Деякі теми есе та рефератів для модуля І.

Й семестр

Змістовий модуль «Загальна теорія міжнародного публічного права»

Модуль № І.

НЕ № 1.1 / Тема № 1. Поняття та особливості сучасного міжнародного публічного права(лекція)

1. Виникнення міжнародного права та становлення сучасного міжнародного права.

2. Поняття міжнародного публічного права, його особливості та функції.

3. Предмет міжнародно-правового регулювання та об’єкт міжнародних правовідносин.

4. Нормоутворення в міжнародному праві. Міжнародне публічне і міжнародне приватне праве.

Рекомендована література:

1.Буткевич В. Походження терміна “міжнародне право” // Український часопис міжнародного права. – 1994. - № 1.

2.Баймуратов М.А. Международное публичное право. Учебник. – К.: Истина, 2004. – С. 6-45.

3.Банчук О. Погляди українських представників теорії соціального права на проблему розмежування публічного і приватного права // Право України. – 2005. - №2. – С.118-120.

4.Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.7 – 92.

5.Международное право. – М.: Международые отношения, 2001. – С.47-76.

6.Міжнародне право. Підручник. – К.: КНТ, 2009. – С. 4-62.

7. Пронюк Н.В. Сучасне міжнародне право. Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2008. – С.6-27

8.Теліпко В.Є., Овчаренко А.С. Міжнародне публічне право. Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С.10-28.

9.Черкес М.Ю. Міжнародне право. Підручник. – К.: Знання, 2006. – С.17-36.

Проблемні питання:

1.У чому зміст функцій міжнародного права?

2.Як співвідносяться міжнародне і міждержавне право?

3.Проаналізуйте процес утворення норм міжнародного права?

4.Як співвідносяться міжнародне публічне і міжнародне приватне право ?

5.Спробуйте сформулювати своє визначення поняття міжнародне право.

Ключові слова і терміни: міжнародне право, міжнародне публічне право, предмет міжнародно-правових відносин, об’єкт міжнародних правовідносин.

Модуль № І.

НЕ № 1.2 / Тема № 2. Основні принципи сучасного міжнародного права(лекція)

1. Поняття основних принципів міжнародного права.

2. Принципи, які стосуються підтримання міжнародного миру і безпеки:

- принцип незастосування сили чи загрози силою.

- принцип вирішення міжнародних спорів мирними засобами.

- принцип непорушності державних кордонів.

- принцип територіальної цілісності держав.

- принцип невтручання у справи, які входять у внутрішню компетенцію держав.

3. Принципи, пов’язані з міжнародним співробітництвом держав:

- принцип загального поважання прав людини і основних свобод.

- принцип рівноправності та самовизначення народів.

- принцип сумлінного виконання зобов’язань з МП.

- принцип зобов’язань країн співробітничати одна з другою.

- принцип суверенної рівності держав.

Рекомендована література:

1.Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право. Навчальний посібник. – Київ: Юрінком Інтер, 2001. – С. 229 – 256.

2.Баймуратов М.А. Международное публичное право. Учебник. – К.: Истина, 2004. – С. 46-61.

3.Международное право. – М.: Международные отношения, 2001. – С. 47 – 76.

4.Пронюк Н.В. Сучасне міжнародне право. Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2008. – С.28-47

5.Крылов С.Б. История создания ООН: Разработка текста Устава ООН (1944 – 1945). – М., 1960.

6. Теліпко В.Є., Овчаренко А.С. Міжнародне публічне право. Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С.29 – 68..

7.Черкес М.Ю. Міжнародне право. Підручник. – К.: Знання, 2006. – С.58 – 64.

8. Колодкин А.Л., Шатуновский С.В. 100-летие Первой конференции мира // МЖ. – 1997. - №9. – С.85-90.

Проблемні питання:

1.Що входить у нормативний зміст принципу незастосування сили чи загрози силою?

2.Яке значення для міжнародних відносин має принцип вирішення спорів мирними засобами?

3.Розкажіть про принцип співробітництва у міжнародних відносинах?

4.Як ви розумієте зміст принципу рівноправ’я та самовизначення народів?

5.У чому специфіка принципу суверенної рівності держав?

