Практична робота №4 - Аналіз небезпеки під час роботи зі шкідливими та пожежонебезнечиими речовинами
Тема: Техногенні небезпеки та їх наслідки.
Мста: Показати можливість досягнення граничиої
концентрації шкідливої речовини та нижньої концентраційної межі пожежонебезпеки у приміщенні.
Короткі теоретичні відомості
При вмісті у повітрі робочої зони одночасно декількох шкідливих речовин односпрямованої дії, оцінку здійснюють за сумою відношень фактичних концентрацій речовин до їх ГДК, яка не може перевищувати одиниці, де с1, с2, сп,- фактична концентрація шкідливих речовин.
відносно ГДК цих речовин.
Забруднення атмосферного повітря може призвести до значного погіршення стану здоров’я населення.
Хід роботи
Приклад 1.Знайти час, за який при температур 25ºС у лабораторії об'ємом 90 м3 (5мх6мх3м), де випадково витік бензол і утворив пляму площею 0,1 м2 (0,33мх0,33м) буде встановлена:
• граничнодопустима концентрація;
• середня смертельна концентрація;
• нижня мело пожежонебезпеки.
Для розв'язку задачі необхідні такі довідкові дані:
• граничнодопустима концентрація - 5 мг/м3;
• середня смертельна концентрація - 38000 мг/м3 протягом 4 год.;
• нижня межа пожежонебезпеки - 1,2 % об.;
• швидкість випаровування при температурі повітря 25°С і при швидкості руху повітря 0,25 м/с (оптимальна) - 436 мг/(м2/с);
• леткість - 320 000 мг/м3.
Оцінюючи небезпеку отруєння, враховують леткість речовин. Вона свідчить про максимальну концентрацію пари речовини, яка досягається внаслідок її випаровування при заданій температурі. Якщо леткість нижча ніж ГДК, то отруєння неможливе.
Леткість бензолу перевищує ГДК і ССК, тому виникає небезпека отруєння.
Робочою формулою для розрахунку часу встановлення відповідних концентрацій є рівняння
VС = Sut(12)
де V- об'єм приміщення, м ;
С - концентрація речовини у повітрі, мг/м ;
S - площа плями рідини, м ;
u- швидкість випаровування рідини, мг/(м с);
t - час випаровування, с.
Звідси час дорівнюватиме:
t= VС / Su (13)
Для граничнодопустимої концентрації у робочій зоні знаходимо безпосередньо:
tГДК= 10с.
Аналогічно для середньої смертельної концентрації маємо
tССК= 22 год.
Щоб визначити час встановлення нижньої межі пожежонебезпеки, необхідно від об'ємних відсотків у нижній межі пожежонебезпеки перейти до масово-об'ємної концентрації. За визначенням об'ємно-масової концентрації встановлюємо, що
C=m / V (14)
де m- маса речовини,
V- об'єм приміщення.
За законом Авогадро, маємо:
m= M ·ν·1000 / 0,0224 (15)
де М -молярна маса речовин - 0,224 г/моль;
ν - об'єм пари речовини, який займає т мг речовини, а за нижньою межею пожежонебезпеки в % об. (НМП) знаходимо:
V = ν 100% / HMP (16)
Підставивши у формули , одержимо:
C = М-НМР /0,00224 (17)
Тепер маємо:
tHMP = V·M·HMP / 0,00224*S*u (18)
tHMP = 23,96год.
Якщо пляму рідини збільшити до 1 м2, то час відповідно зменшиться вдесятеро.
Важливо знати, який об'єм розлитої рідини призведе до встановлення концентрації, що відповідає нижній межі пожежо-небезпеки. Його оцінюють за формулою:
Vp = m / p (19)
де m-маса випаруваної речовини;
р -її густина, яка для бензолу дорівнює 0,8 г/см = 800 мг/см . Маса речовини, яка випарувалась, дорівнює:
m = u·s· tHMP (20)
Таким чином маємо:
Vp = u·s· tHMP / p (21)
Vp = 4,7 л.
Тому одним із засобів безпеки під час. роботи з легкозаймистими речовинами є вимога зберігати у лабораторії тільки денну норму рідини, тобто стільки, скільки використовується протягом робочого дня
Завдання 1. Знайти час, за який при температурі 25?С у лабораторії об'ємом V, де випадково витік бензол і утворив пляму площею 5, буде досягнено ГДК, ССК і НМП при швидкості випаровування II. Варіанти завдань наведені в табл. 14.
Таблиця 14 – Варіанти індивідуальних завдань.
№ з/п | Об'єм лабораторії м2 лабораторії V, м1 | Площа плями бензолу 5", м2 | Швидкість випаровува випаровування II, мг/(м2с) | Час встановлення | ||
V,м3 | бензолу s, м2 | випаровуння u | ГДК | ССК | НМП | |
0,15 | ||||||
0,12 | ||||||
0,11 | ||||||
0,10 | ||||||
0,14 | ||||||
0,17 | ||||||
0,13 | ||||||
0,12 | ||||||
0,11 | ||||||
0,24 | ||||||
0,22 | ||||||
0,23 | ||||||
0,24 | ||||||
0,27 | ||||||
0,25 | ||||||
0,21 | ||||||
0,18 | ||||||
0,19 | ||||||
0,17 | ||||||
0,21 | ||||||
0,27 | ||||||
0,15 | ||||||
0,14 | ||||||
0,18 | ||||||
0,19 | ||||||
0,14 | ||||||
0,16 |
Запитання для самоконтролю
1. Назвіть шляхи підвищення безпеки технологічних процесів.
2. Обґрунтуйте компроміс між рівнем безпеки виробництва та його прибутковістю.
3. Опишіть механічні чинники та їх потенційну небезпечність.
4. Опишіть термічні чинники та їх потенційну небезпечність.
Література:[1], [4], [5].
Практична робота №5 -Психофізіологічні особливості людини та безпека життєдіяльності.
Тема:Соціальні небезпеки. Соціальні та психологічні фактори ризику.
Мета:Показати вплив психофізіологічних особливостей людини
на її безпеку. Завдання. Оцінити окремі елементи психофізіологічної надійності людини за допомогою наведених нижче тестів: • тест на визначення темпераменту особистості;