Висновки про рівень розвитку
Для кожного з досліджуваних окремо встановлюються рівень розвитку мотиву «прагнення до людей» і рівень розвитку мотиву «боязнь бути знехтуваним». При цьому користуються наступною сумарною шкалою:
Сума балів від 32 до 80 – низький рівень розвитку даного мотиву.
Сума балів від 81 до 176 – середній рівень розвитку мотиву.
Сума балів від 177 до 224 – високий рівень розвитку мотиву.
Можливі наступні типові поєднання двох обговорюваних мотивів і способи їх інтерпретації:
1. Високий рівень розвитку мотиву «прагнення до людей», поєднуваний з високим рівнем розвитку мотиву «боязнь бути знехтуваним». Індивід, що має таке поєднання обох мотивів, характеризується сильно вираженим внутрішнім конфліктом між прагненням до людей і їх уникненням, який виникає кожного разу, коли йому доводиться зустрічатися з незнайомими людьми.
2. Високий рівень розвитку мотиву «прагнення до людей», поєднуваний з низьким рівнем розвитку мотиву «боязнь бути знехтуваним». Така людина активно шукає контактів і спілкування з людьми, переживаючи від цього в основному тільки позитивні емоції.
3. Високий рівень розвитку мотиву «боязнь бути знехтуваним» в сукупності з низьким рівнем розвитку мотиву «прагнення до людей» Індивід, що володіє таким поєднанням обох мотивів, навпаки, активно уникає контактів з людьми, шукає самоти.
4. Низький рівень розвитку обох мотивів. Таке поєднання даних мотиваційних тенденцій характеризує людину, яка, живучи серед людей, спілкуючись з ними, не переживає від цього ні позитивних, ні негативних емоцій і добре себе почуває як серед людей, так і без них.
При середніх значеннях мотиваційних тенденцій «прагнення до людей» і «боязнь бути знехтуваним» нічого визначеної про можливу поведінку людини і його переживаннях, пов'язаних з людськими відносинами, сказати не можна.
7.5. Методика визначення спрямованості особистості Б.Басса
(див. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара: Издательский дом «БАХРАХ-М», 2002. –
С. 563 – 569)
За допомогою методики виявляються наступні спрямованості:
1. Спрямованість на себе (Я) – орієнтація на пряму винагороду і задоволення безвідносно роботи і співробітників, агресивність в досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість.
2. Спрямованість на спілкування (О) – прагнення за будь-яких умов підтримувати стосунки з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто в збиток виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності і емоційних взаєминах з людьми.
3. Спрямованість на справу (Д) – зацікавленість у вирішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділову співпрацю, здатність відстоювати на користь справи власну думку, яка корисна для досягнення загальної мети.