Галицько-волинська держава

Поява монголо-татар.

На початку ХІІІ ст.. – половецькі набіги втратили своє значення, бо з Азії посунули полчища монголо-татар.

1206 р. – хан Темучин об’єднав навколо себе всі монголо-татарські племена, які кочували по течії р. Амур і взяв собі титул чингісхана. (верховний правитель імперії монголів).

1211 р. – йде завойовувати світ (загарбує Північний Китай, Середню Азію).

1220 р. – загарбує Закавказзя.

1222 р. – розбив на Дону половців.

1223 р. – бій на р. Калка (сучасна Донецька обл..), очолили половецький Хан Котян, Галицький князь Мстислав Удалий 3 дні (програли через неузгодженість дій).

Кочовикам була відкрита дорога на Русь, але вони чомусь повернули в свої степи, щоб повернутися через 14 роки.

Вторгнення монголо-татар у Русь

1236 р. – військо монголо-татар на чолі з ханом Батиєм (онук Чингісхана) посунуло на Русь; зруйнувало державу Волзько-Камських болгар.

1237 р. – напад на північно-східну Русь ( Рязанське та Володимирське, а також Суздальське князівства, до Новгорода не дійшли).

Осінь 1239 р. – Південноруські землі (Переяслав вирізали, Чернігів спалили).

Оборона Києва

Осінь 1240 р. – підійшли до Києва, запропонували здатися, кияни відмовилися. Головнокомандувач військами Києва – Дмитро (Галицько-Волинський князь).

6 грудня 1240 р. – монголо-татари перейшли замерзлий Дніпро й опинилися під мурами міста. Кияни заховалися за мури «міста Ярослава», татари розбили мури й увірвалися до Києва.

Десятинна церква (хори) – загинули люди.

Київ пограбували та спалили (з 40 великих споруд вціліло лише 6).

Дмитро поранили радник Батия.

Наступ на Захід

Завоювали Волинь, Поділля, Галичину (не завоювали лише Кам’янець).

1241 р. – Польща. 1242 р. – Хорватія.

Далі завоювання припинили через опір місцевого населення.

Монголо-татарське іго на Русі

Держава – Золота Орда; Столиця – Сарай; Правитель – Хан; Документ на правління – Ярлик.

Податки - грошима та «кров’ю».

Баскаки – збирачі податків, чиновники, наглядачі.

Наслідки: - скорочується кількість населення;

- занепадають ремесла і міста;

- не розвивається культура та торгівля;

- занепадає мова, звичаї;

- Європа отримує можливість розвиватися далі.

ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Київська Русь: Площа – 800 км²

Населення – 5 млн. чол..

1/7 міських жителів

240 населених пунктів

Київ – 50 тис. жителів.

\

Значення

ТериторіальнеЗовнішньополітичнеКультурне

( 3 держави)

Україна зовнішні зв’язки великі здобутки

Білорусь

Росія

Міжнародне значення Київської Русі

Від військових сутичок до дипломатичних відносин.

Зв’язки: Візантія, Німеччина, Польща, Угорщина, Болгарія, Чехія, Норвегія, Швеція, Франція, Англія, Арабський Халіфат, Закавказзя.

Воювали: печеніги, торки, половці, монголо-татари.

Київська Русь припинила своє існування під ударами полчищ монголо-татар.

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

Галичина: князівство сформувалося у ІІ-ій половині ХІ ст. після смерті Ярослава Мудрого, його син Володимир рятуючись від міжусобиць втік до Галича. Засновник династії – Ростислав Володимирович (онук Ярослава Мудрого) – після Любецького з’їзду.

Династія: Ростиславичі.

Ярослав Осмомисл (1152 – 1187 рр.):

- володів 8 мовами;

- збудував Успенський собор у Галичі;

- воював проти половців;

- розширив кордони до Карпат;

- сприяв розвитку ремесла та торгівлі;

- у «Слові о полку Ігоревім» згадується, що він «підпер гори Угорські своїми військами» і «зачинив ворота Дунаю».

