Законодавство про інтелектуальну власність

До цієї групи належать закони України від 23 грудня 1993 р. "Про авторське право і суміжні права" (в редакції Закону від

II липня 2001 p.), від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на
винаходи і корисні моделі" (в редакції Закону від 1 червня 2000 p.),
від 15 грудня 1993 р. "Про охорону прав на промислові зразки",
від 21 квітня 1993 р. "Про охорону прав на сорти рослин" (в редакції
Закону від 17 січня 2002 p.), від 15 грудня 1993 р. "Про охорону
прав на знаки для товарів і послуг", Правила складання і подання
заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджені нака­
зом Міністерства освіти України від 22 січня 2001 р. № 22, та ін.

Відповідні нормативні акти становлять зміст будівельного законодавства, законодавства про оренду, банківського, спад­кового законодавства тощо.

1.7. Недійсністьнормативних актів

Згідно з теорією цивільного права не підлягають застосу­ванню нормативні акти:

• видані некомпетентними органами, які регулюють не той
предмет, до якого належить сфера діяльності того чи іншого
органу;

• протизаконні;

• аморальні.

Такі нормативні акти не підлягають застосуванню навіть у тому випадку, коли вони у встановленому порядку не були скасовані. Нормативні акти, видані з порушенням процедури їх прийняття, форми, з помилками в змісті діють, доки публічно не будуть скасовані.

Порядок визнання недійсними нормативних актів встанов­лений Конституцією. Відповідно до ст. 152 Основного Закону закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції або якщо була порушена встановлена Конституцією процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. В судах загальної компетенції можуть розглядатися рішення місцевих держадмі­ністрацій чи виконавчих органів, які порушують права, свободи та законні інтереси громадян.