Законодавство про охорону навколишнього природного середовища
Важливість й пріоритетність законів, що спрямовані на збереження середовища буття людини - очевидна, оскільки без якісних показників середовища буття, неможливо повнокровне існування, а значить і життєдіяльність людини. Законодавчо це регулюється за допомогою Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», постанов Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, який спрямований на збереження безпечного існування живої і неживої природи, навколишнього середовища, захисту життя й здоров’я населення від негативного впливу. Що визначається забрудненням навколишнього природного середовища, досягненням гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорони, раціонального використання й поновлення природних ресурсів.
20.07.1996 р. була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України №767, про реалізацію Конвенції ООН про права дітей, Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту й розвитку дітей і Національної програми «Діти України». У 16.02.1998 р. були внесені зміни в цю постанову. У відповідності до цієї постанови були виконані важливі умови, які у подальшому повинні допомогти державі у збереженні свого потомства, а саме:
Ø створена міжвідомча комісія з координації дій з виконання Конвенції ООН про права дітей, Всесвітньої декларації по забезпеченню виживання, захисту та розвитку дітей і Національної програми «Діти України». Головою Комісії був призначений віце-прем’єр-міністр України. Затверджене Положення про Комісію та її персональний склад;
Ø був затверджений Порядок підготовки й розповсюдження щорічного державного докладу про стан дітей в Україні.
Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.1998 р. № 348 «Комплексні заходи з реалізації державної молодіжної політики в Україні» («Молодь України»). Цією Постановою затверджені заходи Кабінету Міністрів України по реалізації державної молодіжної політики України. Одним з головних напрямків цього документа є: створення сприятливих умов для життєвого самовизначення і самореалізації молодих громадян, підтримка і захист молоді, забезпечення духовно-культурного й фізичного її розвитку, формування морально-правової культури, становлення молодої сім'ї, профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі.
На державному та галузевому рівнях налагоджуються більш тісні контакти з питань нормоутворюючої діяльності з Росією, Білорусією, Німеччиною, Великобританією. Здійснюються заходи щодо використання в національному законодавстві про охорону праці й безпеку життєдіяльності конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці (МОП). Вона була створена у 1919 р. і розвивалася спочатку як автономна інституція при Лізі Націй, а з 1946 р. як перша спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй.
Штаб-квартира МОП — Міжнародне бюро праці (МБП) розташована в Женеві (Швейцарія). За станом на 1 липня 1997 р. членами МОП є 174 держави. Україна є членом МОП з 1954 р.
Головною метою МОП, згідно з її статусом, є сприяння встановленню загального і міцного миру на основі соціальної справедливості, поліпшення умов праці й життя працівників усіх країн. До основних напрямків діяльності МОП належать: участь в міжнародно-правовому регулюванні праці шляхом розроблення та ухвалення нормативних актів (конвенцій і рекомендацій) з питань умов праці й життя працівників; розроблення та здійснення міжнародних цільових програм, спрямованих на вирішення важливих соціально-трудових проблем (зайнятість, умови праці та ін.); надання допомоги державам-членам МОП в удосконаленні національного трудового законодавства, професійно-технічної підготовки працівників, поліпшенні умов праці, тощо шляхом здійснення міжнародних програм технічного співробітництва, проведення дослідницьких робіт та видавничої діяльності.
За станом на 1.06.1997 р. МОП прийняла 181 конвенцію і 188 рекомендацій з різних соціально-трудових проблем. На цей час Україна ратифікувала 50 конвенцій МОП, серед яких найважливіші нормативні акти, що стосуються прав людини Вищим органом МОП є Генеральна конференція – Міжнародна конференція праці, виконавчий орган – Адміністративна рада. Між Україною і МОП налагоджено плідне співробітництво в галузі структурної перебудови економіки й конверсії підприємств, організації соціального діалогу, розв’язання трудових конфліктів, підготовки кадрів, розвитку малих підприємств і кооперативів, видавничої справи та ін. Таке співробітництво здійснюється шляхом реалізації технічних проектів, які фінансує міжнародне співтовариство.
Система управління безпеки життєдіяльності являє собою сукупність органів управління державної влади і суспільних організацій, які виконують функції, що пов'язані з забезпеченням безпеки і захисту населення і територій, попередження, реагування й діями в небезпечних і надзвичайних ситуаціях.
Система управління БЖД в Україні будується на таких рівнях:
1. державному;
2. соціальному;
3. індивідуальному.
На державному рівні система управління безпекою життєдіяльності формується на рівнях відповідних комісій Верховної Ради України й органів при Президенті України, котрі діють через місцеві органи влади. Безпосередньо виконавчі функції виконує Кабінет міністрів України і відповідні міністерства.
Національна рада з питань БЖД населення при Кабінеті Міністрів України розробляє та здійснює заходи щодо створення цілісної системи управління охороною життя людей.
Управління охороною праці включає дві функції: організаційно-господарську, наглядову. Закон передбачає чітку систему державного управління охороною праці: від Уряду, при якому створена і функціонує Національна рада по забезпеченню БЖД населення, до підприємства. Закон визначив повноваження місцевих органів державної законодавчої влади в створенні безпечних умов на виробництві, а також права і обов'язки громадських органів управління й профспілок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. створено Державний комітет по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці).На цей комітет покладено функції зі здійснення комплексного управління охороною праці в державі, в тому числі вести державний нагляд за охороною праці в усьому народному господарстві. Відповідно до Закону, Комітетом розроблено, а Урядом затверджено «Національну програму, поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища до 2000 p.» Мета програми – створення на державному рівні системи управління охороною та безпекою праці. Для виконання заходів програми Законом передбачено створення фондів охорони праці:
Ø державного – при Держнаглядохоронпраці для фінансування національної програми,
Ø галузевих – при міністерствах і, відомствах для фінансування галузевих програм, регіональних – у республіці Крим, областях і районах: для фінансування регіональних програм,
Ø на держпрозрахункових підприємства – для фінансування програм підприємств.
Внесені значні зміни в систему навчання. Навчання в галузі безпеки людини починається з дитячих років. Положенням про навчання встановлено сувору періодичність поповнення і перевірки знань працівників у залежності від ступеня небезпеки робіт, які вони виконують.
При Держнаглядохоронпраці створено Науково-інформаційний і учбово-навчальний центр.
На соціальному рівні питаннями БЖД займаються міліція, місцеві правові та виконавчі органи влади, середні спеціальні й державні учбові заклади, керівники підприємств, суспільні організації. Значна роль у цьому відводиться сім’ї. У рішенні питань з БЖД багато в чому залежить від культури сімейних відносин, освіти, виховання. Засоби масової інформації на місцевому й регіональному рівні допомагають у рішенні цих задач.
Для того, щоб можна було забезпечити БЖД на соціальному рівнінеобхідна наявність суспільного устрою з певним високим рівнем його розвитку, коли суспільство зможе дозволити собі витрачати гроші на створення наочних фільмів та реклам, плакатів і стендів, навчати дітей і дорослих правильному образу життя й рішенню проблем, що пов’язані з БЖД.
На індивідуальному рівні рішення питань БЖД повністю визначається знаннями та досвідом індивіда, а тому управління безпекою життєдіяльності здійснюється мозком людини. Якість управління діями й вчинками людини визначається його станом здоров’я, включаючи й психіку.