Тема 3. Функції державного управління

3.1 Сутність і специфіка функцій державного управління

3.2 Класифікація функцій державного управління

3.3 Характеристика окремих функцій державного управління

3.3.1 Функція організування у державному управлінні

3.3.2 Контрольна функція у державному управління

3.3.3 Функція паблік рилейшнз у забезпеченні зовнішніх комунікатив­них зв'язків державного органу

3.1 Сутність і специфіка функцій державного управління

Похідною, вторинною категорією стосовно цілей і завдань державного управ­ління є функції. Цілі й функції державного управління взаємозумовлені. Якщо цілі зорієнтовані на кінцевий результат функціонування державно-управлінської систе­ми, то функції— на процес досягнення цілей.

Функцією управління є діяльність з отримання чітко визначеного кінцевого ре­зультату, що прямо відображає досягнення цілей та завдань,

Органи виконавчої влади мають бути зорієнтовані на надзвичайно важливе за­вдання - надання громадянам різноманітних державних послуг як на основний різ­новид їх діяльності. Державні послуги, що є складовою публічних послуг (інша складова - муніципальні послуги), є результатом реалізації законодавчо встановле­них завдань і функцій державних органів, спрямованих на виконання зобов'язань держави перед громадянами, їх об'єднаннями, фізичними та юридичними особами (споживачами) у сфері забезпечення їх прав і свобод. Термін «державні послуги» об'єднує адміністративні, управлінські та соціальні послуги.

Адміністративна послуга - це результат публічно-владної діяльності органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, що відповідно до закону за­безпечує юридичне оформлення умов реалізації передбачених законом прав та інте­ресів фізичних та юридичних осіб за їх заявою (ліцензування; акредитація вищих навчальних закладів освіти, атестація підприємств, робочих місць, судових експер­тів, сертифікація товарів, робіт і послуг; дозвільні процедури: щодо введення в екс­плуатацію нових і реконструйованих виробничих та інших об'єктів, на розміщення реклами, на придбання, зберігання, носіння і перевезення зброї; реєстрація з веден­ням реєстрів: суб'єктів підприємницької діяльності, актів громадянського стан, ав-томототранспортних засобів; легалізація суб'єктів: об'єднань громадян; легалізація актів: консульська легалізація документів, нострифікація - визнання дипломів, ви­даних в інших країнах, верифікація - встановлення достовірності сертифікатів про походження товарів з України).

Управлінська послуга - результат функціональної діяльності уповноваженого державою суб'єкта управління, спрямованої на вироблення і реалізацію державної політики у відповідній галузі, сфері державного управління, регулювання сектору економіки чи соціального житгя (наприклад, культурно-освітні послуги, призначен­ня субсидій, пенсій, соціальних виплат).

Соціальні послуги - комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх.

медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сто­ронньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціаль­ної адаптації та повернення до повноцінного життя. Такими послугами є: соціально-побутові, психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, соціально-економічні, юридичні, інформаційні, просвітницькі, рекламно-пропагандистські, по­слуги з працевлаштування, послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фі­зичними можливостями тощо.

Розрізняють поняття "функції державного управління" й управлінські функції органів державної влади.

Функції державного управління — це специфічні за предметом, змістом і засо­бом забезпечення цілісні управляючі впливи держави.

Управлінські функції органів державної влади — це юридично виражені управляючі впливи окремих органів державної влади, які вони мають право і зобо­в'язані здійснювати щодо певних об'єктів управління або компонентів певних струк­тур.

Перехід України до правової демократичної держави, становлення в ній соціа­льно орієнтованої ринкової економіки вимагає постійної уваги до коригування фун­кціональної структури державного управління.

Функціональна структура державного управління є сукупністю функцій дер­жавного управління й управлінських функцій органів державної влади у їх взаємо­дії. Ця структура забезпечує управлінський взаємозв'язок держави як суб'єкта управління із суспільною системою та внутрішню динамічність її як системи, що управляє.

На характер і конфігурацію функціональної структури державного управління впливають багато чинників, а саме:

• сукупність цілей, завдань, функцій та повноважень держави, у тому числі соціальна спрямованість держави;

• стан розвитку громадянського суспільства;

• форма державного устрою;

• форма правління;

• розвиток місцевого самоврядування;

• рівень самоуправління об'єктів управління;

• рівень централізації й децентралізації.

3.2 Класифікація функцій державного управління

Класифікація функцій управління. Найбільш об'єктивною і методологічно об­ґрунтованою класифікаційною ознакою є цільова спрямованість функцій держав­ного управління та характер виконуваних завдань. При цьому розрізняють основні, загальні та допоміжні функції державного управління.

