Розвиток психіки у малюковому віці

Питання:

1. Криза новонародженості.

2. Психологічна характеристика периоду новонародженості.

3. Емоційне спілкування дитини і дорослого: його роль у психічному розвитку дитини.

4. Основні линії психичного розвитку дитини.

5. Новоутворення малюкового віку.

6. Криза першого року життя.

Завдання 3.1.

Основним психологічним новоутворенням періоду новонародженості є:

а) ходьба;

б) комплекс пожвавлення;

в) локомоторні реакції.

Дати розгорнуту характеристику відповіді…………………………………………………………………………………Протягом періоду новонародженості у дитини поступово з'являються такі новоутворення, як розвинення акту сприймання, поява наслідування та акту пізнання, зорові та слухові зосередження, прояви активного інтересу до оточення.

Центральним новоутворенням цього періоду є поява комплексу пожвавлення - позитивної емоційно-дійової реакції новонародженого (посмішка, інтенсивні рухи ніжками та ручками, гуління) на появу дорослого, особливо на голос матері, її обличчя, дотики.

Поява комплексу пожвавлення є психологічним критерієм закінчення кризи та періоду новонародженості, на зміну якому приходить нова стадія розвитку - стадія немовляти. Приблизно це відбувається у період від двох тижнів до двох місяців життя дитини (цей час є індивідуальним).

Завдання 3.2.

Позначте основні новоутворення малюкового віку:

а) ходьба;

б) комплекс пожвавлення;

в) єдність дитини і матері;

г) поява першого слова.

Дати розгорнуту характеристику відповіді……………………………………………………………………………… Особливе значення раннього дитячого віку полягає в тому, що він безпосередньо пов'язаний із ходьбою. Здатність до переміщення, будучи фізичним надбанням, має відчутні психічні наслідки. Завдяки їй дитина починає вільніше та самостійніше спілкуватися із зовнішнім світом. Ходьба розвиває вміння орієнтуватися в просторі, розширює можливості ознайомлення з оточенням, а також забезпечує перехід до самостійної предметної діяльності. Малюк повністю захоплений предметами, внаслідок чого змінюються його стосунки з дорослими. Все рідшим стає емоційне спілкування з ними, поступаючись місцем ситуативно-дійовому спілкуванню, практичному співробітництву, спільним діям з предметами. Дорослий, як правило, спонукає до спілкування завдяки своїм діловим якостям, а не емоційності. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві має таку структуру: "дитина - предмет - дорослий"

ТЕМА № 4 Розвиток психіки дитини в ранньому віці

Питання:

1. Предметна діяльність як ведуча діяльність раннього дитинства.

2. Розвиток психічних функцій в ранньому віці

3. Особистість дитини в ранньому дитинстві.

4. Криза 3-х років.

Завдання 4.1.

Провідна діяльність раннього віку це:

а) ігрова;

б) предметна;

в) діяльність спілкування.

Дати розгорнуту характеристику відповіді.

Для раннього дитинства основними видами діяльності є предметна діяльність, мовлення і гра. Розвиток предметної діяльності пов'язаний з оволодінням виробленими людством способами користування предметами. Дитина вчиться від дорослих використовувати предмети, осягає значення речей. Відмінність предметної діяльності від характерного для періоду немовляти простого маніпулювання предметами полягає в підпорядкуванні способів дії дитини з предметами функціональному їх призначенню у житті культурної людини.

Засобом здійснення предметної діяльності, знаряддям оволодіння суспільними способами використання предметів є спілкування. Попри те що емоційне спілкування перестає бути провідною діяльністю в ранньому дитячому віці, воно продовжує дуже інтенсивно розвиватися і стає мовним. Адже пов'язане з предметними діями спілкування не може бути тільки емоційним, воно повинне опосередковуватися словом, яке стосується предмета.

