Тема ІІІ. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО
Навчальна програма
з курсу «Правознавство»
Для студентів факультету філології та журналістики
(групи У-44-46)
БАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНКИ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
| № п/п | Вид роботи | Бали за 1 вид | кількість | Всього балів |
| 1. | Відповідь на семінарському занятті | 1-5 | ||
| 2. | Самостійна робота | |||
| 3. | ІНДЗ | |||
| 4. | МКР |
Начальними планами передбачено 3 семінарських заняття, кожне з яких передбачає написання експрес опитування на початку заняття. Максимальна кількість балів – 15.
Самостійна робота виконується студентом в окремому учнівському зошиті і передбачає виконання завдань з 4 тем, розміщених нижче. Загальна кількість балів за цей вид роботи – 60.
Індивідуальне завдання – це написаний від руки реферат об’ємом до 15 сторінок. Зміст, вступ, висновки, список джерел є обов’язковими структурними елементами ІНДЗ. Кожен студент обирає зі списку, запропонованого нижче, 2 теми. Максимальна кількість балів за цей вид роботи – 10.
Модульна контрольна робота пишеться на останньому семінарському занятті у вигляді тестів (15 завдань) на теми, запропоновані нижче. Максимальна оцінка – 15 балів.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінарське заняття №1
Тема. Конституційне право.
Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України
(2 години )
План
1. Поняття «право» (в суб’єктивному розумінні), «право на свободу», «обов’язок». Теорія трьох поколінь прав людини.
2. Громадянські права та свободи людини в Конституції України.
3. Політичні права та свободи громадян України.
4. Соціально-економічні права людини та громадянина в Україні.
5. Культурні (духовні) права та свободи людини і громадянина в Україні.
6. Конституційні обов’язки людини та громадянина в Україні.
Список рекомендованої літератури
Нормативна
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Про альтернативну (невійськову) службу. Закон України від 12 грудня
3. 1991 р. у редакції Закону від 18 лютого 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 15. – Ст. 86.
4. Про освіту. Закон України від 23 травня 1991 р. у редакції Закону від 23 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996.– № 21 – Ст. 84.
5. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні. Закон України від 11 грудня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 1. – Ст. 4.
6. Про свободу совісті та релігійні організації. Закон України від 23 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283.
7. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Закон України від. 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № – Ст. 99.
Навчальна
1. Білоскурська О. Щодо поняття конституційних обов’язків // Право України. – 2004.– № 10. – С. 85–88.
2. Конституційне право України: Підручник / За ред. В. Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 2002. – С. 254–285.
3. Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю. М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 117–174.
4. Конституція України: Науково-практичний коментар / В. Б.Авер’янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін.: Ред. кол. В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой та ін. – Харків: Право; К.: Ін Юре, 2003. – С. 114–338.
5. Костицький В. Соціально-економічні права людини // Право України. – 1996. – № 6. – С. 16–17.
6. Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – С. 119–144.
7. Кравченко В. В. Конституційне право України у визначеннях та схемах: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – С. 54–59.
8. Ластовецький А. Право на підприємницьку діяльність у ракурсі становлення інституту державно-правової охорони конституційних прав і свобод громадян // Право України. – 2004. – № 2. – С. 43–48.
9. Магновський І. Економічні гарантії конституційних прав і свобод людини та громадянина // Право України. – 2003. – № 1. – С. 25–27.
10. Магновський І. Конституційно-правовий статус особи (її громадянські права і свободи) // Право України. – 2002. – № 7. – С. 18–22.
11. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика / Відп.ред. В. Ф. Погорілко. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – С. 121–197.
12. Рабінович П. Право громадянина на звернення: проблеми та шляхи ефективізації здійснення // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – № 3. – С. 33–39.
13. Соколенко Ю. Гарантії культурних прав і свобод громадян України // Право України. – 2004. – № 2. – С. 34–38.
14. Стефанчук Р. Право на життя як особисте немайнове право фізичної особи // Право України. – 2003. – № 11. – С. 115–119.
15. Темченко В. Функції держави із забезпечення прав людини у ринковій економіці // Право України. – 2003. – № 5. – С. 47–50.
16. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 160–193.
17. Фролов Ю. Економічні права та свободи людини і громадянина в Україні: проблеми класифікації // Право України. – 2003. – № 12. – С. 111–114.
18. Шемшученко Ю. Конституція України і права людини // Право України. – 2001. – № 8. – С. 13–16.
