Проблема еквівалентності та адекватності перекладу
У зв’язку з тим, що МП використовується все частіше і стає доступнішим для широких верств населення, проблема якості перекладу стає все актуальнішою. Між тим, навіть самі фірми - виробники СМП відкрито заявляють,[15] що якість машинного перекладу далека від ідеалу і лише в рідкісних випадках машинний переклад є адекватним.
Але, аналізуючи ступінь адекватності перекладу, перш за все необхідно визначити чітку кореляцію понять адекватності і еквівалентності.
Отже, переклад незмінно розглядається як спосіб забезпечити спілкування між різномовними комунікантами шляхом відтворення на іншій мові повідомлення, що міститься в початковому тексті. У найбільш загальному плані мовознавці зазвичай визначали переклад як заміну тексту на одній мові текстом на іншій мові, лише потім приступали до вивчення вимог, якими повинен задовольняти створюваний текст, щоб бути повноцінною заміною оригіналу, і відносин, що виникають між текстами оригіналу та перекладу в цілому і між окремими частинами та одиницями цих тестів. Таким чином, лінгвістична теорія перекладу вивчає співвідношення одиниць двох мов неізольовано, а в текстах певного типу (оригіналах та їх перекладах), і всі дані, якими ця теорія оперує, отримані з порівняльних вивчень таких текстів.[23]
Порівняльне вивчення текстів оригіналу та перекладу може охоплювати різні сторони їх формальної та змістовної структури таких текстів. Але центральним питанням теорії перекладу залишається всебічний опис змістовних відносин між цими текстами, розкриття понять еквівалентності та адекватності перекладу. В першу чергу завдання перекладача, безсумнівно, полягає у відтворенні змісту оригіналу. Але що це значить? Що являє собою відтворюваний зміст? Які критерії правильності вибору мовних засобів для досягнення адекватності перекладу? Ці питання вже багато років активно піднімаються в лінгвістиці (Рецкер, 1974; Сидоров, 1981; Пінягін, 1981; Швейцер,1988; Комісаров, 1988 та ін.)
Так, В. Н. Комісарів розглядає «еквівалентний переклад» і «адекватний переклад» як поняття неідентичні, якітісно стикаються один з одним. Еквівалентність розуміється їм як смислова спільність, що прирівнює одну до одної одиниці мови. Термін «адекватний переклад», на його думку, має більш широкий сенс і використовується як синонім «гарного» перекладу, тобто перекладу, що забезпечує необхідну повноту міжмовної комунікації в конкретних умовах.[21] А. Д. Швейцер також розмежовує поняття еквівалентності та адекватності, зауважуючи, що еквівалентність - це відповідність тексту перекладу тексту оригінала, а адекватність – це відповідність перекладу як процесу, даним комунікативним умовам. Повна еквівалентність має на увазі вичерпну передачу комунікативно-функціонального інваріанту, тобто мова йде про максимальне наближення тексту перекладу до оригіналу, при максимальних вимогах, які висуваються до перекладу. Вимога адекватності ж носить оптимальний характер: переклад повинен оптимально відповідати певним комунікативним цілям та завданням.[1]
Поняття адекватності залишається одним із центральних у теорії і практиці перекладу. У роботах 50-х - початку 60-х років, закладені основи сучасної теорії перекладу (Федоров, 1953; 1958; Jakobson, 1959). Поняття адекватності базувалося на концепції перекладу як повного смислового аналога оригіналу. В рамках даної концепції адекватність перекладу зводилася до категорій семантичних (смислових) повноти і точності, доповнювалась стилістичною еквівалентністю, що включає, зокрема, принцип підпорядкування тексту перекладу функціонально-стилістичним нормам мови перекладу. Така адекватність отримала назву семантико-стилістичної. [11]
У 50-60-ті роки перекладацька діяльність отримала новий імпульс у сфері інформаційної практики та теорії комунікації, що сприяло формуванню концепції функціонально-прагматичної адекватності перекладу (Бархударов, 1975; Коміссаров, 1973; Швейцер, 1973; Каде, 1978). Від функціонально-адекватного перекладу потрібна не повна і точна передача всього смислового змісту та стилістичних особливостей оригіналу, узгоджених з функціонально-стилістичними нормами мови перекладу, але лише правильна передача основної комунікативної функції оригіналу, його функціональної «домінанти». Інші властивості перекладу для даного типу адекватності в принципі не релевантні.
