Особливості підготовки до дій у ммо
385. Взвод зі складу миротворчого контингенту самостійно або у складі роти може залучатися до виконання найбільш характерних завдань:організації всіх видів спостереження; здійснення контролю за пересуванням людей і транспортних засобів у зоні роз'єднання (буферній, демілітаризованій зоні); проведення патрулювання; взяття під охорону та оборону важливих об'єктів; захисту своїх сил і засобів (організація безпеки миротворчих підрозділів); всебічного сприяння переговорам; проведення розмінування місцевості; блокування районів, населених пунктів; сприяння гуманітарній допомозі та економічній діяльності; забезпечення супроводження колон гуманітарної допомоги, інших важливих вантажів і високоповажних посадових осіб.
Крім цього, миротворчі завдання можуть виконуватися шляхом проведення оточення та обшуків; забезпечення безпеки на виборчих пунктах і на зустрічах виборців з кандидатами різного рівня; виконання ремонтно-відновлювальних робіт і надання медичної допомоги у випадках масових поранень тощо.
В умовах проведення операцій з примушення до миру, миротворчий взвод може вести звичайні бойові дії, а також, в залежності від обстановки, виконувати завдання, притаманні стабілізаційним і специфічним діям військ.
Крім цього, він може включатись для вирішення раптово виникаючих завдань під час проведення миротворчої місії до складу сил швидкого реагування. Склад сил швидкого реагування визначається старшим командиром сил з підтримання миру і може включати в себе як підрозділи, так і засоби їх мобільної доставки в райони застосування. До сил швидкого реагування можуть бути направлені підрозділи і частини з різних національних контингентів з підтримки миру, але з обов’язковою мовною сумісністю (або забезпечені достатньою кількістю радників і перекладачів). Загальне командування силами швидкого реагування покладається на командувача миротворчими силами, або за його рішенням – на командира національного контингенту в чиїх інтересах сили швидкого реагування на цьому етапі виконують поставлене завдання.
Сили швидкого реагування застосовуються: при виникненні загрозливого стану в одному з районів виконання миротворчої місії; при вирішенні раптово виникаючих завдань; для демонстрації військової присутності або застосування сили для надання допомоги одному з національних контингентів; для протидії проявам сили з боку конфліктуючих сторін; надання допомоги підрозділам, які опинились в небезпеці.
В залежності від покладених миротворчих завдань, організаційно-штатна структура підрозділів миротворчих сил може бути різною і відповідно розробляється конкретно під кожну миротворчу місію.
386. Під час виконання миротворчих завдань в умовах проведення миротворчих операцій підрозділи розташовуються в базових районах.
Базовий район (БР) – ділянка спеціально виділеної території з розташованими на ній будівлями (спорудами), наметовими містечками, місцями розташування озброєння і військової техніки, складами, де розташовуються одна або декілька частин (підрозділів).
На відміну від розташування на місці (району зосередження, вихідного району), базовий район розташовується на території іноземних держав і може включати спеціально відведені будівлі в межах населених пунктів для розміщення підрозділів та органів управління ними, більш щільно та ретельно обладнується в інженерному відношенні, в тому числі з встановленням мінно-вибухових загороджень, готується для ведення кругової оборони з метою забезпечення безпечної життєдіяльності підрозділів. У базових районах у повній бойовій готовності знаходяться чергові підрозділи для виконання раптово виникаючих завдань.
Для підтримання порядку встановленого старшим начальником серед військовослужбовців і служби військ призначається комендант базового району.
В межах базового району, як правило, створюються бази миротворчих сил (БМС) (підрозділів), які дозволяють контролювати територію відповідальності. За допомогою таких баз здійснюється спостереження за зоною відповідальності, підтримування досягнутого перемир’я, управління діями КПП, патрульних груп і груп швидкого реагування, здійснюється контроль за пересуванням людей, техніки, гуманітарних вантажів. Вони дають змогу зустрічатися лідерам протиборчих сторін, пояснювати їм мету певних дій та їх значення при проведенні миротворчої операції.
