Особливості формування часових уявлень дітьми старшого дошкільного віку

ПЛАН

1.Поняття про простір і просторові орієнтири.

2.Особливості сприймання простору дітьми раннього та дошкільного віку. Завдання формування у дітей уявлень та понять про простір.

3.Методика формування просторових уявлень у дітей старшого дошкільного віку.

Основні поняття теми. Простір, просторові категорії, права, ліва рука, сприймання площини, орієнтування. Час, об’єктивність, мінливість, періодичність, відчуття тривалості, відчуття часу, еталони, «вчора», «сьогодні», «завтра», дні тижня, частини доби, календар.

Рекомендована література

Основна

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі». // Упор. О.Л.Кононко // - К.: Світоч, 2008. – 430 с.
2. Грибанова О.К., Щербакова К.Й., Бєлова С.Ф., Назаренко К.В. Методика формування елементарних математичних уявлень у дітей. – К.: Вища школа, 1987. – 215 с.
3. Данилова В.В., Рихтерман Т.Д., Михайлова З.А. Обучение математике в детском саду. – М.: Просвещение, 1998. – 160 с.
4. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. – К.: Богдан, 2003. – 420 с.
5. Леушина А.М. Формирование элементарных математических представлений у детей дошкольного возраста. – М.: Просвещение, 1974 – 368 с.
6. Малятко. Програма виховання і навчання дітей в дошкільному закладі. – К., 1999. – 286 с.
7. Математическая подготовка детей в дошкольных учреждениях / Сост. Данилова В.В. – М.: Просвещение, 1987. – 260 с.
8. Щербакова Е.Й. Методика формирования элементов математики у дошкольников. – К.: Европейский университет, 2005. – 392 с.
9. Щербакова К.Й. Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників. – К.: Вища освіта, 1996. – 240 с.
10. Логика и математика для дошкольников: Методическое пособие /Авт.-сост. Е.А.Носова, Р.Л.Непомнящая. – СПб: Акцидент, 1997. – 79 с.

Додаткова

1. Артемова Л.В. Колір, форма, величина, число. - К.: Томіріс, 1997. – 176 с.
2. Давайте поиграем // Под ред. Столяра А.А. – М.: Просвещение, 1991. – 80 с.
3. Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников // под ред. Л.А.Венгера. – М.: Просвещение, 1978
4. Ерофеева Т.И. Математика для дошкольников: книга для воспитателей детских садов. – М.: Просвещение, 1997. – 196 с.
5. Математика от трех до семи. // Сост. Михайлова З.А., Иоффес Э.Н. – СПб.: Детство-пресс, 2006. – 120 с.
6. Мацюк Л.Г., Крушинська В.Д. Дидактичні ігри з математики в дитячому садку. – К.: Освіта, 1992. – 64 с.
7. Михайлова З.А. Игровые занимательные задачи для дошкольников. – М.: Просвещение, 1990.– 60 с.
8. Мусейибова Т.П. Ориентировка в пространстве // Дошкольное воспитание – 1988. - №8 С.25-30.
9. Пелипенко А.А. Время и пространство в восприятии человека // Мир психологии. – 1999. - №4.
10. Чего на свете не бывает? // Под ред. Агаевой А.А. – М.: Просвещение, 1991. – 64 с.

Особливості формування часових уявлень дітьми старшого дошкільного віку

У дітей старшої групи закріплюються і поглиблюються представлення про одиниці і особливості часу. Назва частин доби пов'язується не тільки з конкретним змістом діяльності дітей та дорослих, які їх оточують, але і з більш об'єктивними показниками часу - явищами природи. Діти знайомляться з порами року, назвами днів тижня, визначають, який день тижня був учора, який сьогодні, якою буде завтра.

У роботі необхідно широко використовувати такі методи як: спостереження, бесіди, читання, переказування казок, віршів ,розгадування загадок, розглядання картин, фотографій, дидактичні ігри та вправи,задачки та головоломки ,малювання та аплікація,ліплення та конструювання, свята, вечори розваг . Акцентувати увагу на знайомій періодичності зміни дня і ночі.

