Механізований (танковий) взвод (механізоване відділення, екіпаж танка) у похідній охороні

78. Взвод на марші може призначатися в головну (бокову, тильну) похідну, а іноді й нерухому бокову заставу, або головний (тильний) дозор із завданням унеможливити раптовий напад противника на колону, яка охороняється, забезпечити їй вигідні умови для вступу в бій і не допустити проникнення до неї наземної розвідки противника. Взводу можуть додаватися засоби посилення.

Для безпосередньої охорони, а також для огляду місцевості від головної (бокової) похідної застави (головного дозору) у напрямку руху (від тильної похідної застави – за нею), а від головних сил батальйону (нерухомої бокової застави) у боки загрозливих флангів (на загрозливі напрямки) може висилатися дозорне відділення (танк)на відстань, яка забезпечує спостереження за ним і підтримкувогнем.

У головній (боковій, тильній) похідній заставі (головному, тильному дозорі) організується спостереження за наземним і повітряним противником, призначається спостерігач для прийому сигналів від дозорного відділення (танка) і підтримується постійна готовність до зустрічі з противником.

Радіоелектронний захист особового складу й ОВТ від ураження радіокерованими вибуховими пристроями здійснюється застосуванням малогабаритних передавачів перешкод, якими оснащена техніка. Передавачі перешкод повинні бути постійно увімкнені та подавляти радіолінії управління вибуховими пристроями.

79. Командир взводу, призначеного в похідну охорону, крім звичайних питань під час з’ясування отриманого завдання та оцінки обстановки повинен: усвідомити завдання колони, яка охороняється, своє завдання і час готовності до його виконання; вивчитипо карті маршрут руху і характер місцевості; визначити місця ймовірної зустрічі із противником, а також можливі місця улаштування ним засідок і намітити порядок дій у разі зустрічі із противником дозорного відділення (танка) і головних сил взводу; визначити склад чергових вогневих засобів і порядок підготовки взводу до маршу.

У бойовому наказікомандир взводу вказує:

у першому пункті – відомості про противника, імовірні рубежі і час зустрічі з ним;

у другому пункті – завдання взводу: маршрут і швидкість руху, побудову колони, дистанцію між машинами, вихідний пункт і час його проходження, порядок дій під час зустрічі з противником;

у третьому пункті – після слова “наказую” ставляться завдання відділенням (танкам) головних сил, дозорному відділенню (танку) і доданим засобам;

у четвертому пункті – час готовності до маршу, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дії за ними;

у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

Під час постановки завдань командир взводу вказує:

дозорному відділенню (танку) – маршрут руху, його завдання (що і де розвідати або встановити); на якій відстані діяти, порядок огляду місцевості і доповіді про результати розвідки і де приєднатися до дозору;

відділенням (танкам) головних сил, доданим засобам – місця у похідному порядку взводу, порядок спостереження і до яких дій бути готовим.

Під час організації взаємодії командир взводу уточнює та узгоджує порядок спостереження, зв’язку, відкриття і ведення вогню по повітряних цілях; руху ділянками маршруту, огляду місцевих предметів (об’єктів) на маршруті руху; дії під час відбиття нападу противника із засідки; місця ймовірної зустрічі з противником і дії у разі зустрічі з ним дозорного відділення (танка), взводу і засобів посилення, порядок маскування і використання приладів нічного бачення (світломаскувальних пристроїв); сигнали управління, оповіщення і взаємодії.

Надалі він організовує бойове забезпечення, дає вказівки щодо забезпечення маршу: захист від ВТО і запалювальної зброї; проведення заходів морально-психологічного, технічного і тилового забезпечення; перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання і доповідає командиру батальйону (роти).

