Типи хворих залежно від поведінкової реакції

В залежності від поведінкових реакцій розрізняють такі типи пацієнтів:

- впевнений у собі;

- невпевнений у собі;

- агресивний.

1) Впевнені індивіди не допускають у собі гніву, оскільки вони виражають як позитивні, так і негативні відчуття. Впевнені індивіди спроможні прийняти позитивну енергію від інших і робити компліменти, якщо вони заслужені.

2) Агресивна людина ігнорує права інших. Вона вірить, що кожна людина повинна боротись за свої власні інтереси , життя - це боротьба. Агресивний індивід позбавлений впевненості в собі. Він в силовій манері тисне на інших, щоб довести свою зверхність і щоб приховати свою власну невпевненість, вразливість. Агресивна поведінка веде до поразки, тому що вона відштовхує людей, зміцнюючи таким чином низьке почуття власної гідності.
Агресивна людина звичайно говорить голосно і здійснює контакт очима протягом тривалого часу, так що Інша людина сприймає це як набридливе (настирливе). Постава є прямою, вертикальною, часом ця людина нахиляється трохи вперед. Загальне враження - це враження сили, домінування (панування).

3) Пасивна людина. Коли вона є злою, намагається замаскувати гнів, створюючи при цьому зрослу напругу в собі. Інша людина може помітити гнів, спостерігаючи словесні натяки, але позбавлена можливості протистояти. Це може також підвищити її напруження. Ця схема взаємодії може серйозно пошкодити розвитку міжособистих взаємовідносин. Пасивна людина може говорити м'яко, часто в дитячій манері, з незначним контактом очей. Мова тіла виражає недовіру та самозаперечення.

7.Психологічне спілкування медичних працівників між собою.

Успіх в лікуванні хворих багато в чому визначається взаємовідносинами медичних працівників між собою, тобто соціально-психологічним кліматом в медичному колективі.
Позитивний соціально-психологічний клімат в медичному колективі сприяє формуванню в кожного медичного працівника почуття задоволеності від участі у спільній діяльності, а звідси – бажання працювати, а, отже, підвищується ефективність праці і відповідно здійснюється благо приємний вплив на хворих.
І, навпаки, негативний соціально-психологічний клімат сприяє почуттю незадоволеності, понижується ефективність праці, і це негативно впливає на хворих.

Головні умови формування потрібних взаємовідносин в колективі:

1) творча діловитість і цілеспрямованість;

2) взаємна повага, чесність;

3) довіра і принципова критика.

Медичний колектив на вищому рівні свого розвитку стає колективом лікувальним, який безпосередньо здійснює терапевтичний вплив на хворих (якщо в медичному колективі позитивний соціально-психологічний клімат).

Бути колегами – значить притримуватись принципів взаємоповаги і взаємодопомоги, взаємно збагачувати один одного щирістю і красою тощо.

Якщо у медичного працівника виникають сумніви, невпевненість в правильності міроприємств по здійсненню хворому допомоги, він звернеться за порадою до своїх колег, в першу чергу до більш досвідчених і знаючих, і з їх допомогою виділить труднощі, які виникли.

В боротьбі з недоліками в роботі важливе місце займає дружня, здорова критика (але тільки за умови відсутності хворих). Якщо медичний працівник вміє переборювати свої слабкості, самокритичний, то і справедлива критика в його адрес сприймається зовсім не як особиста образа, а як необхідна допомога. Дружня критика примушує ретельно проаналізувати причини дефектів в своїй роботі, намітити шляхи їх усунення, зробити певні висновки, підсилити самоконтроль.
Починаючий медичний працівник потребує допомоги старших і більше досвідчених колег по роботі.
Підвищення ділового рівня середнього медичного працівника має бути постійною турботою лікаря (наприклад після обходу лікар має розказати медичній сестрі про зміни в станах хворих, дати їй пояснення до призначень і т.п.).
Обов’язки кожного лікаря і медичної сестри ж взаємне збагачення накопиченим досвідом, висновками своїх спостережень і роздумів тощо.