Ранній дитячий вік є сенситивним (сприятливим) періодом для розвитку мовлення, оскільки саме в цей час оволодіння мовою є найефективнішим. До трьох років дитина оволодіває мовленнєвим диханням, засвоює майже всі звуки рідної мови. її словниковий запас становить 1200-1500 слів, вона використовує поширені речення (5-6 слів), що свідчить про опанування основ синтаксису, виявляє активність у мовному спілкуванні з дорослими та дітьми, оволодіває експресивно-мімічними діями (усмішка, контакт очей, рухи, пози, дотики тощо). Якщо дитина з певних причин не має необхідних умов для розвитку мовлення, то пізніше надолужити втрачене дуже важко. Тому на 2-3-му роках життя необхідно особливо інтенсивно займатись її мовленнєвим розвитком.

Для розвитку малюка особливе значення має гра - діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності.

Елементи гри використовують уже немовлята, маніпулюючи предметами (іграшками, сосками). На другому році життя гра стає більш спонтанною і змістовною. Вона є не просто маніпуляцією, а розгортається як дії з предметами, в яких дитина відтворює те, що роблять дорослі (наприклад, розмова по телефону, пиття чаю). Це перші кроки на шляху до символічних дій. Найпоширенішими у цьому віці видами ігор є гра-досліджен-ня (ігрове дослідження особливостей предметів), гра-конструювання (самостійне зведення споруд і обігрування їх), рольова (перебирання дитиною на себе ролі дорослого) гра.

Серед дослідників побутують різні погляди щодо причин виникнення і цілей гри. Прихильники психоаналітичної теорії, наприклад, вважають, що рольова гра допомагає малюкові впоратися з конфліктами. Однак, будучи відображеними у грі, психологічні конфлікти не завжди є її причиною. Якщо у грі з лялькою, стверджують вони, дитина дуже піклується про неї, цілком можливо, що це виражає її потребу в любові, компенсує відсутність батьківського тепла та опіки.

Ігрова діяльність малюка є основою формування майбутніх умінь і навичок, розумових дій. У процесі ігрового експериментування формується багато його нових складних здібностей. До двох років малюки вже можуть бавитися в елементарні логічні (передбачають використання і розвиток навичок логічного мислення) і тематичні (за заданою дорослими чи самостійно обраною) ігри, виявляючи свою здатність складати план дій.

З розвитком символічної (умовне позначення у грі предметів, подій, явищ) гри змінюється ставлення дитини до інших дітей. На першому році життя вони майже не взаємодіють між собою. Десятимісячні діти ставляться один до одного, як до живих забавок: смикають за волосся, торкаються пальцями очей тощо. На 18-20 місяці вони починають взаємодіяти з партнерами по грі, прагнуть бавитися одне з одним.

Отже, предметна діяльність, мовлення і гра свідчать про психічний розвиток малюка. У цих видах діяльності проявляються певні психічні новоутворення раннього дитинства.

Завдання 4.2.Визначити основні ознаки кризи 3 років та надати їхню характеристику

… Кризис трех лет впервые был описан Эльзой Келер в работе «О личности трехлетнего ребенка». Ею были выделены такие важные симптомы данного кризиса, как негативизм, упрямство, строптивость, своеволие, обесценивание взрослых, протест-бунт, стремление к деспотизму.. Значительная часть детей в период кризиса трудно поддается воспитанию. У ребенка часто снижается успеваемость, работоспособность, ослабляется интерес к бывшим любимым занятиям. Характерны конфликты с окружающими, внутренняя жизнь часто связана с болезненными переживаниями. Однако конкретный характер протекания критических периодов во многом определяется внешними условиями. Таким образом, человеческих проявлений гораздо больше вариаций во время кризисов, чем в стабильные периоды. Негативные внешние характеристики поведения в период кризиса создают впечатление того, что ребенок, развиваясь, не столько приобретает для себя, сколько теряет из приобретенного прежде.

Новообразование кризиса трех лет создает основу для психического и личностного развития только в том случае, если оно включено в новообразование стабильного дошкольного периода развития. В противном случае данное новообразование, будучи самодовлеющим само по себе, может привести к искажению психического развития и потребует целенаправленной коррекционной работы.

Завдання 4.3.Визначити основні принципи психологічного дослідження дитини раннього віку.

Поведение психологического исследование подчиняется ряду принципов:

Принцип ненанесения ущерба испытуемому требует от психолога такой организации своей работы, чтобы ниее процесс, ни ее результаты не наносили испытуемому вреда его здоровью.

