Поняття, значення та класифікація обставин, що виключають злочинність діяння
Всі обставини, за наявності яких діяння не визнається злочинним або вже на момент його вчинення, або ж закон вважає за можливе прирівняти його до незлочинного за правовими наслідками, можуть бути поділені на певні групи залежно від того, які фактори обумовлюють непритягнення до кримінальної відповідальності:
1) малозначність діяння (ч.2 ст.11 КК) яке не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди, характерної для злочину. У таких випадках констатується відсутність суспільної небезпеки посягання – обов`язкової ознаки будь-якого злочину;
2) відсутність окремих ознак складу злочину як підстави кримінальної відповідальності – вчинення діяння особою, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність (ст.22 КК), відсутність осудності (ст.19 КК), відсутність ознак спеціального суб`єкта (ч.2 ст.18 КК), вчинення діяння за відсутності вини у необхідній для даного злочину формі (ст.23), а також відсутність передбачених статтею Особливої частини КК інших обов`язкових об`єктивних та суб`єктивних ознак складу злочину (зокрема, предмета, наслідків необхідного для даного злочину видута розміру);
3) добровільна відмова при незакінченому злочині (ст.17, 31 КК);
4) позитивна посткримінальна поведінка, передбачена окремими статтями Особливої частини КК (поведінка після закінчення злочину – вчинення дій, яких «вимагає» кримінальний закон як умови непритягнення до кримінальної відповідальності). У цих випадках внаслідок відповідної поведінки особи погашаються несприятливі правові наслідки діяння, яке на момент його вчинення є злочином;
5) відсутність протиправності діяння при заподіянні шкоди за згодою особи чи організації, яким вона завдається; виконанні професійних функцій; реалізації правових норм чи виконанні судового рішення тощо.
6) обставини, що виключають злочинність діяння, які передбачені розділом VІІІ Загальної частини.
Останні з названих обставини відіграють особливу роль. Вони характеризуються такими ознаками:
– відсутність злочинності обумовлена соціально корисним (чи, принаймні, допустимим, прийнятним для держави і суспільства) характером поведінки особи, яка заподіює шкоду. Внаслідок цього суспільна небезпека діяння відсутня вже на момент його вчинення;
– діяння, вчинені за обставин, які виключають злочинність, характеризуються відсутністю всіх ознак складу злочину, оскільки вони не посягають на об`єкт кримінально-правової охорони, при їх вчиненні відсутня вина особа. Тому схожість цих обставин зі злочином чисто зовнішня, полягає у тому, що заподіюється така ж шкода, яка є наслідками певних злочинів, передбачених чинним КК;
– вони виступають правовими гарантіями непритягнення до кримінальної відповідальності для особи, яка заподіяла шкоду, реалізуючи свої права чи виконуючи обов`язки, стимулюють громадян до активної протидії злочинам;
– вичерпно передбачені у КК, а також у нормативно-правових актах більш високої юридичної сили – міжнародно-правових договорах, Конституції України.
Ознаки окремих обставин, що виключають злочинність діяння, вичерпно вказані у законі про кримінальну відповідальність. Положення про те, що злочинність діяння, його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК (ч.3 ст.3 КК) означає, що лише у цьому законі перелічені всі без винятку ознаки, сукупність яких дає підстави вважати певне діяння незлочинним. Причому, ці ознаки закріплені в статтях як Загальної частини (розділ УІІІ), так і Особливої частини (статті, які передбачають відповідальність за перевищення допустимої шкоди – ст.ст.118, 124 КК). Звідси випливає, що неприпустимо вимагати наявності якихось додаткових ознак, як умови застосування відповідних кримінально-правових норм.
На практиці найчастіше це зустрічається щодо необхідної оборони, коли у застосуванні ст.36 КК відмовляють, оскільки особа могла ухилитися від посягання без заподіяння шкоди нападнику (втекти, звернутися за допомогою до органів влади). Водночас, відсутність хоча б однієї з ознак, які вказані у відповідній статті розділу УІІІ Загальної частини КК, означає, що немає складу (чи за іншою термінологією – умови правомірності) конкретної обставини, яка виключає злочинність діяння і скоєне вчинене або при наявності якоїсь іншої обставини, або ж становить собою злочин.