Кілька слів про положення статті 483 нового КПК «Інформування державних та інших органів чи службових осіб»

1. Про застосування запобіжного заходу, ухвалення вироку повідомляються:

1) щодо адвокатів – відповідні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури;

2) щодо інших категорій осіб, передбачених статтею 480 цього Кодексу, – органи і службові особи, які їх обрали чи призначили або відповідають за заміщення їхніх посад.

У розвиток цієї статті внесено зміни до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Згідно з цими змінами статтю 31 викладено в такій редакції:

«Стаття 31. Особливості повідомлення про підозру

у вчиненні кримінального правопорушення

депутата місцевої ради

1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутата місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором України, заступником Генерального прокурора України, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва або Севастополя у межах його повноважень.

Прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру.

2. Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу».

Подібні зміни внесено і до Закону України «Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим».

При розгляді теми: «Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб» не можу не зупинитись на питаннях дипломатичного імунітету.

У новому КПК України цьому питанню приділяється досить мало уваги.

У частині 2 статті 6 лише зазначено, що кримінальне провадження щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом, може здійснюватися за правилами цього Кодексу, однак лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави (міжнародної організації), яку представляє така особа, у порядку, передбаченому законодавством України та міжнародними договорами України.

Глава 41 КПК лише регулює порядок кримінального провадження на території дипломатичних представництв, консульських установ України і не окреслює кола осіб, які користуються дипломатичним імунітетом.

Слід зазначити, що в Україні дипломатичний імунітет регулюється Положенням про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затвердженим Указом Президента України від 10 червня 1993 року № 198/93.

Цим Положенням дипломатичному представництву (посольству або місії) іноземної держави в Україні, консульській установі (генеральному консульству, консульству, віце-консульству або консульському агентству) іноземної держави в Україні як органам іноземної держави, співробітникам дипломатичних представництв та працівникам консульських установ для здійснення їх функцій надаються привілеї та імунітети, що визначаються відповідно до Віденської конвенції від 18 квітня 1961 року про дипломатичні зносини та Віденської конвенції від 24 квітня 1963 року про консульські зносини.

Згідно з ч.3 п.13 Положення глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу підлягають юрисдикції України у разі згоди на це акредитуючої держави. Ні про яку згоду самої особи, передбачену частиною 2 статті 6 КПК України, тут, як бачите, не йдеться. Право цих осіб на відмову від власного імунітету не передбачається ні згаданим Положенням, ні Віденськими конвенціями. Таким чином, частина 2 статті 6 нового КПК України суперечить цьому загальному правилу.

На моє переконання, така особа так само не може сама себе позбавити дипломатичного імунітету, як народний депутат України – позбавити себе своєї недоторканності.

Слід зазначити, що згадане Положення є доволі об’ємним документом, тому дуже коротко зупинюсь на основних гарантіях дипломатичного імунітету.

Приміщення дипломатичного представництва, а також резиденція глави дипломатичного представництва та жилі приміщення членів дипломатичного персоналу є недоторканними. Доступ до цих приміщень може бути здійснений не інакше як за згодою глави дипломатичного представництва.

Це ж стосується і консульських установ.

Архіви, документи й офіційна кореспонденція дипломатичного представництва є недоторканними.

Дипломатична пошта не підлягає ні розпечатанню, ні затриманню.

Глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу користуються особистою недоторканністю і не можуть бути заарештовані або затримані.

Глава дипломатичного представництва і члени дипломатичного персоналу користуються імунітетом від кримінальної, адміністративної юрисдикції України та юрисдикції судів України у цивільних справах.