В цілому, в даний час намічається тенденція до розмежування у перекладознавствіпонять «адекватність» і «еквівалентність» за принципом загального та часткового. А саме, адекватний переклад, на відміну від еквівалентного, може не бути відображенням оригіналу на іншій мові, але він повинен повністю передавати зміст тексту оригіналу, не спотворюючи його. Для досягнення адекватності в тексті перекладу можуть бути деякі пояснюючі доповнення, пов'язані з культурними відмінностями, або ж опущення елементів тексту, без яких зміст тексту не зазнає яких-небудь істотних змін.
Щодо адекватності машинного перекладу, то у цьому випадку треба керуватися підходом, запропонованим А.Д. Швейцером та Л.С. Бархударовим, які акцентують увагу саме на функціонально-прагматичному аспекті даної категорії. І тому вважаємо за доцільне визначити, перш за все, хто та які завдання ставить і які вимоги виявляє до машинного перекладу.
Як ми вже зазначали у першій частині, машинний переклад з’явився і функціонує як відповідь на соціальний запит подолання мовного бар’єру у період значного зростання обсягів інформації. Тобто до машинного перекладу, по-перше, звертаються з метою отримати найзагальнішу інформацію про першоджерело, а саме про його жанрову та тематичну співвіднесеність. Як правило, реципієнтами перекладу є фахівці у певній області, які або не володіють іноземною мовою у достатньому обсязі, або не мають часу, щоб опрацювати значну кількість текстів. Як показав наш аналіз, машинний переклад задовольняє цю вимогу у повному обсязі. У цьому випадку ми маємо стовідсоткову адекватність. Такий тип адекватності ми будемо називати жанрово-тематичною адекватністю.
По-друге, машинний переклад потрібен, коли треба вирішити, чи є необхідність у подальшому працювати з цим текстом. У цьому випадку переклад повинен передати основну комунікативну домінанту оригіналу, надати отримувачу більш або менш детальну інформацію про зміст повідомлення, що міститься у першоджерелі. Наше робоче визначення для цього типу адекватності – адекватність інформативності. Для виявлення рівню адекватності при аналізі перекладів тут актуальним буде звернути увагу на помилки, що їх зробили машинні перекладачі. Такий підхід дозволить визначити, наскільки тип помилки впливає на розуміння тексту перекладу.
По-третє, МП можуть застосовувати перекладачі у своїй професійній діяльності. Одна з головних цілей – отримання еквівалентів термінологічних складових першоджерела для подальшого редагування усього тексту рідною мовою. Згідно нашого бачення, це – семантико-синтаксична адекватність, вивчення якої потребує аналізу перекладів на рівнях мови.
Як бачимо, при виявленні ступеню адекватності машинного перекладу на першій план виходить прагматичний фактор орієнтації на реципієнта перекладу та виконання поставлених завдань. Таким чином, адекватність МП визначається нами як адекватність відтворення основної прагматичної функції оригіналу. Виходячи з цього положення, ми вважаємо за доцільне розробити типологію помилок, яких допускають СМП, зокрема GoogleTranslate (див. Малюнок 3) і Pragma 5 (див. Малюнок 2), і на основі цієї типології оцінити рівень функціонально-прагматичної адекватності перекладів.
Типологія помилок
Для аналізу було взято газетну статтю «UKRAINE SPATIAL: LAUNCHES INTO FUTURE», узяту з сайту www.bbc.com з загальним обсягом 17087 знаків.
Малюнок2
Малюнок3
Класифікація помилок, які з'являються як результат некоректного комп'ютерного перекладу і передачі тексту оригінала, досить проста – специфіка та ступінь впливу помилки на розуміння тексту перекладу.
Спотворення суттєво дезінформує адресата щодо предметно-логічного та прагматичного значення у вихідному тексті. Наприклад, при перекладі заголовка «UKRAINE SPATIAL: LAUNCHES INTO FUTURE», і GoogleTranslate, і Pragma 5 спотворили зміст оригіналу відповідно (див. Таблиця 1)
| GoogleTranslate | Pragma 5 |
| УКРАЇНА Просторова: LAUNCHES в майбутньому | ПРОСТОРОВА УКРАЇНА: ПОЧИНАЄ В МАЙБУТНЬОМУ |
Таблиця1Переклад
Професійний перекладач переклав це речення так: «УКРАЇНА КОСМІЧНА: СТАРТИ В МАЙБУТНЄ». В даному випадку як GoogleTranslate, так і Pragma 5 не правильно переклали слово «SPATIAL», обравши відповідник «Просторова», який має зовсімінше лексичне значення, ніж слово «КОСМІЧНА». Крім того, слово «LAUNCHES» машинний перекладач GoogleTranslate переніс без змін в текст перекладу, що в свою чергу не дозволить читачу перекладу, який зовсім не володіє англійською, зрозуміти зміст цього слова, а Pragma 5 переклала його замість іменника в множині дієсловом «ПОЧИНАЄ». Все це суттєво дезінформує одержувача перекладу.