Волинь: до середини ХІІ ст.. не мала власної князівської династії, була вотчиною київських князів. Була віддана у спадок онуку Ярослава Мудрого – Ізяславу ІІ Мстиславовичу.

Династія: Мономаховичі.

Причини розвитку:

- віддаленість від Києва (менше впливу);

- важко доступність для кочовиків степу;

- вдале географічне розташування (на перехресті торгових шляхів);

- великі родовища солі (товар);

- наявність сильних лідерів ( Роман Мстиславович, Данило Галицький).

РОМАН МСТИСЛАВОВИЧ (1170 – 1205)

З 1170 р. – князь Волинської землі.

В 1188 р. розпочав боротьбу за Галичину, але програв.

1199 р. – за допомогою польського князя Лешка Білого завоював Галичину.

Утворилося Галицько-Волинське князівство.

Політика:

- 1201 (1203) р. – захопив Київ;

- підтримував дипломатичні відносини з Візантією і Тевтонським орденом;

- 1204 р. Папа Римський Інокентій ІІІ запропонував йому корону в обмін на католицизм відмовився;

- провів 3 вдалі походи проти половців;

- придушив боярську опозицію в Галичині (вигнав з краю впливовий рід Кормильчичів).

Загинув 19 червня 1205 р. в військовій сутичці неподалік польського міста Завихвост.

ДАНИЛО РОМАНОВИЧ ГАЛИЦЬКИЙ (1219-1264)

Після смерті Романа Мстиславовича дружина Анна + сини: Данило (4 роки) та Василько (2 роки). Анна втікає до Угорщини за князівство змагаються галицькі бояри Кормильчичі, угорський король Кальман, чернігівські князі Ольговичі.(Мстислав Удатний)

1219 р. – Данило відвойовує Володимир.

1221 р. – відвойовує Волинь.

1238 р. – приєднання Галича, розбиває тевтонців під Дорогочином.

1245 р . – Ярославська битва (Данило Галицький проти поляків, угорців та галицьких бояр) переміг Данило.

Політика:

- 1223 р. – приймав участь у битві на р. Калка.

- 1237 р. – заснував м. Холм.

- 1239 р. – підкорив Київ (доручив управляти Дмитру).

- 1245 р. – отримав від Батия ярлик на правління.

- 1249 р. – заснував Галицьку митрополію.

- 1253 р. – коронований у м. Дорогочин (корона від Папи Римського спроба розпочати хрестовий похід проти Золотої Орди).

- 1253-1254 рр. – підкорив племена ятвягів (литовські племена).

- 1254-1255 рр. – розбив загони хана Куремси.

- 1255 р. – заснував м. Львів (на честь Сина).

- 1259 р. – зазнав поразки від орди хана Бурундая.

- Прагнув створити анти монгольську коаліцію (Західно-Європейські держави) не вдалося.

- Прагнув зініціювати хрестовий похід під зверхністю Папи Римського.

ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ (1264 – 1301)

- переніс столицю до міста Львів;

- підтримував дружні відносини з Золотою Ордою;

- приєднав частину Закарпаття з м. Мукачів.

ЮРІЙ І ЛЬВОВИЧ

- переніс столицю до Володимира-Волинського;

- мав титул «короля Русі»;

- домігся незалежності в 1303 р Галицької митрополії від Константинопольського патріархату.

АНДРІЙ ТА ЛЕВ ІІ (1315 – 1323)

-правили спільно (дуумвірат);

-воювали проти Золотої Орди, загинули.

БОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА КОРМИЛЬЧИЧІВ (1323 – 1325)

Населення перестало їм сплачувати податки, шукають князя як символ влади.

ЮРІЙ ІІ БОЛЕСЛАВ (1325 – 1340)

- син мазовецького князя, запрошений боярами на трон;

намагався обмежити владу бояр за що був ними отруєний