Експресія як вираз внутрішнього світу людини
Питання про розуміння емоцій іншої людини багато в чому є дискусійним. Є дані, що вже через дев´ять хвилин після народження дитина може пізнавати стимули, які схематично нагадують особу. З іншого боку, показано, що чим більше матері обговорюють із трирічними дітьми емоційні стани, які в них виникають, тим краще вони, досягши шестирічного віку, розпізнають емоційні вияви незнайомих дорослих.
Експресія ‒ сила вираження, вияву яких-небудь почуттів, переживань тощо. У людини має бути спеціальний механізм декодування експресій емоцій. Механізм декодування експресивної інформації мусить мати здатність диференціювати патерни експресії, а також ідентифікувати їх як сигнали певних емоційних станів.
Експресивна поведінка співрозмовника говорить про нахили до довірливої бесіди або до конфронтації, особливості характеру, виховання. Мова рухів, слів і внутрішній світ людини взаємопов’язані. Вміння бачити це, оцінювати й використовувати в комунікативній практиці – важлива складова техніки та методики ділового спілкування.
Мова слів і мова тіла досить непрості. Нерідко ці мови ніби суперечать одна одній: на словах людина говорить одне, а всією своєю експресією – інше. Тут важливим буде розуміння того, що вербальна комунікація є свідомою, раціоналізованою, початково продуманою. На відміну від цього мова тіла часто буває спонтанною. Однак, якщо слова можуть заводити в оману, причому свідомо, то в більшості випадків експресивна поведінка більш правдива. Це пов’язано з тим, що людині важче вдається узгодити координацію всіх компонентів експресивної поведінки: міміки, жестикуляції, рухів. Найчастіше саме експресія видає справжні наміри, правдиві відчуття, хвилювання. Потрібно просто вміти «читати» мову експресивної поведінки.
До експресивної поведінки входить перш за все міміка. Міміка насамперед пов’язана з рухом м’язів обличчя, їх рухливістю, скутістю й іншими сигналами. Пози та жести проявляються в рухах рук, голови, корпусу, у всій людській пантоміміці. Сюди відноситься інтонація голосу, тембр, гучність, хода, рухові та просторові характеристики.
Оцінка рухів проводиться не за окремо взятими елементами експресивної поведінки, а за всім комплексом рухів. Такий комплекс називається експресивним кластером.
Найчастіше основним об’єктом дослідження виступає обличчя людини. Вивчення основних мімічних станів, таких як радість, гнів, страх, здивування, відраза, страждання виробило одиницю аналізу виразу обличчя – мімічну ознаку. Сукупність таких ознак утворює структуру різних експресії обличчя. Тому «код» – це певна кількість взаємопов’язаних ознак, які відрізняються ступенем відповідності тієї чи іншої емоції.
В теорії питання виділяються такі мімічні «коди» емоційних станів:
1. Гнів.Рот відкритий, кутики губ опущені, очі розплющені або звужені, блищать, брови стягнуті до перенісся, зовнішні кутики брів підняті доверху, вертикальні зморшки на лобі та переніссі, обличчя динамічне.
2. Зневага.Рот закритий, кутики губ опущені, очі звужені, брови стягнуті до перенісся, обличчя динамічне.
3. Страждання.Очі потухлі, внутрішні кутики брів підняті доверху, обличчя застигле.
4. Страх.Рот відкритий, кутики губ приподняті, очі широко розплющені, блиск очей невиразний, брови підняті доверху, горизонтальні зморшки на лобі.
5. Подив.Рот відкритий, кутики губ приподняті, очі широко розплющені, блиск очей невиразний, брови підняті доверху, горизонтальні складки на лобі.
6. Радість.Рот закритий, очі приплющені або заплющені, блищать, обличчя динамічне.
Експресія погляду.
Експресія погляду – це, насамперед, рух очей, спрямованість погляду, «контакт очей». Обмін поглядами в спілкуванні, час, на який затримується погляд на партнері, дуже багато говорять про атмосферу комунікації. Це і є «контакт очей». Відсутність «контакту очей» – це не відсутність комунікативного контакту. Це скоріше його певна фаза. Швидкі, короткі, погляди, що повторюються, – сигнал до встановлення контакту. Намагання уникнути погляду – одна із ознак ускладнень і бар’єрів в спілку ванні. Пильний нерухомий погляд теж може характеризувати труднощі, які виникли.
Розглянемо особливості «мови» очей.
«Витріщені»(широко розплющені очі) зустрічаються при стурбованості, неочікуваному здивуванні, зустрічі. Це може бути сигналом раптової радості, переляку, великого зацікавлення, нездатності зрозуміти.