У старших дошкільнят необхідно сформувати усвідомленя поняття про добу. У процесі навчання звертається увага на циклічність змін дня і ночі. Сама природа підказала людям спосіб розподілу часу за принципом: день і ніч - доба. Для правильного розуміння доби діти повинні усвідомити, що добу можна умовно поділити на чотири частини: ранок, день, вечір, ніч.

Старші дошкільнята розрізняють і називають частини доби, орієнтуючись на схід і захід сонця. У процесі спостережень за природними явищами вони засвоюють поняття: на світанку, в сутінки, опівдні, опівночі.

Для формування цих уявлень вихователь використовує перш за все спостереження, розглядання сюжетних картин, а також читання художньої літератури, розучування віршів.

Ознайомлення з днями тижня вже у старшій групі слід поєднувати з формуванням знань про тиждень, як міру робочого часу. Зосередження уваги на те, що люди п'ять днів на тиждень працюють, два дня відпочивають,це допомагає усвідомити кількісний склад числа 7 (днів тижня).

Для того щоб діти краще засвоїли назви днів тижня, їх послідовність, можна ознайомити дітей з походженням назв днів.

Наприклад, понеділок – перший день тижня,

вівторок - другий,

середа - середній,

четвер - четвертий,

п'ятниця - п'ятий,

субота - кінець тижня,

неділя - вихідний день.

Для закріплення і уточнення знань проводяться дидактичні ігри: «Назви наступний день тижня», «Назви сусідів», «Покажи відповідну цифру»...

Назва днів тижня, особливо спочатку, вимагає об'єднання з конкретним змістом діяльності.

Так, вихователь звертається до дітей з питанням: «Який сьогодні день тижня?

Правильно, сьогодні вівторок.

Заняття з математики завжди буде у вівторок.

Який день тижня був вчора?

Який день тижня передує вівторка?»

Діти відповідають на запитання.

Уточнюється послідовність днів тижня. Ця робота здійснюється не тільки під час занять, а й у повсякденному житті.

Вранці вихователь запитує: «Який сьогодні день тижня, а який буде завтра?»

Досвід показує, що не всі дні тижня запам'ятовуються однаково легко і швидко. Найкраще запам'ятовують неділю, суботу та понеділок.

Крім того, у старшій групі проводиться робота з формування у дітей уявлень про пори року. При цьому широко використовуються картинки і словесний матеріал: оповідання, казки, вірші, загадки, прислів'я.

З порами року (сезонами) найкраще знайомити попарно: зима і літо, весна та осінь.

На одному із занять вихователь запитує: «Яка пора року зараз?

Які ви ще знаєте пори року?

Скільки їх всього?

Правильно, рік складається з чотирьох пір року.

Ось коло. Нехай це буде рік (мал. 1).

Розділемо його на чотири частини». Діти розглядають частини кола. Кожна частина різного кольору. Вихователь пропонує умовно порівняти кожну частину кола з певним часом року (порою року ).

Мал 1

У старшій групі вихователь формує «почуття часу», розуміння значення його в житті людей, незворотность та плинність часу. У цій групі є можливість ознайомити дітей з об'ємною моделлю часу, за якою зможуть зрозуміти безперервність, незворотність, симетричність часу (рис. 1).

Висновки. Всі заходи часу (хвилина, година, доба, тиждень, місяць, рік) представляють певну систему часових еталонів, де кожна міра складається з одиниць попередньої і служить основою для побудови наступної. Тому, знайомство дітей з одиницями вимірювання часу, має здійснюватися в суворій системі і послідовності, де знання одних інтервалів часу, можливість їх визначення та вимірювання, служили б підставою для ознайомлення з наступними і розкривали дітям істотні характеристики часу: його плинність, безперервність, незворотність.

Говорячи про структуру часових уявлень дитини, можна виділити щонайменше три різні аспекти цих уявлень:

- Адекватність відображення часових проміжків і співвідношення їх з діяльністю (вміння організовувати свою діяльність в часі);

- Розуміння позначати час словами (від більш простих «вчора / сьогодні / завтра» до більш складних «минуле / теперішнє / майбутнє» );

- Розуміння послідовності подій / дій / явищ.

Висновок: щоденні систематичні бесіди,розваги,спостереження допомагають дитині краще усвідомити та закріпити знання про час .