Камеральні перевірки

ВСТУП

Питання, пов'язані з адмініструванням податків та зборів, були одними з тих, що найгарячіше обговорювалися напередодні прийняття ПК [1]. Чи розшириться обсяг повноважень контролюючих органів, чи зможуть платники податків захистити свої інтереси під час проведення перевірок, які перевірки і як часто зможуть проводити податкові органи — ось ті запитання, що найчастіше були предметом дискусій. Дебати не припиняються і протягом перших місяців реалізації приписів нового податкового законодавства на практиці.

Характер змін, що сталися, безумовно, не можна назвати революційним. Проте низка принципових нововведень усе-таки є. У цій книзі наведено аналіз положень нового податкового законодавства з питань адміністрування податків та зборів з метою ознайомлення читача з порядком проведення перевірок органами державної податкової служби, що діє нині. Отже, про що потрібно знати, щоб податкова перевірка не застала зненацька.

ПЕРЕВІРКИ ДОТРИМАННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Якщо запитати підприємців, які види перевірок проводять податкові органи, то, напевно, найпоширенішою була б відповідь «планові та позапланові». Насправді ж і законодавство, що діяло раніше, і ПК [1] передбачають більшу кількість видів перевірок.

Отже, згідно з ПК [1] податкові органи можуть здійснювати такі види перевірок.

КАМЕРАЛЬНІ ПЕРЕВІРКИ

Під час камеральної перевірки, якій підлягає вся податкова звітність у цілому, перевіряються своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків і зборів виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Такий вид перевірок, як камеральні, існував і до 01.01.2011 р. Проте згідно із законодавством, що діяло раніше, податковий орган міг установити виключно помилки арифметичного або методологічного характеру. Свого часу Комітет ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності в листі від 20.03-2001 р. № 06-10/167 під арифметичними помилками або описками, які призвели до заниження податкового зобов'язання, запропонував розуміти помилки або описки, допущені платником податку під час заповнення податкової декларації або додатків до неї, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань (додавання або віднімання відповідних рядків), а також описки, допущені під час перенесення даних з додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо). Як методологічні розглядалися помилки, допущені платником податків під час складання ним декларації та полягають у неправильному застосуванні або не-застосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

ПК [1] не передбачає розмежування відповідальності за заниження податкових зобов'язань залежно від того, допущене таке заниження внаслідок арифметичної або методологічної помилки чи ні. Раніше, якщо порушення було виявлене під час камеральної перевірки, то застосовувався менш суворий штраф у розмірі 5 % суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (далі - нмдг) за весь строк недоплати, незалежно від кількості минулих податкових періодів (іг.п. 17.1.4 Закону № 2181 [4]). Тепер згідно з ПК [1] наставатиме відповідальність за заниження податкового зобов'язання в загальному порядку за п. 123-1 у вигляді штрафу в розмірі 25 % від суми заниженого податкового зобов'язання у разі його першого виявлення (50 % - у разі повторного протягом 1095 днів, 75 % - у разі виявлення факту заниження податкового зобов'язання втретє чи більше разів протягом 1095 днів). Крім того, на суму заниження нараховуватиметься пеня, навіть якщо воно допущене внаслідок арифметичної або методологічної помилки.

Камеральні перевірки згідно з ПК [1] проводяться без будь-якого спеціального рішення керівника податкового органу, направлення на перевірку не виписується, згода платника податків на проведення перевірки або його присутність під чає її проведення не потрібна. Наприклад, декларація з ПДВ перевіряється протягом 30 календарних днів, наступних за граничним строком отримання податкової декларації, якщо порушення не виявлені — жоден документ не складається, якщо виявлені — складається, акт у двох примірниках, підписується посадовими особами податкової, після чого протягом трьох робочих днів вручається або надсилається для підписання платнику податків (див. також лист ДПАУ від 16.03.2011 р. № 7273/7/16-1117). Такий акт може стати підставою для донарахування податкових зобов'язань, про що платнику податків повідомлять, надіславши податкове повідомлення-рішення.

Примірну форму акта камеральної перевірки було запропоновано ДПАУ у листі від 27.04.2011 р. № 11920/7/1:5 0217. У ньому також підкреслюється, що під час проведення камеральної перевірки з'ясовуються питання порушення термінів подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання, своєчасність сплати визначеного платником податків грошового зобов'язання. Уся податкова звітність із певного податку повинна бути камерально перевірена до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.