Повністю розплющені очісвідчать про високе сприйняття почуттів і відбивають мрійливість, безмежну довіру, гіпнотичний транс. Це можуть використати люди, які намагаються створити враження простака, наївної людини.
Приплющені очі,коли верхнє віко прикриває верхню частину очей, виражають байдужість, покірність, інертність і навіть тупість. Найчастіше ‒ це відсутність інтересу, втома, нудьга. Часом це може бути ознакою надмірності, чванства, зарозумілості.
Звужений або прижмурений поглядозначає пильне спостереження, напружену увагу. А якщо це погляд збоку, то ще й хитрість та підступність. У цьому погляді можна побачити надмірну критичність, черствість і недоброзичливість.
Виблискування очима може бути сигналом невпевненості, утруднень, нервозності, нервового збудження.
Звуження або розширення зіниці може свідчити про посилення або послаблення уваги та інтересу. Під час емоційного збудження, страху, болю, душевної напруги зіниця збільшується, розширюється. Розслаблення, стан спокою, тихої радості викликають скорочення зіниці.
Велике значення має розуміння погляду співрозмовника.
Прямий погляд, коли обличчя повністю звернене до партнера, означає інтерес, повагу й самоповагу, відкриту позицію, впевненість, готовність до контакту.
Погляд, спрямований вдалечінь, найчастіше говорить про замріяність, роздуми, сумніви й коливання.
Погляд, спрямований «крізь» партнера, означає підкреслену неповагу, можливу агресивну реакцію.
Погляд, спрямований повз партнера, говорить про егоцентризм, спрямованість та націленість на самого себе.
Погляд збоку відображає скепсис, цинізм, непомітне, таємне спостереження, прихований інтерес, дистанцію, недовіру, заклопотаність.
Звужений погляд збоку пов’язаний з недовірою, погрозою, незадоволенням. Піднята з однієї сторони брова й горизонтальні зморшки лоба виражають різке відхилення, незгоду, непошану, зневагу, презирство.
Погляд знизу (при схиленій голові) означає при малій напрузі та зігнутій спині підлеглість, покірність, послужливість. При сильній напрузі виражає стриманість, мобілізацію, яка говорить, що людина готова до боротьби. Погляд зверху донизу висловлює почуття переваги, гордовитості, надмірності, презирства.
«Уникаючий погляд» означає невпевненість через сумнів, велику скромність, боязливість або почуття провини, ніяковості, часом неусвідомленої.
Дуже багато також можуть сказати рухи очей.
Твердий, фіксований погляд – цілеспрямованість до цілі, впевненість у собі.
Поперемінний контакт очима говорить про підтвердження уваги, поваги до партнера, повній довірі до нього.
Твердий (дуже фіксований) погляд, який супроводжується звуженням сектора огляду, означає безцеремонність, недовіру, найчастіше потайливість, агресивність.
Підкреслено прямий, свідомо відкритий погляд може говорити про відкритість позиції, але найчастіше це лише демонстрація відкритості.
Оцінююче-блукаючий погляд при русі знизу догори і в сторони говорить про захоплення і навіть шанування. При русі зверху донизу і в сторони – означає критичне розглядання, а інколи й зневагу.
Невизначений погляд часто означає нестачу ясності в цілях, намірах, мотивах, твердості, відсутності сталості.
Спокійний погляд характеризує задоволеність сприйняття, вдумливість, розсудливість. Спокійний в’ялий погляд говорить про загальмованість, заціпеніння.
Неспокійний погляд говорить про збудженість, непостійність, відсутність певної спрямованості на сприйняття слів партнера по спілкуванню. Швидкі, квапливі рухи очей вказують на хворобливо розвинуту чуттєвість, збудженість. «Крутіння» очима як особлива форма контакту з партнером, з яким вже встановлений зв’язок в спілкуванні, виражає втрату інтересу на цьому етапі комунікації, нудьгу, розчарування.
Взагалі погляд є найприроднішим засобом немовного спілкування. Він багато про що говорить, це видно з таблиці 1.
Таблиця 1 - Характеристика типів поглядів
| Погляд і рухи, які його супроводжують | Трактування | Рекомендовані дії |
| Піднімання голови і погляд доверху | Почекай хвилиночку, поміркую | Контакт перервати |
| Рух головою і насуплені брови | Не зрозумів, повтори | Контакт посилити |
| Посмішка, можливо легкий нахил голови | Розумію, мені нічого додати | Контакт продовжити |
| Ритмічне кивання головою | Ясно, зрозумів, що тобі потрібно | Контакт продовжити |
| Довгий незворушний погляд в очі співрозмовника | Хочу підпорядкувати собі | Діяти згідно з обставинами |
| Погляд вбік | Зневага Страх і бажання піти | Уникнути конфлікту |