Види судових витрат

3. Розподіл судових витрат

Рекомендована літ-ра:

Ø Ст. 87-98 вкл. Глави 7 розділу ІІ КАСУ

Ø ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011

Ø ЗУ «про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Ø Постанова КМУ про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави.

Ø Постанова КМУ «Про затвердження інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, які викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду, або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів та спеціалістів.» від 01.07.1991 року.

Ø Кодекс цивільного захисту України (02.10.2012)

Ø ЗУ «про державний бюджет на 2012 рік» (22.12.2011) (!)

Ø Антологія лібералізму: політико-правові вчення та верховенство права/ С. Головатий – упорядник – Київ: Книги для бізнесу – 2008

Ø Кузьменко О.В. – Адміністративний процес – монографія – Київ: Атіка – 2005

Загальна характеристика судових витрат в адміністративному процесі

Роль судових витрат в адміністративному процесі:

Будь-яке звернення повинне супроводжуватися якимось видом судових витрат, судових зборів. Позовна заява буде залишена без руху, або буде відмовлено у розгляді та вирішенні, якщо такі збори не були сплачені (ст.. 109 КАСУ).

1) За допомогою інституту судових витрат держава намагається поповнити державний бюджет, і таким чином профінансувати свої власні потреби.

15.5 млн. грн. – І півріччя 2012 р.
7.1 млн. грн. – І півріччя 2011 р.

2) Судові витрати виконують запобіжну (превентивну) роль, створюючи такі умови, коли виключається можливість подання необґрунтованого позову .

3) Судові витрати відіграють компенсаційну роль в адміністративному процесі, оскільки завдяки цим витратам відшкодовуються понесені сторонами, третіми особами, іншими учасниками адміністративного процесу збитки матеріального, особистісного характеру.

В адміністративному процесі всі судові витрати складаються із 2 позицій:

1. Судовий збір (грошова сума, яка сплачується заявником при зверненні до адміністративного суду)

2. Витрати, пов’язані із розглядом та вирішенням адміністративної справи.

Будь-яка адміністративна справа, яка ініціюється в адміністративному суді,вони завжди буде супроводжуватися адміністративними витратами.

Як передбачено ч.1 ст. 87 КАСУ, судові витрати в адміністративному процесі складаються із таких сум:

1. Судовий збір – розмір, порядок сплати якого, повернення його урегульовані спеціальним законом «про судовий збір». Згідно зазначеного закону, судовий збір сплачується, як правило, на усій території України фізичними та юридичними особами, які звертаються до адміністративних судів (позовна заява, апеляційна скарга, касаційна скарга, клопотання, заява).
Як правило, судовий збір сплачується перед поданням позовної заяви, скарги, заяви через банківську установу (немає значення, чи це комерційний, чи це державний банк); розмір судового збору визначається самим заявником, і факт сплати такого збору має бути підтверджений квитанцією про сплату судового збору, яка обов’язково має бути долучена до позовної заяви, скарги, або заяви.
Невиконання вимоги ч.3 ст. 106 КАСУ про необхідність доручення до позовної заяви квитанції про сплату судового збору обумовлює настання негативних процесуальних наслідків:
1.1. Суддя може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 108 КАСУ) – така реакція суду виникає на стадії відкриття провадження в адміністративній справі, але, разом із тим слід розуміти, що якщо суддя і відкрив провадження у справі без квитанції про сплату судового збору, разом із тим, у цього ж судді є процесуальна можливість уже на стадії судового розгляду адміністративної справи негативно відреагувати на відсутність такої квитанції.
1.2. Залишення позовної заяви без розгляду.
Судовий збір вираховується за встановленими в ст.4 ЗУ «про судовий збір» ставками, розмір яких залежить від змісту позовних вимог (матеріального і нематеріального характеру), від інстанції, до якої ми звертаємося із письмовим документом.
Крім усього сказаного, розмір ставки судового збору залежить також від таких обставин:

Ø розмір мінімальної з/п, яка встановлена ЗУ «про державний бюджет» на поточний рік;

Ø Поточна дата

Слід мати на увазі, що згідно ст. 5 ЗУ «про судовий збір», існують в Україні особливі категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору.
п.п. 7-21 ч.1 ст. 5 ЗУ «про судовий збір».

