Сутність, функції та роль місцевих фінансів. Інститут місцевих фінансів

Тема 1. Місцеві фінанси, їх сутність, склад і роль у розвитку економічної та соціальної інфраструктури

Сутність, функції та роль місцевих фінансів. Інститут місцевих фінансів

За своєю економічною сутністю місцеві фінанси слід розглядати як систему економічних відносин з приводу формування, розподілу та ви­користання фінансових ресурсів дія виконання місцевими органами влади покладених на них власних і делегованих повноважень, підви­щення добробуту територіальної громади й соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці.

Місцеві фінанси с фінансовою базою органів місцевого самовряду­вання, які призначені для забезпечення відносної фінансової автономії адміністративно-територіальних одиниць. Причина виникнення місце­вих фінансів полягає у наявності територіальних громад і необхідності надання їм певних громадських послуг.

Функції є категорією, що розкриває призначення та роль місцевих органів влади.

Місцеві фінанси виконують такі функції:

Основні:

– розподільчу функцію, яка передбачає мобілізацію певної частини ва­лового внутрішнього продукту через місцеві фінанси, формування центра­лізованих (бюджету та цільових фондів) та децентралізованих (підприємств комунальної форми власності) грошових фондів та їх використання;

– контрольну функцію, спрямовану на забезпечення перманентного контролю за надходженнями законодавчо встановлених джерел, їх роз­поділом у певних пропорціях та цільовому використанні;

– стимулювальну функцію, що проявляється у створенні умов для зацікавлення місцевих органів влади у збільшенні дохідної частини бюджету, пошуку додаткових, альтернативних джерел доходів, а також їх ефективному самостійному витрачанні;

Додаткові:

– регулювальну функцію, яка полягає в заохоченні або стримуванні ділової активності юридичних і фізичних осіб — підприємців на підві­домчій місцевим органам влади території завдяки механізмам оподат­кування (збільшення зменшення ставок місцевих податків і зборів, на­дання пільг), кредитування, визначенню напрямів витрачання місцевих фінансових ресурсів;

– стабілізаційну функцію, яка має на меті зниження адміністратив­них бар'єрів й інших дій місцевих органів влади для згладжування еко­номічних коливань і нерівностей у бюджетній забезпеченості.

Місцеві фінанси можна розглядати як систему, скла­довими якої є такі основні взаємопов’язані структурні елементи:

1. Видатки – за економічним призначенням: поточні, розвитку; залежно від завдань, які фінансуються: на фінансування власних повноважень, на фінансування делегованих повноважень; за функціональним поділом: обов’язкові, факультативні;

2. Доходи – за економічною природою: власні, закріплені, передані, регульовані; за джерелами надходження: податкові, неподаткові; доходи від операцій з капіталом; трансферти.

3. Способи формування доходів (місцеві податки і збори, частки загальнодержавних податків, комунальні платежі, доходи від майна та землі, що належать місцевій владі, доходи комунальних підприємств, кредити, комунальні позики, трансферти);

4. Місцеві фінансові інститути. Це сукупність організаційних структур, які забезпечують функціонування місцевих фінансових систем:

– мі­сцеві бюджети;

– комунальна форма власності (об'єкти комунальної власності);

– позабюджетні валютні, цільові фонди;

– місцеві податки і збори;

– комунальний кредит;

– фінанси комунальних підприємств,

– комунальні платежі;

– інститут місцевих позик та запози­чень.

5. Суб'єкти (територіальні громади, міські, селищні, сільські ради, їх голови, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, район­ні в містах адміністрації та ради, Міністерство фінансів України, Кабі­нет Міністрів України, Верховна Рада України);

6. Об’єкти (фінансові ресурси у фондовій формі, фінансові ресурси у не фондових формах);

7. Взаємовідносини (між суб'єктами системи, між місцевими фінан­сами та іншими ланками фінансової системи держави).