Навчально-методичний комплекс 5 страница
Тема 1. Поняття, суть і завдання кримінального процесу
Питання для самоконтролю:
1. В яких значеннях вживається термін «кримінальний процес»?
2. Як співвідносяться категорії «кримінальний процес», «кримінальне провадження», «правосуддя»?
3. Які є історичні типи (форми) кримінального процесу?
4. Які завдання кримінального процесу?
5. Дайте визначення стадії кримінального процесу.
6. Які стадії існують в кримінальному процесі України?
7. Назвіть види кримінально процесуальних функцій.
8. З якого моменту розпочинаються кримінальні процесуальні відносини і коли вони завершуються?
9. Які правовідносини вважаються кримінальними процесуальними?
10. З яких елементів складається структура кримінальних процесуальних відносин?
11. Назвіть види кримінальних процесуальних гарантій і які правові явища можна до них віднести.
12. Що таке кримінальна процесуальна діяльність?
13. Які акти є кримінальними процесуальними?
14. Вкажіть структуру постанови як кримінального процесуального акту.
15. З яких частин складається протокол слідчої дії?
Тема 2. Кримінальний процесуальний закон
Питання для самоконтролю:
1. Поняття та співвідношення кримінального процесуального права і кримінального процесуального закону.
2. Система джерел кримінального процесуального права України.
3. Структура кримінальних процесуальних норм.
4. Види кримінальних процесуальних норм.
5. Структура Кримінального процесуального кодексу України.
6. Дія кримінального процесуального закону у часі.
7. Дія кримінального процесуального закону у просторі.
8. Дія кримінального процесуального закону щодо осіб.
9. Тлумачення кримінальних процесуальних норм.
10. Значення міжнародних нормативно-правових актів для кримінального процесу України.
Тема 3. Засади кримінального провадження
Питання для самоконтролю:
1. Як ви розумієте поняття «засада кримінального процесу»?
2. Чому йдеться мова про систему засад, а не про їх сукупність?
3. Які засади кримінального процесу проголошені у міжнародно-правових документах і як вони реалізуються в Україні?
4. Що таке конституційні засади, назвіть їх?
5. Які погляди щодо класифікації засад існують у спеціальній літературі?
6. Розкрийте зміст кожної з відомих вам засад.
7. У чому полягає засада публічності? Чи відрізняється вона від засади гласності?
8. Який зміст засади диспозитивності у кримінальному процесі?
9. Чи закріплена в законі засада презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини?
Тема 4. Суб’єкти кримінального процесу
Питання для самоконтролю:
1. Поняття суб’єктів кримінальної процесуальної діяльності.
2. Класифікація суб’єктів кримінального процесу.
3. Суд як орган правосуддя. Повноваження суду.
4. Роль і основні повноваження прокурора на всіх стадіях кримінального процесу.
5. Повноваження прокурора в суді.
6. Повноваження слідчого і керівника органу досудового розслідування.
7. Захисник у кримінальному провадженні, його права та обов`язки.
8. Обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні.
9. Обвинувачений, його права та обов`язки.
10. Підозрюваний, його права та обов`язки.
11. Потерпілий, його права та обов`язки.
12. Цивільний позивач та цивільний відповідач у кримінальному процесі, їх права та обов`язки.
13. Представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Їх права та обов`язки. Законний представник цивільного позивача.
14. Поняття свідка, його права та обов`язки в кримінальному провадженні.
15. Експерт у кримінальному процесі, права та обов`язки експерта.
16. Спеціаліст у кримінальному судочинстві, його права та обов`язки.
17. Понятий і його процесуальне становище.
Тема 5. Докази і доказування у кримінальному процесі
Питання для самоконтролю:
1. Поняття та елементи кримінального процесуального доказування?
2. Які норми складають доказове право?
3. Яким чином збираються докази та їх джерела?
4. За якими правилами перевіряються докази та їх джерела?
5. Які існують процесуальні правила оцінки доказів та їх процесуальних джерел?
б. Що означає належність і допустимість доказів та їх джерел?