80. Командир дозорного відділення (танка) зобов’язаний: вивчити по карті (схемі) маршрут руху, місця ймовірної зустрічі з противником, визначити порядок руху і дії відділення (танка) під час зустрічі з ним; встановити порядок спостереження за місцевістю, наземним і повітряним противником, а також за сигналами командира, який вислав дозорне відділення (танк), і порядок доповіді; віддати відділенню (екіпажу танка) бойовий наказ.

У бойовому наказі командир відділення (танка) вказує:

у першому пункті – відомості про противника;

у другому пункті – завдання підрозділу, який охороняють, і завдання відділення (танка): маршрут і швидкість руху, порядок спостереження, доповіді про помічене і порядок дії під час зустрічі із противником;

у третьому пункті – після слова “наказую” ставить завдання підлеглим:

механіку-водію – маршрут і швидкість руху;

навіднику-оператору (навіднику кулемета, гармати) – порядок наведення і ведення вогню;

решті особового складу – кому, куди і як вести спостереження, склад піших дозорних;

у четвертому пункті – сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

у п’ятому пункті – час готовності до маршу і заступника.

Після віддання бойового наказу командир відділення (танка) перевіряє готовність відділення (танка) до виконання бойового завдання і доповідає командиру роти (взводу).

81. Взвод, призначенийу головну похідну заставу (головний дозор), у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається вказаним маршрутом з установленою швидкістю. Командир взводу перебуває в голові колони головної похідної застави (головного дозору), відстежує маршрут руху за картою, стежить за діями дозорного відділення (танка), особисто веде розвідку противника і місцевості спостереженням і доповідає командиру, який вислав охорону, про зустріч із противником, виявлення загороджень і заражених ділянок на маршруті, а також проходження контрольних пунктів на маршруті руху.

Тіснини, тунелі, мости та інші вузькі місця головна похідна застава (головний дозор, дозорне відділення, танк) проходить безупинно. Зруйновані мости, заміновані або заражені ділянки маршруту обходить, позначаючи напрямок обходу покажчиками.

У разі неможливості обходу замінованих ділянок маршруту вони розміновуються доданим підрозділом інженерних військ або самостійно із використанням комплектів розмінування та іншими способами під прикриттям вогню. Для виявлення дротових ліній управління вздовж дороги на 50 – 100 м висилаються піші дозори.

Дозорне відділення (танк) просувається в указаному напрямку, від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю, не затримуючи рух колони, що охороняється. Особлива увага під час огляду звертається на ознаки обладнання противником засідок, мінування дорожнього покриття і місцевих предметів. Закриті ділянки місцевості, окремі будівлі, узлісся, входи в ущелини і тунелі, де можливі приховане розташування противника і раптовий його напад із засідок, а також вузькі проходи, мости та інші об’єкти ретельно оглядають, у разі потреби висилають піших дозорних або проводять огляд усім відділенням, діючи бойовими групами під прикриттям БМП (БТР). Під прикриттям відділення дозорні приховано наближаються до об’єкта, старший дозорний, як правило, пересувається за дозорним у готовності підтримати його вогнем. У ході дій у складі відділення, групи дозорних, використовуючи складки місцевості, прикриваючи один одного, по черзі просуваються до об’єкта і здійснюють його огляд. Про все виявлене на маршруті руху і про зустріч із противником командир дозорного відділення (танка) негайно доповідає командиру, який вислав дозор. У разі виявлення засідки противника дозорне відділення доповідає про це командиру дозору, вступає в бій (займає позицію) і забезпечує висування і вступ у бій головних сил дозору.

Дрібні групи противника головна похідна застава (головний дозор, дозорне відділення, танк), як правило, знищує, а зразки озброєння, топографічні карти та інші документи захоплює і продовжує виконувати завдання. Під час зустрічі з силами противника, що переважають, діє залежно від обстановки: раптовим вогнем із вигідної позиції і рішучою атакою знищує його, а якщо головна похідна застава не в змозі самостійно знищити противника, вона стійко утримує зайняту позицію, забезпечує розгортання і вступ у бій колони, що охороняється.

