Поняття адміністративного права його ме­тоду та предмету.

Дніпропетровський гуманітарний університет

Адміністративне право України

Загальна та особлива частина

Курс лекцій

Дніпропетровськ

Тема: №1. Адміністративне право України як галузь права і як наука

План

Вступ

1. Поняття адміністративного права, його предмету та методу.

2. Система та джерела адміністративного права.

3. Адміністративне право як наука.

4.Основні напрямки розвитку адміністративного права на сучасному етапі.

Висновки

Література

1. Конституція України. Офіційне видання Верховної Ради України,1996.

2. Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян: Указ Президента України від 18 лютого 2002 р.

3. Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією: Указ Президента України від 6 лютого 2003 р. № 84/2003.

4. Адміністративне право: сучасний стан і напрями реформування //Право України .-1998.-№8.-С.8-21.

5. Авер’янов В. Актуальні завдання реформування адміністративного права. // Право України, 1999, № 8. С. 8

6. Афанасьев К.К. Административное право в системе юридической науки // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 2001. - № 2. – с.43-57.

7. Битяк Ю.П. Адміністративне право України. – Х.: 2001.

8. Голосніченко І.П. Правова система суверенної України і адміністративне право // Право України. - 1992.- № 1.- С.19-20.

9. Голосніченко І.П. Про необхідність реформування окремих інститутів адміністративного права в умовах розвитку демократії //Державно – правова реформа в Україні: матеріали науково-практичної конференції, Київ, листопад 1997 р. - К.: видавництво Інституту законодавства Верховної Ради України,1997.-С.111-114.

10. Колпаков В. Адміністративне право: проект програми навчального курсу.// Юридичний вісник України. - 1998.- № 44.-С. 25-32.

11. Недбайло О.П. Адміністративна реформа: питання кодифікації адміністративного законодавства. / Проблеми державно-правової реформи в Україні: збірник наукових праць .вип.3.,-Київ.1997 р.: Видавництво інституту законодавства Верховної Ради України.,1997.-С.65-74.

12. Пасенюк О. Реформування адміністративного права – важливий напрям правової політики // Право України. – 1998.- № 7.- С.3-4.

13. Скомороха В. Адміністративна реформа в Україні: потрібне законодавче забезпечення (правові аспекти поділу і розмежування влади). // Право України, 1999, № 7. С. 21

14. Шемшученко Ю. Людина і реформування адміністративного права // Урядовий кур’єр, 2000, 23 березня, № 53.

15. Ященко Н. Перспектива реформування адміністративного права України //Право України. - 1998 .- № 9.-С.3-4.

ВСТУП

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення курсу “Адміністративне право України”.

Адміністративне правоє однією з найбільш важливою галуззю правової системи будь - якої країни. Зазначена галузь вітчизняного права разом з Дер­жавним, Цивільним та Кримінальним правом входить до системи фундамен­тальних (основоположних) галузей українського права.

Адміністративне законодавствоє правовою основою побудови та ефе­ктивного функціонування самої великої, самої активної і потужної підсистеми державного апарату - виконавчої влади.

Адміністративне право як галузь публічного права закріплює права та обов'язки громадян та інших невладних суб'єктів у відносинах з представни­ками державних управлінських структур, організаційні основи, систему дер­жавної адміністрації, повноваження її складових одиниць, принципи, методи, форми їх діяльності.

Поняття адміністративного права його ме­тоду та предмету.

У сучасній вітчизняній адміністративне - правовій науці існують декілька поглядів щодо визначення адміністративного права. Так, за професором Василенковим П.Т., Тумановим Г.А. та ін. (1-ий варіант).

Адміністративне право- це самостійна галузь права, норми якої регу­люють суспільні відносини в сфері державного управління, тобто ті відноси­ни, що виникають під час організації та здійснення державними органами ви­конавчої та розпорядчої діяльності.

Це визначення є досить поширеним, і певним чином претендує на класичність. Однак, воно має одну, але суттєву ваду - у ньому відсутні ознаки фун­кцій правової охорони виконання яких разом з регулятивними функціями здійснюють норми адміністративного права.

Тому на мій погляд більш повним визначенням Адміністративного права є те, яке запропонував професор І.П. Голосніченко.

Адміністративне право- це галузь права, яка регулює відносини у сфері управління, виконавчо-розпорядчої діяльності державних органів, а також ре­гулює відносини пов'язані зі скоєними правопорушеннями (адміністративне деліктне право).

З визначенням адміністративного права найтіснішим чином пов'язаний предмет адміністративного права. Саме за предметом правового регулювання відрізняються одна від одної та чи інша галузь права.