7. У чому полягає зміст предмету кримінального процесуального доказування?
8. Що треба розуміти під межами і обсягом доказування у кримінальному процесі?
9. Хто відноситься до суб`єктів кримінального процесуального доказування і на кого покладений обов`язок доказування у кримінальному провадженні?
10. Що треба розуміти під доказами та їх процесуальними джерелами в кримінальному процесі?
11. Яка існує класифікація доказів та їх джерел у кримінальному процесі?
12. Хто вважається свідком у кримінальному процесі?
13. Які відомості складають предмет показань свідка і потерпілого?
14. У чому полягають правила оцінки показань свідка і потерпілого?
15. Які відомості складають предмет показань підозрюваного і обвинуваченого, в чому полягають їх різновидності і правила оцінки?
16. В яких випадках призначення експертизи в кримінальному провадженні є обов`язковим?
17. Що таке висновок експерта, його доказове значення.
18. Що являють собою речові докази і в чому полягає порядок їх зберігання.
Тема 6. Відшкодування шкоди у кримінальному процесі
Питання для самоконтролю:
1. Яка шкода підлягає відшкодуванню (компенсації) у кримінальному провадженні?
2. Хто має право на компенсацію шкоди за рахунок Державного бюджету України?
3. Які підстави для заявлення цивільного позову у кримінальному провадженні?
4. У чому полягають переваги спільного розгляду кримінального провадження та цивільного позову?
5. Який порядок пред’явлення цивільного позову в кримінальному провадженні?
6. Форма та зміст позовної заяви.
7. На кому лежить обов’язок доказування цивільного позову в кримінальному провадженні?
8. Якими процесуальними заходами забезпечується відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням?
9. Які рішення може ухвалити суд щодо цивільного позову, заявленого у кримінальному провадженні?
10. Які наслідки неприбуття в судове засідання цивільного позивача і цивільного відповідача чи їх представників?
Тема 7. Процесуальні строки і судові витрати
Питання для самоконтролю:
1. Процесуальні строки та їх значення у кримінальному процесі.
2. Яка існує класифікація строків у кримінальному процесі?
3. Який порядок встановлення процесуальних строків прокурором, слідчим суддею, судом?
4. Який порядок обчислення процесуальних строків?
5. У яких випадках процесуальні строки не вважаються пропущеними?
6. Які наслідки порушення процесуальних строків?
7. Який порядок поновлення процесуальних строків?
8. Що таке процесуальні витрати?
9. Які є види процесуальних витрат?
10. Який порядок зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат.
11. Який процесуальний порядок розподілу процесуальних витрат?
12. Які витрати покладаються на державу?
Тема 8. Заходи забезпечення кримінального провадження
Питання для самоконтролю:
1. Визначте поняття заходів забезпечення кримінального провадження.
2 Які види заходів забезпечення кримінального провадження передбачено в КПК України?
3. Як заходи забезпечення кримінального провадження можна класифікувати?
4. Визначте поняття запобіжних заходів.
5. Які види запобіжних заходів визначено в КПК України?
6. Що є підставою застосування запобіжних заходів?
7. У чому суть запобіжного заходу − особисте зобов'язання?
8. Скільки поручителів може бути у підозрюваного, обвинуваченого?
9. У чому суть запобіжного заходу − застава?
10. Хто і за якими правилами визначає розмір застави?
11. У чому суть домашнього арешту як запобіжного заходу?
12. У яких кримінальних провадженнях може бути застосований запобіжний захід тримання під вартою?
13. З якого моменту обчислюється строк тримання під вартою?
14. Які види затримання передбачено в КПК України?
15. Які причини неприбуття особи на виклик є поважними?
16. До кого може бути застосований привід?
17. За що може бути накладене грошове стягнення?
18. Які документи можуть бути тимчасово вилученими?
19. Щодо кого може бути здійснено відсторонення від посади?
20. В чому полягає тимчасовий доступ до речей і документів?
21. На яке майно можна накладати арешт?
Приблизний перелік питань для ЗАЛІКУ:
1. Поняття та завдання кримінального провадження.
