Тема 3.5. Судовий розгляд справ

План семінарського заняття – 2 год.

Моделювання ситуації:

1. Про відвід складу суду.

2. Розгляд справи в судовому засіданні.

3. Фіксування судового процесу.

Методичні рекомендації

Література: основна – 1, 2, 5, 7, 8; додаткова – 3, 4, 6, 7, 9, 13, 14.

Тема 3.7. Окреме провадження

План семінарського заняття – 2 год.

1. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання її недієздатною та поновлення цивільної дієздатності.

2. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

3. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

4. Розгляд судом справ про усиновлення.

5. Встановлення фактів, що мають юридичне значення.

6. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.

7. Порядок передачі безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

8. Визнання спадщини відумерлою.

Методичні рекомендації

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4) усиновлення;

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

8) визнання спадщини відумерлою;

9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10) обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, про поновлення шлюбу після його розірвання, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

При дачі відповіді на питання семінарського заняття студенти повинні охарактеризувати кожну категорію справ окремого провадження за наступними критеріями: учасники (заявник, заінтересовані особи), підсудність, форма та зміст заяви, порядок вирішення справи, судові витрати та порядок їх розподілу, оскарження та вступ в силі прийнятих судом рішень.

Література: основна – 1, 3, 4, 7, 8; додаткова – 1, 6, 9, 12, 14.

Змістовий модуль № 4

Тема 4.1. Апеляційне провадження

План семінарського заняття – 2 год.

1. Право апеляційного оскарження.

2. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.

3. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

4. Доповнення, зміна апеляційної скарги або відкликання її чи відмова від неї.

5. Підготовка розгляду справи апеляційним судом.

6. Призначення справи до розгляду та порядок розгляду.

7. Повноваження суду апеляційної інстанції.

Методичні рекомендації

Розгляд даної теми потрібно розпочати з визначення мети апеляційного провадження, а саме - в тому випадку, якщо сторона (учасник) судового процесу незадоволена винесеним рішенням судом першої інстанції, вона в межах відведених строків подає апеляцію, тобто оскаржує рішення. Оскаржуючи Рішення чи Ухвалу суду першої інстанції, громадянин використовує надане йому Конституцією України, Цивільним процесуальним кодексом України, право на захист своїх інтересів в процесі перевірки судом вищої інстанції (апеляційним судом) обгрунтованості та законності прийнятих судових рішень.

Апеляція (лат. appellatio — звернення, скарга) — основний спосіб оскарження судових Рішень чи Ухвал, які не набрали чинності, в суді вищої інстанції (апеляційному суді).

Найхарактернішими особливостями інституту апеляції є:

1) апеляція подається на Рішення або Ухвалу суду першої інстанції, яке не набрало чинності;

2) справа за апеляційною скаргою чи заявою про апеляційне оскарження направляється на розгляд суду вищого рівня (апеляційного суду);

3) подання апеляції зумовлене неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права;

4) апеляційний суд, розглядаючи справу, вирішує питання факту і права, тобто як юридичний, так і фактичний бік справи, в тому ж обсязі, що й суд першої інстанції;

5) розгляд справи в апеляційному суді здійснюється з додержанням основних засад судочинства.

Правом апеляційного оскарження судових рішень першої інстанції наділені сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки. До цих осіб також відносяться: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування і т.д.

Особливу увагу потрібно звернути на те, що цивільним процесуальним кодексом України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені ще до постановлення судового рішення.

У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження;

3) рішення або ухвала, що оскаржуються.

В апеляційній скарзі мають бути обов’язково зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

3) ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;

5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);

6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Розгляд цієї теми потрібно завершити визначенням повноважень суду апеляційної інстанції, а саме - розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках:

1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;

2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;

3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;

4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;

5) зміни ухвали суду першої інстанції;

6) скасування ухвали з направленням на новий розгляд або вирішенням питання по суті.

Література: основна – 1, 3, 5, 6, 8; додаткова – 2, 3, 5, 8, 11, 13, 14.