Семінарське заняття №2
Тема. Кримінальне право
(2 години )
План
1. Кримінальне право: поняття, функції, основні принципи.
2. Поняття злочину, його ознаки. Склад злочину.
3. Стадії скоєння злочину.
4. Співучасть у злочині, її форми. Види співучасників, їх відповідальність.
5. Види покарань: основні, додаткові, змішані. Особливості кримінального покарання неповнолітніх.
Список рекомендованої літератури
Нормативна
1. Конституція України. Чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 1 серпня 2008 року – К: Видавець ПАЛИВОДА А.В., 2008. – 48 с.
2. Кримінальний кодекс України: Затверджений ВРУ 5 квітня 2001 р. // Офіційний вісник України. — 2001. — №21. — С.1-131; зміни — Урядовий кур’єр. — 2002. — 4 квітня. — С.8 (посилення відповідальності за хуліганство і за відомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян); Голос України. — 2002. — 28 серпня. — С.6-7.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К.:Парламентське видавництво, 2004.
Навчальна
1. Александров Ю.В., Клименко В.А. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. – К.: МАУП, 2004. – 326 с.
2. Коржанський М.Й. Кримінальне право і законодавство України. В 2 частинах. Курс лекцій. – К.:Атака, 2001.
3. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. – К.:Атака, Академія, Ельга-Н, 2001. – 656 с.
4. Кримінальне право України. Загальна частина: підручник / За ред. М.І. Мельніка, В.А. Клименка. – К.: Юрид. думка, 2004. – 352 с.
5. Кримінальне право України: Навчальний посібник. / С.Г. Волкотруб, О.М. Омельчук, В.М. Ярін та ін.. – К.: наукова думка: Прецедент, 2004. – 297 с.
6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник /М.І. Батонов, Ю.В. Бауйн, В.І. Бартов та ін.; За ред. проф. М.І. Батонова, В.В. Сташина, В.Я. Тація. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 480 с.
7. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник /М.І. Батонов, Ю.В. Бауйн, В.І. Бартов та ін.; За ред. проф. М.І. Батонова, В.В. Сташина, В.Я. Тація. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 480 с.
8. Кримінальне право України: Загальна та Особлива частина: Навчальний посібник. / В.О. Кузнецов, М.П. Стрельбицький, В.К. Гіжевський. – К.: Істина, 2005. – 568 с.
9. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: Курс лекцій. – К.: Знання,2000. – 771 с.
10. Савченко А.В. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В.Савченко, В.В.Кузнецов, О.Ф. Штанько. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 640 с.
Додаткова
1. Андрушко П. Законодавча техніка нового Кримінального кодексу // Нова політика. – 2001. — №4. — С. 6-9; там само. — №5. — С. 10-13.
2. Балашов Ф. Перевищення меж необхідної оборони: спірні питання // Право України. – 2005. – №8. – С.85.
3. Белова О. Деякі аспекти характеристики суб’єктивної сторони злочинів проти сім’ї та неповнолітніх // Право України. – 2005. – №5. – С.120.
4. Бережний С. Умисні вбивства на замовлення // Право України. – 2007. – № 11. – с. 100.
5. Верета Р. Вина і склад злочину в кримінальному праві України // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — №2. — С. 91-95.
6. Гевко В. Кримінально-процесуальна норма: структура та елементи // Право України.— 2002. — №6. — С. 138-139.
7. Ємельянов В. Щодо кримінально-правового визначення тероризму // Право України.— 1999. — №8.
8. Кідіна Н. Законодавство країн Європи про кримінальну відповідальність неповнолітніх. // Право України.— 2000. — №2.
9. Ковітіді О. Окремі проблеми кримінально-правового регулювання звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — №3. — С. 96-100.
10. Коноваленко О. Корисливо-насильницькі злочини проти власності: їх кількісно-якісний аналіз // Право України. – 2006. – №2. – С92.
11. Коржанський М. Група осіб як суб’єкт злочину // Право України. – 2005. –№11. – С.78.
12. Корнякова Т. Покарання як міра відображення ступеня тяжкості та суспільної небезпечності злочинів у сфері довкілля // Право України. – 2008. – №8. – С. 92.
13. Косенко С. Захист новим кримінальним законом неповнолітніх від статевих злочинів // Право України.— 2002. — №5. — С. 41-45.
14. Марчак В. Обмежена осудність як ознака суб'єкта злочину // Право України. – 2008. – № 6. – С. 115.