Для забезпечення руху колони, що охороняється, ділянками маршруту, де можливий напад противника, головна похідна застава може переходити до оборони і відновлює рух після проходження колони головних сил. У цьому випадку до складу головної похідної застави повинен виділятися інший підрозділ.

Під час блокування ділянок маршруту місцевими жителями дозорне відділення, не входячи з ними в контакт, обходить цю ділянку і проводить колону,яка охороняється, обхідним маршрутом. У разі блокування колони охорона сковує дії цивільного населення,не допускаючи роззброювання військовослужбовців і взяття їх у заручники, здійснює спроби пройти маршрутом або вийти назад.

82. Взвод, призначенийу бокову похідну заставу, висувається на рівні голови колони, що охороняється, на відстані, установленій його командиром (паралельним маршрутом).

Дрібні групи противника, які з’явилися на фланзі колони, що охороняється, бокова похідна застава знищує, діючи з вогневих засідок і продовжує виконувати завдання.У разі загрози нападу сил противника, що переважають,– вона займає вигідну позицію, вогнем всіх засобів завдає йому ураження, стримує і не допускає раптового нападупротивника наколону, щоохороняється, з флангу.

83.Взвод, призначений у нерухому бокову заставу, висуваєтьсяна вказаний рубіж, займає його, розгортається в бойовий порядок і перебуває на рубежі до визначеного часу або команди (сигналу) командира, який його вислав. Надалі діє відповідно до вказівок командира.Під час нападу противника вступає в бій, забезпечуючи проходження головних сил колони, після чого виходить з бою, відривається від противника і продовжує рух своїм маршрутом.

84. При виході із бою, відході ( здійснення маршу в умовах можливої зустрічі з противником) взвод, призначений у тильну похідну заставу, висувається за колоною, що охороняється, на дистанції, встановленій командиром, що його вислав.

Дрібні групи противника (розвідувальні групи, розвідувально-дозорні групи) тильна похідна застава знищує, діючи з вогневих засідок. У разі загрози виходу переважаючих сил противника під час переслідування до колони, яка охороняється, застава займає вигідну позицію і несподіваним вогнем усіх засобів завдає ураження противнику, затримує його і не допускає нападу на колону, після чого відходить на інший рубіж і організовує засідку на ньому.

Тильній похідній заставі може ставитися завдання щодо руйнування переправ, мостів, доріг, обладнання завалів і встановлення мінно-вибухових загороджень.

85. Під час привалу і в разі розташування колони, яка охороняється, на відпочинок головна (бокова, тильна) похідна застава (головний, тильний дозор, дозорне відділення, танк), зайнявши вигідну позицію, продовжує виконувати завдання, діючи як сторожова охорона. Похідна застава (дозор, дозорне відділення, танк) зупиняється і відновлює рух за командою (сигналом) командира колони, яка охороняється.

Розділ 4.ОБОРОННИЙ БІЙ

Загальні положення

86. Оборона здійснюється з метою відбиття наступу сил противника, які переважають, завдання йому максимальних втрат, утримання важливих районів (об’єктів) місцевості та створення сприятливих умов для переходу в наступ.

Підрозділи можуть переходити до оборони навмисно або вимушено, завчасно або під час бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або у безпосередньому зіткненні з ним.

87.Дії підрозділів у обороні повинні бути стійкими й активними, здатними відбити удари усіх видів зброї, атаку переважних груп танків і піхоти противника, які підтримуються потужним вогнем артилерії та ударами авіації, активними діями його повітряних аеромобільних десантів і диверсійно-розвідувальних груп.

