Зі Цивільне право. Практикум: Навчальний посібник/ Відп. Ред.. Р.А. Майданик, Н.С. Кузнецова, О.В. Дзера. €

Практичне заняття 2.

Тема: Джерела правового регулювання цивільних

відносин. (2 години)

(1 бал)

Питання:

1. Поняття джерела правового регулювання. Співвідношення понять “джерело цивільного права”, “акт цивільного законодавства”, “цивільне законодавство”, “закон, що регулює цивільні відносини”.

2. Ієрархія актів цивільного законодавства:

- Конституція України.

- Цивільний кодекс України;

- інші закони України, що регулюють цивільні відносини;

- акти Президента України;

- Постанови Кабінету Міністрів;

- Акти інших органів державної влади, органів влади АРК.

Яке місце у системі актів цивільного законодавства займають міжнародні договори?

3. Набуття актами цивільного законодавства чинності.

4. Дія актів цивільного законодавства у часі, у просторі та по колу осіб.

5. Тлумачення актів цивільного законодавства та його види.

6. Застосування законодавства за аналогією:

- аналогія закону;

- аналогія права.

7. Договір та звичай як джерела цивільного права.

Наукова література:

Спасибо-Фатєєва І. “Трансцендентна судова мімікрія”, або про принципи права, аналогію закону та права у судовій практиці // Вісник академії правових наук. - № 4 (35). – 137-149 с.

Калмыков Ю.Х. Вопросы применения гражданско-правовых норм. – Саратов, 1976.

Кодифікація приватного (цивільного) права України/За ред.. проф.. А. Довгерта. – К., 2000.

Новицкий И.Б. Источники советского гражданского права. – М., 1959.

Пиголкин А.С. Толкование нормативных актов в СССР. – М., 1962.

Черданцев А.Ф. Толкование советского права. – Саратов, 1987.

Яковлев В.Ф. Общая часть гражданского права в современном законодательстве и юридической практике. – Свердловск, 1979.

Нормативні акти:

Конституція України // ВВРУ.- 1996. - № 30.

Закон України «Про дію міжнародних договорів на території України» від 10 грудня 1991 р. // ВВР України. – 1992. - № 10. – Ст. 137.

Постанова Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» від 12 вересня 1991 р// ВВР УРСР. – 1991. - № 46.

Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 3 жовтня 1992 // Збірник Указів Президента України. – 1992 . - № 4.

Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. - № 24. – Ст.11.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади» від 28 грудня 1992р.

Задача № 1

Торбин у 1998 році став членом житлово-будівельного кооперативу. 30 квітня 2007 року він виплатив останній внесок. У зв’язку з чим у нього виникло питання, з якого часу він став власником квартири? Він звернувся до юридичної консультації. Між юристами юридичної консультації виник спір.

Малевич вважав, що право власності на квартиру у Торбина виникло з моменту внесення ним останнього внеску. Свою думку він аргументував тим, що ці відносини регулюються частиною 1 ст. 15 Закону України “ Про власність”, відповідно до якої член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, набуває право власності на це майно.

Коровін же наполягав, що право власності у Торбина ще не виникло, тому що: по-перше, відповідно до ч. 3 ст. 384 ЦК у разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає її власником. Відповідно до ст. 657 ЦК договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Право власності ж за договором, який підлягає державній реєстрації виникає відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК з моменту державної реєстрації. По-друге, Закон України “Про власність” втратив чинність відповідно до Закону “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України від 27 квітня 2007 року.

Малевич же не погодився з думкою Коровіна та відповідав, що Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України” був прийнятий 27 квітня 2007 року, але набуває чинність через 10 днів після його опублікування. А тому 30 квітня був чинним Закон “Про власність”.

Хто правий у цьому спорі?

Задача № 2.