6.Як потрібно розуміти добросовісність у справі дотримання міжнародних зобов’язань?

7.У чому подібні і відмінні принципи непорушності кордонів і територіальної цілісності країн?

8.Яке значення має принцип поваги прав та основних свобод людини у сучасному міжнародному праві?

Ключові слова і терміни: основні принципи міжнародного права, суверенітет, принцип права рівних (jus inter pares).

Модуль № І.

НЕ № 1.3 / Тема 3. Територія у міжнародному праві(семінарське заняття)

1. Загальні питання території:

- теоретико-правова природа території; - види правового режиму території; - державна територія; - державний кордон; - міжнародні річки

2. Правовий режим Арктики:

- “секторальний принцип” володінь в Арктиці; - проблеми інтернаціоналізації Арктики; - правові проблеми делімітації й режиму морських просторів Арктики

3. Міжнародно-правовий режим Антарктики:

- територіальні претензії в Антарктиці; - основи міжнародно-правового режиму в Антарктиці; - система Договорів про Антарктику

Рекомендована література:

1.Баймуратов М.А. Международное публичное право. Учебник. – К.: Истина, 2004. – С. 328-361.

2. Джунусова Д. Н. Становление режима арктических зон // Правоведение. – 2007. - № 2. – С.157-163.

3.Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право / Навчальний посібник. – Київ: Юрінком Інтер, 2000. – С.299-320.

4.Теліпко В.Є., Овчаренко А.С. Міжнародне публічне право. Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С.127-158.

5.Черкес М.Ю. Міжнародне право / Підручник. – Київ: Знання, 2006. – С.164-182.

6.Международное право. – М.: Международные отношения, 2001. - С.112-144.

7.Міжнародне право. Підручник. – К.: КНТ, 2009. – С. 133-148.

8. Пронюк Н.В. Сучасне міжнародне право. Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2008. – С.92-120.

9.Нипорко Ю.Г. Гарантії непорушності та недоторканності кордонів України // Суверенітет України і міжнародне право. – Київ: Манускрипт, 1995. – С.86-95.

5.Шемякін О., Благодельський С. Міжнародно-правові основи режиму континентального шельфу України // Право України. – 2002. - №3. – С.158-161.

Ключові слова і терміни: анексія, анклав, водна територія, повітряна територія, державна територія, міжнародна територія, нейтралізована територія, демілітаризована територія, прирощена територія, сухопутна територія, територія зі змішаним режимом, територія з особливим міжнародним режимом, умовна (квазі) територія, цесія, територіальне верховенство, територіальний суверенітет, державний кордон, делімітація, демаркація, редемаркація, кондомініум, міжнародні річки, багатонаціональні річки, надра, нейтралітет, плебісцит, полярний сектор, сервітут.

Контрольні питання:

1.Охарактеризуйте поняття і склад державної території.

2.Які існують види територій з точки зору міжнародного публічного права?

3. Яким чином відбувається встановлення державних кордонів?

4. Які є міжнародно-правові способи придбання державної території?

5. Визначте основні параметри міжнародно-правового режиму Дунаю.

6. Які є спільні та відмінні риси у правовому режимі Арктики та Антарктики?

Модуль № І.

НЕ № 1.4 / Тема 4. Міжнародно-правові питання громадянства(семінарське заняття)

1. Поняття населення та регламентація його становища

2. Міжнародно-правові питання громадянства:

- Громадянство. Поняття і види.

- Способи набуття громадянства

- Утрата громадянства

- Апатриди і біпатриди

3. Правове положення іноземців

4. Правове положенні біженців, вимушених переселенців та

переміщених осіб

5. Право притулку і екстрадиції

6. Правове положення трудящих-мігрантів

Рекомендована література:

1. Баймуратов М.А. Международное публичное право. Учебник. – К.: Истина, 2004. – С. 289-327.

2. Международное право. – М.: Международные отношения, 2001. - С.145-176.

3.Міжнародне право. Підручник. – К.: КНТ, 2009. – С. 149-162.

4. Теліпко В.Є., Овчаренко А.С. Міжнародне публічне право. Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С.386-408.

5. Черкес М.Ю. Міжнародне право / Підручник. – Київ: Знання, 2006. – С. 215-238.

