Організації та їх загальні характеристики

Менеджмент як наука і мистецтво. Основні категорії менеджменту.

Наука управління має наступні елементи:

- предмет (це процеси створення, функціонування, та розвитку організаційних формувань, а також системи відносин управління, що об’єктивно виникає на різних рівнях суспільного та індивідуального відтворення матеріальних благ)

- методи (види: загально теоретичні та специфічні. До специфічні відносяться: оптимізаційні, методи соц. психології, конкретно історичні, системно ситуаційні)

- теорія (управління) (це теорія яка розкриває закономірності процесів та явищ у сфері виробництва та мистецтво управління як творчий процес, який враховує конкретну ситуацію, особливості виконавця, вміння вірно застосовувати теоретичні знання та досвід)

- суб’єкт (це соц. інструменти, колективи, особистості, але фактичні управлінські рішення приймаються окремою людиною)

- об’єкт (організація, суспільство в цілому але фактично це люди)

Мистецтво управління, це навички, вміння впроваджувати теорію в практику; сукупність прийомів, зразків, еталонів успішного вирішення управлінських проблем в різних ситуаціях.

Сфери менеджменту

Економічне управління може здійснюватись, як на рівні всієї держави, або окремої галузі, так і на рівні окремої економічної одиниці. крім того менеджментом також називається управління деякої сфери господарської діяльності (функціональний менеджмент. Сюди відносять: виробничий менеджмент, управління технологічними процесами; фінансовий менеджмент, управління, формування та використання фінансів; кадровий менеджмент, управління добором, та розміщенням кадрів, їх соц. обслуговуванням; інноваційний(м); стратегічний(м); маркетинговий(м), ринкова поведінка підприємства)

Організації та їх загальні характеристики

Некая группа должна соответствовать нескольким обязательным требованиям, чтобы считаться организацией. К ним относятся:

1. Наличие по крайней мере двух людей, которые считают себя частью этой группы.

2. Наличие по крайней мере одной цели (т.е. желаемого конечного состояния или результата), которую принимают как общую все члены данной группы.

3. Наличие членов группы, которые намеренно работают вместе, чтобы достичь значимой для всех цели.

Соединив в одну эти существенные характеристики, мы получаем важное определение:

ОРГАНИЗАЦИЯ — это группа людей, деятельность которых сознательно координируется для достижения общей цели или целей.

ФОРМАЛЬНЫЕ И НЕФОРМАЛЬНЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ. Существуют также неформальные организации, группы, которые возникают спонтанно, но где люди вступают во взаимодействие друг с другом достаточно регулярно. Неформальные организации существуют во всех формальных организациях, за исключением, быть может, очень маленьких.

СЛОЖНЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ. Сложные организации имеют набор взаимосвязанных целей.

Все сложные организации являются не только группами, целенаправленными в своей деятельности и имеющими определенный набор взаимосвязанных целей, они также имеют общие для всех сложных организации характеристики.

РЕСУРСЫ. В общих чертах цели всякой организации включают преобразование ресурсов для достижения результатов. Основные ресурсы, используемые организацией, это люди (человеческие ресурсы), капитал, материалы, технология и информация.

ЗАВИСИМОСТЬ ОТ ВНЕШНЕЙ СРЕДЫ. Одной из самых значимых характеристик организации является ее взаимосвязь с внешней средой. Ни одна организация не может быть «островом в себе». Организации полностью зависимы от окружающего мира — от внешней среды — как в отношении своих ресурсов, так и в отношении потребителей, пользователей их результатами, которых они стремятся достичь.

ГОРИЗОНТАЛЬНОЕ РАЗДЕЛЕНИЕ ТРУДА. Вероятно, самой очевидной характеристикой организаций является разделение труда. В очень малых организациях горизонтальное разделение труда может не прослеживаться достаточно четко. Но большинство сложных организаций имеют такого рода горизонтальное разделение, так что можно четко проследить их функции и цели деятельности.

ПОДРАЗДЕЛЕНИЯ. Сложные организации осуществляют четкое горизонтальное разделение за счет образования подразделений, выполняющих специфические конкретные задания и добивающихся конкретных специфических целей. Такие подразделения часто называются отделами или службами. Как и целая организация, частью которой они являются, подразделения представляют собой группы людей, деятельность которых сознательно направляется и координируется для достижения общей цели.

ВЕРТИКАЛЬНОЕ РАЗДЕЛЕНИЕ ТРУДА, Поскольку работа в организации разделяется на составляющие части, кто-то должен координировать работу группы для того, чтобы она была успешной.

НЕОБХОДИМОСТЬ УПРАВЛЕНИЯ. Для того, чтобы организация могла добиться реализации своих целей, задачи должны быть скоординированы посредством вертикального разделения труда. Поэтому управление является существенно важной деятельностью для организации. Однако, в малых организациях часто не имеется четко выделенной группы управляющих.

Загальні характеристики управлінської діяльності.

1. Сутність управлінської діяльності.

Робота управлінця неоднорідна, із короткочасними операціями, різноманітна і фрагментарна.

2. Ролі керівника.

Це набір визначених поведінських правил, що відповідають конкретному підприємству за займаною посадою. Окрема особистість може впливати на характер виконаних робіт, але не на її зміст.

Ролі бувають: міжособистісні, інформаційні, ролі пов’язані з прийняттям рішень.

Наши рекомендации