Стійкість і активність підрозділів, що обороняються, досягаються: безперервною розвідкою противника; майстерно організованою обороною і системою вогню; ретельним маскуванням опорного пункту (вогневої позиції); умілим використанням вигідних умов місцевості, її інженерним обладнанням і створенням загороджень, застосуванням несподіваних для противника способів ведення бойових дій; своєчасним маневром підрозділами і вогневими засобами та вогнем; негайним знищенням противника, який вклинився в оборону; витримкою, стійкістю та завзяттям підрозділів, що обороняються, їх високим моральним духом; постійним виконанням заходів щодо захисту від зброї масового ураження, високоточної зброї та інформаційно-психологічного впливу противника; завзятим і тривалим утриманням опорних пунктів (позицій, рубежів); усебічним забезпеченням і підготовкою особового складу до тривалоговедення бойових дій, у тому числі і в умовахповного оточення.

В обороні кожен солдат, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні споруди, загородження і вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили противника й успішно вести боротьбу з його танками та іншими броньованими машинами.

Інженерні заходи, що виконуються взводом (відділенням, екіпажем, обслугою) своїми силами, повинні значно підсилити його живучість і стійкість. Кожна ділянка місцевості повинна бути перетворена у міцний опорний пункт, бойову і вогневу позицію, справжню фортецю з круговою обороною, яка забезпечує довготривале їх утримання навіть в оточенні противником.

Взводу (відділенню, танку) забороняється залишати опорний пункт (позицію), який займає, і відходити без наказу командира роти (взводу).

88.Механізований (танковий) взвод обороняється, як правило, у складі роти, може бути в резерві батальйону, призначатися в бойову охорону, бойовий розвідувальний дозор і вогневу засідку, частиною сил або в повному складі входити до бронегрупи батальйону (роти). Крім цього, при виході з бою (оточення) він може призначатися до складу підрозділів прикриття (в заслоні), а танк (відділення) – діяти у вогневій засідці.

Механізованому взводу можуть додаватися гранатометне, протитанкове, вогнеметне, зенітне, а іноді інженерно-саперне відділення і танк, а танковому взводу, крім цього, – механізоване відділення.

89.Взвод першого ешелону роти має завдання вогнем штатних і доданих засобів самостійно й у взаємодії із сусідами завдати противнику значних втрат у живій силі і техніці, відбити його атаку та утримати опорний пункт, що займає.

Взвод другого ешелону роти має завдання, що полягає в підтримці вогнем взводів першого ешелону, у знищенні живої сили і бойової техніки, що прорвалася в опорний пункт роти, у відбитті атак противника та утриманні опорного пункту, який займає, і створення тим самим необхідних умов для його знищення.

Механізований (танковий) взвод, який складає резерв батальйону, займає опорний пункт у глибині його оборони в готовності до відбиття атаки противника, що вклинився в оборону, знищення повітряних і аеромобільних десантів, диверсійно-розвідувальних груп, що висадилися у глибині району оборони батальйону, підсилення (заміни) підрозділів першого ешелону, які втратили боєздатність, і до вирішення інших завдань, що раптово виникають.

90.Для виконання поставлених завданьмеханізованому (танковому) взводу вказується опорний пункт або бойова позиція, відділенню – траншея, екіпажам танків, БМП, БТР та іншим вогневим засобам – вогнева позиція.

Побудова оборонного бою механізованого (танкового) взводу включає: бойовий порядок взводу, бойові тактичні групи, опорний пункт взводу і систему вогню.

Побудова оборонного бою повинна забезпечити відбиття атаки противника і знищення його танків і живої сили перед переднім краєм, на флангах і в глибині оборони, утримання опорного пункту, маневр відділенням (танком) і вогнем.

91. Бойовий порядок механізованого взводу залежно від поставленого завдання та умов місцевості будується в одну або дві лінії і, як правило, складається з бойових порядків механізованих відділень, групи управління і вогневої підтримки, засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу. У деяких випадках у взводі може створюватися група бойових машин (Гр.БМ).

Група управління і вогневої підтримки призначається для управління підрозділами і вогнем у ході бою, завдання ураження живійсилі і броньованим машинам противника, а також для вирішення вогневих завдань, які раптово виникають.

