Особливості технічного перекладу
Технічний переклад – це переклад, використовуваний для обміну науково-технічною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами. Основною проблемою технічного перекладу є необхідність поєднання знання іноземної мови зі знанням техніки. У зв’язку з нестачею технічних перекладачів і з лінгвістичною, і з технічною освітою тривалий час ведуться дискусії про найбільш зручну базову освіту технічного перекладача. Частина авторів вважає, що більш бажана лінгвістична вища освіта (тобто освіта в області іноземних мов), з подальшим нарощуванням термінологічної бази і технічних знань. Інші автори вважають, що грамотний технічний переклад вимагає професійного знання відповідної галузі техніки, а гарне знання іноземної мови при цьому не настільки істотно, особливо при перекладі рідною мовою.
Загалом науково-технічну інформацію можна розподілити на такі основні потоки:
1) патентна література, що є основною формою обміну, адже все нове в галузі науки й техніки оформляють у вигляді патенту і його виробничих форм;
2) науково-технічна періодика (галузеві бюлетені, що містять реферати, анотації, назви; галузеві науково-технічні журнали, що містять дискусійні, проблемні, звітні статті спеціального характеру; бібліографічні покажчики з назвами винаходів і предметів промислової продукції, що також містять анотації і тематичні огляди робіт з певної галузі);
3) неперіодичні видання (книги, інструкції, рекламні матеріали тощо).
Порівняно з іншими видами перекладу технічний переклад має певні особливості:
– тексти насичені термінами, отже, для якісного перекладу потрібна термінологічна підготовка перекладача);
– тексти містять спеціальну інформацію (часто – якісно нову і майже нікому невідому), тому перекладач повинен мати спеціальну базову підготовку або бути обізнаним у певній галузі виробництва (вивчати фахову літературу, стежити за новою інформацією, консультуватися з досвідченими фахівцями);
– науково-технічна інформація, як правило, оформляється в письмовому вигляді.
Види технічного перекладу:
1) усний (послідовний та синхронний);
2) письмовий (повний, реферативний, анотаційний).
Повний технічний переклад – основний вид технічного перекладу, який складається з таких етапів:
а) читання всього тексту з метою усвідомлення змісту;
б) поділ тексту на закінчені за змістом частини, переклад їх;
в) стилістичне редагування повного тексту (слід обробити текст відповідно до норм літературної мови, усунути повтори, усі терміни і назви мають бути однозначними, якщо думку можна висловити кількома способами, перевагу слід віддати стислому, якщо іншомовне слово можна без шкоди для змісту замінити українським, то варто це зробити);
г) переклад заголовка, який має передавати суть змісту оригіналу і враховувати всі його особливості (саме за заголовком фахівці найчастіше відбирають потрібні матеріали).
Переклад науково-технічної літератури вимагає особливого аналізу тексту, вивчення закономірностей мови науки і техніки. Стиль науково-технічних текстів є особливим та складним, тому при перекладі виникають труднощі, зокрема:
1. Переклад абревіатур, псевдоінтернаціоналізмів, лексикалізованих форм множини іменників та термінів-омонімів, етноспецифічної лексики і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовних слів і терміни в англійських науково-технічних текстах, власних імен і назви тощо.
2. Особливості граматичної будови мови, форми і традиції письмового наукового мовлення.
3. Точне відтворенні семантичного плану первинного тексту українською мовою. Передумовою цього є повне розуміння його перекладачем, адже механічне заучування термінів може призвести до грубих помилок у перекладі.
4. Багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна).
5. Особливості функціонування загальнонародних слів у науково-технічних текстах.
6. Правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики.
7. Визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій.
8. Переклад термінів-неологізмів, безеквівалентної лексики. Спілкування в епоху Інтернет спричинює появу та розповсюдження неологізмів, які згодом переходять у розряд загальновживаних слів, термінів або зникають зовсім. Так, слово «key» із основним значенням – ключ, кнопка – транспонувалося до галузі обчислювальної техніки, де утворилося нове поняття «hot key», що перекладається як команда, яку використовує користувач для переключення на іншу програму. Викликає труднощі переклад неологізмів і тому, що їх значення не фіксується в словниках. Щоб правильно здійснити переклад, необхідно проаналізувати структуру слова і підібрати відповідний аналог з рідної мови. Можна вдатися до перекладу методом транскрипції: briefing – брифінг; skate-board – скейтборд та методом калькування: analog display – аналоговий дисплей. Проте слід зазначити, що основним прийомом перекладу будь-якого терміна є переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Еквівалент з латинської – це рівноцінне, рівносильне, рівнозначне; предмет або кількість, що відповідає іншим предметам або кількостям може замінювати чи виражати їх. Отже, мовознавчий еквівалент – це постійна лексична відповідність, яка точно співпадає із значенням слова. Тому, зрозуміло, що терміни, які мають еквівалент в українській мові, грають важливу роль при їх перекладі. Саме від них залежить розкриття значень інших слів, вони дають можливість визначити характер тексту. Тому необхідно вміти знаходити відповідний еквівалент в українській мові. Для цього слід постійно доповнювати свою базу термінів-еквівалентів. Розвиток наук спричинює значні труднощі з визначенням загальнонаукової, галузевої та вузькоспеціальної термінології. Адже надання назв все новим явищам та поняттям послуговує тому, що багато загальновживаних слів набувають певну специфіку. Виникає спеціалізація їх значення при перекладі на іншу мову та уніфікація еквівалентів. Найбільше труднощів виникає при перекладі безеквівалентної лексики. Це слова, що позначають предмети, процеси та явища, які не мають еквівалентів, тобто рівноцінних відповідників, на певному етапі розвитку мови. Саме вони викликаютиь значні труднощі. Наприклад, безеквівалентна лексема trolley, що перекладається як стіл на коліщатах, не має відповідника. Тому при перекладі головну роль відіграють контекст та об’єм знань перекладача.