види робіт:
§ опрацювати питання з плану практичного заняття;
§ опрацювати основні поняття;
§ опрацювати статті;
§ пройти перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання (тестова перевірка знань).
Лекційний курс
Тема 5.Взаємодія факторів спадковості і середовища як основна передумова індивідуальних відмінностей
Мета:ознайомлення студентів з біологічними і соціальними чинниками індивідуальних відмінностей.
Професійна спрямованість:уміння визначати місце властивостей нервової системи у формуванні типологічних відмінностей.
План:
1. Фактор спадковості як обмежуюча умова розвитку організму.
2. Поняття оточуючого середовища.
3. Взаємовплив спадковості і середовища.
4. Найбільш поширені помилкові стереотипи щодо впливу спадковості і середовища.
5. Поведінка, що не є результатом научіння.
6. Тілобудова і поведінка.
7. Історико-психологічний аналіз поняття темперамент.
8. Типологія темпераменту.
9. Властивості нервової системи як передумова темпераменту.
10. Розвиток темпераменту в контексті психогенетичних і лонгітюдних досліджень.
Основні поняття | спадковість, генотип, фенотип, середовище, пренатальне середовище, соціальне середовище, темперамент, властивості нервової системи, типологічні відмінності, ригідність нервових процесів, сила нервових процесів, баланс нервових процесів |
Література
Основна література
1. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Пер. с англ. − М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – С. 112-157.
2. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2006. – С. 17-53, 185-201.
3. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие. – М.: Эксмо, 2006. – С. 25-53, 107-135, 252-265.
4. Мерлин В.С.Очерк интегрального исследования индивидуальности. – М.: Педагогика, 1986. – С. 22-61.
5. Мерлин В.С.Психология индивидуальности / Под редакцией Е. А. Климова. – М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. – С. 43-58.
6. Палій А. А. Диференціальна психологія: Курс лекцій. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. – С. 142-193.
7. Русалов В.М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. – М.: Академия Наук СССР. Институт психологии. Издательство «Наука», 1979. – 352 с.
8. Теплов Б.М. Исследование свойств нервной системы как путь к изучению индивидуально-психологических различий // Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х т. Т. II. – М.: Педагогика, 1985. – С. 137-168.
9. Теплов Б.М. Итоги и перспективы исследования типологических свойств нервной системы человека / Теплов Б.М. Проблемы индивидуальных различий. – М.: Издательство Академии Педагогических Наук РСФСР, 1961. – С. 509-535.
10. Теплов Б.М. Некоторые вопросы изучения общих типов высшей нервной деятельности человека и животных / Теплов Б.М. Проблемы индивидуальных различий. – М.: Издательство Академии Педагогических Наук РСФСР, 1961. – С. 347-508.
Додаткова література
11. Равич-Щербо И.В. Исследование природы индивидуальных различий методом близнецов / Психология индивидуальных различий. Тексты / Под редакцией Ю.В. Гиппенрейтера, В.Я. Романова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 101-121.
12. Русалов В.М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. – М.: Академия Наук СССР. Институт психологии. Издательство «Наука», 1979. – 352 с.
13. Фридрих В. Близнецы. – М.: «Прогресс», 1985. – С. 48-52.
14. Государев Н.А. Дифференциальная психология в вопросах и ответах: Учебное пособие. – М.: «Ось-89». – С. 55-76.
15. Ковалев А.Г., Мясищев В.Н. Темперамент и характер / Психология индивидуальных различий. Тексты / Под редакцией Ю.В. Гиппенрейтера, В.Я. Романова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 167-171.
16. Машков В.Н. Дифференциальная психология человека. – СПб.: Питер, 2008. – С. 32-82.
17. Небылицын В.Д. Изучение основных свойств нервной системы и их значение для психологии индивидуальных различий // Небылицын В.Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий. – М.: Издательство «Наука», 1976. – С. 132-144.
18. Небылицын В.Д. О структуре основных свойств нервной системы // Небылицын В.Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий. – М.: Издательство «Наука», 1976. – С. 111-131.
19. Психология и психоанализ характера. Хрестоматия по психологии и типологии характеров / Редактор-составитель Д.Я. Райгородский. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. – С. 174-331.