Чи, наприклад, наступне речення:«Canspacerocketrytechnologiesbecome a locomotiveofinnovativedevelopment?» (див. Таблиця2).
| Можна ракетно-космічних технологій стало локомотивом інноваційного розвитку? | |
| Pragma 5 | Може розмістити технології ракетної техніки стають локомотивом інноваційного розвитку? |
Таблиця2 Переклад
Професійний перекладач у даному випадку скористувався таким прийомом перекладу, як злиття речень, зробивши з трьох речень орігіналу «Whatachievementscanbeexpectedinthenearfuture? Canspacerocketrytechnologiesbecome a locomotiveofinnovativedevelopment? WhataretheprioritiesofUkraine’sastronautics?» одне складносурядне речення: «Яких результатів слід очікувати у найближчій перспективі, чи зможуть ракетно-космічні технології стати локомотивом інноваційного розвитку, які пріоритети української космонавтики?».При цьому смисл простого речення «чи зможуть ракетно-космічні технології стати локомотивом інноваційного розвитку» в професійному перекладі суттєво відрізняється від перекладів речення СМП GoogleTranslate та Pragma 5. Так, наприклад, у реченні перекладу GoogleTranslate «Можна ракетно-космічних технологій стало локомотивом інноваційного розвитку?» зовсім не зрозуміла граматична структура. І не дивлячись на те, що усі слова у реченні перекладені правильними відповідниками, форми їх настільки не правильні, що ухватити, про що йдеться, майже неможливо. В реченні ж перекладу, зробленого СМП Pragma 5 «Може розмістити технології ракетної техніки стають локомотивом інноваційного розвитку?» крім неузгодженої граматичної структури програма-перекладач не правильно переклала слово «space» - «розмістити», що також суттєво спотворює зміст.Ту саму проблему маємо і в наступному реченні:«Sofar, thecostsarecoveredbytaxpayerswhiletheshareofcommercialprojectsisrathermodest.» (див. Таблиця3)
| Поки що, витрати покривають платники податків, поки доля комерційних проектів швидше скромна. | |
| Pragma 5 | Поки витрати покриваються платниками додатків, а частка комерційних проектів, є досить скромним. |
Таблиця3 Переклад
При перекладі цього речення, як GoogleTranslate, так і Pragma 5 переклали зворот «Sofar» прямими словниковими відповідниками «Поки», «Поки що», але цей переклад не дуже вписується в контекст, що збиває з думки читача перекладу, тому людина-перекладач переклала це як «Не слід забувати». Також послівний переклад звороту «theshareofcommercialprojects» програмами-перекладачами GoogleTranslate і Pragma 5 відповідно як «частка комерційних проектів» та «доля комерційних проектів» не є правильним, оскільки мається на увазі відносна роль комерційних проектів. У сукупності з другими помилками («частка.. є скромним» замість «частка.. є скромною» в перекладі GoogleTranslate та слово «швидше», яке лексично не співвідноситься з прикметником «скромна» в перекладі Pragma 5)виникає суттєвий ступень дезінформації читача перекладу. Це речення професійний перекладач, застосувавши прийом розвитку думки, переклав так: «Не слід забувати, що під космічними витратами маються на увазі бюджетні витрати (тобто гроші платників податків); відносна роль комерційних проектів ще дуже скромна.»
Неточності так само як і спотворення, дезінформують одержувача перекладу щодо предмету висловлювання. Однак ступінь дезінформації менш істотна, ніж у випадку спотворення. Наприклад, речення «InJuly 2007 theCabinetofMinistersapproved a newspaceprogramfor 2008-2012» GoogleTranslate переклав як «У липні 2007 року Кабінет Міністрів затвердив нові космічні програми на 2008-2012 роки», не відомо з якої причини змінивши категорію числа: «нові космічні програми» замість «нову космічну програму». А це, не настільки значна, але дезінформація.
Також речення: «Theprogramapprovedbythegovernmentisyettopasshearingsinthenewparliament.» GoogleTranslate: «У програмі, затвердженої урядом ще пройти слухання в парламенті.»
Переклад слова «program», як «У програмі», дезінформує в наслідок неправильної передачі змісту оригінала. Крім того, при перекладі звороту «isyettopass» втрачено модальність висловлювання «ще повинен пройти», що теж дезорієнтує читача перекладу. Але, якщо орієнтуватися у контексті, то можна й правильно зрозуміти зміст перекладу цього речення. Професійний ж перекладач, який прийняв до уваги контекст та розвинув думку, зробив інший переклад цього речення: «Зупинимося коротко на проекті, який здобув підтримку уряду і розглядатиметься новою Верховною Радою.»