3.2.1 Основні функції державного управління

Основні функції - функції, що породжуються основними завданнями дер­жавного управління; спрямовані на зміцнення конституційно встановлених суспіль-

них відносин, державного устрою, визначають базові принципи функціонування державного механізму, забезпечують захист прав і свобод громадян та стабільність міжнародного становища держави;

Серед основних функцій державного управління слід виокремити такі:

• політико-адміністративні, що забезпечують функціонування державного меха­нізму та стабільність конституційно встановлених суспільних відносин (оборона країни, національна безпека, охорона кордонів, зовнішня політика, забезпечення правопорядку, політика в інформаційній сфері);

• економічні, котрі уособлюють господарсько-організаційну діяльність держави (забезпечення правової бази і суспільної атмосфери, що сприяє ефективному фу­нкціонуванню ринкової економіки; загальна координація економічної політики; захист та заохочення конкуренції; регулювання грошового обігу та діяльності комерційних банків; контроль за оплатою праці; контроль за рівнем інфляції та зайнятості);

• соціальні, що покликані реалізовувати державну соціальну політику (захист тру­дових прав громадян; захист прав споживачів; соціальний захист безробітних; охорона праці та безпечної життєдіяльності; охорона дитинства, материнства, ба­тьківства; забезпечення прав корінного населення та соціальних меншин). Пріо­ритетами соціальної політики є створення умов для забезпечення життєвого рівня населення, розвитку трудового потенціалу, народонаселення, формування серед­нього класу, недопущення надмірної диференціації населення за рівнем доходів,

' проведення пенсійної реформи, надання адресної підтримки незахищеним верст­вам населення, забезпечення всебічного розвитку освіти, культури, поліпшення охорони здоров'я населення;

• гуманітарні - спрямовані на забезпечення функціонування та розвитку духовно-
інтелектуальної сфери: освіти, науки і культури (розвиток культури і мистецтва,
театру і кінематографії, музейної справи, образотворчого мистецтва, книговидан­
ня; збереження культурної спадщини України; упорядкування та якісний розви­
ток мережі культурно-освітніх закладів; упровадження новітніх технологій у
сфері освіти; розширення та вдосконалення форм здобуття освіти; розвиток ін­
формаційного простору; активізація пропаганди здорового способу життя, ство­
рення умов для належного фізичного виховання людини та її відпочинку).

3.2.2 Загальні функції державного управління

Загальні функції випливають із загальних завдань управління^ є типовими для всього управлінського процесу;

До загальних функцій державного управління можна віднести такі:

• стратегічне планування - це процес вироблення довгострокової стратегії розвит­ку відповідної галузі, що фокусується на довгостроковій перспективі діяльності органу виконавчої влади у певному секторі державного управління, з визначен­ням цілей, ресурсів і засобів, за допомогою яких ці цілі можуть бути досягнуті, та очікуваних результатів цієї діяльності;

• функцію прийняття управлінських рішень - акт цілеспрямованого впливу на об'­єкт управління, що характеризує конкретну управлінську ситуацію, підготовле­ний на основі варіантного аналізу і прийнятої у встановленому порядку оцінки.

що має директивне значення, який містить постановку цілей і обгрунтування за­собів їх реалізації та організовує практичну діяльність суб'єктів і об'єктів управ­ління, спрямовану на досягнення вказаних цілей;

• функцію організації діяльності - процес створення управлінської структури, що дає можливість працівникам ефективно взаємодіяти для досягнення мети органі­зації; охоплює такі взаємопов'язані елементи: мету, цілі, завдання; групування видів діяльності у відповідних підрозділах згідно з мстою організації; делегуван­ня повноважень, розподіл відповідальності й визначення кількості рівнів у ієрар­хії управління; створення організаційного клімату; проектування системи кому­нікацій; побудова єдиної організаційної системи;

• мотивацію - рушійна сила, що Грунтується на задоволенні певних потреб, при­мушуючи людину діяти з максимальними зусиллями для досягнення особистих чи організаційних цілей;

• контроль - це процес забезпечення досягнення організацією своєї мети, що скла­дається зі встановлення критеріїв, визначення фактично досягнутих результатів і запровадження корективів у тому випадку, якщо досягнуті результати суттєво відрізняються від встановлених критеріїв. Контроль, як функція державного управління, дає змогу порівняти фактичний стан у тій чи іншій галузі чи сфері державного управління з вимогами, поставленими перед нею; виявити недоліки та помилки в роботі та запобігти їм, оцінити відповідність інших управлінських функцій поставленим цілям (завданням).

3.2.3 Допоміжні функції державного управління

Допоміжні, або забезпечуючі функції виходять із допоміжних завдань управ­ління. Вони не впливають безпосередньо на діяльність об'єкта управління, однак по­кликані забезпечувати реалізацію основних і загальних функцій державного управ­ління, а також дієздатність самого органу виконавчої влади та його структурних підрозділів. До допоміжних (забезпечуючих) функцій державного управління можна віднести:

• управління персоналом - здійснення всіх функцій менеджменту, пов'язаних з пла­нуванням, набором, відбором, розвитком, використанням, винагородою, збіль­шенням потенціалу людських ресурсів;

• бюджетну функцію - регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, затвердженням звітів про виконання бюджетів, що складають бю­джетну систему;

• юридично-судову функцію - забезпечення відповідності управлінських рішень, розпорядчих документів органів виконавчої влади чинному законодавству та правовим нормам;

• діловодство - сукупність процесів, що забезпечують документування управлінсь­кої інформації та організацію роботи зі службовими документами у процесі реа­лізації управлінських функцій;

• зв'язки з громадськістю - сприяють встановленню та підтриманню спілкування, взаєморозуміння та співробітництва між організацією та громадськістю.