15. Мезяев А.Б. Смертная казнь в современной Латинской Америке // Латинская Америка. — 2003. — №11. — С. 29-39.
16. Мельник М. Види співучасників за новим Кримінальним кодексом України // Право України.— 2004. — №11. — С. 69-74.
17. Мостепанюк П. Довічне позбавлення волі: історія і сучасність // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — №8. — С. 131-134.
18. Налучишин В. Призначення покарання за вчинення хуліганства // Право України. – 2005. –№12. – С.97.
19. Ращенко Є. кримінально-правове забезпечення боротьби зі злочинами у сфері використання комп'ютерних технологій // Право України. – 2007. – № 10. – С. 87.
20. Романюк Б. Окремі новели кримінального законодавства щодо злочинних посягань на життя та здоров’я громадян // Право України. – 2006. – №11. – С.63.
21. Савченко А. Застосування смертної кари та позбавлення волі у США // Право України. –2005.– №6. – С.120.
22. Стадник В. Правове регулювання виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі щодо неповнолітніх // Право України. – 2005. – №5. – С.95.
23. Удалова Л. Деякі проблеми розвитку кримінально-процесуального законодавства // Право України.— 2002. — №6. — С. 99-101.
24. Хавронюк М. Деякі проблеми встановлення вини // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — №2. — С. 79-86.
25. Хавронюк М. Кримінальна відповідальність за хабарництво: європейський досвід // Право України. – 2005. – №6. – с.117.
26. Якимець Т. Окремі проблеми законодавчого визначення перевищення меж крайньої необхідності // Право України. – № 12. – С.86.
Семінарське заняття №3
Тема. Сімейне право
(2 години )
План
1. Умови та порядок укладення і розірвання шлюбу. Визнання шлюбу недійсним.
2. Права та обов'язки подружжя.
3. Права та обов'язки батьків і дітей.
4. Усиновлення, опіка, піклування, патронат.
Список рекомендованої літератури
Нормативна
1. Конституція України. Чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 1 серпня 2008 року – К: Видавець ПАЛИВОДА А.В., 2008. – 48 с.
2. Сімейний кодекс України. Прийнятий 10 січня 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – №7. – С.1-63.
3. Цивільний кодекс України. Прийнятий 16 січня 2003 року – К.:Парламентське видавництво, 2004.
4. Про внесення змін до Сімейного кодексу України: Закон України від 26 грудня 2002 року //Офіційний вісник України. — 2003. — № 2. — С. 135.
5. Положення про державний комітет України у справах сім'ї та молоді. Затвердж. Указом Президента України від 16 червня 1999р. // Офіційний вісник України. – 1999. – №24.
6. Про затвердження Положення про прийомну сім’ю. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. №56 // Офіційний вісник України. – 2002. – №18. – C.19 – 25.
7. Про затвердження Порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім'ях усиновителів. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. //Право України. – 1998. – №10.
8. Про затвердження Порядку ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення: Постанова Кабінету Міністрів України. // Урядовий кур’єр. — 2003. — № 167. — С. 10.
Навчальна
1. Бойко М.Д., Співак В.М., Хазін М.А. Цивільно-правові документи зразки заяв, скарг, договорів, заповітів, доручень, контрактів, актів з цивільно-правових питань. – К.: Наукова думка, 1997.
2. Бондарев Є.М., Бугай В.В. та ін.. Цивільне та сімейне право України: Навчальний посібник / За ред. В.В. Васильченка. – Донецьк, 2003. – 347 с.
3. Калітенко О.М., Харитонов Е.О. Цивільне та сімейне право України: Підручник. – Х.: Одіссей, 2004. – 640 с.
4. Сімейне право України: Підручник для студ. юрид. вузів / За ред. В.І. Борисової, І.В.Жиленкової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 264 с.
5. Сімейне право України: Підруч. для студ. Юрид. вузів і ф-тів / Г.О.Ариванюк, І.А.Бірюков, В.С.Гопанчук, О.В.Дзера; Ред. В.С.Гопанчук. – К:Ыстина,2004. – 304 с.
6. Токарева В.І. Сімейне право України: Практикум. – К.: Знання, 2007.– 284 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
Додаткова
1. Антошкіна В. Договір про поділ майна подружжя, що є об’єктом права сумісної власності // Право України. – 2005. – №8. – С.75.
2. Антошкіна В. Договірне регулювання майнових відносин подружжя // Право України. – 2005. – №3. – С.90.