Або інший приклад перекладу, виконаний Pragma 5:«The keytoanswersistheawarenessoftheroleplayednowadaysbyspaceresearchandtechnology.»
«Ключ до відповідей - усвідомлення ролі, зіграної в даний час космічним дослідженням і технологією.»
Ступінь дезінформації в даному перекладі менша, ніж у попередніх випадках, і адресату не так складно здогадатися, про що йде мова, виходячи з контексту. У цьому ж реченні машинний перекладач не зміг правильно перекласти фразу «Thekeytoanswers», так як її переклад «Ключ до відповідей» по суті є буквалізмом і не є підходящим еквівалентом. Професійний перекладач переклав речення так: «Відповіді на ці запитання можна отримати, лише усвідомивши нову роль, яку відіграють космічні дослідження і технології в наш час».
Таким чином, при оцінці інтерференції під час двомовної комунікації в результаті невірної передачі вихідного змісту випливає, зрозуміло, що варто мати на увазі і жанр перекладеного тексту, і насамперед розподіл текстів на ті, в яких викладені факти, і ті що побудовані на артефактах (художньому вимислі). Часом те, що в першому випадку було спотворенням, у другому можна віднести до неточності.
Неясність відрізняється від спотворення і неточності тим, що не тільки дезінформує адресата, скільки дезорієнтує: якщо в перших двох випадках думка адресата, умовно кажучи, прямує не в той бік, то в разі неясності вона часом просто тупцяється на місці, не знаючи, який напрямок обрати, оскільки зміст викладено перекладачем таким чином, що незрозуміло «куди думка йти». Так, наприклад, GoogleTranslate переклав речення «However, thissumisfarsmallerthaninthecountriesthatdeveloptheirspacetechnologiesmoreintensively» як «Тим не менш, ця сума набагато менша, ніж у країнах, які розвивають свої космічні технології більш інтенсивно». Такий переклад речення може бути зрозумілим не так. Людина-перекладач в даному випадку переклав реченнябільш точно і однозначно: «Тим часом ця сума значно менша, ніж у країнах, де космічні технології розвиваються інтенсивно».
Чи, наприклад, переклад підзаголовку «4. 2008-2012 SpaceProgram: ProspectsforIntensiveDevelopment», який професійний перекладач переклав як «4. Космічна програма на 2008—2012 роки: перспективи переходу до інтенсивного розвитку», «4. 2008-2012 космічної програми: перспективи для активного розвитку» GoogleTranslate переклав так: «4. 2008-2012 космічної програми: перспективи для активного розвитку». Переклад програми-перекладача дезорієнтує читача в першій частині речення (2008-2012 космічної програми), але правильно зрозуміти зміст речення це не заважає, оскільки ця перша частина навряд може бути зрозуміла по-іншому, окрім того, як це атрибутивне словосполучення правильно переклала людина: «Космічна програма на 2008—2012 роки».
Як показує практика, причиною недоліків у частині передачі вихідного змісту може бути не тільки нерозуміння або недостатнє розуміння цього тексту програмою, але й просто невдалий підбір перекладацьких відповідників.
З отриманих результатів слід дати висновок, що якість перекладу обох систем приблизно однакова і, якщо цей текст призначено для розуміння тематики та головної інформації, то можна стверджувати, що обидві СМП продемонстрували досягнення функціонально-прагматичної адекватності на рівні приблизно 50% (виходячи з того, що саме речення із помилками, віднесеними до типу спотворення, суттєво впливають на рівень розуміння).
Повно і точно перекладені речення переважно є простими і короткими:
«Whatachievementscanbeexpectedinthenearfuture?»
«Які результати можна очікувати в найближчому майбутньому?» (GoogleTranslate)
або номінативними словосполученнями:
«InnovativePotentialofAstronautics»
«Інноваційний Потенціал Астронавтики» (обидві СМП)
«3. NecessityofNewApproachestoSpaceActivity»
«3. Необхідність нових підходів до космічної діяльності» (GoogleTranslate)
«1. InformationSocietyandAstronautics»
«1. Інформаційне Суспільство і Астронавтика» (Pragma 5)
Таким чином, якщо при перекладі програми-перекладачі спотворюють зміст оригіналу, ми констатуємо порушення адекватності інформативності, оскільки текст перекладу не задовольняє у повній мірі вимоги реципієнта в отриманні релевантної інформації.