20. Равич-Щербо И. В. Исследование природы индивидуальных различий методом близнецов / Психология индивидуальных различий. Тексты / Под редакцией Ю.В. Гиппенрейтера, В.Я. Романова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 101-121.
Періодичні видання
21. Иваницкий А.М. Проблема «мозг и психика» и современная физиология // Психологический журнал. – 1983. – Т. 4. – № 5. – С. 122-131.
Тема 7.Особливості статевих і вікових відмінностей
Мета:ознайомлення студентів зі статевими відмінностями у прояві властивостей нервової системи та розвитку здібностей.
Професійна спрямованість:уміння визначати статеві відмінності у поведінці.
План:
1. Статеві відмінності у прояві властивостей нервової системи і темпераменту.
2. Статеві відмінності в емоційні сфері.
3. Відмінності у здібностях чоловіків і жінок.
4. Особистісні відмінності чоловіків і жінок.
5. Гендерні особливості поведінки.
Основні поняття | статеві відмінності, гендерні відмінності, особистісні відмінності, властивості нервової системи, здібності |
Література
Основна література
1. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Пер. с англ. − М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – С. 593-660.
2. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2006. – С. 35-38, 114-145, 190-215.
3. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие. – М.: Эксмо, 2006. – С. 252-265.
4. Палій А.А. Диференціальна психологія: Курс лекцій. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. – С. 554-597.
Практичні заняття
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3
Тема 5.Методологічні аспекти дослідження впливу спадковості і середовища на розвиток індивідуальності
Мета:ознайомлення студентів з особливостями взаємодії біологічно-спадкових і соціально-набутих чинників розвитку індивідуальності.
Професійна спрямованість:уміння визначати межі впливу генетичного і соціального чинників на розвиток індивідуальності.
План:
1. Селективне виведення.
2. Дослідження нормативів поведінки.
3. Дослідження структурних факторів у розвитку поведінки.
4. Дослідження впливу на поведінку минулого досвіду.
5. Статистичний аналіз родових відмінностей і схожості.
6. Біологічні аспекти статевої диференціації.
Основні поняття | спадковість, однояйцеві близнюки, гени, хромосоми, пренатальне середовище, соціальне середовище, структурні характеристики поведінки, функціональні характеристики поведінки, тропізми, рефлекс, інстинкт |
Опрацювати статтю | Голубева Э.А. Некоторые направления и перспективы исследования природных основ индивидуальных различий // Вопросы психологии. – 1983. – № 3. – С. 16-28. |
Завдання для самостійної роботи
§ опрацювати питання та основні поняття | 3 години |
§ опрацювати статтю | 1 година |
Оцінювання
§ усна відповідь на питання | 1 оцінка |
§ тест | 1 оцінка |
Література
Основна література
1. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Пер. с англ. − М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – С. 112-205.
2. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. – СПб: Питер, 2001. – С. 185-201.
3. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие. – М.: Эксмо, 2006. – С. 107-135.
4. Мерлин В.С.Очерк интегрального исследования индивидуальности. – М.: Педагогика, 1986. – С. 22-61.
5. Мерлин В.С.Психология индивидуальности / Под редакцией Е. А. Климова. – М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. – С. 43-58.
6. Палій А.А. Диференціальна психологія: Курс лекцій. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. – С. 142-193.
7. Русалов В.М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. – М.: Академия Наук СССР. Институт психологии. Издательство «Наука», 1979. – 352 с.
Додаткова література
8. Государев Н.А. Дифференциальная психология в вопросах и ответах: Учебное пособие. – М.: «Ось-89». – С. 55-76.
9. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2006. – С. 17-53.
10. Ковалев А.Г., Мясищев В.Н. Темперамент и характер / Психология индивидуальных различий. Тексты / Под редакцией Ю.В. Гиппенрейтера, В.Я. Романова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 167-171.
11. Машков В.Н. Дифференциальная психология человека. – СПб.: Питер, 2008. – С. 32-82.
12. Психология и психоанализ характера. Хрестоматия по психологии и типологии характеров / Редактор-составитель Д.Я. Райгородский. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. – С. 174-331.
