Зовнішньоекономічні зв’язки.

Експорт – 242 млрд. дол.., імпорт – 246 млрд. дол.. В експорті 82% - готові промислові вироби, в т.ч. високотехнологічні: аерокосмічне обладнання, хімікати й фармацевтика, автомобілі, наукові й медичні інструменти, зброя. В імпорті: промислові вироби, продовольство, сировина. Основні торгові партнери: країни ЄС (Франція, Німеччина, Нідерланди), США. Частка у зовнішньому торговому обігу України – 0,97%. Значний експортер капіталу і послуг (банківські та страхові операції, ділові, телекомунікаційні, науково інформаційні та культурні послуги, аукціони, реклама).

Короткий нарис духовного життя

Освіта і культура.

У Великобританії існує 2 системи освіти: державна(94% дітей) та приватна. Обов’язкове навчання триває від 5 до 15 років (з невеликою різницею між Англією та Уельсом, Шотландією і Північною Ірландією)і є безкоштовним.

У системі народної освіти виділяють 3 ступені:

1 – початкова

2 – середня

3 – наступна

У державній системі освіти навчання триває 6 років, малята (від 5 до 7 років) – у школі для малят, від 7 до 11 років – у власне початковій школі, у середній школі навчаються діти від 11 до 16-18 років (школи 3-го ступеня). Серед середніх шкіл виділяються привілейовані школи-інтернати – public schools – Ітон, Гарроу, Уінчестер та ін.., де навчання триває 5-7 років – від 11-13 до 18 років. В таких школах навчається близько 436 тис. учнів, а в усіх загальноосвітніх школах – понад 9, 5 млн. учнів.

Нижчу професійну освіту здобувають у системі фабрико-заводського учнівства (тривалість до 5 років). Середню спеціальну освіту дають молодші відділення коледжів із 2 річним строком навчання. Багато коледжів – строк навчання 4-5 років – дають освіту наближену до вищої.

Вищу освіту здобувають в університетах і 30 політехнічних інститутах. З 45 університетів найбільш відомими є :

- Оксфордський;

- Кембриджський;

- Лондонський;

- Единбурзький;

Учителів готують у 160 коледжах, де навчаються 112,2 тис студентів.

Найбільші бібліотеки:

· Британська бібліотека;

· Бібліотека Кембриджського Університету;

· Бібліотека Бодлі (Оксфордський Університет);

· Бібліотека Лондонського Університету;

· Національна бібліотека Шотландії в Единбурзі;

У Великій Британії понад 100 музеїв:

§ Британський музей;

§ Британський музей природничої історії;

§ Національна галерея;

§ Галерея Тейт;

§ Музей Вікторії та Альберта;

§ Науковий музей;

§ Шотландський королівський музей в Единбурзі;

§ Меморіальний музей Шекспіра в м. Страт-Форд-он Ейвон;

§ Та ін..

Наука та наукові заклади.

З кінця 9 ст. почала складатися англосаксонська хроніка. Значного поширення набула схоластика. В 12-13 ст. визначними центрами стали Кембриджський та Оксфордський університети. В 13 ст. прогресивну роль відігравали праці філософа та природознавця Ф. Бекона.

Великі географічні відкриття, розвиток капіталістичних відносин сприяли прогресу наук, різних галузей, зокрема природних та технічних наук.

У 1600 р. У. Гільберт видав праці з магнетизму й електроніки.

У 1665 р. Р. Гук відкрив і описав клітинну будову рослин.

У. Гравей відкрив кровообіг.

У 17 ст. Р. Бойль запровадив поняття «хімічний елемент» та був одним з засновників якісного аналізу. У Великій Британії закладено основи теоретичної механіки, зокрема небесної. І. Ньютон сформував основні закони динаміки, відкрив закон всесвітнього тяжіння, інтегральне і диференційне числення.

У 17 ст. Гершель побудував потужний телескоп, відкрив планету Уран і супутники Сатурна. У.Ранкін і У.Томсон розробили принципи термодинаміки.

У 19 ст. досліди Джоуля обґрунтували закон збереження енергії. М. Фарадей і Дж-К. Максвел відкрили електромагнітне поле та його основні закони. Г. Юнг розробив хвильову теорію світла.

У 1859 р. Ч. Дарвін створив еволюційне вчення. Одним з засновників біогеографії став А. Уоллес. Революція наукових технологій .

У 20 ст. Е.Резерфорд створив теорію радіоактивного розпаду, відкриття атомного ядра. П. Дірак – квантова механіка. Б.Рассел – математична логіка, обчислювальна математика, акустика, тощо.

1941 р. – перший політ турбореактивного літака. Конструктор Ф. Уїтл. В.Груеллі зробив фундаментальні дослідження з ядерної фізики та енергетики. Фізика високих енергій – в лабораторії Чілтона й Дерсвері, щодо здійснення керованих термоядерних реакцій у Колемській лабораторії.

1956 р. – у Колдерхоллі почала діяти атомна електростанція. Досягнення вчених Великобританії були визначальними у розвитку Біохімії, бактеріолог А.Флемінг відкрив пеніцилін (Нобелівська премія у 1945 р.) А.Голд встановив будову вітаміну В12(Нобелівська премія у 1958 р.). Вчені Кендрю та Перуц дослідили і встановили повну структуру молекул гемоглобіну та міоглобіну (Нобелівська премія у 1962 р.)

Дж. Бернал зробив значний внесок у розвиток генетики, Е. Адріан – нейрофізіології, Н. Гіншелвуд розробив теорію ланцюгових хімічних реакцій (Нобелівська премія у 1956 р.)

Основоположником утопічного сооціалзму є Т. Мор. Філософську науку розвивали Бекон, Гобсс, Локк, Голанд.