Згідно означеної норми, звільняються від сплати судового збору 3 основні категорії суб’єктів:
1) Фізичні особи, які в адміністративних судах захищають свої соціальні права. (Інваліди І та ІІ груп, інваліди ВВВ та членів їх сімей, особи, які постраждали від Чорнобильської катастрофи)
2) Суб’єкти, які захищають свої виборчі права, та права, порушені у процесі референдуму.
3) Суб’єкти владних повноважень, які змушені звернутися адміністративного суду в наслідок приписів законодавства. (Прокурор, ораним антимонопольного комітету, державна податкова інспекція).

Витрати, що пов’язані з розглядом адміністративної справи утворюються із таких складових:

1. Витрати на правову допомогу – ЗУ від 20.12.2011

2. Витрати сторін та їхніх представників:
Законні представники які виконують представницькі функції як частину своїх службових повноважень мають право на відшкодування витрат, згідно постанови КМУ від 2.02.2011 №98. Згідно цієї постанови законні представники мають право на відшкодування таких витрат:

Ø Виїжджаючи: добові – 30 грн. доба.

Ø Витрати, пов’язані із проїздом.

Ø Витрати на проживання < 250 грн.

3. Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

4. Витрати, пов’язані із проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Розподіл судових витрат:

Розподіл судових витрат – процедура, яка здійснюється винятково судом і висновок про такий розподіл завжди поміщається у судовому рішенні. Ст. 94 КАСУ.

Слід мати на увазі, що такий розподіл здійснюється обов’язково із урахуванням:

1. На чию користь ухвалено судове рішення.

2. Повнота задоволення адміністративним судом позовних вимог.

3. Вид учасника адміністративної справи.

4. Вид судової інстанції, у якій здійснювався розгляд та вирішення адміністративної справи. ч.ч. 1-6 ст. 94 КАСУ – основні процедури розподілу судових витрат між позивачем та відповідачем.

Строки в адміністративному процесі

1. Юридична природа строків в адміністративному процесі

2. Строки звернення до адміністративного суду

Літ-ра:

1. Довідка ВАСУ «стосовно реалізації права на мирне зібрання» 2010-2011 роки.

2. Оглядовий лист ВАСУ – 24.10.2008 р.№ 1776/100/13-08.

3. Оглядовий лист ВАСУ – ч.1 від 06.07.2009р № 982/13/13-09

4. Оглядовий лист ВАСУ – ч.2 від 06.07.2009 № 982/13/13-09

5. Книгу «Адміністративна юстиція України» : проблеми теорії та практики за загальною редакцією Пасенюка О.М. – Київ: «Істина» - 2007 р.

6. «Адміністративне судочинство України» - підручник за загальною редакцією Пасенюка О.М. – Київ: «Юрінком Інтер» - 2009р.

7. Смокович М.І. «Теоретико-практичні проблеми застосування строку звернення до адміністративного суду.» - Вісник ВАСУ 2011 рік № 2 32-44 ст.

Здійснення адміністративного судочинства за правилами КАСУ обмежено численними умовностями, до переліку яких слід віднести і поняття строків.

Поняття «строки» в адміністративному процесі слід розглядати двояко:

1. Як категорію, яка описує строк звернення до адміністративного суду. Застосування строків в адміністративному процесі, зокрема строки звернення до адміністративного суду ускладнюються застосуванням норм як матеріального, так і процесуального права: КУ, Податковий кодекс, митний кодекс, КУпАП, КАСУ. Складність застосування строків звернення до адміністративного суду обумовлюється різним змістом публічно-правових відносин, які передували такому зверненню

2. Строки розгляду та вирішення адміністративної справи. Такі строки врегульовано виключно нормами КАСУ. Визначення таких строків є набагато простішим за строки звернення до адміністративного суду.