6. Никитина О.А. Гражданство Европейского Союза и гражданство государств-участников: соотношение международно-правовых категорий // Вестник Московского ун-та. Серия 11. Право. – 2000. - №3. – С.94-102.

7. Римаренко Ю.І. Міжнародне міграційне право. Підручник. Університетський курс. – К.: КНТ, 2007. – 640 с.

8. Смирнов Е.С. Регулирование вопросов гражданства стран содружества независимых государств в свете европейского опыта // Государство и право. - 2001. - №6. – С.74-80.

9. Смирнова Е.С. Россия и европейские стандарты института гражданства в начале ХХI века. // Государство и право. – 2002. - № 2. – С. 67-74.

10. Сєрова І. Національна політика світових країн по протидії нелегальній міграції у сучасний період. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 1. – С.103-106.

11. Сєрова І. Система та функції міжнародних організацій відносно протидії нелегальній міграції. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 6. – С.113-117.

12. Сєрова І. Визначення поняття ”торгівля людьми” та “нелегальне перепралення мігрантів” у міжнародному праві: проблеми та перспективи //http:/www.justinian.com.ua/article.php?id=2035

13. Подшивалов В.Е. Незаконная миграция: международно-правовой подход. // Правоведение. – 2002. - № 4. – С.185-192.

Ключові слова і терміни: Апатрид (аполід), біженець, біпатрид, вимушений переселенець, депортація, дипломатичний захист, іноземець, іноземний громадянин, натуралізація, національний режим, оптація, надання громадянства, політичний притулок, принцип “права крові”, принцип “права ґрунту”, принцип рівності громадянств, режим найбільшого сприяння, спеціальний режим, реінтеграція, репатріація, територіальний притулок, трансферт, філіація, екстрадиція (видача злочинця), трудівники-мігранти.

Рекомендовані реферативні теми:

1. Основні принципи та законодавча база процесу набуття громадянства України.

2. Основні напрямки впливу міжнародного права на регулювання питань набуття та втрати громадянства. Законодавча база цього процесу.

3. Проаналізуйте та порівняйте правове положенні біженців, вимушених переселенців та переміщених осіб

4. Законодавча база України, яка регулює процес видачі (екстрадиції) та надання притулку громадянинові іноземної держави.

Контрольні питання:

1.Дайте характеристику джерел права, які регулюють питання громадянства?

2. На яких засадах засновано громадянство України?

3. Перерахуйте способи набуття та втрати громадянства.

4. Коли і як виникає подвійне громадянства?

5. У яких випадках виникає безгромадянство?

6. У чому полягає особливість правового статусу іноземців?

7. Який механізм дії режиму найбільшого сприяння?

8. Яким є правовий статус особи, що отримала політичний притулок?

Модуль № ІІ

НЕ № 2.5 / ТЕМА № 5. Суб’єкти сучасного міжнародного права(лекція)

1. Загальні питання міжнародної правосуб’єктності

- поняття та види суб’єкту міжнародного права;

- первинні і вторинні суб’єкти міжнародного права.

2. Міжнародна правосуб’єктність держави. Державний суверенітет. Україна як суб’єкт міжнародного права.

3. Міжнародна правосуб’єктність націй і народів.

4. Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного права.

Рекомендована література:

1. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 102 – 132.

2. Баймуратов М.А. Международное публичное право. Учебник. – К.: Истина, 2004. – С. 62-92.

3. Международное право. – М.: Международные отношения, 2001. – С. 77 – 111.

4. Міжнародне право. Підручник. – К.: КНТ, 2009. – С. 80-105.

5. Пронюк Н.В. Сучасне міжнародне право. Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2008. – С.48 -65

6. Теліпко В.Є., Овчаренко А.С. Міжнародне публічне право. Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С.69-98.

7. Черкес М.Ю. Міжнародне право. Підручник. – К.: Знання, 2006. – С. 54-82.

8. Кремнев П.П. Образование и прекращение СССР как субъекта международного права // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 2000. - №3. – С.44-61; №4. – С.31-39.

9. Денисов В., Мельник А. Правонаступництво держав як міжгалузевий інститут сучасного міжнародного права // Вісник Академії правових наук України. – 2004. - № 2 (37). – С.105-118.

