Яке твердження відповідає одному з принципів менеджменту за А.Файолем?
А. пріоритетом є домінування короткострокових цілей над довгостроковими;
Б. необхідно підпорядковувати суспільні інтереси інтересам особистості;
В. де надаються повноваження там виникає відповідальність;
Г. мета діяльності компанії - максимізація прибутку.
25. Ключові положення ситуаційного підходу в менеджменті:
А. методи моделювання процесів управління;
Б. використання прийомів психології та соціології в управлінні;
В. моделювання організаційних структур;
Г.вивчення конкретних ситуацій функціонування об’єкта в мікро- та макросередовищі.
26. Засновником школи людських стосунків вважається:
А. А.Файоль;
Б. Г. Гант;
В. Е. Мейо;
Г. Ф. Тейлор.
27. Важливим внеском школи людських стосунків у практику управління було:
А. перенесення центру уваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми;
Б. створення універсальних принципів управління;
В. систематичне використання засобів стимулювання праці з метою зацікавлен-ня працівників у збільшенні продуктивності і обсягів виробництва;
Г. застосування в управлінні математики, статистики, економетрики.
28. Наука управління або кількісний підхід у менеджменті отримав розвиток у такі роки:
А. 1885-1920 рр.;
Б. 1920-1950 рр.;
В. 1930-1950 рр.;
Г. 1950-1988 рр.
29. Характерна особливість науки управління (кількісного підходу):
А. використання спеціальних моделей, методів кількісного аналізу;
Б. створення універсальних принципів управління;
В. перенесення центру уваги в управлінні на стосунки між людьми ;
Г. підпорядкування суспільних інтересів особистим.
30. Операційний менеджмент є пріоритетною сферою:
А. школи наукового управління;
Б. школи науки управління;
В. школи кількісних методів;
Г. адміністративної школи.
31. Визначте, що з наведеного нижче відповідає внеску неокласичної школи у розвиток менеджменту:
А. врахування керівниками неекономічних факторів впливу на поведінку працівників;
Б. відбір працівників, які володіють здібностями для виконання конкретних завдань;
В. розробка стандартних методів виконання робочих завдань;
Г. нормування праці та створення системи винагород.
32. До третього етапу розвитку менеджменту відноситься:
А. адміністративна школа;
Б. школа кількісних методів;
В. школа наукового управління;
Г. школа людських стосунків.
33. Удосконалення системи управління - це пріоритетна сфера:
А. школи наукового управління;
Б. класичної школи;
В. школи кількісних методів;
Г. школи соціально-психологічних методів та поведінських наук.
34. Управління – це:
А. процес встановлення завдань для організації, визначення найкращого шляху їх використання;
Б. послідовність дій менеджера;
В. конкретний кінцевий стан або очікуваний результат організації;
Г. цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стану або поведінку в зв’язку із зміною обставин.
35. Ухвалення управлінського рішення – це:
А. вибір лінії поведінки, здійснений керівною особою;
Б. вибір однієї з кількох можливих альтернатив;
В.процес обміну інформацією для вирішення певної проблеми;
Г. нарада з виробничих питань.
36. Найчастіше непрограмовані рішення доводиться приймати керівникам:
А. вищого рівня управління;
Б. середнього рівня управління;
В. низової ланки управління;
Г. всі відповіді неправильні.