2. Поняття стадій кримінального процесу і їх система.
3. Кримінальне процесуальне право і його джерела.
4. Чинність кримінального процесуального закону в просторі, у часі і за колом осіб.
5. Кримінальна процесуальна норма, її структура і види.
6. Конституція України як джерело кримінального процесуального права.
7. Кримінальний процесуальний кодекс України: його структура і загальна характеристика.
8. Значення Рішень Європейського суду з прав людини для кримінального судочинства України.
9. Поняття і значення кримінальної процесуальної форми.
10. Поняття і види кримінальних процесуальних гарантій.
11. Кримінальні процесуальні відносини: поняття і зміст.
12. Кримінальні процесуальні акти: поняття, види і значення.
13. Поняття, значення і система засад (принципів) кримінального процесу.
14. Конституційні засади (принципи) кримінального процесу.
15. Презумпція невинуватості.
16. Принцип (засада) змагальності сторін у кримінальному провадженні.
17. Верховенство права і законність як засади (принципи) кримінального процесу.
18. Публічність як засада (принцип) кримінального процесу.
19. Диспозитивність у кримінальному провадженні.
20. Недоторканність житла та іншого володіння особи.
21. Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень
22. Невтручання у приватне життя.
23. Таємниця спілкування.
24. Кримінальні процесуальні гарантії і їх види.
25. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і засудженому права на захист.
26. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
27. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами.
28. Мова, якою здійснюється кримінальне провадження.
29. Поняття і класифікація суб’єктів кримінальної процесуальної діяльності.
30. Сторона обвинувачення.
31. Сторона захисту у кримінальному провадженні.
32. Суд як орган правосуддя.
33. Слідчий суддя та його повноваження.
34. Присяжний як носій судової влади.
35. Функції і повноваження прокурора в кримінальному процесі.
36. Секретар судового засідання і судовий розпорядник як учасники кримінального провадження.
37. Процесуальний статус слідчого.
38. Керівник органу досудового розслідування і його правове становище.
39. Правове становище оперативних підрозділів і їх співробітників у кримінальному провадженні.
40. Особи, які мають власний інтерес у кримінальній справі.
41. Підозрюваний, його права і обов’язки.
42. Обвинувачений в кримінальному процесі.
43. Потерпілий: поняття та процесуальний статус.
44. Захисник у кримінальному провадженні, його процесуальні права та обов’язки.
45. Експерт і спеціаліст в кримінальному процесі.
46. Свідок у кримінальному провадженні, його права і обов’язки.
47. Цивільний позивач і його представник у кримінальному провадженні.
48. Цивільний відповідач і його представник у кримінальному провадженні.
49. Законний представник підозрюваного, обвинуваченого і його процесуальні права та обов’язки.
50. Правове становище перекладача у кримінальному провадженні.
51. Понятий, його процесуальні права і обов’язки.
52. Заявник як учасник кримінального провадження.
53. Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу.
54. Підстави і порядок відводу суддів та слідчих суддів.
55. Підстави і процесуальний порядок відводу прокурора.
56. Підстави і процесуальний порядок відводу слідчого.
57. Поняття і значення кримінального процесуального доказування.
58. Способи збирання доказів.
59. Перевірка й оцінка доказів.
60. Предмет, межі і суб’єкти доказування в кримінальному процесі.
61. Поняття і класифікація доказів.
62. Належність та допустимість доказів.
63. Показання як джерела доказів у кримінальному провадженні.
64. Речові докази у кримінальному провадженні.
65. Документи як джерела доказів у кримінальному провадженні
66. Висновок експерта в кримінальному процесуальному доказуванні.
67. Використання оперативно-розшукової інформації при здійсненні кримінального процесуального доказування.
68. Заходи забезпечення кримінального провадження: поняття, види і значення.
69. Правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
70. Виклик і привід у кримінальному провадженні.
71. Накладення грошевого стягнення у кримінальному провадженні.
72. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
73. Поняття, підстави і мета застосування запобіжних заходів.