3. Безсмертна Н., Демченко Л. Особливості здійснення права подружжя в нотаріальному процесі // Право України. – 2006. – №8. – С.135.
4. Головченко В. Правові засади виховання та захисту прав дитини // Право України. – 2008. – №5. – С. 88.
5. Маломуж О. Шлюбний договір // Право України. – 2005. – №1. – С.73.
6. Москалюк В. Щодо поняття «відмова від дитини» та суміжних понять у Сімейному кодексі України // Право України. – 2008. – № 5. – С. 78.
7. Новохажська Я. Щодо правової природи шлюбу // Право України. – 2002. — №4. — С. 131-135.
8. Соловей Т. Від заручин — до майнової відповідальності. // Нова політика. — 2001. — №3. — С. 14-16.
9. Ясенок м. Режим окремого проживання подружжя – новий вид справ у окремому впровадженні // Право України. – 2008. – № 5.– С. 114.
САМОСТІЙНА РОБОТА
ТЕМА І. ТРУДОВЕ ПРАВО
1. Прокоментуйте ситуацію, посилаючись на законодавство: 1 вересня М. подав заяву про звільнення за власним бажанням. Але 12 вересня він звернувся до начальника цеху та повідомив, що змінив своє рішення та вирішив залишитися працювати. Незважаючи на це, 18 вересня його викликали до відділу кадрів і видали розрахунок та трудову книжку із записом про звільнення. М. звернувся до суду з вимогою поновити його на роботі. Яким має бути рішення суду?
2. За розпорядженням директора заводу головному бухгалтеру заборонено було виплачувати робітнику С.Михайленку заробітну плату і доручено виплачувати її його дружині, оскільки він зловживає спиртними напоями. Чи відповідає вимогам закону розпорядження директора заводу?
3. Заповніть таблицю:
| Колективний договір | Індивідуальний договір | |
| Рівень, на якому укладають угоду | ||
| Сторони договору | ||
| Зміст договору | ||
| Форма договору | ||
| Строк дії |
4. Сімнадцятирічний Ігор Н. після закінчення одинадцятого класу працював на заводі токарем. Але через три місяці на підприємстві почалося скорочення працівників, за згодою профспілкового комітету хлопця було звільнено з роботи. Чи відповідають дії адміністрації вимогам закону?
5. Громадянин К. працював монтажником, але потім захворів. Медична комісія визнала його нездатним виконувати попередню роботу, у зв’язку з чим адміністрація видала наказ про його переведення на роботу обліковцем. Але К. не погодився з цим і зажадав поновлення його на попередній роботі, мотивуючи це тим, що він не давав згоди на переведення. Хто правий у цій ситуації, як її вирішити?
6. Громадянку С. було прийнято на роботу ткалею з випробувальним строком два місяці. Але через тиждень вона два дні не з’являлася на роботі, а коли вийшла на третій день, не змогла дати ґрунтовних пояснень прогулу. Адміністрація видала наказ про звільнення С. з роботи. Чи не припущено порушень трудового законодавства?
7. Вивчивши трудове законодавство, заповніть таблицю. Обов’язково вказуйте статті КЗпП України, за якими формулюється відповідь:
| Скорочений робочий час | Неповний робочий час | |
| Кому надається | ||
| Обов’язковість надання | ||
| Ступінь зменшення робочого часу | ||
| Час надання | ||
| Заробітна плата |
Список рекомендованої літератури
Нормативна
1. Конституція України. Чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 1 серпня 2008 року – К: Видавець ПАЛИВОДА А.В., 2008. – 48 с.
2. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами (з додатком станом на 1 листопада 2001р.).– К., 2002.
3. Про відпустки: Закон України від 15 листопада 1996 р. // ВВР України. – 1997. - № 2.
4. Про внесення змін до законодавчих актів України щодо застосування контрактної форми трудового договору: Закон України // Урядовий кур’єр. – 2001. – 26 травня.
5. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 2 березня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - № 13.
6. Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 р. // ВВР України. – 1991. - № 14.
7. Про оплату праці: Закон України від 24 березня 1995 р. // ВВР України. – 1995. - № 17.
8. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 р. // ВВР України. - № 49.
9. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 3 березня 1998 р. // ВВР України. – 1998. – № 34.
Навчальна
1. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. – К.: Вікар, 2003. — 725с.
2. Карлицький С.М. Трудове право України: Навчальний посібник. – К.: Прецендент, 2004. – 216 с.
3. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г.Ротань. — 4-те вид, допов. та переробл.–К.: Видавництво А.С.К., 2003. –1024 с.
4. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. Вид. 3, пер. та доп.– Х.: Консум, 2002. – 528 с.
5. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, З.Я.Козак та ін.; За ред. П.Д.Пилипенка. – К.: Концерн „Видавничий дім „Ін Юре”, 2004. — 536с.
6. Трудове право України: Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Н.М.Хуторян. – К.: А.С.К., 2004. – 362 с.
Додаткова
1. Андріїв в. Природний характер трудових прав працівників // Право України – 2007. – № 4. – С. 67.
2. Венедиктова В. Регулювання ненормованого робочого часу в умовах ринкової економіки // Право України.— 1999. — №7. — С. 104-106, 131.
3. Грекова М. Визначення поняття та ознак міжнародних трудових стандартів // Право України. – 2008. – №4. – С.50.
4. Дей М. Реалізація трудових прав працівниками-мігрантами в Україні: деякі проблеми // Право України. – 2006. – №8. – С.48.
5. Запара С. Працівники як об’єкти трудових правовідносин при вирішенні колективного трудового спору // Право України.— 2004. — №5. — С. 87-89.
6. Заржецький О., Бандуристий Р. Працевлаштування іноземців та осіб без громадянства в Україні // Право України. – 2007. –№ 2. – С. 40.
7. Кожушко С. Трудова дисципліна у системі елементів трудових правовідносин // Право України. – 2005. – №9. – С.89.
8. Лаптій І. Оплата праці і заробітна плата6 щодо питання термінології // Право України. – 2005. – №7. – С.81.
9. Лаптій І. Оплата праці як соціально-економічна та правова категорія // Право України. – 2005. – №1. – С.106.
10. Леонова Ю. Зауваження до проекту нового Трудового кодексу України // Право України.— 2000. — №2. — С. 101-103.
11. Панасик О. Правове регулювання застосування штрафів до працівників // Право України. – 2006. – №8. – С.44.
12. Пузирний В. Правовий захист жінок при працевлаштуванні і прийнятті на роботу // Право України.— 2004. — №1. — С. 33-36.
13. Сільченко С. Трудові правовідносини з молодими спеціалістами // Право України.— 1998. — №9. — С. 56-59, 71.
14. Трунова Г. Уповноважені трудовим колективом органи як суб'єкти соціального партнерства // Право України. – № 9. – С. 50.
15. Угрюмова Г. Загальна характеристика дисциплінарної відповідальності і дисциплінарного проступку за українським трудовим правом // Право України. – 2005. – №5. – С.78.
16. Швець Н. Відмінності страйків від інших актів протесту // Право України – 2007. – № 8. – С. 57.
17. Юннікова І. Правові гарантії при вивільненні працівників: шлях до вдосконалення // Право України. – 2007. – № 2. – С. 73.
18. Юрков М. Соціальний пакет як різновид соціальної діяльності підприємства: правові аспекти // Право України. – 2007. – № 7. – С. 38.
ТЕМА ІІ. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО
1. Вийшовши на пенсію, громадянин Ф. вирішив зайнятися сільським господарством. Для цього він придбав автомобіль ГАЗ. Щоб зібрати гроші, Ф. взяв гроші у борг. Але через місяць після придбання автомобіля у фірми у нього зіпсувався двигун. Відремонтувати двигун не вдалося, і Ф. звернувся з претензіями до фірми, яка відмовила в задоволенні претензії, тому що дефект припущено заводом, та запропонувала звернутися безпосередньо на автозавод.
2. Визначте, у яких випадках для учасників правовідносин необхідно мати дієздатність, а у яких достатньо мати правоздатність. Посилайтесь на конкретні статті Цивільного кодексу України:
а) бути власником квартири;
б) купувати магнітофон;
в) взяти позику;
г) бути автором статті в газеті;
д) брати в тимчасове користування речі в пункті прокату;
е) отримати автомобіль у подарунок;
є) отримати гроші у спадщину;
ж) користуватися житловим приміщенням;
з) обміняти відеомагнітофон на іншу цінну річ.
3. 16-річний Дмитро Ч. працював слюсарем та навчався у вечірній школі. Отримавши заробітну плату (60 грн.), він придбав у свого однолітка школяра Олега Р. собаку за 25 грн., уклавши письмову угоду. Мати Дмитра, довідавшись про покупку, почала вимагати від батька Олега забрати собаку назад та повернути гроші, мотивуючи це своєю незгодою з угодою, що її уклав неповнолітній син. Але батько Олега відмовився зробити це, вказавши, що дав попередню згоду своєму синові на продаж собаки. Мати Дмитра звернулася до суду. Яке рішення повинен прийняти суд?