До її складу можуть включатися розрахунок кулемета, гранатометне відділення (обслуга), пара вогнеметників, мінометна обслуга, а в деяких випадках – БМП (БТР) взводу.

Група бойових машин призначається для підтримки бою механізованих відділень, підвищення стійкості й активності оборони діями на заздалегідь обраних вогневих рубежах, закриття проривів, що утворилися внаслідок вогневих ударів противника, дій як кочуючих вогневих засобів і інших завдань. Їй призначається район розташування, кілька вогневих рубежів (позицій) і маршрути виходу до них. Діями групи бойових машин керує командир взводу через свого заступника.

При побудові взводу в одну лінію бойові позиції відділення розміщують в одній траншеї з інтервалом 50 м між ними.

У разі побудови бойового порядку взводу у дві лінії в опорних пунктах взводів, розташованих на найбільш імовірному напрямку наступу противника, позиція одного з відділень взводу, з метою посилення стійкості оборони, може облаштовуватися у глибині опорного пункту (на другій лінії) на відстані100 – 200 м за траншеєю. У разі загрози нападу противника з флангу бойовий порядок може будуватися уступом уперед або назад.

92. БМП (БТР) і танки в опорному пункті взводу розташовуються по фронту з інтерваломдо 200 м і в глибину не менше 100 мвід першої траншеї. Вогневі позиції для них вибираються з урахуванням умов місцевості як на передніх, так і на зворотних схилах висот із таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за противником і ведення вогню на граничну дальність прямою наводкою з гармат, кулеметів і протитанковими керованими ракетами, взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту, а також кругова оборона, приховане розташування вогневих засобів і маскування. Розташування танків повинне забезпечувати під час стрільби безпеку механізованих підрозділів, які діють попереду. Прямолінійне їх розміщення, як і інших вогневих засобів, забороняється.

Бойова машина піхоти з екіпажем без десанту (екіпаж танка) може виділятися для дій у вогневій засідці або в складі бронегрупи батальйону (роти).

Додане механізованому взводу протитанкове відділення може розташовуватися на позиціях механізованих відділень, а гранатометне відділення – у проміжках між ними або на фланзі опорного пункту взводу. Передбачається можливість маневру цих відділень у ході бою на найбільш небезпечний напрямок і для зайняття кругової оборони.

В опорному пункті взводу і на його флангах можуть займати вогневі позиції вогневі засоби старшого начальника. Командир взводу повинен знати завдання цих засобів і підтримувати з ними тісну взаємодію. Для виконання поставлених завдань механізованому (танковому) взводу вказується опорний пункт або бойова позиція, а відділенню (танку, БМП, БТР і іншим вогневим засобам) – бойова (вогнева) позиція.

93. Опорний пункт взводу – ділянка місцевості, яка підготовлена в інженерному відношенні і зайнята взводом для виконання поставленого завдання.

Він складається з позицій відділень, вогневих позицій БМП (БТР), позиції групи управління і вогневої підтримки і вогневих позицій доданих вогневих засобів (основних, запасних, тимчасових, хибних), які не увійшли до складу цієї групи, ксП взводу і ходів сполучення до нього і в тил, місця розміщення групи бойових машин, а в глибині опорного пункту механізованого взводу – місце розміщення запасу боєприпасів і місце збору поранених, аопорний пункт танкового взводу – з вогневих позицій танків і доданих засобів, іноді перед ними обладнуються позиції для кочуючих вогневих засобів.

Позиція групи управління і вогневої підтримки включає командно-спостережний пункт командира взводу, вогневі позиції штатних і доданих вогневих засобів. Командно-спостережний пункт командира механізованого взводу розташовується в ході сполучення (на позиції відділення у другій лінії, що обладнана в глибині опорного пункту) або БМП (БТР).