13. Равич-Щербо И.В. Исследование природы индивидуальных различий методом близнецов / Психология индивидуальных различий. Тексты / Под редакцией Ю.В. Гиппенрейтера, В.Я. Романова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 101-121.
14. Фридрих В. Близнецы. – М.: «Прогресс», 1985. – С. 48-52.
Періодичні видання
15. Ушакова Т.Н., Шустова Л.А., Свидерская Н.Е.Связь сложных психических процессов с функциональной организацией работы мозга // Психологический журнал. – 1983. – Т. 4. – № 4. – С. 119-133.
Інформаційні ресурси
1. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / http://www.twirpx.com/file/111663/
2. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций / http://www.koob.ru/libin_a_v/differencialnaya_psihologiya
3. Комплекс тестових завдань у СУНП «УНІВЕРСУМ».
Контрольні питання і завдання:
1. Охарактеризуйте основні структурні фактори поведінки.
2. Опишіть можливі наслідки впливу на поведінку минулого досвіду в ситуації вчинення тяжкого злочину.
3. Опишіть біологічні і соціально-психологічні чинники статевої диференціації.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4
Тема 6.типологія темпераменту
Мета:ознайомлення студентів з основними типологіями темпераменту.
Професійна спрямованість:уміння визначати індивідуальні відмінності на рівні властивостей нервової системи.
План:
1. Конституціональні теорії темпераменту.
1.1. Типологія Е. Кречмера.
1.2. Типологія У. Шелдона.
2. Вчення І.П. Павлова про чотири типи темпераменту.
3. Психологічні теорії темпераменту.
3.1. Типологія К.Г. Юнга.
3.2. Уявлення про темперамент Г. Айзенка.
3.3. Акцентуації темпераменту по К. Леонгарду.
4. Властивості нервової системи як альтернативу типу ВНД у теорії Теплова-Небиліцина.
5. Структура темпераменту в теорії В.М. Русалова.
Основні поняття | тип темпераменту, флегматик, холерик, сангвінік, меланхолік, астенік, пікнік, атлетик, дипластик, шизотимик, циклотимик, ендоморфний тип, мезоморфний тип, ектоморфний тип, вісцеротоник, соматотоник, церебротоник, властивості нервової системи, екстравертований мислительний тип, екстравертований емоційний тип, екстравертований сенсорний тип, екстравертований інтуїтивний тип, інтровертований мислительний тип, інтровертований емоційний тип, інтровертований сенсорний тип, інтровертований інтуїтивний тип, нейротизм, психотизм, гіпертимний тип, дистимічний тип, афективно-лабільний тип, афективно-екзальтований тип, перша сигнальна система, друга сигнальна система, художній тип, мислительний тип, змішаний тип, баланс нервових процесів, сила нервової системи, рухливість нервових процесів |
Опрацювати статті | Белоусов В.В. Функциональная роль типа темперамента в индивидуальной и совместной деятельности людей // Вопросы психологии. – 1984. – № 4. – С. 102-106. Русалов В.М. О природе темперамента и его месте в структуре индивидуальных свойств человека // Вопросы психологии. – 1985. – № 1. – С. 19-32. |
Завдання для самостійної роботи
§ опрацювати питання і основні поняття | 3 години |
§ опрацювати статті | 1 година |
Оцінювання
§ усна відповідь на питання | 1 оцінка |
§ тест | 1 оцінка |
Література
Основна література
1. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Пер. с англ. − М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – С. 206-242.
2. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. – СПб: Питер, 2001. – С. 60-102.
3. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций: учебное пособие. – М.: Эксмо, 2006. – С. 107-135, 180-192.
4. Палій А.А. Диференціальна психологія: Курс лекцій. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. – С. 142-193.
5. Русалов В.М. Биологические основы индивидуально-психологических различий. – М.: Академия Наук СССР. Институт психологии. Издательство «Наука», 1979. – 352 с.
6. Теплов Б.М. Исследование свойств нервной системы как путь к изучению индивидуально-психологических различий // Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х т. Т. II. – М.: Педагогика, 1985. – С. 137-168.