4. Коли Олександра Н. проводжали до лав Збройних Сил, його дядько С. при свідках пообіцяв, що після повернення Н. із служби він передасть племінникові мотоцикл. Через 2 роки, коли Олександр повернувся додому, він нагадав про обіцянку, але С. відмовився передати мотоцикл, мотивуючи це тим, що суттєво змінилася економічна ситуація. Хто правий у цьому випадку ?
5. Громадянин Н. здав до хімчистки своє зимове пальто із штучного хутра. Коли через два тижні він отримав замовлення, виявилося, що пальто після чистки непридатне до використання, бо тканина підкладки не витримала хімічної обробки. На вимогу Н. відшкодувати його збитки адміністрація хімчистки відмовила, мотивуючи це відсутністю своєї вини у тому, що сталося. Що можна порадити Н. у цьому випадку ?
6. Після загибелі в автокатастрофі батьків 15-річний Віктор жив із своєю бабусею, яку було призначено піклувальником. Але найбільше часу він проводив разом із своїм однолітком Сергієм та його батьком Н. Через рік на день народження Н. Віктор подарував батькові друга зібрання творів відомого письменника. На заперечення Н. Віктор запевнив, що це його власність, яка перейшла до нього у спадщину від батьків. Але через деякий час бабуся звернулася з вимогою до Н. повернути книги, мотивуючи це відсутністю своєї згоди на подарунок. Хто правий у цій ситуації ?
7. Батько 13-річного Миколи уклав від його імені угоду, за якою останній став власником житлового будинку, який раніше належав громадянинові П. Через деякий час було підписано угоду про дарування громадянинові Н. автомобіля, що раніше отримав Микола у спадщину від свого дідуся. Чи відповідають ці угоди вимогам законодавства ?
Список рекомендованої літератури
Нормативна
1. Конституція України. Чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 1 серпня 2008 року – К: Видавець ПАЛИВОДА А.В., 2008. – 48 с.
2. Цивільний кодекс України. Прийнятий 16 січня 2003 року – К.:Парламентське видавництво, 2004.
3. Цивільний процесуальний кодекс України. Прийнятий 18 березня 2004 року // Голос України. – 2042. – №91.
4. Про виконавче впровадження: Закон України від 21 квітня 1999 р. //ВВРУ. – 1999. – №24.
5. Про власність: Закон України від 7 лютого 1991 р. //ВВРУ. – 1991. – №20; 1992. – №38.
6. Про заставу: Закон України від 2 жовтня 1992 р. //Голос України. – 1992. – 11 листопада; 1997. – 27 листопада.
7. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року. Ост. ред. від 1 грудня 2005 року // httр: // zakon.rada.gov.ua
8. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України //ВВРУ. – 2000. – №37 (зміни – //Голос України – 1992. – 31 липня – С.5.
9. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України //ВВРУ. – 1994. – №7; зміни //там само. – 1999. – №32; 2001. – №8; //Голос України . – 2002. – 31 липня. – С.5.
10. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України //ВВРУ. – 1994. - №4; зміни //Голос України. – 2002. – 31 липня. – С.5.
11. Про невідкладні заходи щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності в процесі виробництва, експорту, імпорту та розповсюдження дисків для лазерних систем зчитування: Указ Президента України від 30.01.2002 // Голос України. – 2002. – 5 лютого.
Навчальна
1. Аветисян Р.М., Кройтор В.А., Суперфін Л.М. 100 зразків заяв до суду за цивільними справами. Практичний посібник. Серія «Практика і закон». – Харків, Юрсвіт, 2007. – 304 с.
2. Бірюков І.А. та ін. Цивільне право України. Загальна частина: Навч. посібник для студ. юридичних спец. Вузів / І.А. Бірюков, Ю.О. Заїка, В.М.Співак. — К.: Наукова думка, 2000. — 304с.
3. Бойко М.Д., Співак В.М., Хазін М.А. Цивільно-правові документи: зразки заяв, скарг, договорів, заповітів, доручень, контрактів, актів з цивільно-правових питань. – К.: Наукова думка, 1997.
4. Бондарев Є.М., Бугай В.В. та ін.. Цивільне та сімейне право України: Навчальний посібник / За ред. В.В. Васильченка. – Донецьк, 2003. – 347 с.