Принцип компетентности требует от психолога браться за решениетолько тех вопросов, по которым он профессионально осведомлен и для решениякоторых владеет практическими методами работы и наделен соответствующимиправами и полномочиями, состоянию, или социальному положению.

Принцип беспристрастности недопускает предвзятого отношения к испытуемому.

Принцип конфиденциальности означает, что материал, полученный психологом в процессе его работы сиспытуемым на основе доверительных отношений, не подлежит сознательному илислучайному разглашению вне согласованных условий

Принцип осведомленного согласия требует, чтобы психолог, заказчик и испытуемый были извещены об этическихпринципах и правилах психологической деятельности, целях, средствах ипредполагаемых результатах психологической деятельности и принимали в нейдобровольное участие.

Любое психологическое исследование имеет несколько общих этапов.

Подготовительный этап психологического исследования. На этом этапе собранные предварительные сведениядают возможность выдвинуть гипотезу - предположение о каких-либо психологических закономерностях, которое проверяется на следующем этапе.

Собственно исследование. На втором этапе с использованием конкретныхметодик получают данные, которые зависят от поставленной задачи. Для сбора психологических фактов применяется, как правило, несколько методов в ихсочетании.

Обработка полученных данных. На этом этапе проводится количественный икачественный анализ полученных данных, который дает возможность выявитьсуществующие связи и закономерности.

Обработка материала включает следующие стадии:

первичный анализ - анализ каждого отдельно зафиксированного факта;

первичный синтез - установление связей между данными первичного анализаи выдвинутой ранее гипотезой;

сравнительный (вторичный) анализ - выделение фактов, которые устойчивоповторяются;

вторичный синтез - объединение фактов, сопоставление их с гипотезой иустановление существенных закономерностей;

Интерпретация результатов. На этом этапе дается объяснение полученныхданных на основе той или иной психологической теории, выявляется правильностьили ошибочность выдвинутой гипотезы исследования.

Характерные особенности раннего возраста (от 1 до 3 лет):

• освоения предметных (орудийных) действий путем повторения, подражание;

• изменение отношения к взрослому (взрослый - образец для подражания);

• осознание себя и стремление реализовать собственное «Я»;

• необходимость активного участия в жизни взрослых;

• кризис трех лет.

Симптомы кризиса трех лет:

1) негативизм;

2) непокорность;

3) упрямство;

4) самовольство.

Негативизм - такие проявления в поведении ребенка, когда он не хочет чего-то делать только потому, что это предложено взрослым; это реакция не на само действие, а на взрослого.

Непокорность - проявления поведения, которые в отличие от негативизма безличностные, направленные против норм поведения, навязывают ребенку.

Упрямство - реакция, когда ребенок настаивает на чем не потому, что ей этого хочется, а потому, что она требует этого.

Самовольство - стремление к самостоятельности, выраженное в реакции «Я сам».

Основные педагогические правила воспитания детей раннего возраста:

1. Принцип единства оздоровительной и воспитательной работы.

2. Единство подхода к воспитанию ребенка со стороны окружающих ее людей.

3. Индивидуальное обращение к детям.

4. Учета возрастных и индивидуальных особенностей и возможностей детей.

5. Воспитание позитивного отношения к предложениям и поручений взрослых.

6. Вред частых запретов, длительных пассивных ожиданий.

7. Своевременное формирование навыков самостоятельности и их осложнениями.

8. Психологическая подготовка ребенка к выполнению требований взрослого.

9. Поведение взрослого - образец для подражания.

Адаптация - установление наиболее правильных соотношений (биологических и социальных) между организмом и внешней средой (Н. М. Аксарина). Основана на формировании динамического стереотипа поведения.

Биологическая адаптация - перестройка физиологических систем организма, обеспечивающий целесообразное приспособление к новым условиям жизни. Осуществляется на основе врожденных механизмов.

Социальная адаптация - способность предвидеть и заранее подготовиться к изменениям внешней среды, что дает возможность быстро и без существенных нарушений приспособиться к новым условиям, равно как воздействовать на них в соответствии со своими потребностями. Эта высокая адаптивная способность человека не является врожденной, она развивается как следствие связей человека со средой, постоянно расширяются.

