Методичні вказівки до заняття 1

Приступаючи до засвоєння першого питання теми слід усвідомити, що правопорушення являє собою антигромадське, протиправне діяння особи, що завдає шкоди фізичним або юридичним особам, суспільству в цілому. Воно має свої ознаки і відрізняється від правомірної поведінки, тобто поведінки, що цілком відповідає вимогам правових норм.

Тому треба зупинитись на ознаках правопорушення, якими є суспільна небезпека (шкідливість), протиправність, винність і караність діяння деліктоздатної особи, а також проаналізувати сукупність об’єктивних та суб’єктивних елементів, які характеризують правопорушення (об’єкт, суб’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторони).

У другому питанні необхідно визначити види правопорушень, особливо тих, що залежать від ступеня їх шкідливості для інтересів суспільства. Визначивши критерії розподілу правопорушень на злочини і проступки (конституційні, цивільні, адміністративні, дисциплінарні) варто охарактеризувати окремі види правопорушень, використовуючи чинне законодавство України, навести конкретні приклади.

Вивчення третього питання передбачає детальний розгляд причин правопорушень, як факторів, що сприяють скоєнню злочинів і проступків. У сучасній юридичній літературі розрізняють об’єктивні та суб’єктивні причини правопорушень. Об’єктивні причини не залежать від людини, вони зумовлені зовнішніми обставинами. Під ними розуміють конкретні протиріччя у суспільному житті. Суб’єктивні ж причини пов’язані із самою людиною. На практиці найчастіше правопорушення зумовлюються не єдиною причиною, а відразу декількома. В кінці розгляду цього питання треба показати шляхи і методи профілактичної роботи, яку проводять органи державної влади і місцевого самоврядування щодо протиправної поведінки особи.

Для кращого засвоєння положень останнього питання важливо зосередити увагу на понятті юридичної відповідальності, її меті, функціях, підставах і видах. Характеристика ретроспективної відповідальності як негативної реакції суспільства на факт скоєння протиправного діяння, окреслення конституційних принципів юридичної відповідальності, перелік обставин, які виключають юридичну відповідальність і підстави, що звільняють від неї, дозволять більш повно розкрити сутність теми.

Запитання для самоконтролю

1 Дайте визначення правопорушення.

2 Які ознаки характеризують правопорушення?

3 Що являє собою склад правопорушення?

4 Які форми вини при вчиненні правопорушення (злочину), передбачені законом?

5 Що таке мотив і мета правопорушення?

6 Хто може бути суб’єктом правопорушень?

7 З якого віку можливе притягнення до:

а) кримінальної відповідальності;

б) адміністративної відповідальності;

в) цивільно-правової відповідальності;

г) матеріальної відповідальності?

8 Які види правопорушень вам відомі?

9 Наведіть приклади об’єктивних і суб’єктивних причин правопорушення.

10 У чому сутність і зміст юридичної відповідальності?

11 Визначте конституційні принципи юридичної відповідальності.

12 Яка мета і функції юридичної відповідальності?

13 Назвіть підстави юридичної відповідальності.

14 Які наслідки юридичної відповідальності?

15 Які види юридичної відповідальності встановлені в Україні?

16 Порівняйте поняття „юридична відповідальність” та „покарання”.

17 Які обставини виключають юридичну відповідальність?

18 Які підстави звільняють від юридичної відповідальності?

19 У чому різниця між крайньою необхідністю і необхідною обороною?

20 Порівняйте поняття “амністія” і “помилування”.

Список рекомендованої літератури

1. Анчукова М. Про поняття діяння, пов’язаного з ризиком, як обставини, що виключає злочинність діяння. Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 7.

2. В’ялий О. Оборона потребує захисту / Право України. - 2001. - № 4.

3. Зелена О. Визначення підстав юридичної відповідальності: актуальні питання // Право України. – 2003. – № 4.

4. Зелена О. Поняття юридичної відповідальності, окремі проблеми // Право України. – 2002. - № 11.

5. Котюк В.О. Теорія права. - К., 1996.

6. Скакун О.Ф. Теория государства и права. - Х., 2000.

7. Хавронюк М. Поняття злочинного діяння за законодавством європейських країн // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №9.

8. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. – М., 1999.

Нормативні матеріали

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.

2. Закон України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 р.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

4. Кодекс законів про працю України.