Строки в адміністративному процесі запроваджені з єдиною метою: якнайшвидше, оперативно здійснити захист суб’єктивних публічних прав, свобод, інтересів.

В КАСУ закріплені різні категорії процесуальних строків, які так, чи інакше ми можемо пов’язати із стадіями адміністративного процесу:

1. Строк звернення до адміністративного суду – описані в ст.. 99-103 КАСУ. Загальний: 6 місяців.

2. Строк відкриття провадження в адміністративній справі – 3 дні.

3. Строк розгляду та вирішення адміністративної справи.
Справа має бути розглянута та вирішена впродовж розумного строку (ст. 3 КАСУ) – той строк, який об’єктивно необхідний суду для ухвалення обґрунтованого рішення суду, але не більше 1 місяця. Разом із тим, з огляду на вид та зміст публічно-правових відносин, можемо констатувати винятки із одномісячного строку розгляду та вирішення адміністративної справи. Ст.ст. 172-176 КАСУ – вираховується годинами і днями, а не місяцями і днями. 2 дні, 5 днів, або упродовж години.

4. Апеляційна скарга на вішення адміністративних судів має бути подана:
а) Упродовж 10 днів із дня проголошення постанови адмін. суду.
(ч.2 ст.186 КАСУ)
б) Упродовж 5 днів із моменту проголошення ухвали.
(ч.3 ст.186 КАСУ)

5. Розгляд апеляційної скарги має відбутися упродовж одного місяця, якщо предметом оскарження є постанова адміністративного суду, і на розгляд апеляційної скарги на ухвалу адміністративного суду – відводиться 15 днів. (ст. 195-1 КАСУ). У виняткових випадках, апеляційний суд за клопотанням сторін може продовжити розгляд адміністративної справи, але не більше, ніж на 15 днів.

6. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції (ст.. 212 КАСУ) Виняток: ст. 160 КАСУ – додається 5 днів.

7. Касаційна скарга має бути розглянута упродовж 1 місяця із дня одержання її судом касаційної інстанції. (ст.. 214-1)

8. Заява про перегляд судових рішень – подається протягом 3 місяців із дня ухвалення судового рішення щодо якого заявлено таку заяву. (ст.. 238 КАСУ).

9. Розгляд справи ВСУ не може перевищувати 1 місяця із дня відкриття провадження адміністративної справи. (Ст. 241 КАСУ).

10. Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами може бути подана протягом 1 місяця після того, як зацікавлена особа дізналася, або могла дізнатися про існування новоявлених обставин. ( ст..247 КАСУ).

11. Розгляд та вирішення справи за нововиявленими обставинами не може перевищувати 2 місяці. (стаття 252 КАСУ).

Висновки щодо строків в адміністративному процесі :

1. В адміністративному процесі строки запроваджені для якнайшвидшого оперативного здійснення судового захисту суб’єктивно-публічних прав, свобод та інтересів.
Існування процесуальних строків дисциплінує усіх учасників адміністративної справи (оскільки за їх порушення до цих учасників будуть застосовані негативні заходи, санкції: наприклад, суддя вдруге не буде обраний ВРУ на посаду, дисциплінарне провадження).
Застосування строків в адміністративному процесі запобігає волокіті та бюрократизму під час розгляду та вирішенні адміністративної справи

2. Ці строки умовно поділяються на 2 основні групи, і такий поділ залежить від того, чи присутній розгляд адміністративної справи, чи справа ще не порушена:
- строки звернення до адміністративного суду – поширюються на до процесуальні матеріальні публічні правовідносини. Вони урегульовуються як нормами матеріального права (Податковий кодекс, митний кодекс, КУпАП), так і нормами процесуального права (КАСУ). Дотримання процесуальних строків даного виду цілком і повністю покладається винятково на зацікавлену особу учасника публічно-правових відносин, який має намір реалізувати своє конституційне право (ст. 8, 55 КУ – на судовий захист).
- процесуальні строки, які застосовуються уже під час розгляду та вирішення адміністративної справи. Відповідальним за дотримання цих процесуальних строків даного виду є вже винятково суддя (суд).

