Коли показання з чужих слів не можуть бути допустимим доказом?

(ст. 97 КПК)

6. Показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.

7. У будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.

Що таке пояснення осіб?

Пояснення — це усний виступ учасників процесу, що містить відомості про відомі їм обставини справи. Під час пояснень ці особи не обмежені в часі, але головуючий слідкує за тим, щоб вони не відхилялись від предмету судового розгляду. ( визначення з ЦПК, але в КПК подібне,просто коротше) ;)))

Першими надають пояснення позивач, його представник та третя особа,

яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь

на стороні позивача, її представник, за ними надають пояснення відповідач, його представник та третя особа, яка не заявляє.

У чому полягають пояснення спеціаліста? Чим вони відрізняються від показань?

Спеціаліст- це особа, яка володіє спеціальними знаннями і навиками в галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла.

Досліджуючи питання застосування спеціальних знань в кримі-нальному процесі, П.П.Іщенко запропонував під такими знаннями, що використовуються в кримінальному судочинстві, розуміти будь-які професіональні знання, котрі можуть сприяти виявленню, закріпленню та вилученню доказів, а під спеціалістом -- особу, яка володіє цими знаннями та навиками, котра залучається органом дізнання, слідчим, прокурором або судом для сприяння у виявленні, закріпленні та вилученні доказів.

Основна мета залучення спеціаліста- розширити практичні можливості слідчого, дізнавача щодо виявлення, вилучення і фіксації доказів при провадженні слідчих дій і суду для встановлені істини по кримінальній справі. При цьому спеціаліст не зацікавлений в результатах справи.

Показання – це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим,свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Очеивдно, що це відомості будь якого характеру, аби тільки стосувались справи. І людям, які надають відомості не обовязково бути спецами в якійсь сфері, на відміну від спеціалістів, які до того ж залучаються до провадження. А я так розумію, що обвин.,потерп,свідок і решта – мусять давати показання,ну, якщо тільки не проти своїх родичів.

Що таке експертиза?

Експертиза – це розгляд, дослідження експертом-фахівцем якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань. У найбільш загальному вигляді експертиза - це спосіб аналізу причинно-наслідкових зв'язків не тільки стосовно того, що вже відбулося, але й того, що очікується, має або може відбутися; це спосіб пізнання певної реальності у тих випадках, коли ця реальність не піддається прямому вимірюванню, обрахуванню і взагалі якому завгодно "об'єктивному дослідженню".

Експертиза має своєю метою встановлення обставин, які входять у предмет доказування по кримінальній справі або мають значення доказових фактів. Ці обставини повинні встановлюватися експертом на основі проведених ним досліджень. В тих випадках, коли питання хоч і мають

спеціальний характер, але не потребують проведення досліджень (наприклад, загально-наукові положення), експертиза проводитись не повинна. Цим і відрізняється експертиза від допиту експерта або консультативно-справочної діяльності.

Які є види експертиз?

В експертних установах України проводяться види експертиз (класифікація за галузями знань), які передбачені Інструкцією про призначення та проведення судової експертизи, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, а саме:

 криміналістична (почеркознавча, авторознавча, технічна експертиза документів, фототехнічна, технічна експертиза мате-ріалів і засобів відеозвукозапису, портретна, трасологічна, баліс-тична, вибухових пристроїв, вибухових речовин і продуктів ви-буху, матеріалів і речовин);

 ґрунтознавча;

 біологічна;

 інженерно-технічна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, пожежно-технічна, будівельно-технічна);

 економічна, у т. ч. бухгалтерська;

 товарознавча, у т. ч. автотоварознавча;

 комп’ютерної техніки та програмних продуктів;

 психологічна.

З розвитком науки, появою нових технологій, зміною соціальних умов життя суспільства галузі дослідження судової експертизи поступово розширюються.

Єдиної класифікації судових експертиз ані в теорії, ані на практиці поки що немає. Виділяють також:

 Первинною є експертиза, під час проведення якої об’єкт досліджується вперше. Проведення первинної експертизи перед-бачає виконання всіх потрібних заходів для підготовки та прийняття рішень щодо об’єкта експертизи. Первинна експертиза є основним видом експертизи.

 Основною є експертиза, яка повністю вирішує всі завдання, поставлені перед нею відносно справи, що розслідується.

 Повторна експертиза призначається в разі порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи на вимогу замовника експертизи за наявності його обґрунтованих претензій до висновку первинної експертизи, а саме: коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недо-статньою обґрунтованістю, або з тим, що висновки експертизи су-перечать іншим матеріалам справи, а також за наявності істотно-го порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визна-ватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав звинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викли-кають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові (експертам).

 Додаткова експертиза проводиться в разі суттєвої зміни попередніх обставин виконання проектів на час проведення експертизи, етапів робіт та на вимогу замовника експертизи. Наприклад, додаткова експертиза призначається після розгляду судом (слідчим) висновку первинної експертизи, коли з’ясується, що усунути неповноту або неясність висновку через допит експерта неможливо.