Степени адаптации:

1) легкий - поведение ребенка нормализуется (в течение 10-15 дней) - физиологическая, естественная адаптация;

2) средний (в течение 15-30 дней) - ребенок худеет, болеет, но не тяжело, без осложнений;

3) тяжелое (длится от 2 месяцев и более) - патологическая адаптация.

Факторы биологического и социального характера, влияющих на характер и продолжительность адаптации ребенка:

• отягощенная наследственность (психические заболевания, алкоголизм родителей);

• патология родов;

• перенесенные острые заболевания;

• неправильная организация режима дня дома (сон, бодрствование);

• жилищно-бытовые условия (чистота воздуха, освещенность помещения, отопление);

• состав семьи.

Наиболее критический возраст для адаптации - от 9-10 месяцев до 1 года 6 месяцев и от 3 до 3,5 лет.

Облегчение адаптации достигается:

1) максимальным приближением режима дня ребенка к режиму дня дошкольного учреждения;

2) приучением ее к активному участию в режимных процессах;

3) широким использованием комплекса закаливающих процедур;

4) увеличением двигательной активности, необходимой для повышения работоспособности детского организма.

Режим - рациональное распределение во времени и правильная взаимная последовательность удовлетворения основных физиологических потребностей организма ребенка (сон, прием пищи, бодрствования), а также смена видов деятельности.

Бодрствование - деятельное состояние коры головного мозга, поддерживаемый раздражителями из внешнего мира (И. П. Павлов).

Сон - активный процесс, который возникает в результате естественной усталости после достаточного по продолжительности (в соответствии с возрастом) бодрствования.

Физиологическая основа режима - динамический стереотип (система условных рефлексов на время).

Принципы построения режима для детей раннего возраста:

• обеспечение продолжительности бодрствования, соответствующей границы трудоспособности;

• обеспечение необходимого количества дневного и ночного сна;

• соблюдение соответствующих возрасту интервалов между кормлением;

• обеспечение рационального чередования сна, кормления и бодрствования.

Показатели педагогически целесообразного режима:

1) отсутствие у ребенка отрицательных эмоций (плача, капризов, негативных реакций и т.д.);

2) уровень деятельности малыша соответствует возрасту;

3) ребенок спокойно переходит от одного состояния к другому (от бодрствования ко сну и наоборот), от одного вида деятельности к другому;

4) у ребенка хороший аппетит, глубокий сон;

5) малыш активно участвует во всех режимных процессах и положительно к ним относится.

Возрастные подгруппы детей первой группы раннего возраста (1-й год жизни):

1) от 2 до 5-6 месяцев;

2) от 5-6 до 9 месяцев;

3) от 9 до 12 месяцев.

Возрастные подгруппы детей второй группы раннего возраста (2-й год жизни):

1) от 1 до 1,5 года;

2) от 1,5 до 2 лет.

С детьми 2-го года жизни проводят занятия:

• по развитию речи и ознакомлению с окружающим;

• с сенсорного развития и развития действий с предметами;

• по развитию движений;

• музыкальные занятия;

• игры-развлечения.

С детьми 3-го года жизни проводят занятия:

• по развитию речи и расширение ориентировки в окружающем;

• по развитию движений (физкультурные занятия);

• по развитию изобразительной и конструктивной деятельности;

• по развитию элементарной трудовой деятельности;

• музыкальные занятия;

• дидактические игры (сенсорного содержания).

ТЕМА № 5 Розвиток психіки дитини в дошкільному віці

Питання:

1. Соціальна ситуація розвитку в дошкільному віці.

2. Гра як ведуча діяльність дошкільнят.

3. Розвиток психічних функцій в дошкільному віці.

4. Особливості особистості дошкільнят.

5. Готовність дитини до шкільного навчання.

Завдання № 5.1. Провести аналіз продуктів трудової діяльності дошкільнят: подивіться уважно на всі зразки аплікації. Складіть схему аналізу продуктів діяльності дошкільнят, виділіть групу критеріїв, які дозволять описати індивідуальні особливості вирізання аплікації кожною дитиною………………………………………………………………………………………………………………………………………………….............................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................

.........................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................