Органи юстиції та нотаріат в україні

Органи юстиції — це органи виконавчої влади, які забезпечують здійснення правової політики в державі, захист прав та законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій.

Система органів юстиції в Україні включає: Міністерство юстиції України; Головне управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим; обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції; районні, районні у містах управління юстиції; міські (міст обласного значення) управління юстиції.

Основними завданнями органів юстиції є: підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи, сприяння розвитку правової науки; підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його систематизація, ведення Єдиного класифікатора галузей законодавства України, розробка проектів нормативно-правових актів і міжнародних договорів України з правових питань, проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, державна реєстрація нормативно-право­вих актів, ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів; планування за пропозиціями міністерств, інших центральних органів виконавчої влади законопроектної роботи та роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, координація нормотворчої діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та контроль за здійсненням такої діяльності; забезпечення реалізації державної правової політики, державної політики з питань громадянства, міжнаціональних та міграційних відносин; здійснення реєстрації фізичних осіб, ведення Єдиного державного реєстру фізичних осіб; організаційне, матеріально-технічне забезпечення судів загальної юрисдикції (крім Верховного Суду України), робота з кадрами судів, експертне забезпечення правосуддя; організація в порядку, встановленому законодавством України, своєчасного, повного і неупередженого примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державних виконавців; спрямування та координація діяльності щодо забезпечення виконання рішень суду та застосування передбачених законом засобів виправлення і перевихо­вання засуджених органами і установами виконання покарань та підприємствами кримінально-виконавчої системи; організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів громадянського стану; розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду; координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій щодо правової освіти населення, методичного забезпечення цієї освіти; легалізація громадських організацій і реєстрація політичних партій та інших громадських формувань; сприяння розвитку юридичних послуг з метою реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб, здійснення у випадках, передбачених законодавством, державної реєстрації юридичних осіб та реєстрації прав на нерухоме майно, ведення реєстру застави майна, організація у встановленому порядку в системі органів юстиції надання громадянам і юридичним особам додаткових платних послуг правового і технічного характеру; здійснення контролю за виконанням актів Мінюсту України стосовно нормативно-методичного забезпечення діяльності бюро технічної інвен­таризації щодо проведення реєстрації прав власності на нерухо-
ме майно; ведення державних реєстрів відповідно до законо­давства України; здійснення методичного керівництва правовою роботою в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, перевірка стану цієї роботи і надання рекомендацій щодо її поліпшення та приведення їх нормативних актів у відповідність із законодавством, вжиття заходів до підвищення кваліфікації працівників юридичних служб.

До спеціалізованих органів юстиції належить державна виконавча служба, органи реєстрації актів громадянського стану та деякі інші.

Державна виконавча служба здійснює виконання судових рішень згідно з кримінально-процесуальним та цивільним процесуальним законодавством України. Вона включає Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції; районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Державними виконавцями є начальник, заступник начальника, старший державний виконавець, державний виконавець районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби. Державні виконавці є державними службовцями. Правовий статус державної виконавчої служби регулюється Законом України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.98.

Органи реєстрації громадянського стану здійснюють державну реєстрацію юридичних фактів, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав та обов’язків (народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові).

Систему органів реєстрації актів громадянського стану складають відділи реєстрації актів громадянського стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції; виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

Нотаріат являє собою систему органів і посадових осіб, на яких покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші передбачені законодавством нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.

Учинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або мають приватну нотаріальну практику (приватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. У населених пунктах, де немає нотаріусів, визначені законом нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Учинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на дипломатичні представництва України.

Посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до нотаріальних, може провадитись в особливих випадках також іншими визначеними законодавством посадовими особами (головними лікарями, їхніми заступниками з медичної частини або черговими лікарями лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв, а також директорами й головними лікарями будинків для престарілих та інвалідів, капітанами морських суден або суден внутрішнього плавання, що плавають під прапором України
тощо).

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або в нотаріуса, що має приватну нотаріальну практику, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість.

Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних і громадських підприємств та організацій, вдаватися до підприємницької та посередницької діяльності, виконувати іншу оплачувану роботу, крім складання проектів угод і заяв, виготовлення копій документів і виписок із них, надання роз’яснень з питань учинення нотаріальних дій, консультацій правового характеру, а також викладацької та наукової роботи у вільний час.

Нотаріус зобов’язаний: виконувати свої професійні обов’язки відповідно до закону і принесеної присяги; сприяти громадянам, підприємствам, установам та організаціям у здійсненні їхніх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права та обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним під час учинення нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Органами нотаріату вчиняються такі нотаріальні дії: посвідчуються угоди (договори, заповіти, доручення, шлюбні контракти та ін.); вживаються заходи з охорони спадкового майна; видаються свідоцтва про право на спадщину; видаються свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя; видаються свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних торгів; видаються дублікати документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори; накладається заборона відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; посвідчується вірність копій документів і виписок з них; посвідчується справжність підпису на документах; засвідчується вірність перекладу документів з однієї мови іншою; посвідчується факт, що громадянин є живим; посвідчується факт перебування громадянина в певному місці; посвідчується тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці; посвідчується час подання документів; передаються заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам; приймаються в депозит грошові суми та цінні папери; вчиняються виконавчі написи; вчиняються протести векселів; пред’являються чеки до платежу і посвідчується несплата чеків; вчиняються морські протести; приймаються на зберігання документи. Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і посвідчують вірність копій та виписок із документів, що зберігаються у справах цих архівів.

Правове регулювання нотаріату в Україні, видів і порядку вчинення нотаріальних дій здійснюється Законом України «Про нотаріат» від 02.09.93.

§ 4. Поняття, завдання, функції та система