У 17 ст. класичну буржуазну політичну економію розвивали А.Сміт і Д.Рікардо.

Протягом тривалого часу у Великобританії працювали основоположники наукового комунізму К.Маркс та Ф. Енгельс.

У 20 ст. у філософії поширилась течія неопозитивізму, зокрема логічного позитивізму.

У 30-ті роки виникла одна з головних сучасних течій буржуазної економічної думки – кейнсіанство (основоположник дж. Кейнс). Відповідно до нових умов розвинулась концепція неокейнсаінство. З’явились доктрини трансформації капіталізму, держави загального добробуту, дифузії власності, концепція циклічного розвитку історії (А-Дж.Тойнбі), праці вчених марксистів Дж. Голлана, П. Датта, А. Мортона.

Найбільші наукові установи Великої Британії:

ü Королівське товариство розвитку знань про природу (Лондон);

ü Грінвіцька обсерваторія;

ü Королівська академія мистецтв;

ü Британська академія;

ü Королівський інститут Великої Британії з природничим ухилом;

ü Британська рада для пошорення знань про Англію та англійську мову.

Преса

У пресі панують деякі видання:

· «Дейлі телеграф енд моніторинг пост» (Щоденний телеграф і ранкова пошта);

· «Дейлі експрес» (Щоденний експрес);

· «Санді експрес» (Недільний експрес);

· «Дейлі мейл»(Щоденна пошта);

· «Санді таймс» (Недільні часи);

· Журнал «Еокноміст»

Лейбористів підтримують газети «Дейлі міррор» (Щоденне дзеркало), «Санді міррор» (Недільне дзеркало), журнал «Трібюн» (Трибуна).

Ліву партію підтримують газети «Гардіан»(охоронець), «Обсервер» (Спостерігач).

Газета «Таймс» (Часи) – рупор офіційних кіл країни.

Провідні інформаційні агентства Великобританії приватні:

Ø Рейтер – 1851 р.;

Ø Пресс ассошіейшн – 1868 р.;

Ø Ексчейндж телеграф – 1872 р.;

Радіомовлення ведеться з 1922 р., телебачення – з 1936 р. Діють 364 радіостанції, 173 основні та 423 допоміжні телестанції.

Література.

Зародилась у 5-6 століттях.

5-11 ст. на англосаксонських діалектах поширюються народні перекази та пісні.

8 ст. – відомою поемою була поема «Беобульф».

Після нормандського завоювання (1066р.) англійська література розвивалась французькою, латинською та англійською мовами. Відбулося формування англійської літературної мови.

Наприкінці 15 ст. почався період англійського відродження. Гуманіст Т. Мор написав книгу «Утопія». Вершиною ренесансної поезії стала драматургія Шекспіра.

На початку 17 ст. у англійській літературі виник стиль бароко. Відбулось ускладнення поетичної мови. У 17 ст. виникає також класицизм.

У 18 ст. поширюються ідеї Просвітництва у трьох напрямах: класицизм (дж. Свіфт), реалізм (д.Дефо, романи Філзінга та Смолетта, у драматургії Шердідана та поезії Беркса) та сентименталізм (зародився у другій половині 18 ст., його попередником був С.Річардсон, а визначними представниками О.Голдсміт, Л.Стерн). У поезії значне місце посів сентименталіст Ю.Томсон, Т.Грей, Д.Юнг.

В кінці 18 ст романтизм повязувався з творчістью поетів «озерної школи»: У.Вордсворт, С.-Т.Колдрідж, Р.Сауті. Виникає революційний романтизм, видатними представниками якого були Дж. Байрон та П.-Б. Шеллі.

У 30-х роках 19 ст. виступила група письменників – представників критичного реалізму. За словами К.Маркса, це була «блискуча плеяда сучасних англійських романістів, котрі розкрили світові більше політичного і соціалістичного, ніж усі професійні політики, публіцисти та моралісти разом взяті». До них належали Ч.Діккенс, У.-М. Теккерей, Ш. Бронте та Е. Гакселл. Видатними поетами були А. Теннісон, Р.Браунінг. Пізніше ці традиції продовжували Дж. Мередіт, С. Батлер, Т.Гарді, ще пізніше – Т-Глсуорсі, дж.Б. Шоу, Т-Дж. Уеллс. Значне місце посів неоромантизм (Р. Стівенсон, д. Конрад, Є.-Л.Войнич «Овод», Р.-Д.Блейкмор).

Представниками Модернізму є Дж. Джойс, В.Вулф, Т.-С.Еліот.

У20-30-ті роки видатними письменниками реалістами були Р.Олдінгтон, АКронін, Дж.-Б.Прістлі, а після Другої Світової Війни – Д. Стюарт, д. Пейн, А.Мердок, У.Голдінг. У течії соціального реалізму відомі парці Р.Фокса і К.Кордуелла, помітною є творчість О’Кейсі, Дж. Ліндсела, Дж. Олдріджа та ін..

Література

1. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. – К.:Либідь, 2000 р.

2. Юрківський В.М. Країни світу: Довідник . – К: Либідь, 1999

3. Баранчиков В.А. Муниципальные органы Великобритании. – М., 1990

4. Березная Н.А., Долгоруков А.П., Дроздов Н.У. Великобритания – М., 1990.

5. Бирюков И.Д. Ольстер: кризи британской империалистической политики (1968-1984гг)

6. Брохмед П. еволюція британской конституции. – М., 1978.

7. Говрик В.О. Британія: суперечності і проблеми. – К., 1980.

8. Зуев В.Н. Англия и общий ринок. – М., 1988.

9. Кертман Л.Е. География, история и культура Англии. – М., 1979.

10. Крылова Н.С. Английское государство. – М., 1981.

11. Матвеев В.А. Британия вчера и сегодня. – М., 1989.