5. Зобов'язальне право. Теорія і практика: Навчальний посібник / За ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 910 с.
6. Калітенко О.М., Харитонов Е.О. Цивільне та сімейне право України: Підручник. – Х.: Одіссей, 2004. – 640 с.
7. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: У двох томах / За загл. ред. Я.М. Шевченко. – Т.1 Загальна частина. – 520 с.; Т.2 особлива частина. – к.: Ін Юре, 2006. – 408 с.
8. Цивільне право України: Навчальний посібник. / За ред. Р.О.Стефанчука. – К.: Прецедент, 2004. – 448 с.
Додаткова
1. Апанасенко К. Комунальна власність як самостійна форма власності: ознаки, співвідношення з державною формою власності // Право України. – 2005. – №10. – С. 35.
2. Васькович Й.Спадкування за заповітом: проблеми вікового цензу // Право України. – 2008. – № 4. – 121.
3. Бервено С. Щодо класифікації цивільно-правових договорів в сучасному праві // Право України. – 2006. – №6. – с. 34.
4. Бобко Т. Письмова форма правочинів: проблеми законодавчого регулювання // Право України. – 2007. – № 11. – С. 110.
5. Бородінський С. Окремі питання зміни і розірвання договору в цивільному праві України // Право України. – 2005. – №3. – С.43.
6. Закорецька л. Деякі проблемні питання щодо поняття окремих об'єктів авторського права // Право України. – 2008. – № 9. – 51.
7. Зуб за зуб, або Чи має стоматолог давати гарантію на пломбу? // Голос України. –2002. — 26 липня.
8. Іваненко Л.І. Цивільно-правові засоби захисту прав споживачів (покупців). –К.: Юліана, 1998.
9. Капіца Ю. Врегулювання прав на об’єкти права інтелектуальної власності, створені за рахунок бюджетних коштів // Право України. – 2005. – №3. – с.72.
10. Капіца Ю. Напрями адаптації законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності до законодавства Європейського Союзу // Право України. – 2005. – №1. – С.66.
11. Колесникова г. Особливості цивільно-правового захисту справ споживачів // Право України. – 2008. – №3. – С. 100.
12. Паладій М. Тенденції розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності // Право України. – 2002. — №2. — С. 98-102.
13. Погрібний С. Цивільний Кодекс як основний акт цивільного законодавства України // Право України. – 2005. – №6. – С.86.
14. Пожарський М. Розвиток людських спільнот і приватна власність // Вісник НАН України. — 2002. —№3. — С. 37-45.
15. Присяжнюк А. Цивільний та Господарський кодекси України: проблемні аспекти практичного застосування // Право України. – 2005. – №3. – С.101.
16. Серова І. Право людини на індивідуальний образ // Право України. — 1999. — №8.
17. Сліпченко С. Поняття об'єкта цивільного права за ЦК України // Право України. – 2007. – № 12. – С. 60.
18. Стефан О. Авторське право та сучасні комп’ютерні технології // Право України. – 2005. – №2. – С.72.
19. Федюк Л. Класифікація особистих немайнових прав у цивільному праві // Право України. – 2005. –№6. – С.95.
20. Федюк Л. Взаємозв'язки особистих немайнових прав у цивільному праві України // Право України. – 2008. – № 2. – С. 53.
21. Харченко Г. Право володіння чужим майном в системі цивільного права // Право України. – 2006. – №3. – С.43.
22. Шульженко Ю. Форми і способи захисту суб’єктивних цивільних прав та законних інтересів // Право України. – 2005. – 12. –С.24.
Тема ІІІ. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО
1. Перебуваючи у нетверезому стані на вулиці, громадянин нецензурно висловлювався, зачіпав перехожих, внаслідок чого був доставлений у відділення міліції. Завдання: кваліфікуйте правопорушення, визначте склад правопорушення, вид стягнення та орган, уповноважений його накладати.
2. В одному з магазинів продавець продав підліткам пляшку вина. Завдання: кваліфікуйте правопорушення, визначте склад правопорушення, вид стягнення та орган, уповноважений його накладати.
3. Водій залишив автомобіль на вулиці, незважаючи на знак, який це забороняв. Завдання: кваліфікуйте правопорушення, визначте склад правопорушення, вид стягнення та орган, уповноважений його накладати.
4. Громадянин К. у дворі багатоповерхівки зламав кілька саджанців дерев. Завдання: кваліфікуйте правопорушення, визначте склад правопорушення, вид стягнення та орган, уповноважений його накладати.