387. Для виконання миротворчих завдань, крім звичайного військового базового рівня підготовки, військовослужбовці повинні чітко засвоїти та виконувати стандартні процедури миротворчих підрозділів ООН, які дещо відрізняються від загальної тактики ведення бойових дій, у зв’язку з чим особливого значення набуває індивідуальна підготовка, злагодження відділень і взводів.
Найбільш важливі дисципліни навчання, як правило, включаються в програму підготовки перед виконанням миротворчої місії і підлягають ретельному вивченню, це: міжнародне право; сучасна інформація щодо країни та району місії, включаючи історію, культуру, релігію, традиції, географічні данні, рослинний та тваринний світ, клімат тощо; обов’язки та порядок організації та несення служби (на КПП, ПС; патрулювання вдень і вночі; супроводження та конвоювання; взаємодія з недержавними організаціями та порядок ведення переговорів на нижчому рівні; знанні зброї, яка використовується в районі проведення миротворчих операцій; порядок та дії при здійсненні медичної евакуації); робота з картами стандарту НАТО; порядок дій при посадці гелікоптера та управління вогнем з землі; порядок ведення переговорів по засобах зв’язку за стандартами НАТО; поводження на мінних полях та ознаки мін-пасток; водіння (враховуючи специфіку рельєфу місцевості району); бездоганне знання правил використання зброї; перша медична допомога; порядок контролю натовпу; мовна підготовка (англійська та країни перебування); психологічна підготовка; порядок обшуку; поводження з представниками мас-медіа; охорона об’єктів та інженерне обладнання.
Підготовка підрозділів у базовому районі продовжується відповідно до програми бойової підготовки з урахуванням тих завдань, які стоять перед підрозділом. В основному, заняття проводяться у складі взводу під керівництвом командира взводу (командир роти, начальниками служб, офіцерами управління) миротворчого контингенту. У плані підготовки проводяться інструктажі особового складу, який заступає на бойове чергування на блокпости (КПП, патруль, конвой тощо).
Незалежно від відриву особового складу для виконання поставлених завдань постійно проводяться заняття: з бойової готовності (дії особового складу за різними ступенями бойової готовності); по діях груп, що знаходяться в резерві; з обладнання місць несення чергування, охорони та оборони місця дислокації; з організації медичної евакуації.
388. Порядок дій при приведенні у вищі ступені бойової готовності:
- при бойовій готовності „Зелена”: підрозділи миротворчих сил виконують свої завдання у звичайному режимі;
- при бойовій готовності „Жовта”: підрозділи миротворчих сил розміщені в призначених районах (секторах), весь особовий склад знаходиться на своїх місцях у готовності до оборони. Командири підрозділів можуть дозволити особовому складу виконання тільки особливо важливих службових завдань за межами району (сектора) відповідальності; перевіряється зброя, засоби зв’язку і захисту;
- при бойовій готовності „Червона”: вводяться обмеження руху транспорту в районі проведення операції з підтримання миру; 50% особового складу підрозділів знаходиться на оборонних позиціях і на місцях несення служби, в укриттях; весь особовий склад носить каски і бронежилети; проводиться перевірка засобів захисту, доукомплектування підрозділів зброєю (великокаліберними кулеметами, автоматичними гранатометами тощо); продовжується несення служби на контрольно-пропускних пунктах і спостережних постах; патрулювання припиняється відповідно до обстановки;
- при „Бойовій тривозі”: усі підрозділи знаходяться на оборонних позиціях; КПП закриваються; особовий склад знаходиться на спостережних постах з метою отримання даних про обстановку; патрулювання припиняється.
Дії особового складу по кожному ступеню готовності визначаються інструкцією, яка повинна бути в кожному підрозділі. Інструкція розробляється штабом військової частини миротворчих сил.