Методичні вказівки до самостійної роботи

Тема 1. Виконавче провадження та участь суду в ньому: проблеми теорії і практики

Мета заняття —з’ясувати правову природу виконавчого провадження, роль суду в ньому, класифікацію повноважень суду на цій стадії процесу

Кількість годин — 6.

Навчальні питання (завдання) для самостійного опрацювання	Методичні рекомендації для підготовки навчальних питань
Поняття та сутність стадії виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів.	При підготовці відповіді на питання про правову природу виконавчого провадження слід проаналізувати позиції науковців різних періодів щодо сутності виконавчого провадження, характеру правовідносин у виконавчому провадженні. Так, виконавче провадження у своїх наукових працях учені розглядають як: завершальну стадію цивільного процесу; підгалузь або інститут адміністративного права або адміністративного процесуального права; самостійну галузь – виконавче право; комплексну галузь права тощо. М. К. Юковим 1975 року вперше в науці цивільного процесуального права радянського періоду зроблено кілька уточнень щодо сутності виконавчого провадження, які для багатьох дослідників проблеми правової природи виконавчого провадження стали відправною точкою обстоювання позиції про відокремлення виконавчого провадження від цивільного процесу. На підставі аналізу правових актів Ради Європи і правових позицій ЄСПЛ щодо змісту “права на суд” та його елементів можна зробити висновок, що виконання рішення суду є невід’ємною частиною судового процесу. Сутність виконавчого провадження визначається за сукупністю одночасно двох критеріїв: по-перше, за місцем у юридичному процесі та, по-друге, за місцем у системі права. У сфері виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів виникають різні правовідносини, які органічно поєднані та утворюють певну системну цілісність. Система законодавства про виконавче провадження як сукупність відповідних нормативно-правових актів не дає підстав говорити про самостійну галузь – виконавче право.
Поняття правосуб’єктності.	Доктринальні підходи щодо розкриття сутності поняття “правосуб’єктність” об’єднано у три групи: 1) ототожнення правосуб’єктності та правоздатності; 2) правосуб’єктність як праводієздатність; 3) широке розуміння правосуб’єктності (включення до змісту поняття “правосуб’єктність” трьох елементів: “правоздатність”, “дієздатність” і “правовий статус”). Правосуб’єктність суду – це не сукупність його абстрактних здатностей, а передбачені законом потенційні можливості здійснювати правообов’язки, компетенцію. В літературі обґрунтовано дуалістичність правосуб’єктності суду: як органа державної влади та як юридичної особи (публічного права). Юридичний інтерес суду як органа державної влади обумовлений метою і завданнями, поставленими перед ним законодавцем, тобто він полягає у захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Роль суду на стадії виконання судових рішень та рішень інших юрисдикційних органів.	Передбачена законом потенційна можливість реалізації судом своїх повноважень на стадії виконання є важливою гарантією законності в процесі поновлення прав осіб, оскільки суд приймає найважливіші процесуальні рішення в ході виконавчого провадження, наділений контрольними повноваженнями щодо законності діянь державного виконавця, діє в межах цивільної процесуальної форми. Під час реалізації своєї компетенції суд оцінює обставини, наведені сторонами, державним виконавцем та іншими суб’єктами, контролює процес розпорядження сторонами своїми процесуальними правами, оцінює правомірність рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця за скаргами заінтересованих осіб тощо. Без реалізації судом своїх повноважень у кожному конкретному випадку виконання рішення було б проблематичним.

Теми рефератів

1.Характеристика пілотного рішення ЄСПЛ у справі Іванов проти України.

2.Зміст права на судовий захист відповідно до міжнародних стандартів.

3.Огляд позицій науковців щодо сутності виконавчого провадження.

Питання для самоконтролю:

1. Ознайомтеся зі змістом Рішення Європейського суду з прав людини у справі Іванов проти України від 15.10.2009 р. (Case of Ivanov v. Ukraine). На усунення яких проблем вказує ЄСПЛ?

2. Проаналізуйте ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”.

3. Охарактеризуйте зміст Виконавчого кодексу, за допомогою якого підвищився б рівень виконуваності рішень судів та інших юрисдикційних органів.

Список літератури