5. Сестри Марія і Юлія (відповідно учениці 8 і 10 класів), слухаючи аудіозаписи, виставляли акустичні колонки на підвіконня і відкривали вікно навстіж. Коли сусіди почали висловлювати невдоволення з приводу надто «гучних» концертів, сестри сприйняли ці зауваження не лише як нерозуміння сучасної музики, а й як посягання на свободу свого дозвілля. Чи скоїли сестри правопорушення, якщо так, то кваліфікуйте його, визначте склад, вид стягнення та орган, уповноважений його накладати, і хто в цьому разі буде притягнений до відповідальності безпосередньо?
6. Контролери у салоні автобуса виявили пасажира, який не оплатив проїзд. Завдання: кваліфікуйте правопорушення, визначте склад правопорушення, вид стягнення та орган, уповноважений його накладати.
7. Громадянин В., знехтувавши зручним підземним переходом, вийшов на дорогу і мало не опинився під колесами авто, при цьому він зазнав легких тілесних ушкоджень під час падіння. Завдання: кваліфікуйте правопорушення, визначте склад правопорушення, вид стягнення та орган, уповноважений його накладати. Хто нестиме відповідальність за ДТП ?
8. Вивчіть обставини, що виключають юридичну відповідальність, і порівняйте необхідну оборону та крайню необхідність. Дане порівняння виконайте у вигляді таблиці:
| Необхідно оборона | Крайня необхідність | |
| Джерело небезпеки | ||
| Кому може бути завдано шкоду | ||
| Розмір шкоди | ||
| Право застосування |
Список рекомендованої літератури
Нормативна
1. Конституція України. Чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 1 серпня 2008 року – К: Видавець ПАЛИВОДА А.В., 2008. – 48 с.
2. Законодавство України про адміністративну відповідальність. — Київ, 1997.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення. — К.: Парламентське вид-во, 1999; зміни — Урядовий кур’єр. — 2000. — 19 січня; там само. — 2000. — 24 жовтня (незаконне заволодіння транспортними засобами); там само.— 2001.— 23 травня; Право України.— 2001.— №7.— С.119-131.
4. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993р. //Голос України. —1994.—5січня.
Навчальна
1. Беленчук І.А. Адміністративне право України: Навчальний посібник. – К.:А.С.К., 2004. – 176 с.
2. Битяк Ю.П. адміністративне право. – Х.: Консум, 2000. – 247 с.
3. Забарний Г.Г., Калюжний Р.А., Терещюк О.В., Шкарупа В.К. Адміністративне право. – К., 2001. – 365 с.
4. Административное право Украины: Учебник/ Одесская нац. юридическая акад.; Под ред. С.В.Кивалова. – Х.: Одиссей, 2004. – 880 с.
5. Адміністративне право України. Підручник. / За ред. проф. Битяка Ю.П. — Харків, 2000.
6. Коваль Л. Административное право Украины: Курс лекцій. – К.: Вентурі, 1998. – 208 с.
7. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
Додаткова
1. Аносенко А., Фелик В. До питання скасування прописки та запровадження в Україні реєстрації фізичних осіб//Право України.— 2002. — №2. — С. 126-128.
2. Білєвська О. Особливості адміністративної відповідальності іноземців в Україні // Право України. – 2008. – № 9. – с.46.
3. Гіжевський В., Демський Е. Про систему адміністративного права // Юридична Україна. — 2004. — №4. — С. 9-11.
4. Горбач О. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — №5. — С. 66-68.
5. Коліушко І., Банчук О. Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного правопорушення в сучасному українському праві // Право України. – 2008. – № 4. – С. 31.
6. Коломієць Т. Адміністративний штраф: матеріальні і процесуально-правові характеристики. // Право України.— 1999. — №8.
7. Коломієць Т. Система адміністративних стягнень за законодавством про адміністративні правопорушення України // Право України.—2002.— №2.—С.31-33.
8. Колпаков В. Адміністративне правопорушення і проступок: сучасний вимір історичної парадигми // Юридична Україна. — 2004. — №3. — С. 11-17.
9. Кузменко О. Проблеми реформування адміністративного права // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — №7. — С. 44-46.
10. Куленцов О.О. Деякі питання класифікації заходів адміністративного примусу // Право і бізнес. – 2004. — №32. — С. 73-75.
11. Курило В. До питання розмежування предмета аграрного і адміністративного права // Юридична Україна. — 2004. — №5. — С. 73-75.