3. Вид та тривалість строків в адміністративному процесі залежать від таких критеріїв:

3.1. Вид, зміст публічно-правових відносин.

3.2. Стадія адміністративного процесу.

3.3. Вид судової інстанції до якої звернулася фізична, або юридична особа, і яка здійснює правосуддя в адміністративних справа.

Статті 99, 100, 101 КАСУ – процесуальні строки, які пропущені із об’єктивних, поважних причин за обґрунтованим клопотанням зацікавленої особи та за рішенням суду можуть бути поновлені, або продовжені.
Пропуск процесуальних строків може бути не зарахований, якщо є сукупність юридичних фактів:
- наявність поважних причин пропуску строків (довготривала хвороба на
стаціонарному лікуванні, довготривале відрядження, або за межі області
України, або за кордон).
- постановлення ухвали адмін. суду про поновлення, або продовження
строку.

Строки звернення до адміністративного суду

Адміністративне процесуальне законодавство передбачає можливість при зверненні до адміністративного суду застосування як матеріального, так і процесуального права. Ст. 99 КАСУ. Така альтернатива об’єктивно створює конкуренцію у застосуванні строків звернення до адміністративного суду, які розміщені у різних нормативно-правових актах різного призначення та різного змісту. По суті, заявник, коли читає ст..99, вона залишається перед вибором: звертатися до адмін. суду за правилами КАСУ, чи за правилами КУпАП.

Така альтернатива, передбачена ст..99 КАСУ у підсумку привела до ухвалення довідки ВАСУ «про результати вивчення та узагальнення практики розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності» від 29.01.2010р.

Всі строки звернення до адміністративного суду, виходячи із узагальнення норм КАСУ та норм матеріального права можна поділити на 2 групи:

Ø Загальні строки звернення до адміністративного суду – описаний ч.2 ст. 99 КАСУ; згідно цієї норми і фізичні, і юридичні особо, і суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду упродовж 6 місяців, відтоді, як вони дізналися, або могли дізнатися про факт порушення їхніх, або чужих публічних прав, свобод, інтересів.

Ø Спеціальні строки звернення до адміністративного суду – запроваджені з урахуванням особливості публічно-правових відносин, які були передумовою звернення до суду. Слід розуміти, що всі спеціальні строки звернення до адміністративного суду описані як КАСУ, так і нормами матеріального права:

1. Ч. 3 ст. 99 КАСУ – дана норма описує строки звернення до адміністративного суду фізичних осіб, які перебували на публічній службі. У разі виникнення суперечки щодо вступу, проходження та припинення публічної служби, зацікавлена особа може звернутися до адміністративного суду впродовж 1 місяця.

2. Ст. 172-176 КАСУ – строки, описані вказаними нормами вираховуються годинами, днями, місяцями, на відміну від інших. Це так звана категорія виборчих справ, яка повністю залежить від процесу виборів, і скорочені строки звернення до адміністративного суду у цих категоріях справ обумовлені необхідністю якнайшвидшого проголошення результатів виборів.

3. Строки звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності виконавчої служби – ч.ч.1,2 ст. 181 КАСУ.

4. Ст.. 182 КАСУ – строк – «негайно».

Ø Процесуальні строки звернення до адміністративного суду, описані іншими нормативно-правовими актами (матеріального права).

1. Ст.. 289 КУпАП – особа може протягом 10 днів звернутися з позовом про постанову (протокол) про накладення адміністративного стягнення.

2. Ст. 529 Митного Кодексу України (МКУ) (від 13.03.2012). – строк звернення 10 днів.

ЗАХОД ПРИЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ

1. Сутність та призначення заходів процесуального примусу.

2. Зміст заходів процесуального примусу.

Все, що стосується заходів процесуального примусу – у розділі 6 КАСУ.

ЗМІСТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ

Основний зміст адміністративного процесу умовно може бути представлений сукупністю таких тем:

1. Позов в адміністративному процесі