ІІ. Індивідуальна та самостійна робота студента
1.Метою індивідуальної та самостійної роботи студента є, навчитися користуватися бібліотечними фондами і каталогами, працювати з історичними та літературними джерелами, аналізувати матеріал, порівнювати різні наукові концепції та робити висновки, складати конспекти.
Види самостійної роботи студента:
- опрацювання лекційного матеріалу;
- підготовка до семінарських занять;
- опрацювання тем курсу, які виносяться на самостійне вивчення, за списками літератури, рекомендованими в робочій навчальній програмі дисципліни;
- вивчення запропонованих тем і підготовка до виконання контрольної роботи (тестування);
- відвідування консультацій (згідно графіку консультацій кафедри);
- підготовка до складання іспиту за контрольними питаннями.
Види індивідуальної роботи студента:
- виконання індивідуальних завдань;
- виконання доручень науково-дослідницького характеру (підготовка доповіді на студентську або загальноуніверситетську наукову конференцію, написання наукової статті або тез виступу, підготовка й участь у конкурсі студентських наукових робіт).
Основною формою самостійної роботи студентів є самостійне вивчення спеціально визначених питань із курсу історії України, які виділяються кафедрою і не виносяться на аудиторні заняття. До кожного із цих питань підібрано список літератури для обов’язкового опрацювання, що включає підручники, навчальні посібники, монографії, наукові статті, матеріали преси. Після вивчення визначених тем, студенти пишуть контрольну роботу (тестування).
Кожен студент також отримує свій варіант індивідуальної роботи і опрацьовує його самостійно (письмова відповідь на питання), який перевірюється викладачем.(додаток А).
Опрацювання будь-якого питання рекомендується починати з вивчення відповідного розділу одного з підручників з історії України. Це дасть можливість визначити місце даного історичного явища чи події в загальноісторичному контексті, проаналізувати його причини та наслідки. Склавши для себе загальну картину, бажано з’ясувати особливості висвітлення питання в інших підручниках. Тільки після цього можна приступати до ознайомлення з першоджерелами, які рекомендовані в списку літератури, публікаціями в наукових виданнях, монографіями. Насамкінець рекомендується звернутися до публікацій у пресі, котрі носять полемічний характер, що дозволить розширити погляд на розуміння проблеми, помітити сильні й слабкі сторони в її висвітленні та аргументації. Завершуючи опрацювання літератури, слід обміркувати причини одно - чи різноманітності підходів до вивчення даного питання, виділити концепцію, яка здається найбільш вірогідною та краще аргументованою і якої можна дотримуватися в подальшій роботі.
Для полегшення розуміння студентами спеціальних термінів та понять, у даній методичній розробці подається глосарій ( додаток Б).
ІІІ. Питання для самостійного вивчення студентами
Велика Руїна i поділ України в другій половині XVII ст.
Ключові терміни та поняття
Гайдамаки, Гетьманщина, козацька старшина, Малоросія, опришки, спадкоємний гетьманат, Руїна, Хмельниччина.
Література
Гiйом Левасер де Боплан. Опис України. – Львів, 1990. – 320 с.
Гавриленко І.М. Історія України: Курс лекцій. – Полтава: АСМІ, 2004. – С.80-89.
Дорошенко Д.I. Iсторiя України: У 2-х т. – Т.I. – К., 1991. – 450 с.
Історія України: нове бачення. У 2-х т. / За ред. В.А. Смолія. – Т.1. – К., 1998. – 346 с.
Iсторiя України. Курс лекцій: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г. Мельник. Кн.1. – К., 1991. – С.243-247, 285-287.
Крип'якевич I.П. Iсторiя України. – Львів: Світ, 1990. – 450 с.
Субтельний О. Україна: історія. – К., 1992. – С.128-144.
Т.Шевченко i його роль в українській історії
Ключові терміни та поняття
Імперія, кріпацтво, Кирило-Мефодіївське братство, „Кобзар”, національна самосвідомість, національне відродження, самодержавство.
Література
Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1990. – С. 120-145.
Історія України. Курс лекцій: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г. Мельник. Кн.1. – К., 1991. – С. 405-411.
Історія України: запитання i вiдповiдi. Вип.1. – Полтава, 1993. – С. 6-8.