Взвод обороняє опорний пунктфронтомдо 400 м і до 300 м углибину. Проміжки між опорними пунктами взводів можуть бутидо 300 м, а між позиціями відділень –до 50 м.Вони повинні бути під безперервним спостереженням, прикриватися вогнем і загородженнями. Залежно від умов ведення оборонного бою (степ, ліс, гори, вночі) і завдань розміри опорного пункту взводу, проміжки між ними і позиціями відділень можуть зменшуватися або збільшуватися.

На всьому фронті опорного пункту механізованого взводу може відриватися суцільна траншея, яка з’єднує окопи (позиції) відділень. Від опорного пункту (позицій відділення) відривається хід сполучення до окопів для БМП (БТР, танків і інших вогневих засобів, ксП взводу) і в глибину оборони до наступної траншеї. В опорному пункті обладнуються укриття для особового складу.

Траншея, окопи і хід сполучення повинні з’єднувати основні і запасні вогневі позиції і забезпечувати ведення флангового та перехресного вогню, прихований маневр і розосередженнявогневихзасобів, а хід сполучення, крім того, – ведення бою з противником, який вклинився в оборону, створення кругової оборони, евакуацію поранених, подачу боєприпасів і продовольства (доставку їжі). Прямолінійне прокладання траншеї і ходу сполучення не допускається.

Перша траншея є переднім краєм оборони та обороняється механізованими відділеннями взводів першого ешелону. Вона повинна забезпечувати добре спостереження за противником, найкращі умови для створення зони суцільного багатошарового вогню всіх видів перед переднім краєм, на флангах, у проміжках між взводами і ведення вогню з глибини оборони роти.

Друга траншея обороняється механізованими відділеннями взводів другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на відстані400-600 м від першої траншеї з таким розрахунком, щоб взвод, що її обороняє, міг своїм вогнем підтримати підрозділи, які займають першу траншею, а також вести вогонь по ділянках на підступах до переднього краю оборони і прикривати вогнем інженерні загородження перед ним.

Третя (четверта) траншея обороняється механізованими відділеннями взводів роти другого ешелону батальйону. Вона обладнується на відстані 600 – 1000 м
(400 – 600 м) від другої (третьої) траншеї з таким розрахунком, щоб розташовані в ній вогневі засоби могли вести вогонь у смузі між другою і третьою (четвертою) траншеями, а на окремих ділянках – і перед переднім краєм оборони батальйону.

Машини механізованого взводуна автомобілях розташовуються за другим ешелоном (резервом) батальйону разом із підрозділом забезпечення.

94. В опорному пункті танкового взводу обладнуються основні, запасні (тимчасові) і фальшиві вогневі позиції для танків і доданих вогневих засобів, вогневі позиції для кочуючого танка і бліндаж на взвод, а при посиленні механізованим відділенням – і його позиція.

Танк в обороні займає вогневу позицію. Вона вибирається з таким розрахунком, щоб забезпечувалися: спостереження за противником і стрільба на дальність ефективного вогню з гармати і кулемета; ефективне застосування комплексу керованого озброєння; вогнева взаємодія із сусідніми танками і можливість спільного зосередження вогню перед переднім краєм оборони і на флангах опорного пункту; безпека механізованих підрозділів, які займають оборону попереду.

Командир танкового взводу керує діями підлеглих із танка.

95.Кочуючі вогневі засоби призначаються для введення противника в оману щодо розташування і кількості бронеоб’єктів і вогневих засобів взводу. Позиції для кочуючої БМП (танка) вибираються з урахуванням отриманого завдання, особливостей місцевості і повинні забезпечити їх швидку зміну.

96. Місце розміщення запасу боєприпасів взводу обладнується на відстані до 50 мвід командно-спостережного пункту взводу. Місце збору поранених у ході сполучення в глибині опорного пункту (на позиції відділення, другій лінії, в ході сполучення) або в бліндажі. Збір поранених, їх облік і відправлення на медичний пост роти, а за потреби охорону й оборону здійснює стрілець-санітар.