74. Порядок обрання, зміни і скасування запобіжного заходу.
75. Тримання під варту як запобіжний захід.
76. Застава як запобіжний захід.
77. Домашній арешт як запобіжний захід.
78. Особиста порука як запобіжний захід.
79. Особисте зобов’язання як запобіжний захід.
80. Затримання особи як запобіжний захід
81. Забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином.
82. Цивільний позов у кримінальному провадженні.
83. Відсторонення особи від посади на час кримінального провадження.
84. Підстави і порядок тимчасового вилучення майна у кримінальному провадженні.
85. Тимчасовий доступ до речей і документів.
86. Арешт майна під час кримінального провадження.
87. Кримінальні процесуальні строки та їх види.
88. Порядок обчислення кримінальних процесуальних строків.
89. Кримінальні процесуальні витрати та їх види.
90. Порядок визначення розміру і стягнення судових витрат у кримінальному провадженні.
13. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення
навчальної дисципліни
Викладання дисципліни забезпечено текстами фондових лекцій, мультимедійними матеріалами для проведення лекційних занять, ролевими іграми, передбаченими тематичним планом.
14. Навчально-методичні матеріали для лекцій
Тема 1. Поняття, суть і завдання кримінального процесу
План:
1. Поняття, суть і завдання кримінального процесу. Історичні форми кримінального процесу.
2. Поняття стадії кримінального процесу. Система стадій кримінального процесу, їх загальна характеристика, завдання та особливості.
3. Кримінальні процесуальні функції, їх види і значення.
4. Гарантії у кримінальному судочинстві, їх характеристика. Кримінальні процесуальні акти, їх види і значення.
Для захисту особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, забезпечення того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, необхідно встановити фактичні обставини кримінального правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для кримінального провадження. У цьому аспекті на основі багаторічного досвіду історично сформувалась чітко визначена системна діяльність у сфері розслідування кримінальних правопорушень, здійснення правосуддя у кримінальному провадженні та виконання судових рішень. Ця діяльність у загальному виді і є кримінальним процесом.
Враховуючи надзвичайно важливе значення кримінального судочинства у розбудові демократичної правової держави, необхідність реформування кримінального процесу України відповідно до міжнародних принципів та цінностей судочинства, що обумовлюється не лише практичною необхідністю здійснення таких кроків всередині нашої держави, а й потребою виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань, Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311 було схвалено Концепцію реформування кримінальної юстиції України, а 13 квітня 2012 року Верховною Радою України прийнято новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Він покликаний удосконалити правове регулювання у сфері кримінального судочинства, привнести у нього європейські цінності та принципи, перетворити неухильне дотримання прав людини у ключову ідею всього кримінального процесу, а також забезпечити реальну, а не задекларовану рівність процесуальних можливостей сторін кримінального провадження та утвердити змагальність процесу.
Кримінальний процес належить до числа тих навчальних дисциплін, які посідають провідне місце у професійній підготовці юристів різної спеціалізації. У реальному житті практично кожному випускникові юридичного закладу освіти так чи інакше доведеться зіткнутися з фактами злочинів. Тому глибоке вивчення кримінально-процесуального права та теорії кримінального процесу – одна з основних умов успішної роботи на посадах слідчих, прокурорів, суддів, адвокатів, співробітників оперативних підрозділів органів внутрішніх справ та в інших сферах правозастосовної діяльності. Важливо й те, що сам кримінальний процес дозволяє поглибити уявлення про істину, законність та справедливість, вчить уважному і чуйному ставленню до людини, навіть якщо вона переступила межу, дозволену законом.
Термін «процес» походить від латинського «processus» й означає рух, діяльність, просування вперед. У правозастосовній діяльності ці слова набувають іншого, дещо відмінного від буквального змісту значення, а саме: кримінальне провадження (досудове і судове) щодо кримінальних правопорушень (кримінальних проступків і злочинів). У цьому аспекті як синонім вживається поняття «кримінальне судочинство».
Поняття «кримінальний процес» вживають у таких значеннях.