Курочкіна звернулася до суду з позовом про визнання дій нотаріуса незаконними та визнання її спадкоємцем. Свої позовні вимоги вона обґрунтовувала тим, що з 2000 року вона у місті Бєлгороді проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу з громадянином РФ Михайловим. У березні 2008 року він помер, не залишивши заповіту. Найближчим родичем Михайлова є двоюрідна онучка Гаврилова (дитина рідного племінника Михайлова). Саме її нотаріус і призвав до спадкування. Курочкіна вважала, що вона має право на спадкування, оскільки відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім’єю не менш, як п’ять років до часу відкриття спадщини. Гаврилова ж, відповідно до ст. 1145 ЦК РФ є спадкоємцем п’ятої черги. Курочкіну нотаріус відмовився призивати до спадкування, обґрунтовуючи тим, що відповідно до цивільного законодавства РФ особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не включені до складу спадкоємців. Нотаріус вважав, що дані спадкові відносини регулюються цивільним законодавством РФ, оскільки спадкодавець був громадянином РФ, спадщина знаходиться на території РФ. Курочкіна ж вважала, що відносини з її участю регулюються ЦК України, оскільки вона є громадянкою України. А тому, вона за законодавством України є спадкоємцем четвертої черги і має пріоритет відносно Гаврилової, яка є спадкоємцем п’ятої черги.

Як повинен бути вирішений спір? Як діють акти цивільного законодавства у просторі?

Задача № 3.

Сухов прийшов до ресторану. Він здав пальто та портфель, у якому лежав ноутбук, у гардероб. Сухов звернув увагу на об’яву, яка вивішена біля гардеробу, про те, що адміністрація ресторану не несе відповідальність за зберігання цінних речей у гардеробі. Але йому не хотілося брати з собою портфель, так як він був дуже важкий.

Через чотири години, Сухов став збиратися до дому, але у гардеробі його портфеля не виявилось. Сухов звернувся до адміністрації ресторану з вимогою відшкодувати йому шкоду за втрату портфеля і речей, які в ньому знаходилися. Адміністрація послалася на об’яву.

Сухов звернувся до суду. В обґрунтування своїх вимог, він посилався на ст. 973 ЦК відповідно до якої зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, чи здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов’язаний вживати усіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності речі. Адміністрація ж ресторану вважала, що в об’яві було вказано на яких умовах укладається договір зберігання. Відповідно до п. 3 ст. 3 ЦК одним із принципів цивільного законодавства є свобода договору. А тому адміністрація мала право сформулювати будь-які умови. Здавши речі на зберігання Сухов тим самим, погодився з умовами, запропонованими адміністрацією.

Як повинен бути вирішений спір? Як співвідносяться акт цивільного законодавства та договір? Чи можна розглядати договір як джерело правового регулювання цивільних відносин?

Задача 4.

зі Цивільне право. Практикум: Навчальний посібник/ Відп. Ред.. Р.А. Майданик, Н.С. Кузнецова, О.В. Дзера. – К.: «Правова єдність», 2008).

Бондаренко під час подорожі на автомобілі здійснив наїзд на Ткаченка, якому у зв’язку з цим було завдано шкоду. Пізніше Ткаченко звернувся до суду з вимогою про її відшкодування. Бондаренко зробив заяву, що він був визнаний невинним у кримінальному судочинстві і звільнений від відповідальності. Він не може бути притягнений до цивільної відповідальності, тому що ст.. 1166 ЦК України передбачає вину як обов’язкову умову відповідальності. На це адвокат Ткаченка зауважив, що в цій ситуації треба користуватися не загальною, а спеціальною нормою – ст.. 1187 ЦК України, у відповідності до якої Бондаренко має нести відповідальність за вчинені ним дії.

Пояснить позицію адвоката потерпілого. Як співвідносяться загальні і спеціальні норми цивільного законодавства?

Задача 5.

У фотоательє «Силует» звернулася Симоненко з вимогою про вилучення з торговельної мережі художньої фотографії з її зображенням, відзначивши, що за­перечує проти розповсюдження фотографії, бо вважає її невдалою. Як пояснив Симоненко її адвокат, відповідно до ст. 303 ЦК особисті папери, в тому числі фо­тографії фізичної особи є її приватною власністю. Ознайомлення з особистими паперами, їх використання, зокрема шляхом опублікування, допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать. Тому для розповсюдження фото­графії необхідна її згода. Керівництво «Силует» відповіло, що воно має авторське право на художню фотографію з зображенням Симоненко. Остання позувала ательє за плату, отже, дала свою згоду на її тиражування. Відповідно до ст. 308 ЦК фотографія, як і будь-який інший художній твір, на якому зображено фізичну особу, може бути розповсюджена без її згоди. Якщо Симоненко хоче вилучити фотографію з про­дажу, вона зобов’язана відшкодувати фотоательє пов’язані з цим збитки.

Поясніть правила співвідношення загальних та спеціальних норм та вирі­шить справу.