10. Суверенітет України і міжнародне право / Відп. ред. В.Н.Денисов, В.І. Євінтов. – К., 1995.

11. Шкуратенко О. Міжнародне визнання України через виборювання права членства в ООН (історичний огляд) // Право України. – 2001. - №12. – С.142-144.

Проблемні питання:

1. Що розуміється під суб’єктом міжнародного публічного права?

2. Розкрийте зміст поняття та перерахуйте основні ознаки міжнародної правосуб’єктності.

3. Чи є коло суб’єктів міжнародного публічного права закритим?

4. У чому відрізняються основні (первинні) суб’єкти міжнародного публічного від похідних (вторинних) суб’єктів?

5. Охарактеризуйте міжнародну правосуб’єктність міжнародних організацій. В чому її особливість?

6. Як співвідносяться терміни: суверенітет, політична незалежність, внутрішня компетенція держави?

7. У чому полягає проблема міжнародної правосуб’єктності індивіда?

8. Які види обмеження міжнародної правосуб’єктності існують у сучасному міжнародному публічному праві?

Ключові слова і терміни: основні (первинні) та похідні (вторинні) суб’єкти міжнародного публічного права, дієздатність, деліктоздатність суб’єкту міжнародного публічного права, міжнародна правоздатність, міжнародні організації як суб’єкти МПП, конкордат, нунцій, васалітет, держава-мандатарій, міжнародно-правове визнання, визнання де-юре (de jure) і визнання де-факто (de facto)? кондомініум, суверенітет державної влади, федерація, конфедерація як суб’єкти МПП

Модуль № ІІ

НЕ № 2.6 / Тема 6. Дипломатичне та консульське право. Основні поняття(лекція)

1. Поняття та джерела дипломатичного і консульського права.

2. Склад та функції дипломатичних представництв.

3. Імунітети і привілеї дипломатичного представництва і його персоналу.

4. Консульські функції. Консульські привілеї та імунітети.

Рекомендована література:

1. Закон України “Про дипломатичну службу” від 20.09.2001 р. // Голос України. – 2001. - № 194 (24 жовтня).

2. Баймуратов М.А. Международное публичное право. Учебник. – К.: Истина, 2004. – С. 362-415.

3. Международное право. – М.: Международные отношения, 2001. – С. 328 – 361.

4. Міжнародне право. Підручник. – К.: КНТ, 2009. – С. 258-284.

5. Теліпко В.Є., Овчаренко А.С. Міжнародне публічне право. Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С.296-360.

6. Черкес М.Ю. Міжнародне право. Підручник. – Київ, 2006. – С.137-163.

7. Репецький В.М. Дипломатичне та консульське право.– Львів, 2002.

8. Дипломатический словарь. В 3-х т. – М., 1986.

9. Киссинджер Генри. Дипломатия. – М., 1997.

10. Музика Андрій. Структура та персонал постійного дипломатичного представництва // Юридична Україна. – 2007. - №. 1. – С.100-103.

11.Павлиш С. До питання про правовий статус консула. // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 8. – С.90-93.

Проблемні питання:

1.Розкрийте зміст понять дипломатичне та консульське право.

2.Проаналізуйте і дайте характеристику джерелам дипломатичного та консульського права.

3.Охарактеризуйте зовнішньополітичні повноваження наступних державних органів: Президент України; ВР України; Уряд України; МЗС України; МВС України; Міністерство освіти та науки України.

4.Які види дипломатичних представництв існують?

5.Як відбувається відкриття дипломатичного представництва?

6.Перерахуйте основні функції дипломатичного представництва.

7.Які підстави припинення діяльності дипломатичного представництва?

8.Перерахуйте основні привілеї та імунітети дипломатичного представництва та дипломатичних агентів.

9.Які види консульських установ існують?

10. Як відбувається відкриття консульських установ?

11. Перерахуйте основні функції консульських установ та порівняйте їх з функціями дипломатичних представництв.

12. Перерахуйте основні привілеї та імунітети консульських установ та порівняйте їх з імунітетами та привілеями дипломатичних представництв.