7. Теплов Б.М. Итоги и перспективы исследования типологических свойств нервной системы человека / Теплов Б.М. Проблемы индивидуальных различий. – М.: Издательство Академии Педагогических Наук РСФСР, 1961. – С. 509-535.
8. Теплов Б.М. Некоторые вопросы изучения общих типов высшей нервной деятельности человека и животных / Теплов Б.М. Проблемы индивидуальных различий. – М.: Издательство Академии Педагогических Наук РСФСР, 1961. – С. 347-508.
Додаткова література
9. Государев Н.А. Дифференциальная психология в вопросах и ответах: Учебное пособие. – М.: «Ось-89». – С. 55-76.
10. Ковалев А.Г., Мясищев В.Н. Темперамент и характер / Психология индивидуальных различий. Тексты / Под редакцией Ю.В. Гиппенрейтера, В.Я. Романова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 167-171.
11. Кречмер Э. Строение тела и характер. – М.: Педагогика-Пресс, 1995. – С. 334-556.
12. Машков В.Н. Дифференциальная психология человека. – СПб.: Питер, 2008. – С. 32-82.
13. Небылицын В.Д. Изучение основных свойств нервной системы и их значение для психологии индивидуальных различий // Небылицын В.Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий. – М.: Издательство «Наука», 1976. – С. 132-144.
14. Небылицын В.Д. Ленинские идеи и развитие советской психофизиологии // Небылицын В. Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий. – М.: Издательство «Наука», 1976. – С. 9-33.
15. Небылицын В.Д. О структуре основных свойств нервной системы // Небылицын В. Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий. – М.: Издательство «Наука», 1976. – С. 111-131.
16. Психология и психоанализ характера. Хрестоматия по психологии и типологии характеров / Редактор-составитель Д.Я. Райгородский. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. – С. 174-331.
17. Равич-Щербо И.В. Исследование природы индивидуальных различий методом близнецов / Психология индивидуальных различий. Тексты / Под редакцией Ю.В. Гиппенрейтера, В.Я. Романова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 101-121.
18. Фридрих В. Близнецы. – М.: «Прогресс», 1985. – С. 168-183.
19. Шелдон У. Анализ конституционных различий по биографическим данным / Психология индивидуальных различий. Тексты / Под редакцией Ю.В. Гиппенрейтера, В.Я. Романова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – С. 252-261
Періодичні видання
20. Иваницкий А.М. Проблема «мозг и психика» и современная физиология // Психологический журнал. – 1983. – Т. 4. – № 5. – С. 122-131.
Інформаційні ресурси
1. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / http://www.twirpx.com/file/111663/
2. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций / http://www.koob.ru/libin_a_v/differencialnaya_psihologiya
3. Комплекс тестових завдань у СУНП «УНІВЕРСУМ».
Контрольні питання і завдання:
1. Охарактеризуйте спільні та відмінні положення в конституційних і психологічних типологіях темпераменту.
2. Проаналізуйте причини того, чому на сучасному етапі розвитку психології вчені не схильні досліджувати темпераментальні відмінності і зосереджуються на відмінностях у розвитку властивостей нервової системи?
Лабораторні заняття
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2-4
Тема 6.Методи вивчення ТИПОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ Властивостей нервової системи
Мета: ознайомлення студентів з особливостями дослідження типологічних відмінностей, що зумовлюють рівень працездатності та успішності професійної діяльності.
Професійна спрямованість: навички дослідження типологічних особливостей нервової системи за допомогою методики експрес-діагностики властивостей нервової системи за психомоторними показниками (теппінг-тест) Є.П. Ільїна.
План:
1. Сила нервової системи: як реактивність; як витривалість.
2. Рухливість – інертність і лабільність нервових процесів.
3. Баланс нервових процесів.
4. Статево-вікові особливості прояву властивостей нервової системи: зміна сили нервової системи; зміна рухливості нервової системи; зміна балансу нервової системи.
5. «Довільні» і «мимовільні» методики вивчення властивостей нервової системи.
6. Спостереження й опитування при дослідженні властивостей нервової системи.
7. Шляхи підвищення надійності діагностики типологічних особливостей проявів властивостей нервової системи.