Внутрішня політика – довідник стор. 315

Одначе, попри все те, надії на успіх танули. Трагізм ситуації підсилювався, зокрема, тим, що їй не вдалося заручитися підтримкою країн Антанти.

У січні 1919 р. на Паризькій мирній конференції, де підводилися підсумки Першої світової війни, було визнано права Польщі на Східну Галичину.

Країни Антанти були заці­кавлені в існуванні Польщі як антибільшовицького «санітарного кордону»

Польсько-українська війна

v 11 листопада 1918 р. Поляки захопили Перемишль.

v 21 листопада 1918 р. Поляки оволоділи Львовом.

v Невдовзі польські війська контролювали 10 із 59 повітів, у яких ЗУНР проголосили свою владу.

v Уряд ЗУНР був змушений переїхати до Тернополя, а потім — до Станіслава.

v Квітень 1919 р. Польський уряд кинув на боротьбу проти Української Галицької армії війська, що прибули з Франції під командуванням генерала Й. Галлера (80 тис. вояків з кулеметами, гарматами), сформовані з польських військовополонених, які воювали на Західному фронті у складі німецької армії.

v Польський наступ підтримала Румунія, яка захопила, частину галицького Підкарпаття.

v 8 червня 1919 р. - початок наступальної операції українських військ — Чортківська офензива (наступальна операція), коли 25-тисячне українське військо змусило відступити 100-тисячну польську армію.

v 28 червня 1919 р. Контрнаступ польських військ. Поляки захопили майже всю Східну Галичину, відтіснивши УГА до Збруча.

v 16-18 липня 1919 р. Польські війська окупували Східну Галичину, Західну Волинь, змусивши УГА та уряд ЗУНР відступити за р. Збруч.

v У польсько-українському протистоянні загинуло 15 тис. українців і 10 тис. поляків.

Наприкінці червня — на початку липня 1919 р. добре оснащені Антантою польські війська окупували всю територію Східної Гали­чини і Західної Волині.

УГА та уряд ЗУНР відступили за р. Збруч. Внаслідок поразки було ліквідовано й структуру української держав­ності в краї — ЗУНР.

Північна Буковина і Хотинщина

У Буковині після розпаду Австро-Угорщини виник Крайовий комітет. У листопаді 1918 р. у Чернівцях відбулося 40-тисячне народ­не віче, яке проголосило з'єднання з Галичиною.

Королівський уряд Румунії негайно відправив сюди війська, і 11 листопада Чернівці знову були в його руках.

Трудящі не припинили, однак, своєї боротьби за возз'єднання з Україною. Найбільшим повстанням проти румунських окупантів було повстання в Хотинському повіті 23-31 січня 1919 р. Але воно було жорстоко придушене регулярними військами.

10 вересня 1919 р. за Сен-Жерменським договором Буковина віді­йшла до Румунії.

Закарпатська Україна

Після розпаду Австро-Угорської імперії Закарпаття опинилось у складі Угорщини. Але, користуючись слабкістю угорського уряду, з відома Антанти, яка була переможцем у війні і головним розпорядником у перекроюванні сфер впливу, Чехословаччина на початку 1919 р. окупує західну частину краю, а Румунія — південно-східну. Однак корінне населення, як і раніше, було віддане ідеї єд­нання з Україною.

У березні-липні 1919 р. в Угорщині встановлено радянську вла­ду. За прикладом угорського пролетаріату Ради робітничих і сол­датських депутатів на неокупованій території теж беруть владу у свої руки. Почалося формування Русинської Червоної гвардії (русини — самона­зва закарпатських українців).

Але в умовах Угор­ської революції радянська влада в Закарпатті протрималася недовго — лише 40 днів. Наприкінці липня 1919 р. чеські та румунські війська повністю окупували Закарпаття.

10 вересня 1919 р. за Сен-Жерменським договором Закарпаття перейшло до Чехословаччини