Ключові слова і терміни: Агреман, адміністративно-технічний персонал, акредитування, аташе, вірча грамота, дипломатія, дипломатичний клас, дипломатичний корпус(у широкому та вузькому значення), дипломатичний персонал, дипломатичний ранг, дипломатичне представництво, дисмисл, дуаєн, инсуррекція, імунітети та привілеї, кумуляція, консульський округ, консульська установа, органи зовнішніх зносин, посольство, почесний консул, приймаюча країна, спеціальна місія, екстериторіальність, persona grata, рersona non grata.

Модуль № ІІ

НЕ № 2.7 / Тема 7. Міжнародні конференції(семінарське заняття)

1. Міжнародні конференції як засіб багатосторонньої дипломатії

2. Підготовка міжнародних конференцій. Правила процедури

3. Підсумкові документи конференції

4. Правовий статус делегацій на міжнародних конференціях

Рекомендована література:

1.Международное право. – М.: Международные отношения, 2001. - С.204 - 211.

2. Черкес М.Ю. Міжнародне право / Підручник. – Київ: Знання, 2006. – С. 288 -293.

3. Теліпко В.Є., Овчаренко А.С. Міжнародне публічне право. Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С.198-201.

4. Колодкин А.Л., Шатуновский С.В. 100-летие Первой конференции мира // МЖ. – 1997. - №9. – С.85-90.

Ключові слова і терміни: міжнародні конференції, процедура скликання конференції, учасник конференції, акти міжнародних конференцій

Рекомендовані реферативні теми:

1. Місце конференцій у сучасних міжнародних відносинах.

2. Тегеранська, Ялтинська та Потсдамська міжнародні конференції: міжнародно-правовий аспект проблеми.

Контрольні питання:

1.Розкрийте процедуру підготовки та скликання конференцій.

2.Як формуються керівні органи міжнародної конференції?

3.Як формується регламент міжнародної конференції? Проаналізуйте його складові.

Модуль № ІІ

НЕ № 2.8 / Тема 8. Права людини і міжнародне право(семінарське заняття)

1. Значення міжнародного захисту прав людини для сучасних міжнародних відносин

2. Міжнародний захист прав людини як галузь міжнародного права

3. Класифікація договорів по правам людини і міжнародні стандарти в галузі прав людини

4. Особливості міжнародного захисту прав людини як галузь міжнародного права

5. Механізми міжнародного співробітництва в галузі прав людини та механізми міжнародного контролю за дотриманням прав людини

6. Захист прав людини в законодавстві України

Рекомендована література:

1. Баймуратов М.А. Международное публичное право. Учебник. – К.: Истина, 2004. – С. 233-288.

2. Международное право. – М.: Международные отношения, 2001. - С.470 - 487.

3. Міжнародне право. Підручник. – К.: КНТ, 2009. – С. 321-331.

4. Теліпко В.Є., Овчаренко А.С. Міжнародне публічне право. Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С.361-385.

5. Черкес М.Ю. Міжнародне право / Підручник. – Київ: Знання, 2006. – С. 275 - 287.

6. Куц Г. Застосування норм Європейської Конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини судами України // Право України. – 2002. - №2. – С.18-24.

7. Лихова С., Медіна Л. Відповідальність за порушення виборчих прав громадян, передбачена кримінальним законодавством деяких зарубіжних країн // Право України. – 2002. - №5. – С.148-151.

8. Андріанов К. До питання про юрисдикцію Європейського суду з прав людини // Право України. – 2000. - №8. – С.46-51.

9. Він же. Правова природа рішень Європейського суду з прав людини. – 2002. - №3. – С.37-42.

10. Муса Аль-Сулайбі. Юридична природа міжнародних стандартів прав людини // Право України. – 2000. - №9. – С.116-119.

11. Присяжнюк Т. Система Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини – унікальний інструмент захисту порушених прав // Право України. – 2002. - № 6. – С.32-37.

12. Стадник Г. Виникнення і розвиток міжнародної та європейської інституційної системи захисту прав людини і формування її нормативно-правової основи // Право України. – 2005. - № 1. – С.5-9.

13. Стадник Г. Важливість діяльності Уповноваженого з прав людини за міжнародними та європейськими стандартами захисту прав людини // Право України. – 2005. - № 3. – С.28-30.