Предмет адміністративного права -це сукупність суспільних відносин, які виникають у сфері управління, виконавчо-розпорядчої діяльності держав­них органів, а також під час скоєння адміністративних деліктів і регулюються адміністративно-правовими нормами.

Предмет адміністративного права умовно можна поділити на 2 частини:

1. Внутрішньоапаратні відносини (відповідні юридичні норми закріп­люють систему органів виконавчої влади, організацію служби в них, ком­петенцію органів та службовців, їх взаємовідносини, сюди ж можна відне­сти відносини адміністрацій організацій, діяльність яких регулюється ад­міністративним правом (військові частини, вузи та ін.) з їх службовцями, студентами.

2. Взаємовідносини адміністративної влади з підприємствами, установами, організаціями будь-яких організаційно - правових форм з грома­дянами.

Із запровадженням в Україні конституційного принципу поділу державної влади нещодавно існуюча класифікація видів державної діяльності (а) діяль­ність органів державної влади - ради народних депутатів усіх рівнів, б) право­суддя, в) прокурорський погляд) втратила своє значення.

На сучасному етапі зміст предмета адміністративного права суттєво роз­ширюється за рахунок включення до нього суспільних відносин, що склада­ються у сфері управління в межах не лише державної, а в цілому публічної влади, складовими якої є:

1) державна влада;

2) місцеве самоврядування.

Адміністративне право –це управлінське право. Воно регулює відноси­ни, які виникають під час формування та функціонування державної адмініст­рації, обслуговує сферу державного управління.

Управління існує у всіх сферах суспільного життя, це діяльність значна за обсягом і різноманітна за змістом. В деяких випадках управлінська діяльність настільки специфічна, настільки пов'язана з особливим видом діяльності, яка управляється, що її регламентують норми не адміністративного, а інших галу­зей права. Так, управлінську діяльність адміністрації підприємств, установ по відношенню до їх робітників регулює трудове право, а управлінські відносини пов'язані з фінансами - фінансове право. Тому, у визначені предмета адмініст­ративного права потрібно внести наступне уточнення: воно регулює всі управлінські відносини, за винятком тих, які регламентовані іншими галузями права України.

Головним завданням адміністративного права, виходячи з його предмету – є правове регулювання організаційних, управлінських стосунків у суспільстві (адміністративна діяльність) та правоохоронна діяльність дер­жави, що включає встановлення всілякого характеру правових заборон, засто­сування до порушників різноманітних державно-примусових засобів, зокрема й адміністративної відповідальності.

Предмет правового впливу - головний, але не єдиний критерій розмежу­вання галузей права. Вони відрізняються за методом регулювання:

1) Це спосіб розв'язання поставлених цілей;

2) Характеризує вольовий бік регулятивних властивостей галузі.

Для адміністративного права характерно домінування владного, імпера­тивного змісту його методу.

Управління передбачає домінування, перевагу однієї волі над іншою, а часто і підлеглість однієї особи іншій. В системі управлінських зв'язків суб'єк­ти не рівні ідо того ж вони виконують різні соціальні ролі. Цю нерівність ад­міністративне право не може і не намагається усунути, навпаки така нерівність закріплюється у законодавчому порядку, у цьому полягає головна особливість змісту адміністративно - правового методу (нерівність, асиметрія суб'єктів управлінських відносин)

Слід також зазначити, що такий же метод державного примусу є доміну­ючим і в інших правових галузях, що регулюють відносини в сфері державно­го управління (фінансове, земельне, екологічне право). Більш докладніше ви­вчення змісту методу адміністративного права та його різновидів, ми будемо розглядати трохи далі, під час розгляду інших тем курсу "Адміністративне право".

Наприкінці розгляду першого питання лекції слід наголосити, що за ко­лом суб'єктів між якими виникають адміністративно - правові відносини, ад­міністративне право поділяється на:

Адміністративне публічне право - сукупність правових норм, що ре­гулюють управлінські відносини між державою та юридичними особами, які не належать до іноземної держави (наприклад, такі норми містяться у законах України "Про об'єднання громадян", "Про власність", "Про підприємства в Україні").

Адміністративне приватне право - сукупність норм, що регулюють відносини управлінського характеру, які виникають між державою та фізич­ними особами на підставі юридичних актів (паспортний режим, порядок пере­сування іноземних громадян у країні, організації та проведення демонстрацій, мітингів, ліцензування підприємницької діяльності фіз. особи).

Завершуючи розгляд першого питання слід зазначити, що адміністратив­не право - відноситься до так званих фундаментальних галузей права, його норми регулюють управлінські відносини, однією з сторін яких виступає дер­жава в особі її органу або посадової особи. З наведених вище визначень адмі­ністративного права більш прийнятим є те, що запропоновано професором І.П. Голосніченком, бо у ньому більш повно розкривається зміст предмету даної галузі.