97. Механізоване відділення обороняє бойову позиціюфронтомдо 100 м, на якій обладнуються основні і запасні (тимчасові) позиції для вогневих засобів, що дають змогу разом із сусідніми відділеннями знищувати противника вогнем перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу.

Бойова позиція складається з ділянки оборони, в межах якої обладнуються основні і запасні окопчики для стрільців (бойових груп), гранатометника, командира відділення, площадка (окопчик) для ручного кулемета, укриття для особового складу (щілина, бліндаж, перекрита ділянки траншеї), ніші для бойових і господарчих запасів, тупіки і розширення для забезпечення зустрічного руху, відхоже місце, водозбірна яма і хід сполучення до БМП (БТР).

На бойовій позиції відділення стрільці, кулеметники і гранатометник розташовуються так, щоб усі підступи до неї перед фронтом і на флангах були під дійсним, особливо фланговим і перехресним, вогнем, а загородження і перешкоди добре проглядалися і прострілювалися.

Залежно від обстановки і рішення командира вони можуть розміщуватися розосереджено (рівномірно), бойовими групами. Відстань між ними при рівномірному розміщенні особового складу може бути 14 – 16 м,між бойовими групами (“двійками”, “трійками”)– 20 – 30 м, а між собою в середині – до 5 м. Бойова позиція відділення, що розміщується в другій лінії (запасна), повинна мати добрий обстріл перед своїм фронтом, в проміжках між відділеннями, що знаходяться попереду, а також у тилу.

На позиції відділення можуть розташовуватися вогневі засоби старших командирів.

Командир відділення керує підлеглими,розташовуючись у такому місці, звідки зручніше керувати відділенням, спостерігати за місцевістю і сигналами командира взводу.

Гранатометний взвод діє, як правило, у повному складі або відділеннями і готує основні і запасні вогневі позиції в проміжках між опорними пунктами механізованих рот (взводів) або на їх флангах. Вогневі позиції по фронту можуть бути: для взводу – до 100 м, інтервали між відділеннями –10 – 20 м.

Протитанковий взвод діє, як правило, у повному складі, займаючи позиції в опорних пунктах механізованих рот або в проміжках між ними на танконебезпечних напрямках, розгортаючись на рубежі 500 – 1000 м, відстань між протитанковими відділеннями – 100 – 200 м, між протитанковими керованими ракетними комплексами – не менше 15 м. Крім того, протитанковий взвод готує один-два рубежі розгортання для прикриття флангів і забезпечення кругової оборони батальйону.

Гранатометне відділення займає вогневу позицію фронтом до 20 м, а протитанкове – до 50 м. Позиція гранатометного (протитанкового) відділення включає основні та запасні позиції вогневих засобів і БМП (БТР). На основних позиціях вогневих засобів обладнуються окопи з протиосколковими козирками, а для ведення вогню в додаткових секторах (на рубежах розгортання) – окопи без козирків. Для ПТРК на кожній вогневій позиції облаштовуються місця для виносного пульту. Розташування вогневих позицій повинне забезпечувати взаємний вогневий зв’язок із сусідніми вогневими (протитанковими) засобами.

Вогнева позиція БМП (БТР), гранатометного (протитанкового) відділення обладнується за позиціями вогневих засобів відділення на відстані до 50 м із таким розрахунком, щоб їх вогнем забезпечувалося виконання вогневих задач і прикриття відділення на позиції.

Командир гранатометного (протитанкового) взводу управляє взводом, розташовуючись на командно-спостережному пунктівзводу, який розгортається позаду рубежу свого підрозділу, а під час дій взводу відділеннями – при одному з відділень.Управління відділеннями,які діють окремо, здійснюють командири механізованих рот (взводів), до яких вони додані.