Кримінальний процес як специфічний вид діяльності – це врегульована кримінальним процесуальним законом діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду за участю інших фізичних та юридичних осіб, спрямована на розслідування кримінальних правопорушень, викриття осіб, які їх вчинили, здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, а також на вирішення питань, пов’язаних із виконанням судових рішень.
Кримінальний процес як галузь права (кримінальне процесуальне право) – це одна із галузей права України, сукупність правових норм, що регулюють діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду, а також інших фізичних та юридичних осіб, що залучаються у сферу кримінального судочинства, під час кримінального провадження.
Кримінальний процес як галузь науки – це галузь правової науки, предметом дослідження якої є кримінально-процесуальне право, практика його застосування, а метою – вироблення рекомендацій щодо удосконалення законодавства та практики діяльності суб’єктів кримінального процесу.
Кримінальний процес як навчальна дисципліна – це дисципліна, яку вивчають у вищих навчальних закладах юридичного профілю, предметом якої є кримінально-процесуальне законодавство, практика його застосування, а також наука кримінального процесу.
Кримінальний процес (кримінальне судочинство) – це діяльність уповноважених суб’єктів, спрямована на захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення невідворотності кримінальної відповідальності та реалізацію інших норм кримінального закону, охорону прав та законних інтересів учасників кримінального провадження та вирішення інших завдань, які поставлені перед нею, що здійснюється на підставах і в порядку, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Кримінальний процес (кримінальне судочинство) – це діяльність уповноважених суб’єктів, спрямована на захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення невідворотності кримінальної відповідальності та реалізацію інших норм кримінального закону, охорону прав та законних інтересів учасників кримінального провадження та вирішення інших завдань, які поставлені перед нею, що здійснюється на підставах і в порядку, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Завданнями кримінального процесу є:
1) захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень;
2) охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження;
3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стадії кримінального процесу – це відносно самостійні етапи кримінально-процесуальної діяльності, що характеризуються безпосередніми завданнями, специфічним колом суб’єктів процесуальної діяльності, властивою їм кримінально-процесуальною формою та підсумковими рішеннями.
Система стадій кримінального процесу:
досудове розслідування;
підготовче провадження;
судовий розгляд;
провадження з перегляду судових рішень;
виконання судових рішень;
Кримінально-процесуальна форма – це визначений законом порядок кримінального провадження загалом, порядок виконання окремих процесуальних дій та порядок прийняття процесуальних рішень. Кримінально-процесуальна форма є уніфікованою, а у деяких випадках, встановлених законом, диференційованою.
Кримінально-процесуальна форма створює визначений, детально врегульований і обов’язковий режим кримінального провадження. Цей порядок є єдиним (уніфікованим) для усіх кримінальних проваджень, що є гарантією дотримання прав суб’єктів кримінального процесу. Проте у деяких випадках законодавець встановлює особливі порядки провадження – диференційовані форми (залежно від суб’єкта суспільно небезпечного діяння або характеристик кримінального провадження).
Особливу (диференційовану) форму (порядок) кримінального провадження становлять:
- кримінальне провадження на підставі угод (гл. 35 КПК);
- кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення (гл. 36 КПК);
- кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб (гл. 37 КПК);
- кримінальне провадження щодо неповнолітніх (гл. 38 КПК);
- кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру (гл. 39 КПК);
- кримінальне провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю (гл. 40 КПК);
- кримінальне провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні (гл. 41 КПК).
Значення кримінально-процесуальної форми полягає в такому:
- вона забезпечує дотримання режиму законності в кримінальному процесі;
- створює необхідні умови для швидкого, повного та неупередженого кримінального провадження;
- забезпечує захист прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні;
- сприяє забезпеченню виховного впливу кримінального процесу;
- забезпечує єдиний порядок кримінального провадження.
Функції кримінального процесу (кримінальні процесуальні функції) – це визначені законом основні напрями кримінальної процесуальної діяльності. Основними кримінальними процесуальними функціями є: 1) функція обвинувачення; 2) функція захисту; 3) функція вирішення кримінального провадження по суті (правосуддя).