14. Слатвицька Анна. Діяльність міжнародних організацій із захисту прав жінок // Юридична Україна. – 2006. - №2. – С. 102-107.

У кожному журналі Юридична Україна є розділ – Європейський Суд з прав людини.

Ключові слова і терміни: міжнародні акти про права людини, міжнародне гуманітарне право, міжнародні органи по захисту прав людини, право прав людини, проблема правосуб’єктності фізичних осіб, право скарги (право петиції).

Рекомендовані реферативні теми:

1. Основні напрямки діяльності Європейського суду з прав людини.

2. Діяльність Комітету з прав людини України: основні напрямки та законодавча база.

3. Діяльність міжнародних організацій у галузі міжнародного права людини: основні напрямки та реальна ефективність.

Контрольні питання:

1. У чому полягає проблема міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб?

2. Назвіть основні міжнародно-правові акти в галузі прав людини.

3. Як співвідносяться терміни “міжнародне гуманітарне право” та “міжнародне право прав людини”?

4. Назвіть принципи міжнародного права прав людини.

5. Яку роль відіграє ООН та її органи у формуванні і реалізації норм міжнародного права прав людини?

6. У чім особливість відповідальності за здійснення правопорушень у галузі міжнародного права прав людини?

7. Які суб’єкти мають право звертатися зі скаргою до Європейського суду з прав людини?

Модуль № ІІ

НЕ № 2.9 / Тема 9. Міжнародне співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю(семінарське заняття)

1. Поняття міжнародної боротьби із злочинністю

2. Співробітництво країн у боротьбі зі злочинами міжнародного характеру та його основні міжнародно-правові форми

3. Боротьба з міжнародним тероризмом

4. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів та психотропними речовинами

5. Видача злочинців (екстрадиція)

6. Діяльність міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол)

Рекомендована література:

1. Дрьоміна Н. Тероризм і проблема екстрадиції // Право України. – 2000. - №9. – С.98-101.

2. Теліпко В.Є., Овчаренко А.С. Міжнародне публічне право. Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С.446-489.

3. Черкес М.Ю. Міжнародне право / Підручник. – Київ: Знання, 2006. – С. 343-352.

4. Международное право. – М.: Международные отношения, 2001. - С.428-469; С.509-564; С.590-620.

5.Міжнародне право. Підручник. – К.: КНТ, 2009. – С. 440-469.

6. Пронюк Н.В. Сучасне міжнародне право. Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2008. – С.226-244.

7. Аль-Захарна Салім Мухаммед Сааді. Міжнародний кримінальний суд, важливий інструмент у боротьбі з міжнародною злочинністю // Право України. – 2000. - №10. – С.120-123.

8. Виноградова О. Принципи міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю // Право України. – 1999. - №4. – С.90-93.

9. Кравчук С. Міжнародна правова допомога у кримінальних справах // Право України. – 1999. - №12. – С.59-61.

10. Максименко В. Гармонізація законодавства України про правову допомогу зарубіжним державам у кримінальних справах з міжнародним правом // Право України. – 1999. - №12. – С.74-77.

11. Толочко О. Європейський досвід застосування ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у кримінальному судочинстві // Право України. – 2001. - №6. – С.41-44.

Ключові слова і терміни: міжнародне кримінальне право, міжнародні злочини, злочини міжнародного характеру, міжнародні судові процеси, міжнародний трибунал, міжнародний тероризм, екстрадиція, Інтерпол

Рекомендовані реферативні теми:

1. Проаналізуйте процес створення та діяльність Нюрнберзького трибуналу.

2. Основні напрямки діяльності міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол).

Контрольні питання:

1. Які діяння визнаються міжнародним злочином?

2. Які діяння визнаються злочином міжнародного характеру?

3. Які значення мають договори про міжнародну допомогу ? Розкрийте їх зміст.

4. Назвіть та розкрийте зміст діяльності інших міжнародних карних судів.

Деякі теми есе та рефератів для модуля І.

1. Непорушність основних принципів міжнародного права – запорука стабільності у світі.

2. Громадян Європейського Союзу – політико-правовий аспект проблеми.

3. Проблема правонаступництва України у зв’язку з розпадом СРСР.