99.Система вогню взводу являє собою вміле розміщення вогневих засобів на місцевості із урахуванням їх можливостей відповідно до рішення командира і побудови взводу для ураження противника при його підході до переднього краю оборони, розгортанні і переході в атаку, відбитті атаки танків і мотопіхоти противника перед переднім краєм оборони, на флангах і під час уклинення його в опорний пункт.

Система вогню механізованого (танкового) взводу в обороні включає: ділянки зосередженого вогню взводу, зони протитанкового і суцільного багатошарового вогню вогневих засобів взводу перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони; підготовлений маневр вогнем у загрозливому напрямку.

Її основу складає вогонь танків, БМП, протитанкових гранатометів і кулеметів. Система вогню будується з урахуванням вогневих можливостей усіх видів зброї взводу і доданих йому вогневих засобів, у тісній їхній взаємодії, у поєднанні з інженерними загородженнями і природними перешкодами. Вона повинна забезпечувати ураження противника, передусім його танків та інших броньованих машин, на підступах до оборони, перед переднім краєм, між сусідніми опорними пунктами й у глибині оборони, можливість ведення дійсного фронтального, флангового і перехресного вогню, а також кругову оборону опорного пункту.

Безпосередньо перед переднім краєм підготовлюється зона суцільного багатошарового вогню. Сутність його полягає в тому, що вся місцевість у смузідо 400 м перед переднім краєм повинна бути під дійсним вогнем взводу, а наявні мертві простори уражатися вогнем артилерії, мінометів і гранатометів із закритих вогневих позицій. Інженерні загородження та підступи до них повинні добре проглядатися і прострілюватися вогнем усіх видів.

Ефективність вогню в обороні досягається його влучністю, масованістю і раптовістю застосування, а також умілим управліннямним. Усі вогневі засоби в обороні повинні бути готові до ведення вогню і здійснення маневру вночі і в інших умовах обмеженої видимості.

Під час організації системи вогню механізованому (танковому) взводу і відділенню указуються смуга вогню, додатковий сектор обстрілу, а взводу, крім того, – одна-дві ділянки зосередженого вогню.

Гранатометному і протитанковому взводам вказуються смуга вогню, додатковий сектор обстрілу, ділянки зосередженого вогню, а гранатометному взводу, крім того, – основний напрямок стрільби і рубежі загороджувального вогню.

БМП (БТР), танкам, протитанковим ракетним комплексам, ручним протитанковим гранатометам, вогнеметам і кулеметам призначаються основні та одна-дві запасні (для чергових вогневих засобів і тимчасові) вогневі позиції, вказуються основний і додатковий сектори обстрілу (вогнеметання) з кожної позиції на дальність їх дійсного вогню. Вогонь ручних протитанкових гранатометів готується у смузі вогню своїх відділень. Смуги вогню визначаються межами справа і зліва. Кожна смуга вказується двома точками (орієнтирами). Смуги вогню (сектори обстрілу) сусідніх підрозділів (вогневих засобів) на стиках повинні взаємно перекриватися.

Готовність системи вогню визначається зайняттям БМП (БТР), танками, гарматами та іншими вогневими засобами вогневих позицій, підготовкою даних для стрільби, а також наявністю боєприпасів.

100. Залежно від умов місцевості, часу доби, стану погоди і характеру дій противника для безпосередньої охорони в механізованому взводі призначаються спостерігачі або секрет у складі 2 – 3 військовослужбовців, чатові для охорони місць розміщення особового складу (бліндажів) і бронеоб’єктів (вогневих засобів). Кількість органів безпосередньої охорони визначає командир взводу на основі вказівок командира роти. Крім того, завдання безпосередньої охорони виконують: у механізованому взводі – черговий вогневий засіб (чергова бойова машина піхоти, БТР), а в танковому взводі –черговий танк. Крім виконання завдання безпосередньої охорони вони призначені для знищення окремих груп противника. Особовий склад чергових засобів перебуває в постійній готовності до негайного відкриття вогню із запасної або тимчасової вогневої позиції.