Кримінальні процесуальні правовідносини – це врегульовані кримінальним процесуальним законом суспільні відносини, що виникають і розвиваються у зв’язку зі здійсненням кримінального провадження. Специфічною особливістю кримінальних процесуальних правовідносин є участь у них представника держави, наділеного владними повноваженнями. Без владного начала в кримінальних процесуальних правовідносинах неможливий розвиток кримінального судочинства, виконання завдань, що стоять перед ним.
Кримінальні процесуальні гарантії – це передбачені кримінальним процесуальним законом засоби забезпечення ефективного здійснення кримінального судочинства, виконання його завдань. Систему кримінальних процесуальних гарантій становлять: 1) кримінальна процесуальна форма; 2) принципи кримінального процесу; 3) процесуальний статус учасників кримінального процесу; 4) можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 5) прокурорський нагляд; 6) судовий контроль; 7) відомчий контроль; 8) інститут оскарження дій, рішень і бездіяльності органів і посадових осіб, що здійснюють кримінальне провадження; 9) юридична відповідальність учасників кримінального процесу та інші.
Процесуальний акт - поняття складне, яке включає в себе не тільки певні дії суб’єктів кримінального провадження, що виконуються ними в процесі здійснення своїх повноважень, а й кримінальні процесуальні документи, що складаються при цьому. Кримінальні процесуальні документи – це письмові документи, складені на підставі кримінального процесуального закону уповноваженим на те суб’єктом у зв’язку із виконанням процесуальних дій або прийняттям процесуальних рішень, у якому зафіксована інформація про хід і результати кримінальної процесуальної діяльності.
Основними видами кримінальних процесуальних документів є: постанова, протокол, ухвала, вирок, обвинувальний акт.
Тема 2. Кримінальний процесуальний закон
План:
1. Кримінальне процесуальне право – самостійна галузь права. Джерела кримінального процесуального права України.
2. Структура Кримінального процесуального кодексу України. Поняття, структура і види кримінальних процесуальних норм.
3. Чинність кримінального процесуального закону у просторі, часі і щодо осіб.
4. Значення рішень Конституційного Суду України, роз’яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для кримінального провадження.
5. Застосування кримінального процесуального закону за аналогією.
Провадження у кримінальних справах у відповідності з Конституцією Україні повинно здійснюватись виключно у порядку, який встановлюється законом. Таким систематизованим законом, що визначає права і обов'язки учасників кримінальних процесуальних відносин та порядок провадження у кримінальних справах, є цей Кримінальний процесуальний кодекс України.
Кримінальне процесуальне право є обов'язковим компонентом, важливою ланкою всієї системи права в Україні.
Правильне розуміння кримінального процесуального права є необхідною умовою для відмежування цього поняття від інших, подібних до нього.
У судовій практиці при вирішенні конкретних справ виникають такі ситуації, коли виконання приписів процесуальних норм тягне за собою порушення норм матеріального права, і навпаки. Проте кримінальним процесуальним законом не передбачено, як повинен діяти в таких випадках суд. У результаті, зустрічаючись з подібними колізіями, суди чинять по-різному, але в більшості випадків судова практика надає перевагу процесуальному закону.
Кримінальне судочинство являє собою сферу суспільних відносин, у якій панує правова форма регулювання. Однак, воно відрізняється і тим, що застосування норм закону в багатьох випадках ґрунтується на моральних нормах. Норми права в кримінальному процесуальному законодавстві визначають порядок діяльності, повноваження посадових осіб, статус учасників процесу, характер і порядок прийняття й оскарження рішень тощо. Але варто звернути увагу, що кримінальний процесуальний закон не дає повної свободи в розпорядженні процесуальними правами.
Панування правової форми регулювання в кримінальному процесі зовсім не означає, що мораль, як форма суспільної свідомості, зовсім витиснута з його норм, і що моральні вимоги діють у цій сфері лише винятково через правові розпорядження. Мова йде про складну взаємодію норм права і моралі в процесі розслідування кримінальних справ.